WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Антенатальна охорона плода у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів в умовах спостереження в жіночій консультації (автореферат) - Реферат

Результати дослідження впроваджено в Донецькому регіональному центрі охорони материнства та дитинства (ДРЦОМД), НДІ медичних проблем сім'ї, міських лікарнях №№ 3, 6, 9, 24 м. Донецька та лікарнях міст Єнакієва, Горлівки, Макіївки Донецької області. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології факультету інтернатури та післядипломної освіти Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проаналізовані літературні джерела та патентна документація з проблеми порушення мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних жінок. Автором визначено мету та задачі наукової роботи, сформульовано концепцію дослідження. Розроблена методологія дослідження та спеціальні карти обліку обстеження пацієнток і їхніх новонароджених. Відповідно до мети та задач обрані методи обстеження пацієнток до та після лікування. Автором особисто проведено клінічне, інструментально-лабораторне обстеження жінок з подальшою інтерпретацією даних. Розроблено діагностичні та лікувально-профілактичні заходи для жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів. Самостійно проведено статистичну обробку даних, проаналізовано результати дослідження, сформульовані висновки та практичні рекомендації, а також забезпечено їх впровадження у жіночих консультаціях медичних закладів та публікацію в наукових виданнях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати наукових досліджень представлено на науково-практичній конференції "Фармацевтична опіка в перинатології" (Харків, 2003), науково-практичній конференції "Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз" і пленумі Асоціації інфекціоністів України (Тернопіль, 2004), Всеукраїнській науково-практичні конференції "Медико-психологічні та соціальні проблеми дітей групи соціального ризику, шляхи подолання" (Луганськ, 2005), IV й міжнародній регіональній науково-практичній школі-семінарі "Актуальні питання охорони здоров'я підлітків і молоді" (Святогорськ, 2005) і спільному засіданні Вченої Ради НДІ медичних проблем сім'ї та кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (м. Донецьк, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, з них: 9 статей у часописах, затверджених ВАК України, 2 тези; отриманий деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена українською мовою на 139 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріалів та об'єкту дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що містить 76 українсько- та російськомовних, а також 92 іноземні роботи. Дисертація ілюстрована 23 таблицями та 21 рисунком.

Основний зміст РоБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених задач була розроблена програма дослідження, яка містила 4 етапи. Дослідження відповідає всім етичним нормам до наукових робіт, на що був отриманий дозвіл етичного комітету Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Перед обстеженням всі пацієнтки були проінформовані про характер клінічного дослідження, призначення препаратів та можливі побічні ефекти. Дослідження проводилися після одержання згоди на участь в них. Роботу виконано на базі ДРЦОМД, міської клінічної лікарні № 9 м. Донецька, Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького.

На першому етапі проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 500 історій пологів та амбулаторних карт вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів.

На другому етапі проведено обстеження 150 жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів віком 17–22 років. Пацієнток основної групи поділено на три підгрупи: I підгрупа — 35 жінок, які знаходилися під спостереженням до настання теперішньої вагітності у зв'язку із патологією репродуктивної системи на тлі інфекційного процесу з наступною передгравідарною підготовкою, після чого рекомендовано планування вагітності, під час якої вони знаходилися під нашим спостереженням; II підгрупа Ї 45 жінок, які знаходилися під спостереженням з перших тижнів вагітності та пройшли комплексне обстеження та лікування за розробленою схемою; III підгрупа — 30 жінок, які знаходилися під спостереженням з кінця II – початку III триместру вагітності і, відповідно, не отримали повного обстеження та лікування за розробленою схемою. Групу порівняння склали 40 вагітних, яких було проліковано за загальноприйнятою схемою. Контрольну групу склали 30 вагітних того ж віку з фізіологічним перебігом вагітності та фізіологічним станом пологових шляхів.

На третьому етапі розроблено прогностичну таблицю з виникнення ФПН у вагітних з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів на підставі виявлених факторів ризику розвитку цієї патології.

На четвертому етапі оцінено ефективність розроблених діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для жінок з порушеним мікробіоценозом пологових шляхів.

Дослідження проведено із застосуванням загальноклінічних, біохімічних, морфологічних методів. Діагностика інфекційної патології піхви поряд із виявленням облігатних патогенів включала: характеристику складу піхвового мікробіоценозу, класичний бактеріологічний метод дослідження з виділенням чистої культури бактерій та їхню ідентифікацію із використанням тест-системи фірми "Lachema" (Чехія). Діагностика складала виключення захворювань, що передаються статевим шляхом, мікроскопію піхвового мазка, пофарбованого за Грамом; посів виділень на факультативно-анаеробну групу мікроорганізмів і мікроаерофіли.

Вивчення гормонального статусу проводили за допомогою визначення в крові вмісту стероїдних і пептидних гормонів фетоплацентарного комплексу (ФПК) (естріол (Е3), прогестерон, кортизол, плацентарний лактоген (ПЛ)) радіоімунним методом за допомогою готових комерційних наборів фірми "ESA-IRE-Soring" (Франція) за інструкціями, що додавалися. Стан гуморальної ланки імунітету оцінювали на підставі вивчення вмісту імуноглобулінів (Ig) класів А, М, G у сироватці крові турбометричним методом з готовими комерційними наборами реактивів (Москва) та у цервікальному слизу — методом радіальної імунодифузії на гелі за G. Manchini (1965) у модифікації Д. Стефані та співавт. (1978). Термостабільну лужну фосфатазу (ТЛФ) визначали в сироватці крові на біохімічному аналізаторі "Ultra" (КОНЕ, Фінляндія) в стандартних умовах із використанням реагентів фірми "коне" (Фінляндія). Піхвову рідину збирали за допомогою стерильного одноразового шприца з приєднанням до нього стерильного підключичного катетера для одноразового користування. Отриманий матеріал в кількості 2 мл поміщали до пробірки та на протязі 1,5–2 годин доставляли до лабораторії. На апараті Vitalab Flexor Е КФК-2МП (Голландія) визначали: вміст альбуміну з індикатором бромкрезоловим пурпуровим (за інтенсивністю забарвлення), трансферину — імунотурбометричним методом, церулоплазміну — ортоенілендіаміном. Аланінамінотрансферазу (АлАТ) і аспартатамінотрансферазу (АсАТ) визначали на біохімічному фантомі 1904+ (США) за загальноприйнятою методикою. Кров для дослідження брали з ліктьової вени о 8 годині ранку натще у положенні лежачи в об'ємі 5 мл з антикоагулянтом (25 ОД гепарину на 1 мл) стерильно.

Антенатальна кардіотокографія проводилася на апараті "FetoSeif 6" фірми "Kranzbьhler" (Німеччина), ультрасонографія — на апараті "Kranzbьhler Sonoscope 20" (Німеччина). Біофізичний профіль плода оцінювали за методом Vintzileos.

Статистичну обробку даних проведено на РС АТ методами варіаційної статистики і рангової кореляції з використанням стандартного пакету прикладних програм Excel'2000 для Windows'XP'Professional. Вірогідна різниця параметричних показників оцінювалася за допомогою t-критерія Ст'юдента, значимість різниць часток оцінювалася методом  (кутового перетворення Фішера). Побудова прогностичної моделі була здійснена за допомогою методу Байєса, а саме — послідовній процедурі розпізнання. Інформативність ознак оцінювали за неоднорідною послідовною процедурою А. Вальда.

Результати дослідження та їх обговорення. Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз 500 історій пологів та амбулаторних карт вагітних з порушеним мікробіоценозом піхви свідчив, що з урахуванням великої частоти і високого ступеня впливу даної патології на перебіг та завершення вагітності ці жінки складають клінічну групу, яка має великий науковий і практичний інтерес.

Loading...

 
 

Цікаве