WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Якісний аналіз показників мікробіоценозу пологових шляхів показав, що після лікування в II і III триместрі гестації у вагітних I підгрупи виділялися коринебактерії і непатогенні стафілококи, однак ці показники були значно нижчими, ніж в I триместрі (рис.). Кількість вагітних I і II підгруп із наявністю транзиторних представників, які є потенційними збудниками хронічної інфекції для матері та плода, після лікування знизилася (рис.), зокрема, в І підгрупі в діагностично високих розведеннях 106 і більше КУО/мл не виявлялися. При зіставленні отриманих даних з аналогічними показниками в групі порівняння в низьких і високих розведеннях картина мікробного пейзажу була аналогічною в II і III триместрах. Якісна і кількісна характеристика в контрольній групі свідчили про динамічну сталість мікробіоценозу пологових шляхів.

Вивчення біохімічних показників піхвової рідини в II триместрі гестації, тобто на тлі терапії, свідчило про зниження вмісту альбуміну, трансферину і церулоплазміну як в I і II підгрупах, так і в групі порівняння. В той же час середні значення альбуміну в підгрупах основної групи не різнилися із контролем, а в групі порівняння залишалися вірогідно вищими (p<0,05), а вміст трансферину та церулоплазміну залишався вірогідно вищим (p<0,05) у всіх групах жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів.

Аналіз показників ФПК в II триместрі гестації свідчив про вірогідне підвищення рівня Е3, прогестерону і ПЛ. У жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів рівень Е3 і прогестерону був вірогідно нижчим, а кортизолу — вірогідно вищим, як в I триместрі, так і в II, незважаючи на лікувально-профілактичні заходи. Вміст ПЛ досяг контрольних значень тільки у жінок І підгрупи, а в інших групах залишався значно нижчим (p<0,05).

Значення АлАТ і АсАТ у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів у II триместрі були вірогідно вищими, ніж в контролі, особливо значною ця різниця була у жінок групи порівняння.

Із 16 тижнів гестації у вагітних з'являється ТЛФ, збільшення якої може свідчити по наявність ФПН, що і спостерігалося у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів (I підгрупа — 1,220,20 Од/л; II — 1,800,10 Од/л; група порівняння — 2,000,11 Од/л; контроль — 0,720,05 Од/л).

В III триместрі у пацієнток I і II підгруп були відзначені значні зміни мікробного пейзажу із вірогідним зниженням патогенної та умовно-патогенної флори, чого не можна сказати про вагітних III підгрупи, у яких мікробний пейзаж відповідав показникам I триместру. В групі порівняння також були відзначені значні зміни у бік нормалізації, але в жодній групі показники мікробного пейзажу не досягали таких в контрольній групі (рис.).

Вивчення біохімічного складу піхвової рідини в III триместрі свідчило про їх зміни у бік нормалізації. Так, показники альбуміну (I підгрупа — 2,140,28 г/л; II — 2,300,11 г/л; III — 2,710,05 г/л; група порівняння — 2,400,07 г/л) були значно нижчими, ніж в I триместрі. Таке ж саме можна сказати і про показники церулоплазміну. Рівень трансферину коливався в усіх обстежених групах, але рівня контрольної групи не досяг (р<0,05). Вміст Ig A і G у цервікальному слизу мав тенденцію до нормалізації, що найбільш вірогідно відзначалося в підгрупах основної групи (р>0,05).

Концентрація гормонів ФПК у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в динаміці підвищувалася (р<0,05), але ж рівня контрольної групи не досягла, що свідчило про глибокі порушення ФПК у таких вагітних, особливо в III підгрупі та групі порівняння. В III триместрі середній рівень Е3 в усіх групах (I підгрупа — 112,191,24 нмоль/л; II — 109,751,29 нмоль/л; III — 108,421,18 нмоль/л; група порівняння — 107,731,20 нмоль/л) був вірогідно вищим, ніж в II триместрі (р<0,05), але нижчим (крім I підгрупи), ніж в контролі (р<0,05). При позитивній динаміці рівнів прогестерону і ПЛ в I та II підгрупах, в III підгрупі та групі порівняння ці показники мали незначні позитивні зміни. Тривалий вплив інфекції сприяє стресовій реакції організму, про що свідчили параметри вмісту кортизолу.

Вивчення імуноглобулінів у сироватці крові показало, що вміст Ig G в усіх групах жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів (I підгрупа — 10,700,16 г/л; II — 10,100,18 г/л; III — 9,200,11 г/л; група порівняння — 9,100,08 г/л) був нижчим, ніж в контрольній групі (р<0,05), але порівняно із I і II триместрами гестації він був вірогідно вищим. Рівень Ig A також мав тенденцію до підвищення як у здорових вагітних (1,400,09 г/л), так і в групах жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів (I підгрупа — 1,390,08 г/л; II — 1,300,07 г/л; III — 0,820,05 г/л; група порівняння — 0,960,07 г/л), але в I і II підгрупах він досяг рівня контрольної групи (р>0,05), тоді як в III підгрупі і в групі порівняння він був значно нижчим (р<0,05). Показники вмісту Ig M в I і II підгрупах були вірогідно вище таких в III підгрупі та в групі порівняння (р<0,05), але вірогідно нижчими, ніж в контролі (р<0,05).

Показники рівня АлАТ у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів порівняно з I та II триместрами гестації мали позитивну тенденцію, але значно перевищували значення контрольної групи (р<0,05). Однак в III підгрупі та групі порівняння (відповідно 27,310,30 і 24,120,18 Од/л) вони були вірогідно (р<0,05) вищими, ніж в I та II підгрупах (відповідно 16,030,18 і 20,110,36 Од/л). Така ж закономірність зберігалася і по показниках АсАТ, що, певно, можна пояснити порушенням білковоутворюючої функції печінки при тривалому інфікуванні. У жінок контрольної групи з ІІ по ІІІ триметр вагітності відзначено поступове збільшення вмісту ТЛФ, в той час як у жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів помічено його зниження. Так, рівень ТЛФ в усіх групах жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів, крім I підгрупи, був вірогідно нижчим (р<0,05), ніж в контролі: в ІІ підгрупі в 1,1 рази, в ІІІ підгрупі — в 1,3 рази, в групі порівняння — в 1,4 рази.

В контрольній групі середня маса плаценти склала 528,712,0 г; в I підгрупі — 527,313,4 г; в II — 521,914,1 г; в III — 520,911,7 г; а в групі порівняння — 519,711,9 г, всі показники не мали вірогідно значущої різниці (р>0,05). Показники маси плода I (3200,273,1 г), II (3195,864,3 г) і III (3102,071,9 г) підгруп не мали вірогідної різниці з показником контрольної групи (3257,683,5 г) (р>0,05), а показник групи порівняння (3100,421,1 г) не відрізнявся від такого в III підгрупі (р>0,05). Відзначено пряму кореляційну залежність між масою тіла плода і масою плаценти (r=0,64, р<0,05). Значення плацентарно-плодового коефіцієнту в I підгрупі і в контрольній групі склало 0,160,01; в II — 0,160,02; в III — 0,170,02; а в групі порівняння — 0,170,01. Це стало побічним показником того, що проведена терапія за запропонованою методикою більш сприятливо відбивається на стані ФПК.

Морфологічне дослідження плацент не тільки підтверджувало діагноз ФПН, але й дало інформацію про рівень процесів компенсації і адекватності терапії, що проводилася під час вагітності. В групі порівняння морфологічна картина посліду характеризувалася наявністю глибоких і розповсюджених інволютивно-дистрофічних змін. Інфекційний компонент був представлений у вигляді трансмурального запалення плідних оболонок, дифузного або великовогнищевого інтервезуліту, базального децидуїту, враження спіральних артерій та судин ворсин, що створювало сприятливі умови для реалізації внутрішньоутробного інфікування.

Передгравідарна підготовка із наступним лікуванням під час вагітності (I підгрупа) та лікування на протязі усього гестаційного періоду (II підгрупа), безсумнівно, мало сприятливий вплив, однак не дозволило уникнути розвитку компенсованої (I підгрупа — 18 (51,438,45 %), II підгрупа — 21 (46,677,44 %)) та субкомпенсованої (II підгрупа — 15 (33,337,03 %)) форм ФПН. Виникнення випадків всіх форм ФПН мало місце у жінок при нетривалому курсі лікувально-профілактичних заходів (III підгрупа) та загальноприйнятої терапії (група порівняння). Так, компенсована форма відзначена у 9 (30,008,37 %) жінок ІІІ підгрупи та у 9 (22,506,60 %) групи порівняння, субкомпенсована — у 15 (50,009,13 %) та 22 (55,007,87 %) і декомпенсована — у 4 (13,336,21 %) та 7 (17,506,01 %) відповідно.

Обстеження новонароджених, у яких бакпосів здійснювали з пупкового кільця та зовнішнього слухового ходу, показало, що кількість виділених штамів патогенних і умовно-патогенних збудників була значно меншою порівняно з мікробним обсіменінням навколоплідних вод і плаценти.

Loading...

 
 

Цікаве