WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ефективність інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у літніх хворих із стабільною стенокардією напруги і та іі функціональних класів (авторе - Реферат

Ефективність інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань у літніх хворих із стабільною стенокардією напруги і та іі функціональних класів (авторе - Реферат

Особистий внесок дисертанта. Автор особисто провів патентно-ліцензійний пошук та аналіз наукової літератури з цієї проблеми. Добрав і обстежив хворих та здорових осіб, провів інструментальні дослідження (спіроергометрія, холтерівське моніторування ЕКГ, гіпоксична проба) та інтерпретував їх. Провів статистичний аналіз результатів дослідження, написав усі розділи дисертації, сформулював висновки і практичні рекомендації. Опубліковані статті та тези носять оригінальний характер.

Апробація результатів науково-дослідницької роботи. Основні теоретичні й практичні положення дисертації представлено на IV Російській конференції „Гипоксия: механизмы, адаптация, коррекция" (Москва, 2005), IV національному конгресі геронтологів та геріатрів україни (Київ, 2005), науковій конференції молодих учених „Актуальні проблеми геронтології та геріатрії" (Київ, 2006), XVII з'їзді Українського фізіологічного товариства (Чернівці, 2006), ІІІ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих учених (Чернівці, 2006), VIII World Congress International society for adaptive medicine (Moscow, 2006), XXIX Congress of Polish society of lung diseases (the third symposium of Polish-Ukrainian respiratory working group) (Opole, 2006), науково-практичній конференції „Актуальні питання фармакотерапії в загальній практиці – сімейній медицині" (Вінниця, 2006), конференції молодих учених „Біологічні основи розвитку патології пізнього віку" (Київ,2007), ХІІ Міжнародному симпозіумі „Эколого-физиологические проблемы адаптации" (Москва, 2007), The 15th International Hypoxia Symposium (Lake Louise, Alberta, Canada, 2007), VI European Congress "Healthy and active ageing for all Europeans" (Saint Petersburg, 2007), на засіданнях сектору клінічної геронтології та геріатрії ДУ „Інститут геронтології АМН України" (2006, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових праць, з них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 13 тез доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел літератури. У перелікові літературних джерел 297 найменувань. Роботу ілюстровано 40 таблицями і 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань обстежено 115 людей віком 60-74 роки, зокрема 50 практично здорових літніх осіб та 65 хворих на ІХС, стабільну стенокардію напруги І та ІІ ФК. При доборі практично здорових людей клінічними та інструментальними методами виключали органну патологію серцево-судинної, дихальної, нервової, ендокринної та інших систем. Усі обстежені перебували в клініці ДУ „Інститут геронтології АМН України", де одержували стандартне харчування та були на вільному режимі без зміни звичайного рівня щоденної фізичної активності.

Реальні ІНГТ проводили у 35 здорових літніх людей. Серед них у 19 осіб показник фізичної працездатності (ФП) відповідав віковим нормативам, а в 16 він був зниженим. Контрольну групу склали 15 практично здорових людей літнього віку, що отримували курс імітованих ІНГТ (дихання атмосферним повітрям) через апаратний комплекс „Гіпотрон".

Курс ІНГТ також провели в 45 хворих на ІХС, серед яких стабільну стенокардію напруги І ФК діагностовано в 20, ІІ ФК – у 25 пацієнтів. До контрольної групи ввійшли 20 літніх хворих на ІХС, стабільну стенокардію напруги І та ІІ ФК. Хворі на ІХС не мали клінічних ознак хронічної серцевої недостатності ІІ-ІV функціонального класу за класифікацією Нью-Йорської асоціації серця – NYHA (1973 р.). Крім ІНГТ усі хворі як мінімум за 4 тижні до дослідження, протягом тренувань та періоду спостереження по їхньому завершенню отримували базову терапію: ацетилсаліцилову кислоту (100 мг/доба), за необхідності – нітрати короткої дії, 22 пацієнти (15 з основної та 7 з контрольної груп) вживали в-адреноблокатори (метопролол 25-50 мг/доба або бісопролол 2,5-5 мг/доба), п'ятеро хворих (3 з основної та 2 з контрольної груп) – статини (симвастатин 20 мг/доба або аторвастатин 10 мг/доба), 25 осіб (18 з основної та 7 з контрольної груп) через супутню гіпертонічну хворобу І-ІІ ст. отримували ІАПФ (еналаприл 10-20 мг/доба або лізиноприл 5-10 мг/доба). За віком, статтю і функціональним станом серцево-судинної системи (ССС) пацієнти основної й контрольної групи не різнились.

До дослідження не залучали хворих, котрим протипоказано проведення велоергометрії та ІНГТ (Д.М. Аронов, 2003, А.З. Колчинская, 2003).

Щоб оцінити фізичну працездатність, спростувати або підтвердити хронічну ІХС, проведено пробу зі східчасто-зростальним фізичним навантаженням до досягнення субмаксимальної для віку ЧСС (у здорових) або появи загальновизнаних ознак коронарної недостатності (у хворих на ІХС) (Д.М. Аронов, 2003). Пробу виконували за протоколом, адаптованим для людей літнього віку (О.В. Коркушко, Д.М. Котко, 1985, 1991). До проведення проби в спокої, протягом останніх 10 с на 2-й та 4-й хв кожного рівня навантаження, а також на 1-й, 3-й, 5-й та 7-й хв періоду відновлення в позиції сидячи реєстрували ЕКГ у 12 загальновизнаних відведеннях на кардіографі 6 НЕК-4 (Німеччина). В ці ж періоди визначали АТ. Продовж проби фіксували показники зовнішнього дихання та споживання кисню (автоматичний газоаналізатор „Oxykon-4", Нідерланди)

Функціональний вік серцево-судинної системи визначали за методикою, що її розробили в відділі клінічної фізіології та патології внутрішніх органів Інституту геронтології АМН України (Ю.Т. Ярошенко, 1992).

У всіх обстежених до проведення ІНГТ визначали індивідуальну чутливість до гіпоксії (дихання газовою сумішшю з умістом кисню 12 % протягом 10 хв). Під час проведення проби відстежували сатурацію крові (SaО2), АТ, ЧСС (монітор UM-300, „ЮТАС", Україна), частоту дихання та дихальний об'єм („Oxykon-4", Нідерланди), ЕКГ у відведенні V5 із записом стандартних відведень кожні 2 хв (кардіографом 6 НЕК-4, Німеччина). Враховуючи літературні дані щодо критеріїв безпеки проведення гіпоксичних проб та гіпоксичних тренувань (В.А. Дудко, 2000, А.З. Колчинская, 2003), а також дані щодо зниження стійкості до гіпоксії при старінні (О.В. Коркушко, 1980), пробу у літніх хворих на ІХС передчасно припиняли при досягненні одного з наступних критеріїв або їхньому поєднанні:

  1. Поява запаморочення, нудоти, відчуття нестачі повітря, задишки, болю в ділянці серця або інших суб`єктивних відчуттів погіршення стану.

  2. Підвищення ЧСС на 30 % і більше.

  3. Зниження SaО2 нижче 80 %.

  4. Підвищення систолічного АТ на 30 % і більше.

  5. Поява на ЕКГ змін ішемічного характеру (Д.М. Аронов, 2003) або частої екстрасистолії (1:6), або порушень провідності.

  6. Зниження хвилинного об'єму дихання (ХОД) в динаміці на 20 %.

Режими застосування ІНГТ визначали за результатами гіпоксичної проби. У разі, якщо тривалість гіпоксичної проби до появи критеріїв припинення складала менше 5 хв, ІНГТ не проводили. За тривалості гіпоксичної проби до появи критеріїв припинення менше 7 хв – при тренуваннях застосовували 14 % кисневу суміш з поступовим зниженням концентрації кисню до 12% на 3-5 сеансах. Коли гіпоксична проби триває понад 7 хв призначали режим тренування з 12 % вмістом кисню в гіпоксичній суміші. При незадовільному суб'єктивному перенесенні перших сеансів ІНГТ концентрацію кисню в суміші спочатку підвищували на 1-2 % або зменшували тривалість експозиції до 3-х хв з поступовим відновленням попереднього режиму протягом 2-3 сеансів. Під час сеансів ІНГТ п'ятихвилинні періоди дихання гіпоксичною сумішшю чередували з п'ятихвилинними періодами дихання атмосферним повітрям. Протягом кожного сеансу застосовували 4 таких цикли. Курс гіпоксичних тренувань складався з 10 сеансів.

Сеанси ІНГТ проводили в спеціально обладнаному кабінеті під наглядом навченого медичного персоналу на сертифікованому апаратному комплексі „Гіпотрон" (виробник – науково-дослідний інститут автоматизації проектування динамічних об'єктів та систем, Національний технічний університет „Київський політехнічний інститут", Україна; свідоцтво про державну реєстрацію № 3966/2005, дійсне до 27.05.10), який функціонує за принципом зворотного дихання.

Для оцінювання ефективності ІНГТ у хворих на ІХС, проводили добове моніторування ЕКГ з визначенням кількості та тривалості епізодів ішемії міокарда. Під час дослідження хворі вели щоденник, у якому детально визначали періоди фізичного та емоційного навантаження, відпочинку, сну, харчування. Проводили аналіз стандартних опитувальників, які хворі вели щодня для відображення динаміки суб'єктивних симптомів ІХС під впливом лікування.

Мікроскопію бульбарної кон'юнктиви вивчали телевізійною щілинною лампою фірми „Zeiss" (Німеччина). Зображення реєстрували на магнітний носій, а одержані шляхом морфометричного аналізу показники мікроциркуляції опрацьовували за бальною шкалою (Л.Т. Малая, 1977).

Loading...

 
 

Цікаве