WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Проаналізовано ТІД-показники кінетики ПШ залежно від наявності легеневої гіпертензії. Систолічний градієнт тиску на трикуспідальному клапані коливався від 16 до 81 мм рт.ст. У першу групу ввійшли 8 хворих з нормальним тиском у ПШ (201,2 мм рт.ст.), а в другу групу – 9 хворих з легеневою гіпертензією (544,2 мм рт.ст.). Групи порівняння достовірно відрізнялися між собою лише за трьома показниками: періодом IVRTm (322,8 мс і 563,6 мс; р<0,001); величиною швидкості Am (0,140,016 м/с і 0,230,013 м/с; р<0,01); а також співвідношенням Em/Am (1,280,062 і 0,700,044; р<0,001). Виявлене збільшення швидкості Am і знижене співвідношення Em/Am у групі хворих з легеневою гіпертензією є свідченням діастолічної дисфункції ПШ.

Встановлено, що значення IVRTm більше ніж 40 мс в якості показника легеневої гіпертензії має чутливість 89%, специфічність – 75%, позитивне передбачувальне значення – 80%, а негативне передбачувальне значення – 86%. Лінійний кореляційний аналіз показав, що амплітудні показники правошлуночкової тканинної допплерограми (Sm, Em, Am) не виявили достовірного зв'язку із градієнтом тиску на трикуспідальному клапані. Проте інтервальний показник IVRTm тісно корелює з цим градієнтом: r=+0,85 (p<0,05). Отже, ТІД-показник IVRTm не лише вказує на наявність легеневої гіпертензії, а й відображає її ступінь (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок тривалості періоду ізоволюметричного розслаблення

стінки правого шлуночка і градієнту тиску на трикуспідальному клапані.

Вперше у хворих на МС допплерівським методом за допомогою ЧС ЕхоКГ досліджено коронарний кровоплин з визначенням його кількісних параметрів і фазності, а також проведено їх порівняння з аналогічними показниками у хворих на АС, при якому інший характер гемодинамічного перевантаження серця. Виявлено, що коронарний кровоплин у хворих на МС і на АС суттєво відрізнявся від нормального як за амплітудою систолічного і діастолічного компонентів, так і за їх тривалістю, внаслідок чого графіка коронарної допплерограми в передній міжшлуночковій гілці лівої коронарної артерії мала різний вигляд. У випадках АС не лише зменшувалася систолічна фаза і збільшувалася діастолічна, а й пропадав або навіть діставав зворотний напрямок ранньо-систолічний потік і зміщувався пік його швидкості до кінця систолічного періоду настільки, що обидві фази зливалися і зникав проміжок між ними.

Вивчення кількісних значень коронарних швидкостей і швидкісно-часових інтегралів в різні фази серцевого циклу у хворих на МС, АС і в контрольній групі дозволило виявити суттєві відмінності між цими групами. Швидкість діастолічного потоку у хворих на МС порівняно з контролем достовірно вища (відповідно 0,570,124 м/c і 0,380,101 м/c; р<0,05), а решта показників (максимальна швидкість систолічного потоку і швидкісно-часові інтеграли) не відрізнялися. Однак, порівняно з хворими на АС у випадках МС достовірно нижчі як пікова систолічна (відповідно 0,270,080 м/с і 0,430,171 м/с; р<0,01), так і пікова діастолічна (відповідно 0,570,124 м/с і 0,950,291 м/с; р<0,001) швидкості. Також при МС значно менший швидкісно-часовий інтеграл діастолічного потоку, який краще характеризує об'єм діастолічного кровопостачання міокарда (відповідно 0,1150,052 м і 0,1690,039 м; р<0,05). Таким чином, у випадку МС і АС за допомогою черезстравохідної допплерографії коронарного потоку в басейні передньої міжшлуночкової артерії виявлено особливості, зумовлені адаптацією коронарного русла до потреб перевантаженого міокарда.

Кількісні показники коронарного потоку у хворих на різних стадіях МС відрізняються. Проведено вивчення взаємозв'язку таких характеристик важкості клапанного ураження, як площа мітрального отвору, середній трансмітральний діастолічний градієнт тиску, розмір ЛП і тиск у ПШ із показниками коронарного кровоплину. Виявлено, що систолічні показники (Vs i VTIs) виявляють достовірний обернений кореляційний зв'язок середньої сили з тиском у ПШ: відповідно r= –0,45 і r= –0,47 (p<0,05). Іншими словами, систолічний потік у передній міжшлуночковій артерії тим слабший, чим вищий тиск у ПШ. Проте показники діастолічного потоку з тиском у ПШ не корелювали, хоча площа мітрального отвору обернено пов'язана з діастолічним швидкісно-часовим інтегралом (r = –0,56; p<0,01).

Встановлено, що на відміну від АС у хворих на МС пропорційно збільшуються показники коронарного потоку як в діастолічну, так і в систолічну фази. Про це свідчить досить тісний кореляційний зв'язок між систолічними і діастолічними швидкостями (r= +0,61; p<0,01) та швидкісно-часовими інтегралами (r= +0,82; p<0,001). Наявність миготливої аритмії не впливає на допплерівські параметри коронарного кровоплину. Виявлені нами і раніше не описані в літературі особливості потоку в передній міжшлуночковій артерії при МС можуть бути наслідком підвищених потреб перевантаженого ПШ, розладів функціональної взаємодії обох шлуночків та порушеннями розслаблення і наповнення ЛШ. Характер коронарної імпульсно-хвильової допплерограми у хворих на МС інакший, ніж у хворих на АС, тобто кровоплин в одному і тому ж коронарному басейні реагує по-різному на підвищення тиску у ЛШ при АС і на підвищення тиску у ПШ при МС.

У 9 хворих зі значним АС простежено динаміку показників коронарного потоку на різних етапах перебігу хвороби: до операції, через 1-30 місяців після протезування клапана і через 3-15 місяців після повторного обстеження, коли виникла протезна дисфункція. Доведено, що зміни гемодинамічного навантаження на ЛШ внаслідок протезування клапана, а згодом – внаслідок дисфункції клапанного протеза, зумовлюють пристосувальну реакцію коронарного кровоплину. До операції показники діастолічного кровоплину порівняно з контрольною групою були достовірно вищими: максимальна швидкість відповідно 0,980,29 м/c і 0,380,010 м/c (p<0,001), а швидкісно-часовий інтеграл – 0,1710,039 м і 0,0960,016 м (p<0,01). У той же час систолічні показники достовірно не відрізнялися. На переважання потоку у діастолічну фазу вказує низьке співвідношення систолічної і діастолічної швидкостей (S/D) до операції (0,280,006), тоді як у здорових осіб воно виявилося значно вищим (0,420,010; p<0,01). Такий перерозподіл коронарного кровопостачання можна пояснити посиленим систолічним напруженням стінки ЛШ.

Отримано докази зворотності пристосувальних реакцій коронарного русла при АС. Про це свідчать позитивні зміни після протезування АК з практичною нормалізацією потоку крові: швидкість Vd знизилася до 0,500,13 м/c, VTId зменшився до 0,0930,014 м, а співвідношення S/D зросло до 0,380,009. Після виникнення дисфункції протеза відзначено негативну динаміку показників з перерозподілом потоку на користь діастоли: швидкість Vd знову підвищилася до 0,860,18 м/c, а VTId збільшився до 0,1810,023 м. Відповідно знизилося співвідношення S/D до 0,280,014, тобто до рівня, який спостерігався до операції.

Проведений кореляційний аналіз показав, що вираженість повторних змін коронарного кровоплину відповідала ступеню клапанної дисфункції і гіпертрофії ЛШ. Так, систолічний градієнт тиску на протезі прямо корелював із показниками кровоплину в передній міжшлуночковій артерії: Vs (r=+0,94; P<0,01); VTIs (r=+0,89; P<0,01); Vd (r=+0,73; P<0,05); VTId (r=+0,69; P<0,05). Однак, співвідношення максимальних швидкостей систолічного і діастолічного потоків S/D зворотно корелювало з градієнтом тиску на протезі: r= –0,96; P<0,01. Це свідчить про те, що систолічна фаза коронарного кровотоку не посилюється паралельно зі збільшенням потреб міокарда через зростання позасудинних компресійних сил у стінці серця.

Таким чином, після хірургічної корекції АС наступає нормалізація показників коронарного кровоплину. Коли ж виникає дисфункція протезованого клапана, повторно розвиваються зміни, які нагадують ті, що були до операції. Вираженість цих порушень залежить від важкості клапанної дисфункції і ступеня гіпертрофії ЛШ. Виявлені зміни показників коронарного кровоплину внаслідок дисфункції протезованого АК раніше в літературі не описані.

Завдяки розвитку ультразвукових візуалізаційних технологій значно поліпшилася якість трансторакального зображання у складних для діагностики випадках, до яких належить ІЕ. Нами проведено аналіз відповідності доопераційних ЕхоКГ даних при цьому захворюванні, отриманих із застосуванням сучасних технологій зображання, тим анатомічним змінам, які виявлено під час хірургічних втручань у 173 хворих. При проведенні трансторакальної ЕхоКГ застосовували режим „другої гармоніки". Стандартний протокол доповнювали додатковими ультразвуковими перетинами, які забезпечували оптимальну візуалізацію уражень.

Loading...

 
 

Цікаве