WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Церебропротекторні властивості адамантилвмісних діамінів (автореферат) - Реферат

Церебропротекторні властивості адамантилвмісних діамінів (автореферат) - Реферат

Результати роботи впроваджено в навчальний процес на кафедрах фармакології Івано-Франківського, Харківського, Луганського, Запорізького, Одеського державних медичних університетів, на кафедрах клінічної фармакології,нормальної та патологічної фізіології Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу автор виконав самостійно. Збирання матеріалу, опанування методів, проведення досліджень і статистичну обробку результатів здобувач виконав особисто. Дисертант узагальнив одержані результати, зробив аналіз отриманих даних, сформулював висновки та практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень оприлюднені на II конференції Українського товариства нейронаук з міжнародною участю (Донецьк, 2001), на III національному з'їзді фармакологів України (Одеса, 2006), на засіданнях Донецького наукового товариства фармакологів (2001, 2002, 2003, 2004), опубліковані в тезах II конференції Українського товариства нейронаук з міжнародною участю (Донецьк, 2001), республіканській конференції „Актуальні проблеми клінічної, експе-риментальної та профілактичної медицини" (Донецьк, 2001), III Всеросійської конференції з міжнародною участю „Гіпоксія: механізми, адаптація, корекція" (Москва, 2002), II науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців „Актуальні проблеми фармакології та токсикології" (Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 4 – у наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 – у матеріалах з'їздів і конференцій.

Об'єм та структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали та методи дослідження", 3 розділів власних експериментальних досліджень, обговорення одержаних результатів і висновків. Роботу викладено на 143 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 18 рисунками та 11 таблицями, 3 формулами. Список літератури містить 250 найменувань, з них 75 вітчизняних і 175 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Досліди виконано на 658 білих щурах лінії „Вістар" обох статей масою 170-230 г, розводки віварію ДонДМУ ім. М. Горького. Усі тварини утримувались на стандартному водно-харчовому раціоні при вільному доступі до води та їжі. Тварини отримували стандартне харчування у вигляді збалансованого гранульованого корму за встановленими нормами.

Біохімічні дослідження проводили в центральній науково-дослідницькій лабораторії ДонДМУ ім. М. Горького, акредитованій МОЗ України (атестат акредитації №0017113 від 30.02.04). Експерименти проводили з урахуванням методичних рекомендацій ДФЦ МОЗ України "Доклінічні дослідження лікарських засобів" (О.В. Стефанов, 2001). Вивчали антиамнестичну та антиоксидантну активність гліцину ("Реахим", Росія), пірацетаму (ноотропіл, "Polfa", Польща), карбацетаму (Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України, Донецьк), аркаіну та сперміну ("RBI", США), мемантину ("Merc", Німеччина), серії адамантилвмісних поліамінів (ІЕМ-1460, ІЕМ-1490, ІЕМ-1592, ІЕМ-1755), синтезованих д. х. н. В.Є. Гміро в Інституті експе-риментальної медицини РАМН, Санкт-Петербург (рис. 1).

Будову й чистоту сполук підтверджено даними елементарного аналізу, спектральними та хроматографічними методами. Експериментальні дози речовин серії ІЕМ складали 1/10 від LD50 (умовно-терапевтичні дози). ІЕМ-1490, ІЕМ-1592 використовували в дозі 3 мг/кг; ІЕМ-1755 – в інтервалі – 3-20 мг/кг; ІЕМ-1460 – 1-10 мг/кг. Дози пірацетаму, карбацетаму, сперміну і гліцину використовувалися з урахуванням Методичних рекомендацій по експе-риментальному вивченню препаратів з ноотропним типом дії (М.: Медицина, 1989).

Антиамнестичну активність речовин, що вивчалися, оцінювали за здатністю щурів зберігати умовнорефлекторні поведінкові навики – умовний рефлекс активного (УРАУ) та пасивного (УРПУ) уникання після їх пригнічення амнезуючими факторами, якими були максимальний електрошок (50 Гц, 50 мА, 0,5 с), скополаміну гідробромід (2 мг/кг, внутрішньом'язово) та фокальна ішемія головного мозку, виконана за методикою І.В. Барскова та І.І. Вікторова (1994). Фокальну ішемію виконували шляхом дозованого за ступенем (40 мм рт ст) і часом (15 хв) стискання обмеженої ділянки (9,6 мм2) тім'яної зони кори головного мозку щурів за такими координатами: 3 мм каудальніше Брегми й 3 мм латеральніше сагітального шва справа. Морфологічні дослідження прово-

дили через 5, 10 і 20 днів після фокальної компресійної ішемії головного мозку тварин.

Рис. 1. Загальна формула адамантилвмісних діамінів

Для оцінки цитопротекторної та антиоксидантної дії досліджуваних речовин використовували методики перев'язування правої загальної сонної артерії з подальшим морфологічним і біохімічним дослідженням мозку щурів. На 6 добу після перев'язування артерії в головному мозку визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази, вміст малонового діальдегіду (МДА) та проводили підрахунок кількості пірамідних нейронів СА1 зони дорсального гіпокампа справа. Метод визначення активності СОД ґрунтується на здатності ферменту гальмувати реакцію автоокислення адреналіну при рН 10,2 (О.П. Макаревич и соавт., 1983). Вміст МДА визначали за реакцією з тіо-барбітуровою кислотою з подальшим кількісним визначенням забарвленого продукту спектрофотометрично (И.Д. Стальная и соавт., 1977). Принцип застосованого в роботі методу спектрофотометричного вимірювання активності каталази в гомогенатах мозку ґрунтується на здатності перекису водню

утворювати з солями молібдену стійкий забарвлений комплекс (М.А. Королюк и соавт., 1988).

Паралельно з біохімічним проводили морфологічне дослідження мозку тварин. Згідно з атласом стереотаксичних координат (J. F. R. Kowig et al., 1963), з мозку щурів виділяли блоки товщиною 0,3-0,4 см, які містять дорсальний гіпокамп, фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну (1-2 дні), промивали в проточній воді (до 24 годин), зневоднювали в спиртах висхідної міцності й заливали в парафін. Потім на рівні nucleus mamillaris medialis, pars medialis (3 мм каудальніше Брегми) на мікротомі готували зрізи товщиною 5 мкм, які забарвлювали тіоніном за методом Ніссля (Г.А. Меркулов, 1969). Вивчення мікропрепаратів проводили при збільшенні об'єктива Х40, окуляра Х10 під мікроскопом Olympus СX-41 за допомогою інтегрованої цифрової фотокамери Olympus C-5060 4Х 5Mpx (http://www.olympus-global.com.). Використовували класифікацію М.С. Абдуллаходжаєвої (1981) та О.С. Виноградової (1975). Кількість непошкоджених пірамідних нейронів в одиниці площі СА1 зони дорсального гіпокампа справа розраховували в програмі Adobe Photoshop 5.5 (М. Стразницках, 2000) з поправкою на товщину зрізів за методикою Г.Г. Автанділова (1990). Для цього на мікрофотографії накладали сітку з величиною кожної зі сторін її квадратів, що дорівнювала ступеню збільшення мікроскопа та проводили підрахунок кількості квадратів сітки, розміщених всередині контура січення пірамідного шару СА1 зони гіпокампа. За кількістю квадратів розраховували загальну площу січення та кількість нейронів в одиниці площі. Критеріями загибелі нейронів вважали зміни форми (полігональні клітини), гіперхромію та набряк (зона просвітлення навколо нейрона).

Одержані результати обробляли загальноприйнятими методами варіацій-ної статистики. Для кожної серії дослідів визначали середню (М), стандартну похибку середньої (m), довірчий інтервал (m * t) при Р0,05. Вірогідність відмінностей оцінювали за допомогою критерію (t) Стьюдента. Статистичну обробку проводили в програмному пакеті "STATISTICA 5.1".

Результати досліджень та їх обговорення. Антиамнестична активність гліцину, спермінута адамантилвмісних аналогівостанньогополук серіїІЕМ). Під час вивчення впливу досліджуваних речовин на УРПУ було встановлено, що жодна з речовин серії ІЕМ (ІЕМ-1460, ІЕМ-1490, ІЕМ-1755) у дозі 3 мг/кг не порушує набуття щурами УРПУ. Більше того, спермін (3 мг/кг), ІЕМ–1460 і ІЕМ–1490 сприяли збереженню УРПУ після скополамінової амнезії через 1 годину і навіть через 24 години після навчання УРПУ (рис.2). Німецькими вченими (L.J. Bertoglio et al., 2004) вже був установлений анксіо-літичний ефект мемантину (8 мг/кг) на білих щурах у моделі скополамінової (1,5 мг/кг) амнезії. Наші результати підтверджують антиамнестичні властивос-ті адамантилвмісних діамінів і свідчать про те, що ІЕМ-1460 і ІЕМ-1490, володіючи меншою кількістю побічних ефектів, також сприяють відновленню пам'ятного сліду, порушеного скополаміном. ІЕМ-1755 не усував скопо-ламінової амнезії, що може буди обумовлено наявністю холінолітичної актив-

Loading...

 
 

Цікаве