WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика (автореферат) - Реферат

Н АЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЖАБІЦЬКА ЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 618.39–092-085-08-039.71

Нові аспекти патогенезу невиношування вагітності, лікування та профілактика

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ

на здобуття наукового ступенякандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України,

доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

завідувач кафедри акушерства і гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук

Дубчак Алла Єфремівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

головний науковий співробітник відділення реабілітації репродуктивної функції жінок

доктор медичних наук, професор

Романенко Тамара Григорівна,

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,

професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Провідна установа:

Харківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології №2

Захист дисертації відбудеться "22" березня 2007 р. о 1330годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.03 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця

(01030, м. Київ, б. Т. Шевченка, 17).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету

ім. О.О. Богомольця (м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розісланий "14" лютого 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невиношування вагітності, під яким розглядають самовільне передчасне переривання вагітності від запліднення до 37 тижнів, було і залишається однією з найважливіших проблем в акушерстві та гінекології.

Незважаючи на численні дослідження з етіології та патогенезу невиношування вагітності (НВ), розробку та впровадження нових препаратів і способів лікування цієї патології, в Україні частота НВ залишається високою, коливаючись від 8 до 20-25% від загальної кількості вагітностей (В.Я. Голота, В.А. Бенюк, 2000; Л.М. Добровольска, 2000; Б.М. Венцківський, Г.К. Степанківська, 2005).

Приймаючи до уваги велику поширеність, значні медичні та соціальні наслідки НВ, можна вважати, що поглиблене дослідження даної патології та розробка більш ефективних та безпечних способів профілактики і лікування НВ на сьогодні мають пріоритетне значення.

Зростаючі можливості оцінки внутрішньоутробного стану та розвитку плода, розробка нових заходів дитячої реанімації та виходжування недоношених дітей привели до того, що такі поняття, як невиношування вагітності та передчасні пологи, суттєво змінились.

На сьогодні спонтанне переривання вагітності у терміни від запліднення до 22 тижнів вважають самовільним викиднем, а у терміни 22-36 тижнів – передчасними пологами. Але саме при передчасних пологах у терміни 22-28 тижнів, які за номенклатурою ВООЗ відносять до дуже ранніх передчасних пологів, вихід для плода є найбільш несприятливим. І в більшості країн світу, а з 2006 р. також в Україні, з цього терміну розраховують перинатальну смертність. Отже, враховуючи особливості етіопатогенезу, акушерської тактики, а також надзвичайно високі показники перинатальної захворюваності та смертності у терміни 22-28 тижнів, найбільшу увагу в нашій роботі ми приділили вивченню етіопатогенезу, профілактиці та лікуванню НВ саме у ці терміни вагітності.

Як показали власні дослідження, в ці терміни вагітності провідним механізмом розвитку невиношування є порушення скоротливої діяльності матки. Важлива роль порушень скоротливої діяльності матки у розвитку НВ після 16 тижнів визнана більшістю авторів (Г.М. Савельева и соавт., 2000; В.В. Абрамченко, 2003; J.R.G. Challis et al., 2000).

Саме тому ми вважаємо, що подальше дослідження патогенетичних механізмів, відповідальних за розвиток НВ, більш повні знання стосовно розладів маткової активності під час вагітності є необхідними для розробки ефективного та безпечного способу профілактики та лікування невиношування вагітності.

Вже доведено, що майже протягом 95% всього терміну вагітності матка знаходиться у відносно латентному стані (фаза 0 за J.R.G. Challis), який забезпечується дією різних інгібіторів, таких як прoгестерон, простациклін, релаксин, кортикотропін рилізінг-гормон, людський плацентарний лактоген, кальцитонін-зв'язуючий білок, адреномодулін, вазоактивний інтестинальний пептид та ін. (W. Gibb, J.R. Challis, 2002). Порушення синтезу та активності одного або декількох з них може призвести до розвитку НВ (J.E. Fergusen II et al., 2002). В той же час, необхідно відмітити, що значення та роль відомих на сьогодні інгібіторів маткових скорочень до кінця не визначена.

Важливим відкриттям, яке дозволило по-новому підійти до розуміння молекулярних механізмів низки фізіологічних та патофізіологічних процесів, зокрема релаксації гладенької мускулатури, було встановлення ролі оксиду азоту (NO), як представника нового класу регуляторів фізіологічних функцій організму. В результаті численних досліджень була доведена наявність системи L-аргінін/NO у міометрії жінки (H. Isumi, 1993; R. Bukovski, G.R. Saade, 2001; M. Bielecki et al., 2003).

У теперішній час не викликає сумніву важлива роль NO-системи у регуляції маткового тонусу, здатності NO здійснювати релаксацію гладенької мускулатури матки. І хоча вже доведено релаксуючий вплив оксиду азоту на міометрій жінки, залишається недостатньо визначеною його роль у розвитку НВ.

Виходячи з вищевикладеного, можна вважати, що дослідження етіопатогенетичних моментів розвитку НВ, зокрема вивчення ролі NO у виникненні даної патології, має на сьогодні важливе значення, як з точки зору формування сучасної концепції патогенезу НВ, так і для вирішення цілком практичних задач прогнозування, профілактики та лікування невиношування вагітності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна роботи виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за темою: "Охорона репродуктивного здоров'я жінок у сучасних умовах" (номер державної реєстрації – 0103U005668, шифр теми – ІН).

Мета дослідження. Зниження частоти невиношування вагітності шляхом удосконалення способів профілактики та лікування невиношування з включенням препаратів, що є донаторами оксиду азоту.

Завдання дослідження:

  1. Дослідити етіопатогенетичні механізми розвитку НВ, зокрема вивчити роль оксиду азоту у патогенезі НВ, як фактора, що впливає на скоротливу діяльність матки.

  2. Проаналізувати рівень оксиду азоту у різні терміни вагітності, що фізіологічно протікає, у тому числі безпосередньо перед пологами.

  3. Визначити залежність змін концентрації оксиду азоту з розвитком НВ.

  4. На основі результатів вивчення патогенезу НВ, ролі оксиду азоту у розвитку даної патології удосконалити спосіб прогнозування невиношування вагітності.

  5. Враховуючи дані, отримані в процесі дослідження, розробити найбільш ефективний та безпечний, патогенетично обґрунтований спосіб лікування та профілактики даної патології.

  6. Провести комплексну оцінку ефективності та безпечності запропонованого способу лікування у порівнянні з іншими, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології.

Об'єкт дослідження. Невиношування вагітності як одна з найбільш важливих проблем в патології вагітності.

Предмет дослідження: рівень оксиду азоту у сироватці крові вагітних, скоротлива активність матки та розкриття шийки матки, показники гемодинаміки вагітних, кардіотокографічні показники, стан матково-плацентарного та фето-плацентарного кровотоку, перебіг вагітності та результат пологів у обстежених груп вагітних.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в роботі були використані клінічні, лабораторні дослідження (загальний аналіз крові та сечі, визначення групової та резус-належності, дослідження крові на ВІЛ-інфекцію, вірусний гепатит В та сифіліс, мікроскопічний аналіз урогенітальних виділень та обстеження на TORCH-інфекції), модифікований метод Грісса для визначення нітратів та нітритів, як кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту, інструментальні методи (кардіотокографія, ультразвукова фетометрія з допплерометричним дослідженням стану матково-плацентарного та фето-плацентарного кровотоку), вірогідносний аналіз Вальда та пробіт-аналіз, методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексних досліджень поглиблено уявлення про патогенез НВ в терміни 22-28 тижнів. Вперше встановлено, що в основі розвитку НВ в ці терміни лежить дисбаланс механізмів, що підтримують стан маткового спокою, де NO відіграє вирішальну роль.

Доведено, що зниження NО в сироватці вагітних нижче критичного рівня закономірно супроводжується виникненням НВ.

Вперше виявлена залежність між величиною зниження NO та підвищенням маткового тонусу, а отже і ймовірністю розвитку НВ.

Loading...

 
 

Цікаве