WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки (автореферат) - Реферат

Комплексне оцінювання ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки (автореферат) - Реферат

Дослідна експлуатація в робочому режимі у складі ІАПОР підтвердила працездатність та ефективність розроблених методів і засобів комплексної оцінки ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної техногенно-екологічної небезпеки, що відображено в відповідних актах здачі – приймання продукції.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи отримані автором особисто. В публікаціях, написаних у співавторстві, здобувачеві належить: в роботі 1 - розробка методики оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно - небезпечних об'єктах з урахуванням впливу небезпечних екзогенних геологічних процесів; в роботі 2 - дослідження динаміки змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного та інтегрального характеру в умовах можливих хімічно небезпечних аварій в Запорізькій області; в роботі 3 - кількісна оцінка ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних об'єктах з допомогою геоінформаційних технологій; в роботі 5 - розробка методичних підходів до оцінки соціально-економічних та психологічних ризиків катастрофічних повеней у Карпатському регіоні, розрахунок поширеності негативних соціальних і психологічних наслідків повені серед ураженого населення в Закарпатській області; в роботі 6 - розроблення принципів і методів застосування бібліотеки картографічних функцій MapX в середовище інших прикладних програм для візуалізації результатів розрахунків у вигляді тематичних карт; в роботі 7 - факторний аналіз негативного впливу на здоров'я населення, що мешкає на радіаційно забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС території, опрацювання даних реальної радіаційної обстановки та результатів її самооцінки в рамках соціологічного дослідження; в роботі 8 - дослідження програмних засобів формування електронних карт з медичної, демографічної та екологічної проблематики; в роботі 11 - обґрунтування основних принципів і формулювання актуальних завдань стосовно забезпечення інформаційної безпеки в екологічній сфері.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: 3-й Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми розробки і впровадження сучасних інформаційних технологій моніторингу навколишнього середовища та управління екологічною і інформаційною безпекою в регіонах" (Крим, с. Рибаче, 2004), Міжнародній конференції "Теоретичні та прикладні аспекти побудови програмних систем - TAAPSD'2004" (Київ, 2004), V Міжнародній науково-практичній конференції "Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління" (Київ, 2006), VIІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції рятувальників "Проблеми зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій в Україні" (Київ, 2006), на науково-виробничих нарадах МНС України, на засіданнях вченої ради ІПНБ при РНБОУ (2004 – 2006 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 8 друкованих робіт, в яких відображено основні результати роботи. Шість статей опубліковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків і додатків. Основний зміст - 170 сторінок, кількість рисунків - 34, кількість таблиць - 16, кількість додатків - 6 на 55 сторінках, список використаних джерел із 97 найменувань – на 11 сторінках. Загальний обсяг роботи – 237 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, викладено зв'язок даного напрямку досліджень з науковими програмами, планами та темами, визначено мету роботи, вказано задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети, подано коротку анотацію нових наукових результатів та їх відмінність від відомих раніше, відзначено практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі досліджено сучасний стан техногенної безпеки в Україні, наведено огляд літературних джерел з проблематики оцінювання ризиків в умовах НС різного походження, піддано аналізу понятійний апарат оцінки ризиків в контексті їхнього впливу на життєдіяльність населення.

Дослідженню проблем оцінювання ризиків від актуальних природно-техногенних загроз присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Аналіз літературних джерел показав, що в цих роботах недостатньо розглянуті питання взаємодії факторів природної та техногенної небезпеки, які впливають на формування ризиків життєдіяльності в умовах можливих техногенних НС, не повною мірою висвітлені особливості розробки програмно-технічних засобів для комп'ютерної реалізації моделей оцінювання ризиків життєдіяльності у просторово-часовому відображенні.

Техногенні джерела небезпеки проявляються у вигляді аварій на об'єктах, продукція або технологічні процеси яких пов'язані з використанням високого тиску, значних енергетичних потужностей, агресивних, вибухонебезпечних чи легкозаймистих речовин. Аналіз актуальних техногенних загроз на території України засвідчив, що найбільш потенційно небезпечними за масштабами наслідків є аварії на ХНО. Це зумовило пріоритетність розробки методів і засобів оцінювання ризиків саме для цього виду техногенних загроз.

Вивчення актуальних підходів до кількісної оцінки ризиків дозволило визначити критерії небезпечності, за якими найбільш доцільно здійснювати оцінку ризиків життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки. Ними є втрата життя, фізичного здоров'я, а також втрати житла постраждалими. Для цих критеріїв основними параметрами є диференційовані по видах загроз індивідуальні ризики життєдіяльності за видами заподіяної шкоди, тобто втрати життя, скорочення терміну життя та захворюваності постраждалих.

З урахуванням цього, під ризиком життєдіяльності на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки запропоновано розуміти ймовірність втрати здоров'я або загибелі людей внаслідок аварії на ХНО чи прояву НЕГП. Тому оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих хімічно небезпечних аварій має базуватися на результатах моделювання наслідків аварійного викиду НХР, що здійснюється з урахуванням обсягів викиду, метеорологічних умов і геометричних параметрів ЗХЗ.

У другому розділі розроблено методичний підхід до комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності, здійснено структурування і параметризацію процесів формування зазначених ризиків, сформульовано метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності з урахуванням взаємовпливу природних і техногенних факторів для умов можливих аварій на ХНО.

Для підвищення обґрунтованості оцінки ризиків здійснена загальна структуризація негативних наслідків техногенних НС, яка враховує медичні, соціально-економічні і психологічні наслідки для життєдіяльності населення у кризовий і післякризовий період.

Відповідно до сучасних методичних підходів, оцінювання ризиків життєдіяльності від техногенних НС передбачає визначення масштабів можливого ураження та територіального поширення негативних наслідків НС на об'єктовому (якщо НС не вийшла за межі території ХНО), локальному (НС поширюється на населені пункти поруч з ХНО) та регіональному рівнях (НС поширюється на територію районів або областей). Цей ризик в умовах НС з викидом токсичних речовин на ХНО визначається, перш за все, вірогідністю та тривалістю знаходження в зоні ймовірного впливу уражаючого фактора за експертним сценарієм розвитку аварії.

Аварії на ХНО з викидом НХР відбуваються внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин, або ж під дією зовнішніх чинників, які призводять до ушкодження технологічного устаткування, пристроїв, споруд, транспортних засобів тощо. При цьому формується зона хімічного зараження, що становить реальну небезпеку для людей, господарських і природних об'єктів.

Оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на ХНО базується на результатах прогнозування ймовірних наслідків таких аварій, яке здійснюється з урахуванням обсягу викиду НХР, а також актуальних метеорологічних умов. За результатами прогнозування визначаються глибина та площа можливої ЗХЗ, а також кількість населення, що може опинитися в ній.

Метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності, зумовлених спільною дією техногенних і природних загроз, що можуть проявитися у вигляді аварій на ХНО та НЕГП, розроблено виходячи з наступних припущень.

При функціонуванні складної природно-техногенної системи (ПТС) "хімічно небезпечний об'єкт – геологічне середовище" можливі різні небажані події природного (H1) і техногенного (H2) походження, які характеризуються різними за своїми масштабами негативними наслідками для життєдіяльності населення на відповідних територіях впливу ПТС.

Вважається, що будь – які з цих небажаних подій H1 і H2 мають певні природні чи техногенні чинники, а саме H1 – активізацію небезпечних екзогенних геологічних процесів, H2 – аварії на ХНО з викидом токсичних речовин. Причому прояв однієї з цих подій не виключає прояву іншої, тобто на потенційно – небезпечній території може відбутися як активізація НЕГП, так і хімічно-небезпечна аварія з викидом НХР.

Loading...

 
 

Цікаве