WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

Екологічна сукцесія комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах – це реакція на зміну структури і біотичних зв'язків угруповань. Механізми сукцесійних перетворень пов'язані зі змінами внутрішньої структури біогеоценозів, це: зміни видової різноманітності, ускладнення чи спрощення трофічних ланцюгів, підсилення чи послаблення спеціалізації видів. На початковій стадії екологічної сукцесії в угрупованні переважає r-добір та високий темп змін етапів розвитку, у зрілих – домінують види з тривалим життєвим циклом і k-добір.

Значний інтерес для розв'язання багатьох питань ґрунтознавства, лісівництва, продуктивності біогеоценозів становить аналіз перебігу сукцесії, що відбувається в ґрунтах. у часі, і зіставлення їх з просторовими змінами.

Перебіг залежить від внутрішньої взаємодії компонентів біогеоценозів та регуляторної дії едафічних факторів зовнішнього середовища (Булавинцев, 1985). Це проявляється у дії двох типів сукцесій: аутогенних і алогенних. Аутогенні сукцесії властиві при заселенні нових територій. Як правило, вони відбуваються з незбалансованими угрупованнями. У західному регіоні України аутогенні сукцесії властиві біогеоценозам, які формуються після проведення видобутку торфу, осушувальної меліорації боліт, освоєння покладів молекулярної сірки.

Різноманіття едафотопів західного регіону України, їх структурних та динамічних показників є результатом комплексної взаємодії природних і антропогенних чинників екосистем. Структурно-функціональні характеристики комплексів ґрунтових олігохет – ефективний інструмент індикації стану та змін, які відбуваються в едафотопах. Зменшення біорізноманіття субконсорцій ґрунтових олігохет призводить до деградації ґрунтової біоти і послаблення механізмів стійкості едафотопів. Видовий склад субконсорцій комплексів ґрунтових олігохет, їх чисельність, біомаса дозволяють говорити про їх незамінну роль у підтриманні екологічної стійкості ґрунтової біоти в умовах західного регіону України. Вони є важливою ланкою становлення і функціонування рекультиваційних систем.

Моніторинг комплексів люмбріцід в едафотопах є вирішальною процедурою при формуванні структурно і функціонально збалансованих педобіонтних систем.

Це зумовлено такими чинниками, як чисельність та склад комплексів ґрунтових олігохет в екосистемах, які значною мірою відбивають їх ефективність і сталість. Завдяки моніторингу та встановленню напрямів стабілізації комплексів ґрунтових олігохет можливе пізнання шляхів відновлення природного біорізноманіття едафотопів (рис. 12). Експериментальні матеріали та інтегральні показники комплексів ґрунтових олігохет можна вважати базовими величинами едафічної системи при фоновому моніторингу біогеоценозів західного регіону України, а також для обґрунтування та впровадження інтродукції вермікультур у біогеоценозах.

Рис. 12.Напрями стабілізації структури ґрунтових олігохет уедафотопах західного регіону України

ВИСНОВКИ

Дослідження комплексів ґрунтових олігохет природних і антропогенно змінених екосистем західного регіону України дали змогу виявити типологічну диференціацію цих комплексів на основі вивчення їх структурно-функціональної (консортивної) організації, інтегральну роль едафотопів у становленні структурно-функціональної (консортивної) організації комплексів. Ґенеза комплексів ґрунтових олігохет відбиває загальні принципи організації біоценотичної структури комплексів ґрунтових симбіотичних організмів і їх функцій, а також відміни, пов'язані зі специфікою окремих частин біогеоценотичного покриву.

Регіональна специфіка екосистем та природно-географічні умови західного регіону України впливають на специфічність еволюційного розвитку життєвих циклів люмбріцід. Комплекси ґрунтових олігохет змінюють структуру та функції через зміни перебігу взаємодії структурних компонентів біогеоценозів. Пристосування ґрунтових олігохет на різних стадіях їхнього розвитку мають інтегрований характер, який забезпечує видову цілісність і збереження ґрунтової біоти.

1. Уперше для західного регіону України на основі стаціонарних та комплексних експедиційних біогеоценологічних досліджень отримано структурно-функціональні характеристики угруповань ґрунтових олігохет різних природних і антропогенно змінених біогеоценозів західного регіону України.

2. Досліджувані комплекси люмбріцід віддають перевагу такому гранулометричному складу ґрунтів, при якому вміст мулистої фракції сягає 18–20 %. Подальше збільшення її у верхніх горизонтах ґрунтів призводить до деградації комплексів ґрунтових олігохет. Кількісний спектр гранулометричних фракцій спряжений зі структурно-функціональною організацією комплексів люмбріцід. У Зоні мішаних лісів структура цих комплексів розвинута слабо. Вона представлена підстилковою і ґрунтово-підстилковою морфо-екологічними групами. У Лісостеповій зоні гранулометричний склад ґрунтів є комфортним для всіх морфо-екологічних груп люмбріцід. У провінції Українських Карпат найбільш сприятливі умови для формування комплексів люмбріцід і їх чисельності існують в едафотопах буроземів кислих і дерново-буроземних кислих ґрунтів.

3. Вітальна температурна зона для ґрунтових олігохет західних регіонів України знаходиться у діапазоні: 0–+24...+27 єС. Охолодження організмів люмбріцід нижче 0 єС призводить до криптобіозу (фізіологічного спокою) та пригнічення ендогенних процесів.

Вертикальні локомоції люмбріцід залежать від системи температурних адаптацій. Під впливом температури здійснюється не тільки вертикальна локомоція ґрунтових олігохет у верхні й нижні горизонти ґрунту, а й підготовка організмів до криптобіозу.

4. Люмбріцідам властива осмотична лабільність і значна варіація внутріосмотичного тиску. Підтримання осмотичного гомеостазу дає змогу системам функціонувати у змінених умовах. Морфо-екологічний аналіз ґрунтових олігохет дає підставу стверджувати, що в процесі адаптаціогенезу сформувалися системи адаптацій, які слугують збереженню води та звільненню від її надлишку.

Мала концентрація розчиненого кисню у водному середовищі є сигналом до переходу організмів на ощадний режим обміну речовин.

5. Представники нірникової морфо-екологічної групи населяють едафотопи з найвищим вмістом карбон діоксиду – до 6 % і більше, ґрунтово-підстилкові морфо-екологічні групи – до 4 %. Найчутливішою до вмісту карбон діоксиду в ґрунтовому повітрі є підстилкова морфо-екологічна група.

Біогенне продукування СО2 у ґрунтових горизонтах інтегроване вологістю і температурою. Для ґрунтів західних регіонів України властиві два максимуми СО2. У першій половині вегетаційного періоду він зумовлений зростанням температури, а у другий – зростанням вологості. Висока концентрація СО2 у ґрунтах спонукає олігохет до вертикальної міграції з метою уникнення токсичної дії газу.

6. Екстремальні величини актуальної кислотності ґрунтів зумовлюють поверхневу вертикальну локомоцію ґрунтових олігохет з виділенням білкових сполук слизовими клітинами епідермісу шкірно-м'язового мішка.

Більшість комплексів люмбріцід є ацидофільними організмами. Вони заселяють ґрунти з актуальною кислотністю рН 4,2–6,8. Це відповідає спектру рН ґрунтових розчинів західного регіону України. Для кожного виду властивий свій оптимум актуальної кислотності, що спричинено системою адаптацій люмбріцід (екологічною, морфологічною, трофічною). Алкалофільний комплекс люмбріцід представлений чотирма видами. Вони колонізують ґрунти з високим вмістом катіонів Са2+ та актуальною кислотністю до рН 8,2.

7. Величина і перебіг ОВП ґрунтів спричинені сукупною дією едафічних факторів. Стенопотенціальні олігохети активні в межах окисної і відновної зон. Еврипотенціальним люмбріцідам властивий широкий діапазон ОВП, який охоплює відновну й окисну зону, – від помірновідновного до різкоокисного. Значна флуктуація окисно-відновних умов у ґрунтових горизонтах призводить до вертикальної локомоції люмбріцід у межах ґрунтового профілю та переходу їх у стан гіпобіозу. Сезонна зміна ОВП є важливим показником функціонального стану ґрунтових олігохет при прогнозуванні подальшого стану ґрунтової біоти.

8. Значні варіації едафічних чинників у ґрунтових горизонтах спонукають ґрунтових олігохет до міграції по ґрунтовому профілю і тривалого перебування у фізичному просторі, який не властивий цим морфо-екологічним групам. Протягом року вони два і більше разів знаходяться у стані діапаузи. Гетерогенність ґрунтового простору сприяє у підтриманні високого різноманіття ґрунтових організмів.

9. За симбіотичними ознаками комплекс ґрунтових олігохет поділяють на паратенітних, проміжних, дефінітивних господарів, господарів коменсалів, протокооператорів, "проміжних господарів – жертв", жертв. Паратенічні господарі підтримують трансмісивний потенціал паразитів і цим забезпечують існування їх як системи. В еволюції життєвих циклів нематод важливе значення має таксономічний склад проміжних, дефінітивних господарів.

Loading...

 
 

Цікаве