WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки (автореферат) - Реферат

Комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки (автореферат) - Реферат

За таких умов будемо вважати, що функціонування ПТС "хімічно небезпечний об'єкт – геологічне середовище" може призвести до виникнення незалежних чи сумісних негативних подій природного і техногенного походження у вигляді проявів НЕГП та аварій на ХНО відповідно.

З урахуванням вищенаведеного, природний ризик життєдіяльності на території можливого прояву НЕГП пропонується оцінювати за наступним співвідношенням:

R1 (H1) = P1 (H1)  V1 (H1)  K1 (H1) N, (1)

де R1(H1) – ризик життєдіяльності (втрати здоров'я чи загибелі населення) на даній території в результаті активізації екзогенних геологічних процесів (чол/рік); P1(H1) – річна ймовірність прояву НЕГП на досліджуваній території; V1(H1) – уразливість території від прояву НЕГП, що визначається відношенням ураженої частини території до її загальної площі (долі одиниці); K1(H1) – просторова уразливість населення (долі одиниці); N – чисельність населення на території дослідження (чол).

Ймовірність прояву НЕГП у природному режимі їхнього розвитку визначається з урахуванням двох основних чинників, що впливають на її формування: просторової ураженості території та часової динаміки розвитку НЕГП як частоти їхньої активізації за певний проміжок часу.

Оцінювання техногенного ризику життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО пропонується здійснюється за формулою:

R2 (H2) = P2 (H2)  V2 (H2)  K2 (H2) N, (2)

де R2(H2) – ризик втрати здоров'я чи загибелі населення на даній території при можливій аварії на ХНО з викидом НХР (чол/рік); P2(H2) – річна ймовірність виникнення аварії на ХНО; V2(H2) – уразливість території від можливої аварії на ХНО (долі одиниці); K2(H2) – просторова уразливість населення (долі одиниці); N – чисельність населення на території дослідження (чол).

Ймовірність виникнення аварії на ХНО визначається як середньорічна частота хімічно небезпечних аварій в заданому регіоні, від яких можуть постраждати (захворіти або загинути) люди внаслідок отруєння.

Оцінювання природно-техногенного ризику життєдіяльності, який враховує комплексну дію природних і техногенних факторів, базується на визначенні комбінованої ймовірності прояву подій природного (H1) і техногенного походження (H2), що представлені відповідно у вигляді активізації НЕГП та аварій на ХНО. Припускаючи, що ці події є незалежними, комбінована ймовірність їх реалізації на даній території визначається за законом складання ймовірностей сумісних подій

P3 (H3) = P (H1+H2) = P1 (H1) + P2 (H2) – P1 (H1)  P2 (H2), (3)

де P3(H3) – комбінована ймовірність виникнення подій природного і техногенного походження (прояву НЕГП та аварії на ХНО); P1(H1) – ймовірність прояву НЕГП; P2(H2) – ймовірність виникнення аварії на ХНО.

Таким чином, оцінювання природно-техногенного ризику життєдіяльності здійснюється за наступним співвідношенням:

R3 (H3) = P3 (H3)  V3 (H3)  K3 (H3) N, (4)

де R3(H3) – комплексний ризик загибелі чи втрати здоров'я населення на даній території в умовах можливих аварій на ХНО та проявів НЕГП (чол/рік); P3(H3) – комбінована ймовірність виникнення аварії на ХНО та прояву НЕГП; V3(H3) – уразливість території (долі одиниці); K3(H3) – просторова уразливість населення (долі одиниці); N – чисельність населення на території дослідження (чол).

Третій розділ присвячений здійсненню оцінки ризиків життєдіяльності від небезпечних екзогенних геологічних процесів на території України, а також розробці бази даних електронних карт за результатами оцінки.

Аналіз місць дислокації ХНО свідчить, що виникнення аварій на них може бути зумовлено спільною дією двох чинників: значної зношеності обладнання та ступеню ураженості промислових майданчиків і прилеглих до ХНО територій проявами НЕГП, насамперед, процесами підтоплення і просідання лесових ґрунтів. Тому для підвищення обґрунтованості рішень із упереджуючого реагування на небезпеку потрібно завчасно оцінювати ризики життєдіяльності від можливих аварій з урахуванням комплексної дії природних та техногенних чинників, зумовлених проявами НЕГП як в межах промислових майданчиків, так і в зонах можливого впливу повітряних викидів небезпечних хімічних речовин (НХР).

Це зумовило необхідність враховувати небезпеку прояву НЕГП в місцях розташування ХНО для підвищення адекватності оцінок ризику виникнення таких аварій. З цією метою в роботі здійснено оцінку ризиків життєдіяльності в умовах можливого прояву НЕГП на території України, які проявляються у вигляді карсту, підтоплення, просідання лесових ґрунтів та зсувів (рис.1).

Рис.1. Рівні ризиків життєдіяльності від небезпеки прояву НЕГП на території України

За результатами оцінювання запропоновано ранжування адміністративних областей за комплексною небезпекою прояву НЕГП на території України. Для інформаційного забезпечення оцінки впливу небезпечних геологічних процесів на ризик аварій на ХНО розроблено базу даних електронних карт ризиків життєдіяльності в зонах прояву процесів карсту, підтоплення, просідання лесових ґрунтів та зсувів в адміністративних областях України.

У четвертому розділі розроблено алгоритм оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО, наведено результати практичного відпрацювання розробленого методу на конкретних прикладах можливих хімічно небезпечних аварій на території Запорізької області і досліджено динаміку змінювання ризиків за результатами комплексного оцінювання.

На основі розробленого методу сформульовано алгоритм комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки, який адаптовано для застосування в автоматизованому режимі засобами ГІС. Алгоритм реалізується за наступними кроками: прогнозування наслідків аварії на заданих ХНО на основі моделювання аварійного викиду НХР; оцінювання техногенного ризику життєдіяльності за результатами моделювання; ідентифікація джерел природної небезпеки і визначення природного ризику життєдіяльності від НЕГП; оцінювання техногенно-природного ризику; визначення комбінованої імовірності прояву НЕГП і виникнення аварії на ХНО; оцінювання природно-техногенного ризику, обумовленого комплексною дією небезпечних природних і техногенних чинників.

Здійснено практичне відпрацювання методу комплексного оцінювання ризиків на конкретних прикладах можливих хімічно небезпечних аварій з урахуванням небезпеки прояву процесів підтоплення та просідання. З цією метою для найбільш небезпечних ХНО Запорізької області змодельовані зони хімічного ураження для умов можливих аварій з викидом НХР з урахуванням середньо кліматичних значень метеорологічних параметрів.

Прогнозування наслідків викиду НХР здійснено за відповідною офіційною "Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті", що базується на моделі Гауса розсіювання викиду в атмосферу. Відповідно до цієї моделі, питома концентрація НХР n(x, y, z) при потужності викиду Q і швидкості вітру u визначається за наступним співвідношенням

(5)

де: Q – потужність викиду НХР; u – швидкість вітру (напрямок вітру співпадає з віссю x); x – відстань від джерела викиду; y – поперечна відстань від осі шлейфу; z – висота над поверхнею землі; H – висота викиду (підйому шлейфу над поверхнею землі); σy σz – стандартні відхилення питомої концентрації НХР.

Просторове оточення та геометричні параметри ЗХЗ від змодельованих аварій на найбільш небезпечних ХНО Запорізької області відображено засобами ГІС на рис. 2.

Рис. 2. Прогнозування негативних наслідків аварій на ХНО Запорізької області

На основі результатів прогнозування наслідків викиду НХР за даними МНС, Державного комітету статистики і Державної геологічної служби України за розробленим методом здійснено комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності від можливих аварій на найбільш небезпечних ХНО Запорізької області за період 1997-2006 рр.

Це дозволило виявити тенденцію до збільшення природного та зменшення техногенного ризику, яке дало сумарний ефект тимчасової стабілізації природно-техногенного ризику (рис.3).

Рис.3. Динаміка ризиків життєдіяльності на хімічно небезпечних і геологічно нестійких територіях Запорізької області

Аналіз змін просторово-часової структури техногенних і природних ризиків життєдіяльності на території Запорізької області засвідчив стійке збільшення інженерно-геологічної складової ризику, відносно сталу циклічність у часі природно-техногенної величини ризику, а також подальше зростання впливу на екологічну безпеку спільної дії інженерно-геологічних факторів.

П'ятий розділ присвячений створенню програмних засобів автоматизованого оцінювання ризиків з допомогою ГІС-технологій у складі УІАС НС.

Для автоматизованої оцінки ризиків життєдіяльності за розробленим алгоритмом створено програмний модуль (ПМ) у вигляді проблемно-орієнтованого проекту ArcMap. Результатом виконання програми засобами просторового аналізу та ГІС моделювання є розрахунок величини ризику життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО.

Графічний інтерфейс користувача ПМ реалізований у вигляді екранних форм, які відображують послідовність дій, що включають: вибір адміністративної області та ХНО; комплексне оцінювання відповідних ризиків життєдіяльності; виведення результатів.

Loading...

 
 

Цікаве