WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Таблиця 2

Клінічні та ехокардіографічні показники у хворих на дилятаційну кардіоміопатію залежно від ступеня мітральної регургітації

Показники

І підгрупа

(Мm)

ІІ підгрупа

(Мm)

р

Вік (роки)

49,501,52

50,11,41

НД

Функціональний клас (за NYHA)

2,00,45

3,00,15

<0,05

Наявність миготливої аритмії

33%

64%

<0,001

Ступінь недостатності ТК (+)

0,70,42

1,90,31

<0,05

КДР ЛШ (см)

6,00,07

6,90,15

<0,001

КСР ЛШ (см)

4,50,27

5,60,26

<0,05

КДО ЛШ (мл)

1894,4

25513,6

<0,01

КСО ЛШ (мл)

9813,4

16316,8

<0,05

Розмір ЛП (см)

4,10,28

4,90,21

<0,05

ФВ (%)

444,8

334,6

НД

Sm (см/c)

7,80,54

6,20,64

<0,05

Em (см/c)

131,0

193,1

<0,05

IVCTm (мс)

9415,0

12914,4

НД

CTm (мс)

27413,1

21111,5

<0,01

Незважаючи на те, що циркулярна скоротливість ЛШ у підгрупах хворих на ДКМП з різним ступенем МН практично не відрізнялася, виявлено достовірну відмінність за систолічними ТІД-показниками кінетики мітрального кільця, що свідчить про глибокі розлади поздовжньої скоротливої здатності: швидкість Sm у ІІ підгрупі нижча, ніж у І підгрупі (6,20,6 см/с і 7,80,5 см/с; р<0,05), а тривалість CTm – коротша (відповідно 21111,5 мс і 27413,1 мс; р<0,01). Таким чином, ремоделювання ЛШ у хворих на ДКМП зумовлює функціональну МН, ступінь якої залежить від глибини розладів скоротливої здатності. Проведене нами вивчення показників скоротливої здатності ЛШ на різних стадіях патологічного процесу при ДКМП, і порівняльний аналіз з відповідними показниками у хворих з „клапанною" МН, дає підстави стверджувати, що швидкість Sm відображає стан міокарда ЛШ і дозволяє достатньо точно передбачати зворотність його адаптаційної перебудови.

З метою запобігання клапанній кардіоміопатії у хворих на МН все частіше проводять ранні реконструктивні операції, для планування й успішного виконання яких необхідна точна доопераційна діагностика анатомічних змін, відповідальних за виникнення регургітації. Нами вивчено можливості ЕхоКГ-оцінки вірогідності виконання клапанозберігаючих операцій на матеріалі, який включав 84 послідовні випадки за чотирирічний період з вересня 2000 року до жовтня 2004 року. Для цього застосовано власну схему ультразвукового дослідження МК, яка передбачає послідовне вивчення таких груп ехокардіографічних ознак: органічні зміни стулок; рухомість стулок; функціональний стан ЛШ; локалізація гіпермобільного фрагмента (-ів) стулок. Пластичні клапанозберігаючі втручання виконано за цей період 34 пацієнтам (40%).

Анатомічні зміни МК і механізм, відповідальний за недостатність замикальної функції, виявлені за допомогою ЕхоКГ, дозволили віднести МН у 6 випадках (7%) до функціональної, у 60 випадках (71%) – до органічної з гіпермобільністю стулок, у 18 випадках (22%) – до органічної без гіпермобільності стулок. Усі хворі, віднесені до підгрупи функціональної МН, раніше перенесли інфаркт міокарда, а в 3 сформувалася аневризма ЛШ. Найбільше хворих віднесено до підгрупи органічної МН з гіпермобільністю стулок. Найчастіше причиною виникнення важкої МН ставала гіпермобільність задньої стулки (63%), рідше – передньої стулки (13%) чи обох стулок (17%); ще рідше – розриви папілярних м'язів (7%). Причинами органічної МН без гіпермобільності стулок був інфекційний ендокардит (78%) чи ревматизм (22%).

На підставі даних літератури та узагальнення власного досвіду розроблено і застосовано на практиці ЕхоКГ-критерії, які дозволяють віднести хворих до певної групи вірогідності пластичного втручання з метою усунення МН (табл. 3).

У групі функціональної недостатності вдавалося відновити замикальну функцію клапана без його протезування в 5 із 6 випадків. Результат пластики МК виявився добрим у 4 хворих, а в одному випадку залишилася значна недостатність. На підставі даних доопераційного ультразвукового обстеження вірогідність виконання корегуючих втручань у цій групі оцінювали як високу в 3 випадках і як середню також у 3 випадках. Хірург був змушений провести протезування клапана після інтраопераційної ревізії лише в одному випадку, який до операції був віднесений до середньої вірогідності пластичного втручання.

У групі з органічною недостатністю та гіпермобільністю мітральних стулок успішні пластичні втручання виконали в 25 осіб (42%), переважно з відривом чи пролапсом сегмента Р2. У більшості випадків гіпермобільності передньої стулки клапан замінили на штучний, а в двох випадках значного пролапсу сегмента А2 проведено пластику за Альфієрі. Протезування клапана виконали в 5 випадках з цієї підгрупи, хоча до операції передбачали високу вірогідність реконструкції. Причиною цієї невідповідності виявилися неповна доопераційна діагностика чи помилкове трактування ЕхоКГ-картини, а саме: у трьох випадках не розпізнали пролабування чи обриви сухожильних хорд у комісуральних зонах; в одному випадку недооцінили важкість міксоматозної дегенерації; в іншому випадку неправильно визначили розповсюдженість інфекційного ураження клапана.

Таблиця 3

Частота ехокардіографічних критеріїв вірогідності пластичного втручання

на мітральному клапані в досліджуваній групі хворих

Вірогідність

Ехокардіографічні критерії

Кількість випадків

Висока

(29 випадків)

Дилятація клапанного кільця з нормальним співставленням і нормальною функцією стулок

3

Наявність однієї вегетації чи перфорації без інших змін стулки

3

Гіпермобільність задньої стулки

23

Середня

(23 випадки)

Дилятація клапанного кільця з рестрикцією стулки і неправильним співставленням

7

Гіпермобільність передньої стулки

7

Гіпермобільність передньої і задньої стулок

9

Низька

(32 випадки)

Гіпермобільність стулки в комісуральній зоні

5

Важкі органічні зміни стулок

18

Відрив папілярного м'яза

4

Гіпермобільність великої частини задньої стулки

5

Loading...

 
 

Цікаве