WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Таким чином, аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що впровадження запропонованих діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, які проведені пацієнткам основної групи, порівняно із традиційними заходами, що використовувалися у жінок групи порівняння, призвело до зниження частоти: ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань, таких як субінволюція матки та часткове розходження швів на промежині, в післяпологовому періоді в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.

Проведені дослідження дозволили зробити такі висновки.

Висновки

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо антенатальної охорони плода у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі клініко-лабораторного вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених, оцінки мікробного пейзажу пологових шляхів, вивчення деяких показників гормонів ФПК, імунного статусу, активності ферментів, біофізичного профілю плода, розробки та впровадження діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.

  1. Встановлено, що у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів загроза переривання вагітності була в 41,4 % випадків, анемія різного ступеня тяжкості — у 46,4 %, гіпертензія — у 35,2 %, дистрес плода — у 21,8 %, передчасні пологи — у 35,6 %, післяпологовий ендометрит — у 34,4 %, розходження швів на промежині — у 25,4 %.

  2. У вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів у І триместрі гестації з представників потенційних патогенних мікрофлори було виявлено: Streptococcus pyogenes у 15,83 % жінок, Candida albicans — у 45,83 % і Gardnerella vaginalis — у 34,17 %; пряма кишка була інфікована в 45,83 % випадків, зів і сечові шляхи — по 40,83 %. Також виявлено прямий кореляційний зв'язок між рівнем альбуміну, трансферину та частотою виявлення Streptococcus pyogenes (r=0,43 і 0,57 відповідно, p<0,05) і Gardnerella vaginalis (r=0,71 і 0,47 відповідно, p<0,05).

  3. Для діагностики ФПН на доклінічному рівні у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів необхідна оцінка активності АсАТ, АлАТ і ТЛФ.

Підвищений вміст АлАТ і АсАТ корелює із гормональним дисбалансом ФПК, виявлений зв'язок між рівнем даних ферментів і прогестероном (відповідно r=–0,45, r=–0,60 і р<0,05). Виявлено вірогідно значущий сильний зв'язок між рівнем Е3 і ТЛФ (r=–0,67; р<0,05), що є раннім маркером ФПН та дистресу плода. Підвищення рівня ТЛФ корелює із частотою передчасного визрівання плаценти (r=0,53, р<0,05), виявленням кальцифікатів у плаценті (r=0,55, р<0,05) і дистресом плода під час вагітності (r=0,47, р<0,05).

  1. Зміни неспецифічного імунітету піхви характеризувалися зменшенням Ig A в піхвовій рідині, а місцевий імунітет формувався за рахунок трансферину і церулоплазміну, які у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів були відповідно в 2,6 і 3,8 рази вище, ніж в контролі (р<0,05).

Підвищений вміст ТЛФ корелює зі зниженням рівнів Ig A і G в сироватці крові (відповідно r=–0,64 і r=–0,73, р<0,05).

  1. Розроблена прогностична таблиця забезпечила реалізацію індивідуального прогнозування з ризику виникнення ФПН. Чутливість індивідуального прогнозу склала 80 % при інформативності відповідного діапазону 6,33, що забезпечило високий ступінь вірогідності прогнозу. Ефективність методу склала 80 %.

  2. Проведення комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, що включає своєчасну антибактеріальну, дезінтоксикаційну, метаболічну, імуномодулюючу терапію, сприяло зниженню випадків ФПН в 1,3 рази; загострення інфекційного процесу під час вагітності — в 4,2 рази; несвоєчасного відходження навколоплідних вод — в 2,8 рази; гнійно-запальних захворювань в післяпологовому періоді — в 5,5 рази; асфіксії та гіпотрофії новонароджених відповідно в 1,9 та 1,4 рази.

Практичні рекомендації

З метою зниження частоти гестаційних і перинатальних ускладнень у жінок з порушеним мікробіоценозом статевих шляхів рекомендується проводити наступні заходи.

І. На етапі планування вагітності:

  1. Вивчення анамнезу та виявлення вагітних групи ризику з розвитку інфекції.

  2. Клініко-лабораторне обстеження подружжя (партнерів) із високим інфекційним ризиком.

  3. Виявлення у подружжя (партнерів) екстрагенітальних захворювань.

  4. Проведення комплексної терапії.

ІІ. На етапі вагітності:

  1. Якщо пацієнтка стала на облік з вагітності в I триместрі, призначення хофітолу по 1 таблетці (0,2 г) 2 рази на добу на протязі 10 днів щомісячно, в II триместрі — в розчині по 1 чайній ложці або по 2 таблетки 2 рази на добу на протязі 10 днів щомісячно, в III триместрі — в розчині по 1 чайній ложці або по 2 таблетки 3 рази на добу до розродження.

  2. Санація піхви в I триместрі — свічки бетадин — по 1 свічці на ніч на протязі 10 днів; в II — свічки віферон — 2 ректальні свічки на добу на протязі 21 доби; в III триместрі — свічки віферон — по 2 свічки на добу щоденно на протязі 21 доби. За 1 тиждень до пологів для санації піхви — свічки ацилакт — по 1 свічці на ніч.

Список опублікованих праць за темою дисертації

  1. Жердева И.В. Состояние биотопов влагалища и цервикального канала у беременных группы риска по внутриутробному инфицированию // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2005. — Т. 10, № 1. — С. 39–42 (Виконала самостійно).

  2. Жердева И.В. Особенности биоценоза половых путей у беременных группы риска по внутриутробному инфицированию // Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 3. — С. 72–73 (Виконала самостійно).

  3. Яковлева Е.Б., Жердєва І.В., Гребельна Н.В. Особливості перебігу вагітності при ектопії шийки матки // Вісник наукових досліджень. — 2005. — № 1. — С. 56–57 (Обстежила пацієнток, проаналізувала отримані дані, зробила висновок).

  4. Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Резниченко Н.А., Клемина И.В. Современные взгляды на терапию вагинитов у юных беременных // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2003. — Т. 8, № 2. — С. 141–143 (Обстежила жінок, призначила лікування, узагальнила результати дослідження).

  5. Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Дисбіотичні порушення піхви та інфекційно-запальні ускладнення новонароджених // Буковинський медичний вісник. — 2006. — Т. 10, № 1. — С. 70–72 (Обстежила жінок та їхніх новонароджених, проаналізувала клініко-лабораторні показники та зробила висновок).

  6. Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Клініко-діагностичне значення плацентарної лужної фосфатази у вагітних // Вісник наукових досліджень. — 2006. — № 2. — С. 133–135 (Обстежила жінок, узагальнила отримані результати дослідження).

  7. Яковлева Э.Б., Жердева И.В. Фосфатазы, их биологическое значение и методы определения // Український медичний альманах. — 2005. — Т. 8, № 6. — С. 126–128 (Узагальнила літературні дані).

  8. Яковлева Э.Б., Роговая О.Н., Жердева И.В., Резниченко Н.А. Микроэкология влагалища и профилактика ее нарушений в ранние сроки беременности (лекция для врачей-курсантов акушеров-гинекологов) // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2003. — Т. 8, № 4. — С. 113–119 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження, взяла участь у дискусії).

  9. ЯковлеваЭ.Б., РоговаяО.Н., ЖердеваИ.В., РезниченкоН.А. Нормоценоз влагалища в современной гинекологии (клиническая лекция) // Медико-соціальні проблеми сім'ї. — 2004. — Т. 9, № 4. — С. 128–134 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження, взяла участь у дискусії).

  10. Чайка В.К., Яковлева Е.Б., Жердєва І.В. Деклараційний патент України на корисну модель № 9822 МПК7 А61Р15/00, А61К35/74. Спосіб лікування порушень біоценозу статевих шляхів у вагітних групи ризику щодо внутрішньоутробного інфікування плода. — № u2005 03183; Заявл. 05.04.2005; Опубл. 17.10.2005. — Бюл. 10 (Розробила та впровадила заходи лікування, разом зі співавторами оформила заявку на патент).

  11. Яковлева Е.Б., Кльоміна І.В. Особливості лікування бактеріального вагінозу у юних вагітних // Клінічна фармація. — 2003. — Т. 7, № 3. — С. 181 (Провела підбір пацієнток, їх обстеження та лікування, зробила висновок).

  12. Жердєва І.В., Яковлева Е.Б., Шелестова Л.П., Гребельна Н.В. Інфекція родових шляхів та її вплив на перебіг вагітності та пологів // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. — С. 321 (Провела підбір пацієнток та їх обстеження, взяла участь у дискусії, зробила висновок).

  13. Жердева И.В., Яковлева Э.Б. Биохимические и биологические свойства влагалищной жидкости // Медицинские аспекты квалитологии: Сб. научных статей и сообщений. Периодическое приложение к научному медицинскому журналу "Вестник новых медицинских технологий". — 2006. — Вып. 2. С. 103–110 (Проаналізувала літературні дані, узагальнила власні спостереження).

  14. Яковлева Э.Б., Жердева И.В. Роль иммунной системы в патогенезе инфекционной патологии влагалища // Актуальные вопросы охраны здоровья подростков и молодежи: Тез. докладов и материалы IV й международной региональной научно-практической школы-семинара. — Святогорск, 2005. — С. 18–20 (Обстежила пацієнток, оцінила показники імунного стану, зробила висновки).

Loading...

 
 

Цікаве