WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

Структурно-функціональна (консортивна) організація комплексів ґрунтових олігохет у біогеоценозах західного регіону України (автореферат) - Реферат

Розкрито вплив едафічних чинників біогеоценозів на інтеграцію життєвих циклів ґрунтових олігохет. Установлено особливості продукування яйцевих коконів різними морфо-екологічнии групами ґрунтових олігохет. Визначено тривалість ембріонального і постембріонального розвитку залежно від кліматичних умов та належності до морфо-екологічної групи. Встановлено особливості консортивної організації комплексів олігохет у біогеоценозах різних кліматичних зон західного регіону України.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені аутекологічні та синекологічні дослідження комплексів ґрунтових олігохет є важливим внеском у вивчення їх екології, онтогенетичного та синекологічного (консортивного) розвитку. Отримані результати досліджень мають спрямування на проведення інтродукції ґрунтових олігохет з метою підвищення стійкості едафотопів. Доцільним є впровадження вермикультурної меліорації едафотопів з порушеними структурою, водно-температурним, повітряним, кислотним режимами, ОВП, зміненими ґрунтовим розчином та хімічним складом. Основне функціональне значення дощових червів полягає у забепеченні:

– оптимізації біогенності порушених ґрунтів;

– стабільного біогенного стану ґрунтового покриву західного регіону України;

– ефективного моніторингу й експертної оцінки ґрунтів через стан дощовикових;

– підвищенні стійкості, стабільності, відтак продуктивності едафотопів шляхом біотехнологій вермикультур.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою науковою працею, яка виконувалася протягом 27 років. Автор розробив концепцію дослідження, його обґрунтування, стратегію та методологію, мету і завдання. Здійснено планування експериментів, відбір проб, проведено камеральну обробку зібраного матеріалу, аналіз, узагальнення та інтерпретацію одержаних результатів, сформульовано висновки на основі проведеного аналізу отриманих результатів. Виявлено теоретичні передумови сучасного розуміння інтегральної ролі життєвих циклів люмбріцід.

Наукові результати, викладені в дисертації, автор отримав особисто. Переважна більшість публікацій – авторські.

У роботах, написаних у співавторстві, автор проводив планування досліджень, брав участь у збиранні, визначенні та обробці польового матеріалу, виконанні лабораторно-польових досліджень, аналізі отриманих даних, їх статичному опрацюванні, підготовці публікацій. Особистий внесок у написанні кожної публікації зазначені у "Списку опублікованих робіт за темою дисертації".

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та студентів природничо-географічного факультету Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (1980–1992) та біологічного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки (1993–2007). Основні теоретичні положення та висновки окремих розділв висвітлювались й обговорювались у доповідях та повідомленнях на Міжнародних наукових конференціях: Первое Всесоюзное совещание по проблемам зоокультуры (Москва, 1986); ХІ конференция Украинского научного общества паразитологов (УНОП) (Киев, 1993); Ювілейна конференція, присвячена 90-річчю акад. О. П. Маркевича та 50-річчя УНТП (Київ, 1995); Міжнародна науково-практична конференція "Природні ресурси, екологія та охорона здоров'я Полісся" (Луцьк, 2000); Міжнародна науково-практична конференція "Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій" (Ніжин, 2001); Міжнародна науково-практична конференція "Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення" (Полтава, 2002); ХІІ конференція Українського наукового товариства паразитологів (Севастополь, 2002), Міжнародна науково-практична конференція "Природні ресурси Волині. Результати фундаментальних досліджень" (Луцьк, 2003); Науково-практична конференція "Природничі науки на межі століть" (Ніжин, 2004), Міжнародна науково-практична конференція "Природа Західного Полісся і прилеглих територій" (Луцьк, 2005), Міжнародна школа "Проблеми вивчення філетичного і типологічного різноманіття біоти" (Львів, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано одну монографію і 51 роботу в наукових журналах і збірниках. Із них до автореферату включено 27 статей, які надруковані у виданнях, внесених до "Переліку наукових фахових видань" та відповідно до вимог ВАК України, виданий один навчальний посібник з техніки і методики педобіологічних досліджень.

Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертації викладено на 404 сторінках машинопису, з яких текст займає 292 сторінки. Дисертаційна робота складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку літератури. Текст містить 17 таблиць та ілюстрований 116 рисунками. Список літератури включає 529 найменувань, із яких 131 – іншомовні латинським шрифтом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Роль дощових червів у забезпеченні стабільності ґрунтової біоти

Біогеоценозам західного регіону України властива значна варіабельність зональних природних чинників (орографічних, кліматичних, едафічних, біотичних), складна структурно-функціональна організація. Структурній організації ґрунтового зоологічного компоненту екосистем західного регіону України притаманні такі риси: високий динамізм, тісний зв'язок педобіонтів із ґрунтом, інтегрованість життєвих циклів, значна функціональна стійкість щодо природних чи антропогенних чинників.

Загалом дощові черви утворюють консортивні (симбіотичні) комплекси із різноманітними організмами. Сформовані консортивні системи складаються із різних систематичних груп. Ґрунтові олігохети виступають у ролі педобіонтного ядра (субдетермінанта) ґрунтових блоків консорцій із різноманітними організмами у складі консортів. Детальний аналіз зв'язків з бактеріями, грибами, найпростішими, нематодами, личинками комах вказує на приналежність цих консортів до різних функціональних груп: протокооператори, коменсали, паразити, паразитоїди. Консортивні зв'язки, які формуються між ґрунтовими олігохетами як субдетермінантами й організмами-консортами, з одного боку еволюційно визначені, з іншого – достатньо лабільні, що дає змогу олігохетам адаптуватися до змінених умов. Структура олігохетоконсорції характеризується складною динамікою в часі, яка зумовлена системною дією едафічних чинників. Комплексний склад ґрунтових олігохет різних типів едафотопів, їхня чисельність, біомаса вказують на провідне значення цих червів у забезпеченні функціональної стійкості ґрунтової біоти.

Різноманіття адаптацій у ґрунтових олігохет родини люмбріцід зумовлено переходом їхніх предків до життя в ґрунтовому середовищі. Механізм адаптивної радіації сприяв становленню морфо-екологічних груп дощовикових: підстилкової, ґрунтово-підстилкової, нірникової. Морфо-екологічні адаптації дощових червів мають спрямований характер. Ця група ґрунтових олігохет поєднує ознаки примітивної морфології, організації зв'язків і риси високої спеціалізації. Окремі види і роди мають відносно малі ареали.

Горизонтальний і вертикальний розподіл дощовикових у межах ґрунтового профілю залежить від специфіки морфо-екологічної групи. Морфо-екологічні комплекси дощових червів поширені в тих ґрунтових горизонтах, які слугують для них реалізованою екологічною нішою. Проте через екстремальний вплив едафічних чинників (температури, вологості, газового режиму, рН актуальної кислотності, ОВП) вони мігрують у нижні, рідше у верхні горизонти, де чинникова дія знаходитися в межах адаптивної норми. Дощові черви можуть тривалий час перебувати у просторі, який може бути невластивим для існування окремих комплексів. В умовах західного регіону України дощові черви два-три рази на рік перебувають у стані фізіологічного спокою (гібернації, естивації). Залежно від ступеня дії на організм едафічних чинників вони можуть знаходитись у різних формах прояву життя (гіпобіозу, криптобіозу). Вертикальна локомоція для нірників і ґрунтово-підстилкових дощових червів спричинена властивими для них еколого-фізіологічними потребами за умов середовища, що змінюється.

Екологічна диференціація біогеоценотичного покриву західного регіону України

Територія досліджень – цілісна природна система, яка об'єднує фрагменти різних зон: Зони мішаних лісів, Лісостепової зони і Карпатської гірської країни. Компоненти цих біомів пов'язані між собою басейновими геосистемними механізмами. Водночас, через зональну диференціацію в західному регіоні України спостерігається значна строкатість едафічних умов, яка спричиняє формування різних за генезою та морфологією едафотопів.

Структура комплексів ґрунтових олігохет у Зоні мішаних лісів формується під впливом легких гідроморфних ґрунтів. Функціональна роль дощових червів у цих едафотопах зумовлена їхнім надмірним зволоженням та особливостями структури ґрунтового і рослинного покривів.

Розвиток комплексів ґрунтових олігохет Лісостепової зони залежить від геоморфологічних і кліматичних умов Волино-Поділля, домінування сірих лісових і опідзолених чорноземів та гетерогенності рослинних формацій. Функціональна роль дощових червів у ґрунтоутворюючих процесах тут домінуюча.

У Карпатській гірській країні з її вертикальною поясністю, вологим кліматом, буроземним типом ґрунтоутвірних, багатим рослинним покривом та властивими для гір денудаційними процесами присутні умови для розвитку мозаїчної структури і локалізованого функціонування комплексів ґрунтових олігохет.

Loading...

 
 

Цікаве