WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Обсяг вибіркових санітарних рубок у лісах техногенної зони значно збільшився після пуску в 1969 році РВАТ "Азот". Особливо значне зростання їх обсягу в Решуцькому лісництві відмічене після гострого пошкодження лісів у 1979 році. в лісництвах, що розташовані далі від "Азоту", обсяг вирубаної деревини був значно нижчим. Найбільше рубок проведено в північно-східному напрямку (в Решуцькому лісництві), тобто в напрямку інтенсивного разового викиду 1979 року, менше – у північному напрямку (Суське лісництво) і найменше в Західному напрямку (Клеванському і Новоставському лісництвах). Різке зростання обсягів рубок у 1979–1983 рр. пов'язане також із посушливими погодними умовами (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка площ вибіркових санітарних рубок у лісах техногенної зони

РВАТ "Азот" в окремих лісництвах ДП "Рівненське ЛГ"

За період інтенсивного техногенного забруднення (з 1979 по 1993 рр.) вибірковими санітарними рубками в Решуцькому лісництві було охоплено 93 %, Суському – 81 % і Клеванському – 72 % від площі лісництв. Проте особливо відчутна різниця між ними відмічена за обсягом зрубаної деревини. За вказаний період у лісництвах (Решуцькому, Олександрійському, Суському і Клеванському) разом було додатково зрубано 96,3 тис. м3 деревини.

В Решуцькому лісництві в 1979–1983 рр. понад 80 % площі вибіркових санітарних рубок знаходяться в зоні сильного пошкодження. Подібна тенденція виявлена і в Суському лісництві. Оскільки площа сильно пошкоджених лісів у Клеванському лісництві значно менша, то на цю зону припадає лише 22–35 % площі і 31–38 % обсягу зрубаної деревини. Ще менша ця частка в Олександрійському лісництві.

В 1968–1973 роки, коли вплив забруднення на ліси був ще незначним, в Решуцькому лісництві обсяги вибіркових санітарних рубок у соснових і дубових насадженнях були майже однаковими. В період сильного забруднення це співвідношення змінилося: в 1979–1983 роки – 82 %, а в 1984–1988 – взагалі 100% обсягу цих рубок припадає на сосняки. Подібну тенденцію спостерігаємо в менших обсягах і в інших лісництвах.

Аналіз лісогосподарської діяльності в лісах техногенної зони РВАТ "Азот" свідчить про доцільність використання окремих підходів до ведення лісового господарства в них з урахуванням зонування за рівнем аеротехногенного пошкодження деревостанів.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Дисертація присвячена екологічним проблемам лісів зеленої зони м. Рівне, зокрема виявленню особливостей трансформації компонентів лісових екосистем в умовах впливу різних рівнів аеротехногенного навантаження, надмірного рекреаційного лісокористування та інших негативних для лісу чинників. Узагальнено досвід створення лісових культур і проведення санітарних рубок в умовах забруднення та запропоновано заходи щодо підвищення стійкості й посилення екологічних функцій лісів зеленої зони м. Рівне. На підставі отриманих результатів зроблено такі основні висновки та рекомендації:

1. Серед абіотичних чинників в окремі роки на досліджувані ліси негативно впливали посухи, серед біотичних – шкідливі комахи і збудники хвороб. Особливо небезпечним антропогенним чинником є викиди в атмосферу РВАТ "Азот" і "Волиньцемент". Небезпека їх для лісів полягає також у тому, що забруднюються не лише аеротоп (повітря, опади), а і трофотоп (підстилка та ґрунт) екосистеми.

2. У період інтенсивного забруднення сніговий покрив підлуговувався у техногенній зоні РВАТ "Азот" викидами аміаку, ВАТ "Волиньцемент" сильнолужнього пилу. Із зменшенням обсягу викидів рівень забруднення снігу значно знизився і в 2005 р. вміст іонів став близьким до фонового.

3. Зміни хімізму ґрунтів у техногенній зоні РВАТ "Азот" виявляються у збільшенні кислотності, вмісту сульфатів, зростанні у ґрунтово-поглинальному комплексі частки іонів водню і вимиванні лужних катіонів, порушення балансу різних форм азоту. В техногенній зоні ВАТ "Волиньцемент" у сірих ґрунтів зростають лужність, сума поглинутих основ і вміст різних форм кальцію – основної складової викидів цементного пилу. Валовий вміст Cu, Ni, Zn, Cr значно перевищує фон.

4. Особливістю досліджуваних ґрунтів є наявність у деяких насадженнях техногенної зони РВАТ "Азот" і на всіх навколо "Волиньцементу" на глибині 120 см шару мергелю, який перешкоджає проникненню забруднювачів у ґрунтові води. В результаті цього в зоні цементного виробництва реакція ґрунту в 30-см шарі стає середньолужною, зростають сума поглинутих основ, вміст кальцію, важких металів, іонів HCO3- та SO42-. В сосняку на відстані 7 км від РВАТ "Азот" у 60-см шарі ґрунту над шаром мергелю вміст сульфатів у 7–14 разів більший, ніж на контролі.

5. Викиди РВАТ "Азот" є фітотоксичними і негативно впливають на стан і розвиток лісів зеленої зони м. Рівне від моменту початку виробництва. В результаті техногенної аварії у 1979 році були гостро пошкоджені ліси на площі 459 га. Зниження обсягу викидів у першій половині 80-х рр. виявилося недостатнім для відновлення стану лісів. Радіус території, де пошкоджувалися ліси, продовжував збільшуватися в усіх напрямках від джерела забруднення, а площа цієї території у 1991 році зросла до 23,4 тис. га.

6. Пошкоджуваність деревостанів токсикантами залежить як від виду і обсягів забруднювачів, так і від структури й породного складу деревостанів. Найгірший стан мають хвойні деревостани, найменше пошкоджувалися молодняки та високоповнотні деревостани. Оскільки при зниженні повноти деревостанів токсиканти легше проникають углиб лісу, після проведення санітарних рубок стан насаджень покращується лише тимчасово.

7. Домінуючу роль у погіршенні стану лісів відіграло забруднення, вплив якого підсилився в посушливі роки (1983, 1987 та 1990 рр.). Стан лісів покращився лише у другій половині 90-х рр., причому відновлення деревостанів відбувалося повільно. Внаслідок передчасного старіння лісів під впливом техногенного забруднення відновлення доброго стану середньовікових і старших насаджень не є можливим.

8. Всихання лісів не призвело до негативних змін співвідношення категорій лісових земель у техногенній зоні РВАТ "Азот". Однак починаючи з середини 70-х років спостерігалося порушення структури лісів – знижувалися повнота, запас, частка високоповнотних деревостанів.

9. У період інтенсивного забруднення (1979–1993 рр.) у Решуцькому, Олександрійському, Суському і Клеванському лісництвах зріс обсяг санітарних рубок і було додатково зрубано понад 96 тис. м3 деревини. Понад 80 % площі санітарних рубок припадало на зону сильного пошкодження і 82–100 % їх обсягу – на сосняки.

10. Основною причиною рекреаційної дигресії сосняків є ущільнення ґрунтів і механічне пошкоджень дерев. При збільшенні об'ємної маси верхнього шару ґрунту на 0,1 г/см3 індекс стану сосняків збільшується на 0,53 одиниці. Насадження ІІІ стадії рекреаційної дигресії – за станом сильно ослаблені, V стадії – всихаючі. При посиленні деградації лісів зростають частка і площа механічних пошкоджень стовбурів.

11. У рекреаційно порушених сосняках погіршується стан, знижуються повнота, середній приріст за запасом. В результаті спрощення структури виникають нестійкі одноярусні чисті сосняки. В насадженнях ІІІ – IV стадій дигресії втрати в депонуванні СO2 та продукуванні О2 становлять 14–49 %, а радіальний приріст зменшується більше ніж на 40 %.

12. На початку рекреаційної деградації лісів основною причиною негативних змін трав'яного покриву є витоптування, в подальшому – трансформація екотопу. Його дигресія виявляється в задернінні, заміні багаторічної лісової рослинності на тимчасову одно-дворічну лугову та рудеральну, зникненні рідкісних видів.

13. Для збереження лісів зеленої зони м. Рівне в умовах антропогенного впливу необхідні як зниження навантаження до допустимих рівнів, так і впровадження системи заходів щодо підвищення їхньої стійкості. Першочерговим у системі заходів має бути нормування антропогенних навантажень.

14. З метою підвищення стійкості й посилення екологічних функцій лісів зеленої зони м. Рівне в умовах антропогенного впливу рекомендується:

в умовах інтенсивного аеротехногенного забруднення та сильного пошкодження лісів

    • планування лісогосподарських заходів відповідно до зон за ступенем пошкодження деревостанів;

    • у зоні сильного пошкодження лісів РВАТ "Азот" заміна нестійких до забруднення хвойних порід на листяні; створення змішаних культур з домінуванням дуба звичайного; впровадження в культури модрини європейської, а в рекреаційних насадженнях – дуба червоного;

    • у техногенній зоні ВАТ "Волиньцемент" при створенні культур на малопотужних мергелевих ґрунтах недоцільним є використання порід із глибокою кореневою системою та порід, чутливих до забруднення; рекомендується використовувати як головні породи сосну чорну та бук лісовий, а як другорядні – граб, клен гостролистий та явір; доцільно використовувати екотип сосни звичайної, який росте на крейдяних відкладеннях.

    • розміщувати лісові насадження і задавати напрямок рядів створюваних культур у зоні техногенного забруднення слід таким чином, щоб утворити бар'єри на шляху проникнення забруднювачів у лісові масиви і забезпечити максимальну їх провітрюваність;

    • у зонах сильного й середнього аеротехногенного пошкодження лісів інтенсивність рубань догляду має бути низькою у зв'язку з необхідністю збереження максимально можливої повноти насаджень;

    • у техногенній зоні РВАТ "Азот" для створення оптимальних умов мінерального живлення пошкоджених сосняків доцільним є внесення мінеральних добрив (N60 P60 K60) і комплексу мікроелементів: Мn10, В3, Cu5, Co10, Zn10;

Loading...

 
 

Цікаве