WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Показники загального біорізноманіття надґрунтового покриву варіюють у межах 4,095–5,077 і не пов'язані лінійною залежністю із стадіями рекреаційної дигресії. Динаміка індексів Шеннона-Уівера (ІН) складніша: їхні значення збільшуються від мінімуму на І стадії дигресії до максимуму на ІІІ стадії і поступово знижуються майже до вихідних значень на ІV–V стадіях.

Очевидно, що заміна одних рослинних угруповань на інші на початку деградації відбувається переважно внаслідок механічного впливу витоптування.

У загальному біорізноманітті надґрунтового покриву із зростанням стадії рекреаційної дигресії збільшується частка малорічних і зменшується – багаторічних рослин. Це дає змогу використовувати відсоткові індекси біорізноманіття біоморф різної тривалості життєвого циклу для визначення особливостей рекреаційної сукцесії дубово-соснових лісів (С2) Полісся.

Дослідження трав'яного ярусу сосняків із дубовим ярусом свіжої грабової судіброви зеленої зони м. Рівне свідчать, що внаслідок ущільнення ґрунту, пошкодження лісової підстилки, порушення режимів освітлення, водозабезпечення та аерації, а також безпосереднього механічного впливу рекреантів відбуваються негативні зміни загального біорізноманіття рослинних угруповань, які залежать від ступеня рекреаційних навантажень.

Антропогенна деструкція лісових екосистем може супроводжуватися збільшенням кількості видів за рахунок інвазії чужорідних ценоелементів унаслідок ослаблення природного "імунітету" лісового ценозу та виникнення вільних ніш.

Дигресивні зміни біорізноманіття лісових екосистем характеризуються задернінням, зменшенням різноманіття папоротеподібних і хвощеподібних на користь покритонасінних, які абсолютно переважають на ІV стадії рекреаційної дигресії. При цьому достовірно збільшуються як абсолютні значення індексів Шеннона-Уівера класу Дводольних, так і показники їхнього відсоткового внеску до загального біорізноманіття. Водночас зменшуються відповідні показники в Однодольних рослин; збільшується різноманіття родин Poaceae, Lamiaceae і Asteraceae, постійна багаторічна рослинність частково замінюється на тимчасову одно-дворічну; відбуваються десільватизація, олучнення й рудеризація.

Результати проведених досліджень рекреаційних змін середньовікових дубово-соснових лісів зеленої зони м. Рівне дали змогу встановити діапазон значень показників для визначення ступеня рекреаційної дигресії дубово-соснових насаджень Рівненського Полісся (табл. 2). Ці показники рекомендується використовувати для визначення відповідних тенденцій у розвитку лісових екосистем в умовах рекреаційного лісокористування та прогнозу стану насаджень.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УМОВАХ АЕРОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ В ЛІСАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М. РІВНЕ

Кардинальне розв'язання проблеми збереження і відновлення лісів в умовах аеротехногенного забруднення та рекреаційного впливу можливе насамперед при оптимальному поєднанні дій щодо зниження забруднення до допустимих рівнів, збільшення ефективних заходів, спрямованих на підвищення стійкості лісових екосистем. Оскільки на стійкість лісових екосистем можна впливати лише у певних інтервалах техногенного навантаження, то основним у системі лісоохоронних заходів має бути нормування ступеня аеротехногенного забруднення довкілля.

Таблиця 2

Діапазон значень показників для визначення ступеня рекреаційної дигресії дубово-соснових насаджень Рівненського Полісся

Відносні показники

Стадії рекреаційної дигресії

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Твердість ґрунту, кг/см2

< 11,0

11,1–12,5

12,6–14,0

14,1–15,5

> 15,5

Механічне пошкодження стовбура

Частка дерев, %

< 2

3–10

11–30

31–60

> 61

Середня площа, м2 / дерево

< 0,2

0,2–0,5

> 0,5

Зміни в деревостані

Іс першого ярусу

1,0–2,5

2,51–3,0

> 3,0

Повнота

> 0,75

0,68–0,74

0,58–0,67

< 0,58

ZMсер сосни, м3/га за рік

> 6,3

5,9–6,3

4,8–5,8

> 4.8

Zr

Втра-ти, %

0

20

21–40

>40

Депонування CО2

< 8

9–18

19–30

> 30

Продукування О2

< 5

5–7,5

7,6–25

> 25

Характеристики

другого ярусу

Повноцінний або зріджений, рівномірний по всій площі

Зрідже-ний, фор-мування окремих

біогруп

Окремі

невеликі

біогрупи

Відсут-ній пов-ністю

Показники біорізноманіття рослинних угруповань

Загальне

біорізноманіття (Iн)

4,10–4,33

4,49–4,79

4,80–5,08

4,44–4,82

4,18–4,45

Біоморфи за тривалістю життєвого циклу, %

Одно- дворічники

0–1

2–11

12–20

21–27

28–32

Багаторічники

100–99

98–89

88–80

79–73

72–68

Екоморфи, %

Сільванти (Sil)

99–91

90–71

70–41

40–15

14–0

Пратанти (Pr)

1–5

6–15

16–23

24–35

36–44

Рудеранти (Ru)

0–3

4–14

15–36

37–50

51–56

Залежно від ступеня аеротехногенного пошкодження деревостанів необхідно виділяти зони пошкодження. Певного зменшення техногенного забруднення можна досягти лісогосподарськими методами шляхом формування оптимальної лісистості району і оптимізації розміщення лісових насаджень на територіях, суміжних із джерелами забруднення.

Важливим напрямом лісогосподарської діяльності в аеротехногенно порушених лісах зеленої зони м. Рівне є лісокультурні заходи. У зв'язку з тим, що забруднення повітря призводить до всихання хвойних насаджень, недоцільним є створення лісових культур із хвойних порід у зонах сильного аеротехногенного пливу.

Аналіз стану лісових культур, що створені на місті зрубаних сильно пошкоджених деревостанів, свідчить, що заміна нестійких до техногенного забруднення хвойних лісостанів на листяні в регіоні досліджень відбулася успішно. Створені листяні культури з домінуванням дуба звичайного мають добрий стан і задовільні таксаційні характеристики. Поряд із дубом звичайним, доцільним є ширше впровадження в культури модрини європейської, а на ділянках, які мають рекреаційне значення, – дуба червоного.

Основною проблемою створення лісових культур у техногенній зоні РВАТ "Волиньцемент" є підбір головних порід. Використання дуба є недоцільним, оскільки він має потужну кореневу систему. Серед хвойних поверхневу кореневу систему має ялина звичайна, але вона не є стійкою до техногенного забруднення, особливо лужного. Використання сосни звичайної має бути обмежене як із зазначеної причини, так і у зв'язку з наявністю в неї потужної кореневої системи. При вирощуванні сосни звичайної на малопотужних ґрунтах, особливо на мергелях, доцільно використовувати її екотип, який росте на крейдяних відкладеннях.

Перспективними породами при створенні лісових культур є також сосни чорна та кримська, бук лісовий, які можуть успішно рости на кам'янистих вапнякових ґрунтах. Ці породи доцільно використовувати як головні, а граб, клен гостролистий, явір – як другорядні. На ділянках, які розташовані на більшій відстані від джерела забруднення, можна використовувати також сосну звичайну та ялину звичайну.

Розміщувати лісові насадження і задавати напрямок рядів створюваних культур у зоні техногенного забруднення слід таким чином, щоб, з одного боку, утворити бар'єри на шляху проникнення забруднювачів у лісові масиви, а з іншого, – досягти максимальної їх провітрюваності. На межі лісових масивів з боку джерела забруднення доцільно створювати щільні узлісся шириною 20–30 м із газостійких деревних порід.

Одним із важливих чинників, що впливає на рівень газостійкості лісових насаджень, є стан мінерального живлення. Тому система агротехнічних заходів має бути спрямована на створення оптимальних умов росту. Дослідженнями встановлено, що в техногенній зоні РВАТ "Азот" у типі лісорослинних умов В2–3–С2–3 оптимальною дозою внесення мінеральних добрив (за діючою речовиною) є N60 P60 K60. Кращі результати одержані при спільному внесенні повного добрива (NPK) і комплексу мікроелементів: Мn10, В3, Cu5, Co10, Zn10.

Loading...

 
 

Цікаве