WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Клапанна кардіоміопатія: ультразвукові методи у виявленні, оцінці прогнозу і виборі лікувальної тактики (автореферат) - Реферат

Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 52 публікаціях, у тому числі 21 стаття в спеціальних журналах (5 з них – самостійно), 13 статей у наукових збірниках (6 з них – самостійно), 15 тез доповідей у матеріалах вітчизняних і міжнародних з'їздів, конгресів, конференцій. Отримано 1 патент України на винахід. Видано 1 навчальний посібник і 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація займає 319 сторінок і складається зі списку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу та методів дослідження, восьми розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків і списку використаної літератури, який містить 106 джерел кирилицею і 324 латиною. Праця ілюстрована 29 таблицями і 83 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Матеріал і методи дослідження. В основу цієї роботи покладено результати обстеження і лікування 553 хворих на КВС різного етіологічного походження, які звернулися в кардіохірургічний центр Львівської обласної клінічної лікарні з 1996 до 2005 року включно. З них мітральний стеноз (МС) діагностовано у 41 особи, аортальний стеноз (АС) – у 101, мітральну недостатність (МН) – у 156 (з них 20 – дилятаційна кардіоміопатія), аортальну недостатність (АН) – у 28, інфекційний ендокардит – у 173, дисфункцію механічних клапанних протезів – у 54 хворих. Середній вік пацієнтів – 49,84,0 років (від 16 до 76 років), а 68,2% з них – особи працездатного віку. Співвідношення чоловіків і жінок становило 1,56:1 (337:216).

З метою виявлення ЕхоКГ показників, які дозволяють передбачити прогресування недостатності ЛШ у хворих на важку МН після хірургічної корекції, обстежено 52 особи віком 48,95,2 років (23 – 73 роки); 37 з них – чоловіки, 15 – жінки. Усі пацієнти віднесені до І-ІІ функціонального класу за NYHA. Повне ЕхоКГ обстеження проводили за 1-4 дні до хірургічного втручання, через 5-9 днів (ранній післяопераційний період) і через 3-8 місяців після нього (віддалений післяопераційний період).

Окрему підгрупу склали 28 хворих на важку АН, в яких була збережена фракція викиду ЛШ (>55%), а кінцево-систолічний розмір ЛШ не перевищував 55 мм. Вік пацієнтів – від 16 до 68 років (48,25,4 років); 21 із них – чоловіки. До І функціонального класу за NYHA віднесено 8 хворих, до ІІ – 12, до ІІІ – 8. Причиною АН в 7 випадках виявилися вроджені аномалії клапана, у 7 – ревматизм, у 6 – анулоаортальна ектазія, у 5 – перенесений ІЕ, у 3 – віковий дегенеративний кальциноз. За вихідні дані брали результати ЕхоКГ, проведеної за 1-7 днів до операції, а за кінцеві – результати, отримані через 12-18 місяців після операції.

З метою порівняльного аналізу показників поздовжньої кінетики міокарда ЛШ у хворих з органічною і функціональною МН обстежено 20 хворих на ДКМП, з них 18 чоловіків і 2 жінки. Середній вік – 483,7 років (28 – 62 роки). Хворі на ДКМП мали різний ступінь функціональної МН: у 45% – незначна мітральна регургітація, у 25% – помірна, у 30% – важка. До контрольної групи включили 17 здорових осіб (середній вік 493,6 років).

Ретроспективна оцінка можливостей ЕхоКГ обстеження адекватно визначити вірогідність виконання реконструктивної операції проведена на підставі аналізу 84 послідовних випадків хірургічних втручань на МК. Середній вік хворих – 48,96,9 років, а співвідношення чоловіків до жінок – 2:1 (56:28). З цієї групи 34 хворим проведено пластичні втручання, а 50 хворим – протезування клапана.

Дослідження прогностичної цінності вихідних діастолічних розладів ЛШ щодо зворотності морфологічних і функціональних змін після протезування клапана у хворих на важкий АС зі зниженою ФВ ЛШ проведено у підгрупі, яка включала 28 хворих (18 чоловіків і 10 жінок). Площа аортального отвору не перевищувала 1 см2 (у середньому 0,70,12 см2). Cистолічний градієнт тиску – 5618,9 мм рт.ст., вік обстежених – 626,7 років (38 – 72 роки). У всіх пацієнтів ФВ ЛШ була меншою за 40% (325,4%). 9 хворих віднесено до І-ІІ функціонального класу за NYHA, 19 – до ІІІ-IV класу. ЕхоКГ проводили за 2-3 дні до операції і через 12-15 місяців після неї.

З метою виявлення ЕхоКГ-критеріїв своєчасності хірургічної корекції важкого АС в дослідження включено 42 хворих. Градієнт тиску становив 678,2 мм рт.ст., вік обстежених – 647,5 років (19 – 76 років), 24 з них – чоловіки (57%). 22 хворих були віднесені до І-ІІ функціонального класу за NYHA, а 20 – до ІІІ-IV класу.

Вивчення діагностичного значення ТІД-показників кінетики ПШ для оцінки легеневої гіпертензії при МС проведено у 17 хворих, 4 з них – чоловіки, 13 – жінки, середній вік 515,6 років. 8 пацієнтів з цієї підгрупи на момент обстеження були у І-ІІ функціональному класі за NYHA, решта в ІІІ-IV класі. Критерії включення пацієнтів у це дослідження: добра якість зображання латеральної стінки ПШ; синусовий ритм; можливість визначення швидкості трикуспідальної регургітації.

Вивчення особливостей коронарного кровоплину при МС та АС проведено у 38 пацієнтів. У групу МС ввійшли 24 особи віком від 18 до 58 років (40,25,4 років), з них 5 чоловіків і 19 жінок. В 11 з них був синусовий ритм, а в 13 – миготлива аритмія. У групу АС ввійшли 14 осіб віком від 48 до 63 років (52,44,6 років), з них 9 чоловіків і 5 жінок. Контрольна група – 8 здорових осіб віком від 24 до 50 років (у середньому 38,35,7 років).

Вивчення динаміки показників коронарного кровоплину до і після операції протезування АК, а також після виникнення дисфункції протеза проведено у групі із 9 хворих на важкий АС, з них 6 чоловіків, 3 жінки, середній вік 47,35,7 років. ЧС ЕхоКГ виконано тричі: вперше – за 3-8 днів до операції; вдруге – через 1-30 місяців після заміни клапана при нормально функціонуючому протезі; втретє – через 3-15 місяців після другого обстеження у зв'язку з дисфункцією. Причинами дисфункції в 6 випадках був ІЕ, і по одному випадку – панус, тромбоз протеза і механічні розлади рухомості замикального елементу.

Аналіз відповідності доопераційних ЕхоКГ-даних при ІЕ, отриманих як трансторакальним, так і черезстравохідним (ЧС) методами, морфологічним змінам, виявленим під час операції, проведено на підставі ретроспективної оцінки ультрасонографічної картини та її порівняння з хірургічними знахідками, задокументованими в протоколах операцій 173 хворих віком від 16 до 73 років (у середньому 445,7 років), з них 109 чоловіків і 64 жінки. Діагноз ІЕ відповідав критеріям Duke в усіх випадках і був підтверджений на операції.

У підгрупу пацієнтів з дисфункцією клапанних протезів ввійшли 45 осіб (26 чоловіків і 19 жінок), яким проведено 53 ЧС ЕхоКГ. Вік обстежених – від 20 до 72 років (456,2 роки). Двом хворим ЧС ЕхоКГ проведено тричі, чотирьом хворим – двічі. Результати ЧС ЕхоКГ порівняно з операційними знахідками чи даними автопсій.

Різні види ЕхоКГ-обстеження виконали 553 хворим. Трансторакальну ЕхоКГ проводили на діагностичних апаратах Acuson 128XP 10C (США), Sonos 1000 i Sonos 2000 (Hewlet Packard, США), SA-9900 (Medison, Корея). Виміри камер серця здійснювали за М-ехокардіограмами згідно з рекомендаціями Американського ехокардіографічного товариства. У випадках значної дилатації ЛШ і ремоделювання його порожнини фракцію викиду ЛШ визначали за модифікованим методом Сімпсона, а у випадках аномальної сегментарної скоротливості – за запропонованим нами методом, на який отримано Патент України на винахід № 10431 А.

Loading...

 
 

Цікаве