WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Негативною рисою динаміки ЛФ, починаючи з 80-х років, стало зниження повноти деревостанів – за період 1979 – 2000 рр. унаслідок зменшення частки високоповнотних деревостанів середня повнота знизилася з 0,75 до 0,72. Загальна зміна запасу лісів ДП "Клеванське ЛГ" за період 1980 – 1989 рр. була на 290 тис. м3 меншою, ніж за попереднє десятиріччя.

АЕРОТЕХНОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЛІСІВ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М. РІВНЕТехногенна зона Рівненського ВАТ "Азот"

вибір місця будівництва РВАТ „Азот" з надзвичайно фітотоксичним характером і масштабами забруднення довкілля був невдалим, оскільки створювалася загрозу існуванню лісів зеленої зони м. Рівне. Критична ситуація виникла в 1979 році, коли викидами було гостро пошкоджено хвойні ліси на площі 459 га.

Завдяки технологічним заходам обсяг викидів у подальшому знизився в першій половині 80-х до 20 – 25 тис. т на рік. Однак цього виявилося недостатньо для відновлення нормального розвитку деревостанів. До того ж тривало погіршення стану лісів у всіх напрямках від джерела забруднення. радіус сильного ослаблення сосняків північно-східного екоряду розширився з 5,5 до 10 км, ослаблених – 7 до 15 км. У другій половині 80-х років, коли обсяг викидів збільшився до 24 – 29 тис. т/рік, у північно-західному напрямку радіус сильного ослаблення лісів досяг 6,5 км, а ослаблених – 21 км, в північному – відповідно 10 і 12 км.

Пошкоджуваність деревостанів залежить від їх складу, віку, просторової будови тощо. Найгірший стан мали хвойні деревостани, особливо старших вікових груп. Стан високоповнотних деревостанів є найкращим. Відносне поліпшення стану деревостанів унаслідок проведення санітарних рубок було тимчасовим і лише приховувало реальне пошкодження: оскільки вирубували найбільш пошкоджені дерева, то середній стан деревостану здавався кращим. Проте зрідження деревостанів давало змогу фітотоксикантам проникати углиб лісового масиву. Це підтверджується й більшим пошкодженням дерев поблизу просік, прогалин і узлісь.

Техногенне забруднення відігравало провідну роль у пошкодженні лісів, однак посухи 1983, 1987 та 1990 рр. були тим поштовхом, після якого різко погіршився стан сосняків. у 1990 році майже всі сосняки ДП "Клеванське ЛГ" мали симптоми пошкодження фітотоксикантами (табл. 1). За 13 років площа пошкоджених лісів різко збільшилася: від 0,5 тис. га в 1979 р. до 2,5 в 1984 р., 4,7 – у 1988 р і 23,4 тис. га в 1991 р.

Таблиця 1

Площі зон за інтенсивністю пошкодженням лісів

ДП "Клеванське ЛГ" під впливом РВАТ "Азот" (га/%)

Лісництво

Зони за інтенсивністю пошкодження лісів

пошкоджені

сильно пошкоджені

разом

Новоставське

4638

100

4638

Клеванське

3114

66,9

1535

33,1

4649

Суське

1139

28,8

2820

71,2

3959

Решуцьке

1044

25,0

3136

75,0

4180

Олександрійське

6104

97,0

191

3,0

6295

Всього

16039

67,6

7682

32,4

23721

Хоча до середини 90-х років річний обсяг викидів знизився до 3–4 тис. т, істотного покращення стану хвойних насаджень не відбулося. Стан лісостанів відновлювався надзвичайно повільно, оскільки в них унаслідок дії забруднення відбулися значні негативні структурно-функціональні зміни, які призвели до передчасного старіння насаджень: в епіцентрі разового викиду форма крони змінювалася від широкоовальної до парасолькоподібної.

Зменшення дефоліації та покращення стану насаджень були відмічені лише у другій половині 90-х років, а значні позитивні зміни – лише в 2001–2003 рр., коли обсяг викидів знизився до 2,4–3,2 тис. т /рік. У деревостанах екорядів спостерігали зміну категорій стану від сильно ослаблених до ослаблених.

Радіальний приріст сосняків до початку забруднення викидами РВАТ "Азот" лімітувався кліматичними чинниками, насамперед посухами. В період сильного забруднення (1976–1989 рр.) в сосняках північно-східного екоряду, які розташовані в напрямку пануючих вітрів, відмічено найбільшу депресію приросту.

в умовах зменшення обсягу викидів РВАТ "Азот" стабілізацію приросту відмічено в середині, а зростання – лише в кінці 90-х років (рис. 2).

Для найближче розташованих до джерела забруднення деревостанів обох екорядів у період відновлення (1990–2003 рр.) характерне значне збільшення радіального приросту, причому він випереджає приріст дерев на контролі. Ці деревостани значною мірою зріджені санітарними рубками, в результаті чого більшість дерев мають статус "вільно стоячих", для яких характерним є значне збільшення приросту за діаметром (світловий приріст).

Трансформація лісів у техногенній зоні РВАТ "Волиньцемент"

Найвища продуктивність у техногенній зоні характерна для хвойних деревостанів. Середня зміна приросту ялинників перевищує 6 м3/га на рік, а бонітет деревостанів – Іа. Інші породи мають значно гірші таксаційні показники. Однак на розвиток ялини негативно впливає сильне підлуговування й засолення шару ґрунту над шаром мергелю внаслідок забруднення довкілля. Тому індекс стану навіть у молодняків 2 класу віку свідчить про їх сильне ослаблення.

Рис. 2. Динаміка радіального приросту сосняків у північно-східному напрямку техногенної зони РВАТ "Азот"

Дуб звичайний є середньо-стійким до забруднення атмосфери, однак його розвиток лімітується потужністю ґрунтів, оскільки дуб має потужну кореневу систему з глибоким стрижневим коренем. Саме цим пояснюється поганий стан чистих дубняків. Дещо кращим є стан насаджень інших листяних порід (клена гостролистого, клена явора, а також граба). Ці породи, маючи поверхневу кореневу систему, можуть непогано переносити наявні складні ґрунтові умови. Однак при створенні лісових культур ці породи можна використовувати лише як другорядні.

ОСОБЛИВОСТІ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДИГРЕСІЇ РІЗНИХ КОМПОНЕНТІВ СОСНОВИХ ЕКОСИСТЕМ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ М. РІВНЕ

Однією з основних причин рекреаційної дигресії соснових екосистем зеленої зони м. Рівне є ущільнення ґрунтів. Найчіткіше характеризують інтенсивність цього процесу об'ємна маса і твердість ґрунту (рис. 3). При цьому значне ущільнення поверхневих горизонтів ґрунтів (особливо на IV–V стадіях рекреаційної дигресії насаджень), де зосереджено від 70 до 95 % загальної маси коренів, призводить до утворення умов, близьких до анаеробних, унаслідок чого погіршується стан лісостанів.

естетичні властивості лісів істотно знижуються внаслідок нанесення рекреантами механічних пошкоджень деревам. Посилення деградації насаджень супроводжується збільшенням площі механічних пошкоджень стовбурів – від 0,0–0,1 м2 на І–ІІ стадіях дигресії насаджень до 0,6 м2 на V стадії. Причому, якщо на І–ІІ стадіях площа механічних пошкоджень ніколи не перевищує 0,1 м2, то на IV–V стадіях пошкодження площею понад 0,5 м2 становлять 37–50 %, а площа майже третини з них перевищує 1 м2.

Внаслідок інтенсивної рекреації погіршується стан дубово-соснових насаджень. Вони вже на ІІІ стадії рекреаційної дигресії є сильно ослабленими, а на V стадії наближаються до категорії всихаючих. Здорові дерева трапляються лише в насадженнях І–ІІ стадій рекреаційної дигресії. У міру посилення рекреаційних навантажень погіршується стан дерев сосни звичайної ІІ і ІІІ класів Крафта.

Рис. 3. Залежність середнього індексу стану соснових насаджень зеленої зони

м. Рівне від об'ємної маси верхнього шару ґрунту

рекреаційний вплив є перешкодою для формування у насадженнях повноцінного другого деревного ярусу. Він сформований лише в лісах І–ІІ стадій рекреаційної дигресії. Вже в насадженнях ІІІ стадії деградації ярус має зрідження з тенденцією до мозаїчного розташування дерев. На ІV стадії цей ярус можна виділити лише умовно, а на V стадії навіть будь-які залишки другого ярусу відсутні. Розташування дерев мозаїчне, у вигляді окремих біогруп. Загалом це призводить до спрощення структури деревостану – формуються одноярусні чисті біологічно нестійкі сосняки.

статистично доведено наявність зрідження деревних ярусів, зниження повноти і середнього приросту за запасом досліджуваних деревостанів при збільшенні рекреаційного навантаження.

Збільшення рекреаційного навантаження на деревостани негативно впливає на виконання ними екологічних функцій: зменшуються продукування кисню та депонування вуглецю. На основі дендрохронологічних досліджень виділено три періоди росту деревостанів. Особливо значне зниження радіального приросту характерне для останнього періоду (1996–2003 рр.), коли особливо посилилося рекреаційне використання насаджень. У сосняку ІІ стадії дигресії радіальний приріст знизився на 20 %, на ІІІ і ІV стадіях – на 42 та 40 % відповідно.


 
 

Цікаве

Загрузка...