WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Терапія неоперабельного раку молочної залози (автореферат) - Реферат

Терапія неоперабельного раку молочної залози (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на науково-практичній конференції "Актуальні питання діагностики й лікування раку молочної залози" (Запоріжжя, 2004); ювілейній конференції, присвяченій 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2005); з'їзді радіологів України (Алушта, АР Крим, 2005); ХІ з'їзді онкологів України (Судак, АР Крим, 2006); IV з'їзді онкологів і радіологів СНД (Баку, Азербайджан, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи повністю викладені у 13 наукових працях, з них 6 статтях у фаховий виданнях, 5 деклараційних патентах на винаходи і 2 у тезах з'їздів та конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 165 сторінках комп`ютерного тексту і містить вступ, огляд літератури, 5 розділів власних досліджень, висновки. Робота ілюстрована 60 таблицями на 47 стор. і 15 рисунками на 9 стор. Список використаних робіт включає 124, у тому числі 68 робіт зарубіжних авторів на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. В основу цього дослідження були покладені відомості з історій хвороби, амбулаторних карт, контрольних карт диспансерного спостереження про 119 хворих із місцево-розповсюдженим Т3-4N0-2М0-1, первинно-неоперабельним раком молочної залози, паліативне лікування яким було проведено в Донецькому обласному протипухлинному центрі за період з 1998 по 2004 роки. До дослідної групи увійшли 75 хворих, комплексне паліативне лікування яких включало проведення селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії в басейні внутрішньої грудної артерії. Контрольну групу склали 44 жінки з первинно-неоперабельним раком молочної залози, порівнянним за критеріями TNM з дослідною групою. Не виявлено статистично значимого розходження розподілу стадійності за віком, стадіями захворювання, критерієм Т, гормональним статусом та супутньою патологією пацієнток у контрольній і дослідної групах (при порівнянні за критерієм 2 p=0,08). Що підтвержує адекватність підбору контрольної групи.

Хворі контрольної групи одержували паліативне комплексне лікування в умовах ДОПЦ, що включає системну поліхіміотерапію.

Курси поліхіміотерапії вивченому контингенту пацієнток дослідної групи проводили шляхом тривалого внутрішньоартеріального введення препаратів за відомими та оригінальними, розробленими нами методиками.

Загальний стан хворих оцінювалося за шкалою Карновського та за 5-ступінчастою системою ECOG – ВООЗ до початку лікування, у процесі й після його закінчення.

На етапі обстеження у всіх пацієнток проводилася трепан-біопсія пухлини (або метастатично уражених лімфатичних вузлів) з метою визначення гістологічної будови та експресії рецепторів естрогенів і прогестерону. Для визначення гістологічної будови тканинні біоптати фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, готували парафінові зрізи товщиною 5 мкм і забарвлювали їх гематоксилін-еозином та за Ван-Гізоном. Препарати були консультовані лікарями патологоанатомічного відділення ДОПЦ.

Усі пацієнтки, які включені до протоколу цього дослідження, дали письмову інформовану згоду на планований вид лікування.

Курси внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії проводили за схемою CMF. Кількість курсів визначали, виходячи з оцінки ефективності лікування, загального стану пацієнток, наявності та ступеня вираження місцевих і системних ускладнень.

Програма комплексного паліативного лікування хворих містила в собі: проведення двох курсів селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ПХТ) з інтервалом у три тижні, оцінку ефекту, інтервал, променеву терапію на молочну залозу та зони регіонарного лімфовідтоку у статичному режимі РОД - 2-2,5 Гр, СОД - 40 Гр, оцінку ефекту, інтервал, проведення другого етапу променевої терапії РОД 2-2,5 Гр із доведенням дози до максимальної (СОД - 60 Гр) на фоні третього курсу ПХТ, оцінку ефекту, інтервал три тижні, проведення четвертого курсу ПХТ при адекватному функціонуванні катетера (патент України № 60122А від 03.02.2003. Спосіб лікування раку молочної залози).

Хворі контрольної групи відповідно до стандартів лікування РМЗ одержували 4-6 курсів системної поліхіміотерапії, при цьому за першу лінію хіміопрепаратів використовувалася схема – CMF, за другу лінію – антрациклін-утримуючі схеми (CAF). Інтервал між курсами ПХТ складав три тижні. Оцінку ефективності ХТ проводили клініко-інструментальними способами, після кожного курсу ПХТ. При досягненні об'єктивних відповідей на проведену ПХТ до програми комплексного паліативного лікування включали проведення курсу променевої терапії на молочну залозу та зони регіонарного метастазування в режимі класичного фракціонування дози РОД 2 Гр, СОД 38-40 Гр.

Гормональне лікування проводили відповідно до сучасних поглядів і підходів до цієї проблеми.

Під час лікування хворих при проведенні поліхіміотерапії для оцінки ступеня токсичності використовувалися критерії СТС NCIC, при цьому використовувалися п'ять ступенів токсичності: нульова, перша, друга, третя й четверта.

Нами було проведене дослідження якості життя (ЯЖ) пацієнток, які включені у це дослідження. При цьому були сформовані три групи хворих:

I - хворі з місцево-розповсюдженим РМЗ при первинному зверненні;

II - жінки дослідної групи;

III - жінки контрольної групи.

Пацієнтки, які увійшли до другої і третьої групи, обстежилися через три тижні після закінчення курсу системної або внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії з метою оцінювання змін у своєму житті за допомогою реалізації ефекту лікування та зменшення проявів медикаментозної токсичності.

Як відомо, ВООЗ визначає ЯЖ як комплексну оцінку фізичного, психічного та соціального статусу. З огляду на те, що ЯЖ – це багатостороння, інтегральна категорія, котра включає різні аспекти життєдіяльності, ми постаралися оцінити всі ці сфери у наших пацієнток.

За інструмент нами використовувався опитувальник, запропонований ВООЗ для оцінки ЯЖ соматичних хворих у 1998 році, що являє собою модифікацію анкети EORTC QLQ - 30. Опитувальник складався з 26 питань – скорочений варіант про якість здоров'я та життєдіяльність у різних сферах за останні 2 тижні.

У ході роботи використана методика оцінки ефективності терапії солідних пухлин за клінічною шкалою ESMO. У всіх спостереженнях пухлини оцінені як вимірювані. Визначався найбільший діаметр всіх осередків ураження, сума діаметрів до лікування розглядалася як базовий розмір і рівняється з такою після лікування.

Клінічний перебіг захворювання та віддалені результати лікування оцінювалися за такими параметрами:

  • тривалість життя без рецидивів і метастазів;

  • частота лімфогенного і гематогенного метастазування;

  • скоректоване п'ятирічне виживання.

Для проведення аналізу одержаних результатів проведеного дослідження, показників безпосередньої та віддаленої ефективності лікування з використанням запропонованих нами методів комплексної терапії злоякісних новоутворень молочної залози використовували ліцензійну прикладну програму "MedStat" (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004) і "Biostat" (Glantz S.A., 2002).

При проведенні аналізу для кількісних ознак проводилась перевірка розподілу на нормальність. Для представлення таких ознак розраховувалось і проводилось у таблицях середнє арифметичне () значення і стандартна помилка середнього (m). У разі закону розподілу, відмінного від нормального, розподіл характеризувався медіаною розподілу, значеннями першого і третього квартилей .

Для якісних ознак розраховувалась частота прояву його значень (%) і стандартна помилка (m%).

Для розрахунку 95% довірчого інтервалу (ДІ) використовувався метод кутового перетворення Фішера.

Для проведення порівняння розподілів значень окремих ознак були використані відповідні параметричні і непараметричні методи. Так при порівнянні середніх використовувався критерій Стьюдента (у разі нормального закону розподілу) або критерій Вілкоксона (у разі закону розподілу, відмінного від нормального). Для порівняння розподілів якісних ознак використовувався критерій 2. В усіх випадках відмінності вважались статистично значущими при рівні значущості p<0,05.

Для оцінки ефективності запропонованого методу лікування розраховувалось відношення ризиків (ВР) продовження розвитку захворювання в контрольній групі і групі дослідження. Статистично значуща відмінність цього показника від 1 свідчить про вірогідне зниження (підвищенні при ВР>1) такого ризику.

У всіх випадках при необхідності розраховувався 95% довірчий інтервал (ДІ).

При розрахунку виживання і середньої тривалості життя використовувався метод побудови кривих виживання. Для порівняння цих кривих використовувався логранговий критерій з урахуванням поправки Йєйтса.

Результати досліджень і їх обговорення. При оцінці ефективності лікування хворих дослідної групи виявлено: повний ефект відзначений у 6 (8,0+3,1%) пацієнток, частковий ефект – в 49 (65,3+5,5%) жінок, стабілізація процесу виявлена в 14 (18,7+4,5%) випадках, прогресування захворювання – в 6 (8,0+3,1%) спостереженнях.

Використання системного шляху введення хіміопрепаратів у хворих контрольної групи дозволило досягти повного ефекту в 3 (6,8+3,8%) випадках, часткового ефекту – в 19 (43,2+7,5%) випадках, стабілізація процесу виявлена в 10 (22,7+6,3%) спостереженнях, прогресування захворювання - у 12 (27,3+6,7%) пацієнток. Розходження розподілів оцінки ефективності лікування пацієнтів для хворих контрольної і дослідної групи є статистично значимим (p=0,02).

Loading...

 
 

Цікаве