WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

1 – ясно-сірі лісові; 2  ясно-сірі лісові глеюваті; 3 – сірі лісові; 4 – сірі лісові вологі; 5  бурувато-сірі лісові; 6 – темно-сірі опідзолені; 7 – темно-сірі опідзолені вологі; 8 − чорноземи опідзолені; 9 – чорноземи типові малогумусні; 10 – чорноземи типові вологі

Для ґрунтів Поліської і Західно-Лісостепової провінцій спостерігається зв'язок чисельності люмбріцід від вмісту мулистої фракції. Ми відзначили найвищу чисельність люмбріцід при вмісті мулистої фракції 18–20 %. У формуванні фізичних і фізико-хімічних властивостей ґрунтів провідна роль належить мулистій фракції. Відзначимо ще значне набухання глинистих мінералів, зростання липкості у вологому стані. Надвисокий вміст мулу в чорноземах типових є причиною погіршення їхніх фізичних, фізико-хімічних властивостей.

ІІІ. Інтразональні ґрунти

Характерною особливістю гранулометричного складу є наближення вмісту мулистої фракції до оптимальних величин, яка варіює від 14 до 22 %.

Значна вологість ґрунту зумовлює набрякання глинистих мінералів та зростання липкості. Це і визначає розвиток кількісних і якісних величин комплексів ґрунтових олігохет. Комплекси люмбріцід представлені двома–дев'ятьма видами, їхня чисельність варіює від 10 до 90 екз./м2 (рис. 5, 6).

Рис. 5. Кількісний розподіл комплексів люмбріцід залежно від фракційного складу інтразональних ґрунтів

Рис. 6. Чисельність люмбріцід відповідно до вмісту мулистої фракції в едафотопах інтразональних ґрунтів

1 – лучні; 2  лучно-алювіальні; 3 – лучно-болотні4 – лучно-карбонатні

ІV. Карпатська гірська країна

У формуванні гранулометричного складу ґрунтів Карпатської гірської країни важливу роль відіграють флішеві відклади і глинисті сланці. Найбільш повно розвинута структурно-функціональна організація в прохолодному (лісовому), помірно теплому і теплому термічних поясах, на що вказує зростання чисельності та біомаси ґрунтових олігохет. Найбільш комфортні умови формування комплексів люмбріцід і їх чисельності властиві для буроземів кислих малогумусних помірно теплих та дерново-буроземних кислих ґрунтів. Основу комплексу ґрунтових олігохет становлять гірські види.

Характерною особливістю їх гранулометричного складу є відносно рівномірний розподіл мулу і фізичної глини в межах ґрунтового профілю та наявність фракцій скелету, кількість якого збільшується в міру зменшення його гранулометричного складу.

Структура ґрунтів у природному стані пухка. В гумусовому горизонті (Н) густина складення становить 0,6–1,1 г/см3, у перехідному – збільшується до 1,15–1,68 г/см3 (рис 7, 8).

Буроземи кислі малогумусні, помірно тепліґрунти характеризуються малим вмістом фракції піску – 53–59 % та високим – глини (47–41 %) і оптимальними величинами мулу (18,6 %). Це і визначило розвиток комплексу люмбріцід – сім видів – та їх чисельність – 25512,1 екз./м2 (рис. 7, 8).

Дерново-буроземні кислі ґрунти мають більший вміст (порівняно з вищеназваним ґрунтом) фракції піску (74 %) і менший – глини (26 %). Мулиста фракція ґрунту становить 13,8 %. Комплекс люмбріцід у цьому ґрунті − шість видів, а чисельність – 26115,6 екз./м2. Досить важливе значення для чисельності люмбріцід має високий вміст гумусу в гумусному (Н) горизонті.

Найменшу придатність для розвитку комплексів ґрунтових олігохет мають буро-підзолисті кислі поверхневоглейові ґрунти, у яких комплекс люмбріцід представлений 3–5 видами, а чисельність сягає 324,6 екз./м2 при вмісті мулистої фракції 13–18,6 % (рис. 7, 8). Різке зниження чисельності зумовлене поверхневим глейовим процесом.

Рис. 7.Кількісний розподіл комплексів люмбріцід залежно від фракційного складу ґрунтів Карпатської гірської країни

Рис. 8.Чисельність люмбріцід відповідно до вмісту мулистої фракції ґрунтів едафотопів Карпатської гірської країни

1  буроземи кислі холодного (субальпійського) поясу; 2 – буроземи кислі помірно холодного поясу; 3 – буроземи кислі малогумусні помірно теплого поясу; 4 – дерново-буроземні кислі ґрунти; 5 – буро-підзолисті кислі поверхневоглейові; 6 – лучно-буроземні кислі слабкоглейово-алювіальні; 7 – підзолисто-буроземні кислі поверхневоглеюваті ґрунти на делювіальних суглинках

Однак збільшення мулистої фракції в чорноземах зумовлює пригнічення дощових червів підстилкової й ґрунтово-підстилкової морфо-екологічних груп. Їх функціональна роль у трансформації детриту і ґрунтотвірних процесах знижена.

Температурний чинник розподілу дощовикових у ґрунтах

Температурна зона, у межах якої відбувається активна життєдіяльність ґрунтових олігохет, дуже вузька (Nair G. Achuthan, Bennour Suaad Ali Termal, 1997). Життя дощових червів за умов зовнішнього середовища, які еволюційно склалися, представлене різними формами: біозом, гіпобіозом, криптобіозом, ангідробіозом, анабіозом. Температура визначає і саму можливість життя й інтенсивність його проявів. Для дощових червів нірникової морфо-екологічної групи у західному регіоні України вітальний температурний діапазон 0–+24 °С. У більшості видів вказаної групи нижня межа опускається до –0,5 °С, межі температурного комфорту +2–18 °С, температурний оптимум становить +10–12 °С.

Вплив температури едафотопів на фізіологічний стан комплексу підстилкової морфо-екологічної групи різниться від нірникової: оптимальна температура – у діапазоні +18–20 °С, межі температурного комфорту дещо ширші – +5–24° С, вітальна температурна зона –0,5–+27 °С. У західному регіоні України вегетативний період люмбріцід сягає 8–9 (Іванців, 2002), а у Західній Європі – 11–12 міс. (Edwards and Bohlen, 1996). У північних широтах Східної Європи цей період не перевищує 2–3 міс. Верхня сублетальна зона – зона теплового шоку і виживання, у межах якої процеси метаболізму зазнають прискорення, неоднакового і непропорційного у всіх його частинах, що призводить до дискоординації функцій. За тривалого теплового оціпеніння настає елімінація організмів.

Розвиток структури і функціонування комплексу ґрунтових олігохет в едафотопах залежать від тривалості періодів температурної комфортабельності. Тривалі гібернації й естивації зумовлюють тривалість ембріонального і постембріонального розвитку та зміну структури комплексів люмбріцід. Загалом вертикальні локомоції дощових червів залежать від системи температурних адаптацій і підготовлення організмів до криптобіозу.

При виході дощових червів з холодової закляклості (криптобіозу) відбувається термінація фізіологічного спокою. Процес може тривати від однієї до трьох декад (березень, квітень) і залежить від динаміки зростання температури верхніх горизонтів ґрунту. Дощові черви нірникової морфо-екологічної групи починають активно живитися при температурі +3–5 °С, а підстилкові – при температурі +7 °С...+8 °С. Осіменіння, відкладання яйцевих коконів, ембріональний розвиток і ріст здійснюються тільки при наближенні температури до оптимальної величини, яка властива для конкретного виду олігохет.

Сезонні й добові вертикальні т горизонтальні міграції дощових червів залежать від системи температурних адаптацій і тривалості періодів температурної комфортабельності.

Чинник вологості у розподілі дощових червів

У зоні мішаних лісів, Лісостеповій зоні, Карпатській гірській країні є різні типи режиму вологості, що впливає на ступінь розвитку комплексів ґрунтових олігохет, розподіл життєвих форм за едафотопами.

Пойкілогідризм дощових червів регламентований осмотичними властивостями організмів. Регулювання водного балансу в організмах ґрунтових олігохет зумовлено системами надходження і виділення вологи (рис. 9).

Рис. 9. Схема водного балансу комплексу ґрунтових олігохет

Поширення люмбріцід і енхитреїд обмежено закономірностями, які зв'язані з осмотичними властивостями середовищ.

Осмотична лабільність люмбріцід, що є результатом адаптаціогенезу осморегулюючої системи, забезпечує збереження води та звільнення від її надлишку в організмі. Ця система спрямована на збереження усталеної консортивної структури комлексів олігохет та їх функціонування.

На структурно-функціональну організацію комплексів дощових червів вологість чинить безпосередній вплив. Недостатня захищеність організмів ґрунтових олігохет від втрати води зумовила формування системи фізіологічних, еколого-фізіологічних й екологічних адаптацій, які забезпечують зв'язування води колоїдами, адсорбування її із зовнішнього середовища, перехід організмів на сповільнений обмін речовин, здійснення вертикальних і горизонтальних міграцій, будування діапаузних камер.У період надлишкового зволоження ґрунтів черви мігрують у верхні ґрунтові горизонти – гумусовий, гумусово-елювіальний, де різко зростає їх чисельність і біомаса. З пониженням рівня ґрунтових вод відбуваються релокомоції: черви повертаються до притаманних їм екологічних ніш.

Важливою адаптацією до тимчасового знаходження люмбріцід у водному середовищі є наявність зокрема, в Octolasion lacteum густої мережі кровоносних капілярів у шкірно-м'язових покривах.

Структурно-функціональна організація ґрунтових олігохет залежить від просторової та видової структури трав'яного покриву, який стабілізує тепло- і вологообмін верхніх горизонтів ґрунту на відміну від різких коливань на оголеній поверхні.

Loading...

 
 

Цікаве