WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Вперше встановлено, що рівень NO є універсальним прогностичним маркером розвитку НВ, на величину якого впливають гормональні, інфекційні, імунологічні та інші чинники розвитку НВ. Зниження цього показника в динаміці до критичного рівня може слугувати надійним критерієм для прогнозування НВ з метою своєчасної профілактики та лікування даної патології.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені етіопатогенетичні особливості розвитку НВ дозволили розробити більш ефективні та безпечні лікувально-профілактичні заходи.

На основі встановлення та оцінки більш специфічного для невиношування вагітності показника, яким є зміна концентрації оксиду азоту у сироватці крові вагітних, створено новий спосіб прогнозування НВ, який дозволяє вчасно провести коригуючу терапію і уникнути розвитку НВ.

На основі результатів дослідження етіопатогенетичних механізмів розвитку НВ розроблено новий, більш об'єктивний спосіб оцінки ефективності лікування шляхом моніторингу рівня NO у сироватці крові вагітних в динаміці.

Запропоновано комплексний, патогенетично обґрунтований спосіб лікування НВ, який базується на застосуванні трансдермальної форми донаторів NO під контролем рівня NO у сироватці крові вагітних. Апробація способу довела, що він є ефективним, безпечним, зручним, неінвазивним способом лікування НВ, який добре переноситься вагітними.

Використання запропонованого способу лікування забезпечує зниження частоти передчасних пологів та покращення перинатального виходу.

Запропонований спосіб лікування та профілактики невиношування вагітності впроваджено в роботу пологового будинку №7 м. Києва та Обласного центру охорони матері та дитини.

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі на кафедрі акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проведено клінічне обстеження всіх жінок, включених у дослідження, із застосуванням методів кардіотокографічного та ультразвукового досліджень, відбір проб матеріалу для лабораторних досліджень.

Автором розроблено та обґрунтовано алгоритм прогнозування НВ, спосіб профілактики та лікування даної патології.

Проведено статистичну обробку даних із застосуванням комп'ютерних програм та узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладених у дисертації, були представлені на XI з'їзді акушерів-гінекологів України "Репродуктивне здоров'я населення України: проблеми та шляхи їх розв'язання" (м. Київ, 2001 р.); науково-практичній конференції "Актуальні проблеми в клінічній медицині" (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів "Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини" (м. Суми, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання сучасного акушерства" (м. Тернопіль, 2006 р.); науково-практичній конференції "Актуальні питання акушерства, гінекології та перинатології" (м. Судак, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць: 5 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 2 статті у збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України , 2 - у збірках тез доповідей конференцій; отримано 3 деклараційних патенти України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, шести розділів основної частини, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.

Робота викладена на 169 сторінках, ілюстрована 21 таблицею та 6 рисунками, що займають 12 сторінок. Список використаних літературних джерел включає 282 джерела та займає 26 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Всього у відповідності з поставленими метою та завданнями наукової роботи в рамках цього дослідження нами було обстежено 175 вагітних. Серед них 25 практично здорових вагітних у терміни гестації 22-28 тижнів з фізіологічним перебігом вагітності, без екстрагенітальної та гінекологічної патології, які склали контрольну групу, та 75 вагітних із загрозою передчасних пологів у терміни 22-28 тижнів, які склали І-ІІІ групи, в залежності від призначеного лікування. Розподіл вагітних в І-ІІІ групи базувався на методі рандомізації. Також було сформовано IV групу, до якої увійшли 75 жінок у терміни гестації 22-28 тижнів, вагітність яких не ускладнювалась невиношуванням у період проведення дослідження, але які мали фактори ризику щодо розвитку даної патології.

У І групу ввійшли 25 вагітних у терміни 22-28 тижнів із загрозою передчасних пологів, лікування яких проводилось запропонованим нами способом з включенням донаторів оксиду азоту.

ІІ та Ш групи (по 25 жінок у кожній) склали вагітні у терміни 22-28 тижнів із загрозою передчасних пологів, які отримували лікування за різними традиційними схемами (Наказ МОЗ України №582 від 15.12.2003р. "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", Наказ МОЗ України №676 від 13.12.2004р. "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги").

Так, вагітним ІІ групи призначався селективний в2–адреноміметик гініпрал у дозі 5 мл (25 мкг) на 400,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду у вигляді внутрішньовенної інфузії 1 раз на добу та перорально по 1 таб. (0,5 мг) кожні 4-6 годин, а також блокатор Са каналів фіноптин по 2,0 мл (5 мг) внутрішньовенно та 1 таб. (40 мг) перорально тричі на добу.

Вагітним ІІІ групи призначався магнію сульфату 25% 40,0 мл на 400,0 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно 1 раз на добу; гініпрал у дозі 2 мл (10 мкг) на 200 мл ізотонічного розчину натрію хлориду у вигляді внутрішньовенної інфузії 1 раз на добу. За 1-2 години до закінчення інфузії застосовували гініпрал у таблетованій формі: по 1 таб. (0,5 мг) спочатку кожні 3 години, потім кожні 4-6 годин. Також призначався фіноптин по 2,0 мл (5 мг) внутрішньовенно та 1 таб. (40 мг) перорально тричі на добу одночасно з прийомом гініпралу.

Крім того, в усіх трьох групах у комплексному лікуванні НВ застосовували седативний засіб персен (по 1 драже тричі на добу) та вітамін Е (по 200 мг на добу у вигляді капсул).

Вагітним із загрозою передчасних пологів І-ІІІ груп проводилась профілактика респіраторного дистрес-синдрому плода шляхом внутрішньом'язового введення дексаметазону по 6 мг кожні 12 годин (на курс 24 мг).

На кожну вагітну, яка знаходилась під нашим спостереженням, заповнювали спеціально розроблену карту, в яку заносились дані загального та акушерсько-гінекологічного анамнезу, відомості про перебіг даної вагітності, результати клініко-лабораторних і функціональних досліджень та застосовані схеми лікування і профілактики невиношування, дані про перебіг пологів та стан новонародженого.

Для вирішення поставлених завдань також було проведено визначення рівня NO у обстежених вагітних.

Слід зазначити, що NО вступає у контакт з тканинами, не потребуючи рецепторів, легко проникаючи через мембрану клітин. Завдяки цьому активність NO системи можна визначати за рівнем NO в крові, без необхідності вивчення його активності на рецепторному рівні з урахуванням теорії про кількість рецепторів та рецепторну перехресну дію.

Однією з особливостей оксиду азоту є те, що це короткоживуча молекула, яка відносно швидко (6–10 с) інактивується, перетворюючись у нітрати (NO3) та нітрити (NO2) (Н.А. Виноградов, 1997).

Саме тому визначення рівня оксиду азоту проводили шляхом вимірювання у сироватці крові вагітних нітратів та нітритів, як кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту, модифікованим методом Грісса (Н.Ф. Измер, 1983). Необхідно зауважити, що в організмі нітрити знаходяться у вигляді слідів, малі концентрації нітритів окислюються у нітрати. Таким чином, для нашого дослідження має значення саме вміст нітратів у сироватці крові. Дослідження проводили на плашковому спектрофотометрі "Яхонт-01" (Санкт-Петербург, Росія) з використанням реактивів фірми "Sigma".

Для оцінки внутрішньоутробного стану плода та скоротливої діяльності матки з метою діагностики НВ та контролю ефективності і безпечності лікування проводили кардіотокографію за допомогою кардіотокографа Hewlett Packard Series 50A та Feta Care "Kranzbьhler". Інтерпретація результатів здійснювалась згідно рекомендаціям О.О. Зелінського та співавт. (2001).

З метою оцінки стану фето-плацентарного комплексу проводили ультразвукову фетометрію, плацентографію та дослідження кровотоку у системі мати-плацента-плід за допомогою допплерометрії. Для ультразвукового дослідження застосовувався ультразвуковий апарат Philips En Visor, Siemens SL-1.

Для характеристики матково-плацентарного та фето-плацентарного кровотоку (МПК-ФПК) здійснювали дослідження кривих швидкості кровотоку (КШК) у маткових артеріях та артеріях пуповини з визначенням пульсаційного індексу (ПІ) та індексу резистентності (ІР). Оцінку показників фетометричних параметрів проводили у відповідності з рекомендаціями М.В. Медведєва (2004).

В процесі досліджень для виявлення ехографічних ознак невиношування вагітності проводили ультразвукову оцінку довжини шийки матки, діаметру внутрішнього вічка та наявності локальних потовщень міометрію за рахунок підвищеного тонусу матки згідно рекомендацій С.В. Дудки і Є.В. Коханєвич (1994) та клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги (Наказ МОЗ України № 582 від 15.12.2003 р., Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 р.).

Loading...

 
 

Цікаве