WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Сучасний стан лісів зеленої зони м. рівне та заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій (автореферат) - Реферат

Впливу рекреації та особливостям росту і розвитку лісової рослинності, змінам властивостей природних компонентів лісових екосистем (деревостану, ґрунтів, надґрунтового покриву тощо) присвячено численні публікації (Зеликов, 1961; Будрюнас, 1971; Жижин, 1975; Зеленский и др., 1976; Кучерявый, 1981; Бондарук, 2004), де детально описано загальні механізми антропогенної трансформації різних типів лісових екосистем і їх складових, зміни біологічної стійкості окремих видів рослин, їхні еколого-морфологічні характеристики, у тому числі й ті, що впливають на стійкість до чинників аеротехногенного забруднення та рекреації.

Необхідний диференційований підхід до визначення стійкості лісових екосистем на різних рівнях їх організації, оцінки наслідків різних видів антропогенного впливу з урахуванням лісотипологічних умов. Це є важливим для раціонального використання лісових ресурсів, діагностики стану лісів і впровадження системи лісогосподарських заходів, спрямованих на підвищення їхньої стійкості.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА, ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ

Для вивчення впливу окремих чинників на ліси використано методи системного, ретроспективного аналізу, порівняльної екології, а також – прийняті у лісівництві, лісовій таксації, дендрохронології, геоботаніці та ґрунтознавстві.

Антропотехногенний вплив на лісові екосистеми вивчали шляхом закладання екологічних рядів за ступенем збільшення навантажень. Так, у техногенній зоні РВАТ "Азот" дослідження проведено на 25 постійних пробних площах (ППП), закладених ще в 1982–1987 рр., які складали три екологічні ряди за рівнем навантаження та розміщені на відстані від 4 до 25 км від підприємства. Трансформацію лісів у техногенній зоні РВАТ "Волиньцемент" вивчали на 5 тимчасових пробних площах (ТПП). Дослідження рекреагенних змін сосняків проведено на 6 ППП з різним ступенем рекреаційного навантаження в урочищі Бичаль (Любомирське лісництво ДП "Рівненське ЛГ"), що розміщене на відстані понад 20 км від РВАТ "Азот" і РВАТ "Волиньцемент", де вплив забруднення був практично відсутній. Ґрунти дерново-підзолисті. Тип лісорослинних умов – свіжий складний субір (С2).

Пробні площі закладали згідно з загальноприйнятими у лісівництві та лісовій таксації методиками. Стан дерев і насаджень оцінювали згідно з "Санітарними правилами в лісах України" (1995) з урахуванням методичних положень для сосни звичайної, розроблених лабораторією екології УкрНДІЛГА (1987). стан деревостану оцінювали за індексом санітарного стану (ІС). Проби снігу відбирали стандартним снігоміром (Василенко, Назаров, Фридман, 1985). Хімічний аналіз снігу здійснювали відповідно до "Руководства по контролю загрязнения атмосферы" (1979).

Ґрунти вивчали за Д. В. Воробйовим (1967), описували за Н. К. Крупським та ін. (1979), властивості ґрунтів – за загальноприйнятими у ґрунтознавстві методиками: фізичні – за (Вадюнина, 1986), а хімічні – за (Аринушкина, 1970). Трансформацію ґрунтів вивчали за методичними підходами екологічного моніторингу (Гришина та ін., 1991). Вміст важких металів у ґрунті визначали рентген-флуоресцентним методом на рентген-спектрометричному устаткуванні (УРС). Результати аналізували за геохімічними показниками (Сает, Ревич, Янич та ін., 1990).

при дослідженні впливу рекреаційних навантажень на лісові екосистеми на видовому рівні особливу увагу приділено лісоутворювальним породам. Стадії рекреаційної дигресії визначали за "Нормативно-справочными материалами для таксации лесов Украины и Молдавии" (1987).

Вплив рекреаційних навантажень на біорізноманіття живого надґрунтового покриву соснових екосистем проаналізовано шляхом загального геоботанічного опису за методом Д. В. Воробйова (1967). Біорізноманіття надґрунтового покриву оцінювали за індексом Шеннона-Уівера (Одум, 1986).

динаміку радіального приросту сосняків досліджували методами дендрокліматології (Битвинскас, 1974) та дендроекології (Cook, 1981): в умовах аеротехногенного впливу РВАТ "Азот" – на 11 ППП західного та північно-східного екорядів, а в зоні рекреаційного навантаження – на 5 ппп різного ступеня рекреаційної дигресії. Статистичну обробку отриманих даних проведено за стандартними методиками (Лакин, 1980; Доспехов, 1985) із використанням прикладних комп'ютерних програм.

ЛІСИ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ м. РІВНЕ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЛІМІТУЮТЬ

ЇХ РОЗВИТОК

площа лісів зеленої зони м. Рівне (ЛЗЗР) становить майже 31 тис. га, в т. ч. лісопаркова частина – 6, лісогосподарська – 25 тис. га. загальна площа ЛЗЗР відповідає чинним нормативам, а площа лісопаркової частини навіть перевищує їх. До зеленої зони входять ліси ДП "Рівненське ЛГ" (26,2 %) і "Клеванське ЛГ" (73,8 %) Рівненського обласного управління лісового господарства. Вони належать до двох фізико-географічних областей – Волинського Полісся та Волинської височини. в цілому природні умови є сприятливими для розвитку рослинності, але в окремі роки посухи негативно впливали на неї.

Серед біотичних чинників на ліси впливають шкідливі комахи та збудники хвороб, видовий склад яких у період з 1960 до 2003 рр. був доволі широкий. Серед хвороб лісу постійно активними були коренева губка та опеньок осінній.

особливо небезпечним для лісів є забруднення атмосфери Рівненськими ВАТ "Азот" і "Волиньцемент". У викидах РВАТ "Азот" гази та аерозолі кислот становлять майже 80 %. Серед сірковмісних газів особливо небезпечними для рослин є сірчаний і сірчистий ангідриди, азотовмісних – оксиди азоту та аміак. За винятком NH4+, всі гази є кислими. Найбільшу кількість викидів фітотоксикантів зареєстровано в середині 70-х років, абсолютний максимум (75,1 тис. т) у 1978 р. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка основних викидів РВАТ "Азот"

Після екологічної катастрофи 1979 р. було вжито заходів щодо зменшення викидів атмосферних забруднювачів і до середини 80-х років їхня кількість знизилася у 3–4 рази.

Рівненське ВАТ "Волиньцемент" забруднює атмосферу викидами сильнолужного цементного пилу, а також оксидами азоту й сірки. В середині 80-х років XX ст. обсяги викидів в атмосферу перевищували 30, а викиди пилу – 23 тис. т/рік. з кінця 80-х рр. обсяги викиду забруднювачів в атмосферу постійно зменшувалися, зокрема у 1999 році порівняно з 1985 р. – на 91,4 %.

Небезпека аеротехногенних викидів для лісів полягає в тому, що поряд із повітрям відбувається забруднення снігу, підстилки та ґрунтів, тобто компонентів лісових екосистем, від яких залежить їхній розвиток.

У період інтенсивного забруднення в зоні обох виробництв виявлено підлуговування опадів. У зоні РВАТ "Азот" причиною цього є викиди аміаку, в районі цементного виробництва – викиди пилу. Із зниженням рівня викидів хімічний склад снігового покриву істотно покращився, а у 2005 році вже був близьким до фонового.

В першій половині 80-х років відмічено значні зміни хімізму ґрунтів. У радіусі до 11 км від РВАТ "Азот" кислотність зросла до екстремально кислої, що призвело до збільшення в ґрунтово-поглинальному комплексі вмісту іонів водню і вимивання лужних катіонів. При цьому в 7-км-вій зоні від РВАТ "Азот" вміст сульфатів у 3,6 разу перевищував контроль. Рівень негативних змін зростав із наближенням до РВАТ "Азот". Найвищий вміст сульфатів виявлено в сосняку на відстані 7 км від "Азоту", де поряд із накопиченням сульфатів у верхньому гумусовому горизонті ще вищий вміст їх (у 7–14 разів більший, ніж на відстані 15 км) виявлено на глибині 70–130 см, тобто в 60-см шарі ґрунту над щільним шаром мергелю.

Зміни хімізму ґрунтів у зоні ват "Волиньцемент" мають інший характер. Кислотність світло-сірих ґрунтів є значно нижчою від фону. Так, рН верхнього горизонту сягає 7,55, коли ґрунти вже вважаються слабо-лужними. При цьому зростає сума поглинених основ і вміст різних форм кальцію, основної складової викидів пилу. Валовий вміст важких металів у досліджуваних ґрунтах вищий за фонові значення. Відповідно до величини сумарного техногенного забруднення, рівень забруднення у цьому районі є слабким (Zc < 16). Найбільші перевищення фонового вмісту характерні для Cu – 1,5 – 4 рази; Ni – 1,7 – 2,2; Zn – 1,1 – 2,2; Cr – 1,1 – 2,1 разу.

Серед природних чинників, які, поряд із забрудненням, лімітують розвиток лісів, є наявність на глибині понад 1 м шару мергелю, який, з одного боку, перешкоджає проникненню кореневих систем, а з іншого – є потужним геохімічним бар'єром, вище від якого накопичуються лужні й важкі метали, сульфати й бікарбонати.

Рекреаційне використання лісів навколо м. Рівне порівняно з іншими містами Полісся є незначним – у ДП "Клеванське ЛГ" лише 20 % лісів. Це обумовлене їх розташуванням на значній відстані від обласного центру та невисокою естетичною цінністю у зв'язку з їхньою деградацією внаслідок дії забруднення. Однак у результаті цього концентрація відпочиваючих в окремих лісових масивах досягає значного рівня і ліси зазнають значного рекреаційного навантаження.

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ СТРУКТУРИ ЛІСОВОГО ФОНДУ ТЕХНОГЕННОЇ ЗОНИ РІВНЕНСЬКОГО ВАТ "АЗОТ"

Пуск у дію в кінці 60-х років ХХ ст. об'єднання "Азот" і аеротехногенне всихання деревостанів не призвели до негативних змін співвідношення земель у лісовому фонді (ЛФ) ДП "Клеванське ЛГ", оскільки на місці зрубаних деревостанів вчасно створювали лісові культури. Не було відмічено також появи промислових пустищ. Характерною особливістю сучасних лісів району є диспропорція вікової структури, що утворилася внаслідок інтенсивних рубок, які почали проводити ще за польської влади. Протягом останніх тридцяти років відбулося певне вирівнювання вікової структури лісів, але вона ще далека від оптимальної.

Loading...

 
 

Цікаве