WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Церебропротекторні властивості адамантилвмісних діамінів (автореферат) - Реферат

Церебропротекторні властивості адамантилвмісних діамінів (автореферат) - Реферат

ності у ІЕМ-1755. Ця речовина попереджала розвиток клоніко-тонічних судом, викликаних нікотином (В.Е. Гмиро и соавт., 2000).

Рис. 2. Вплив сперміну та сполук серії ІЕМ на скополамінову амнезію. Латентний час першого заходу (А) і кількість заходів (Б) до темного відсіку в контролі (розчинник) і в дослідах: спермін (СП), ІЕМ-1755, ІЕМ-1460, ІЕМ-1490 дозами 3 мг/кг. Три стовпчики в контролі – середні значення реєстрованих параметрів до, через 1 і 24 год після навчання; пари стовпчиків відбивають ті ж параметри через 1 і 24 год після навчання. Вертикальні лінії – довірчий інтервал середніх при Р=0,05 і n=8-10 тварин.

В умовах "жорсткої" моделі електросудомної амнезії антиамнестичний ефект чітко проявляється при введенні відразу після електрошоку ІЕМ-1460 (1-10 мг/кг) і сперміну (1-3 мг/кг). У вказаних дозах ці речовини збільшують кількість щурів, які відтворюють УРАУ через 1 і 24 год після електрошоку. Антиамнестичний ефект ІЕМ-1490 і ІЕМ-1755 виявляється тільки під час реєстрації УРАУ через 1 годину після електрошоку. Аналогічний ефект аркаіну спостерігається лише в разі застосування помірних доз (1-3 мг/кг). При вищих дозах (10-20 мг/кг) і в більш віддалені строки (24 год) антиамнестичний ефект аркаіну відсутній (табл. 1). Оскільки у високих дозах аркаін не виявляє антиамнестичного ефекту, який спостерігається при помірних дозах, його швидко минущий ефект обумовлений не високою швидкістю елімінації, а іншою причиною. Як парціальний конкурентний блокатор поліамін-зв'язувальних сайтів NMDA-Rs, аркаін при низьких концентраціях може виявляти сперміноподібні властивості позитивного модулятора NMDA-Rs. Ці його властивості, ймовірно, є основою описаного антиамнестичного ефекту аркаіну, який при високих дозах і в більш віддалені строки виступає в ролі блокатора спермінзв'язувальних сайтів NMDA-Rs. Належність ІЕМ-1490, і особливо ІЕМ-1755, до парціальних агоністів поліамінзв'язувальних місць NMDA-Rs може пояснити короткочасність антиамнестичного ефекту цих сполук. Про можливість співпадіння місць зв'язування сполук серії ІЕМ з місцями зв'язування поліамінів у NMDA-рецепторах свідчить здатність аркаіну (20 мг/кг) усувати антиамнестичний ефект ІЕМ-1460 (табл. 1). Сам

8

аркаін, активатор і парціальний блокатор сайтів, що зв'язують поліаміни, виявляє антиамнестичний ефект тільки у вузькому діапазоні доз і короткочасно: через одну добу після шоку він відсутній.

Таблиця 1

Вплив сперміну, аркаіну та сполук серії ІЕМ на амнезію, викликану максимальним електроконвульсивним шоком (МЕШ)

Речовина

Доза мг/кг

Кількість щурів у групі

Кількість щурів, що відтворюють УРАУ після електрошоку через

1 годину

24 години

n

P*

n

P*

Контроль

(розчинник)

__

31

7

11

Спермін

0,3

8

2

0,35

4

0,24

1

8

5

0,038

6

0,046

3

8

5

0,038

7

0,01

Аркаін

0,3

8

3

0,23

4

0,23

1

8

5

0,038

5

0,12

3

8

5

0,038

5

0,12

10

8

3

0,23

4

0.24

20

8

2

0,35

4

0,24

ІЕМ-1755

3

8

5

0,038

2

0,29

ІЕМ-1460

1

8

6

0,009

6

0,046

3

8

7

0,001

6

0,046

10

8

8

0,0001

6

0,046

ІЕМ-1490

3

8

6

0,009

4

0,24

Аркаін +

+ ІЕМ-1460

20

9

3

0,007**

7

0,4**

10

Примітки: 1.* – ймовірність нульової гіпотези порівняно з контролем, розрахована за Фішером; 2.** – те саме при порівнянні ефектів ІЕМ-1460 (10 мг/кг), введеного без аркаіну та сукупно з ним.

У дослідах встановлено, що фокальна компресійна ішемія головного мозку, виконана за І.В. Брасковим та І.І. Вікторовим (1994), шляхом дозованого за ступенем (40 мм рт ст) і часом (15 хв) стискання обмеженої ділянки (9,6 мм2) тім'яної зони кори головного мозку щурів за такими координатами: 3 мм каудальніше Брегми й 3 мм латеральніше сагітального шва справа, порушує вироблення УРПУ. Амнезуючий ефект компресійної ішемії мозку проявляється відсутністю змін латенції першого заходу порівняно з латенцією до навчання та

незначним зменшенням кількості заходів тільки в один часовий період.

9

Патогенез амнезії у цій моделі пов'язаний із формуванням необоротного морфологічного дефекту – структурної деструкції та втратою нейрональної функції (табл. 2).

Таблиця 2

Вплив компресії мозку на формування умовної реакції пасивного уникання у щурів (Mm, n=8-10 в кожній групі)

Умови дослідів

Латенція першого заходу до темного відсіку, с

До навчання

після навчання, годин

1

24

48

96

Контроль (інтактні щури)

26,53,5

(18,834,9)

117,518,1#

(54,2175,7)

72,318,1#

(32,5112)

40,214,1

(9,271,2)

Трепанація

27,810,6

(2,653,1)

99,320,5#

(54,2144,4)

66,18,6#

(46,186,1)

47,121,0

(1,997,4)

12,73,9

(3,322,1)

Трепанація + компресія

17,53,6

(8,826,2)

Р=0,3

13,15,0

(1,025,2)

Р=0,001

28,011,8

(0,0255,9)

Р=0,04

10,61,7

(6,614,5)

Р=0,1

12.01,84

(7,616,3)

Р=0,9

Кількість заходів до темного відсіку (Mm)

Контроль (інтактні щури)

1,80,29

(1,12,5)

0,50,18#

(0,060.94)

0,750,11#

(0,51,0)

0,90,15#

(0,561,24)

Трепанація

1,60,26

(1,02,2)

0,50,18#

(0,060,94)

0,750,16#

(0,381,13)

0,870,12#

(0,591,15)

1,120,12

(0,81,4)

Трепанація + компресія

2,00,26

(1,32,7)

Р=0,3

1,20,12#

(0,921,48)

Р=0,03

1,00

(1,01,0)

Р=0,14

1,30,2

(0,841,76)

Р=0,09

1,20,2

(0,71,6)

Р=0,3

Примітки: 1. Трепанацію або трепанацію та компресію проведено за одну добу до навчання щурів; 2. # – статистично значущі відмінності (Р0,05) латенції першого заходу та кількості заходів до темної камери до й після навчання; у дужках – довірчий інтервал для середньої при Р=0,05; 3. Р– ймовірність нульової гіпотези під час порівняння даних, одержаних на щурах, яким було зроблено трепанацію без компресії мозку й трепанацію з компресією.

Loading...

 
 

Цікаве