WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

Прогнозована класифікація

Стартова класифікація

%

A

Б

K

А

91,38

53

4

1

Б

92,00

4

46

0

К

100,00

0

0

20

Загальна

якість класифікації

92,97

57

50

21

З метою графічного відображення результатів канонічного дискримінантного аналізу з урахуванням коефіцієнтів для визначення канонічних дискримінантних коренів для кожного пацієнта визначили дві координати (дискримінантні корені) за формулами :

(2)

(3)

де КДФ - канонічна дискримінантна функція. Результати обчислень цих канонічних дискримінантних функцій для кожного пацієнта відображені на рис. 5.

Рис. 5. Пацієнти в системі координат канонічних дискримінантних коренів

Умовні позначення: Root 1, 2 – канонічні дискримінантні корені.

Як видно з наведеного рисунка, для кожної групи існує певне положення в системі координат канонічних дискримінантних коренів (функцій). Так, контрольна група характеризується низькими значеннями КДФ1 (кореня 1). Значення КДФ1 для контрольної групи коливається в межах -4,18 ... -2,65. Середнє значення КДФ1 для групи К становить -3,34. Для хворих на БА значення КДФ1 є істотно більшими в порівнянні з групою К. Таким чином, значення КДФ1 дає змогу відмежувати хворих осіб від здорових. Проте, за значеннями КДФ1 не можливо чітко класифікувати пацієнтів за групами, що підтверджують дані, наведені в табл. 5.

Так, середнє значення КДФ1 для групи А становить 0,90, а для групи Б -0,29. Межі значень КДФ1 (мінімальна та максимальна відмітки) для пацієнтів обох груп є практично однаковими. Класифікувати хворих у групи за вихідною гіперреактивністю бронхів на гіпоосмолярну провокацію можна на основі значень другої канонічної дискримінантної функції (рис. 5 та табл. 5). То ж, для групи А середнє значення КДФ2 у системі координат канонічних дискримінантних коренів становить -0,74, для групи Б КДФ2 = 1,01. При попаданні пацієнта на межі перетину двох множин (груп А і Б) вірність класифікації є сумнівною.

Таблиця 5

Середні значення канонічних дискримінантних коренів

Група

Середня арифметична величина

Корінь 1

Корінь 2

A

0,90

-0,74

Б

0,29

1,01

K

-3,34

-0,36

Отож, за результатами дискримінантного аналізу на основі сироваткових концентрацій IFN-г, IL-4, IL-10, загального IgE та кортизолу, що визначалися у 108 хворих на БА, приналежність до групи А пацієнтів з вихідною високою гіперреактивністю бронхів на гіпоосмолярну провокацію вірно спрогнозована у 91,38%, а до групи Б – 92,00%. Оскільки, у загальному достовірність класифікації складає 92,97%, це означає, що у хворих на БА з вихідною високою гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію зниження реактивності бронхів на аерозоль дистильованої води з позитивною імуно-гормональною динамікою на фоні галотерапії відстежується у 92,97% випадків.

Таким чином, застосування багатовимірних статистичних методів аналізу дало змогу за результатами математичного моделювання обґрунтовати, що критерієм призначення галотерапії повинен слугувати рівень неспецифічної реактивності бронхів на водну провокацію, а моніторингом ефективної реабілітації в умовах мікроклімату галокамери – зростання вмісту кортизолу у сироватці крові.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі зроблені теоретичні узагальнення і дано нове вирішення науково-практичного завдання прогнозування ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму за імуно-гормональними маркерами активності запального процесу дихальних шляхів і показником вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію та пошуку критеріїв відбору хворих на солетерапію, що дає можливість підвищити рівень ефективності одного з провідних методів відновлювального лікування та реабілітації хворих на бронхіальну астму.

Основні результати дисертаційної роботи:

  1. Виявлено достовірні зміни цитокінового балансу за опозитною динамікою IFN-г, IL-4, IL-10, а також загального IgE та кортизолу, які визначалися у сироватці крові хворих з інтермітуючою, легкою і середньої тяжкості персистуючою астмою інфекційно-залежної та атопічної форм у фазі неповної ремісії під впливом 20-сеансового курсу галотерапії, що підтверджує вплив високодисперсного аерозолю солі на процеси цитокінопосередкованої імунорегуляції при бронхіальній астмі.

  2. Вперше з'ясовано, що характер динаміки досліджуваних імуно-гормональних маркерів активності хронічного запального процесу дихальних шляхів при бронхіальній астмі залежить від рівня початкової реактивності бронхів на водну провокацію.

  3. Доведено, що галотерапія викликає зміни бронхіальної реактивності, яка оцінювалася за tg – кутом нахилу кривої "доза – реакція", побудованої в процесі проведення бронхопровокаційного тесту з дистильованою водою: зниження ГРБ у групах А пацієнтів з високим початковим значенням цього показника (tg = 0,62 ч 0,84) та зростання ГРБ у групах Б хворих із низьким tg (0,09 ч 0,34), що узгоджується з динамікою клінічних симптомів.

  4. Виявлено тенденцію до нормалізації цитокінового статусу після проведеного відновлювального лікування у пацієнтів з високою початковою ГРБ на гіпоосмолярний стимул: протилежні за знаком реципрокні зміни IFN-г та IL-10 відстежуються у хворих груп А з атопічною та інфекційно-залежною астмою незалежно від тяжкості перебігу БА при зниженні концентрації IL-4 у хворих з атопічною БА.

  5. Вперше виявлено, що галотерапія по різному впливає на імунологічну реактивність та функціональну активність кори наднирників у залежності від початкової ГРБ на гіпоосмолярний стимул: знижуються концентрації загального IgE та зростають рівні кортизолу на фоні лікування в умовах мікроклімату галокамери у групах А, при протилежній динаміці у групах Б.

  6. Верифікація критеріїв ефективності галотерапії здійснена на підставі методів багатовимірної статистики з аналізом результатів математичного моделювання, оскільки позитивна імуно-гормональна динаміка простежується тільки у групах із вихідною високою ГРБ на ГОП.

  7. У математичних моделях аналізу головних компонент позитивну динаміку IFN-г, IL-4, IL-10, загального IgE та кортизолу за розташуванням пацієнтів стосовно групи контролю встановлено тільки у групах А (ефективність солетерапії зменшується зі зростанням ступеня тяжкості бронхіальної астми).

  8. Розроблено та досліджено у дискримінантному аналізі класифікаційну матрицю, що дало змогу з вірогідністю у 92,97% спрогнозувати приналежність пацієнтів до групи осіб із високою або низькою початковою бронхіальною реактивністю за цитокіновим статусом, загальним IgE та кортизолом.

  9. Обґрунтовано, що критерієм призначення галотерапії повинен слугувати рівень неспецифічної реактивності бронхів на водну провокацію, а моніторингом ефективної реабілітації в умовах мікроклімату галокамери – зростання вмісту кортизолу у сироватці крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Пацієнтів із різними клініко-патогенетичними варіантами інтермітуючого, легкого та середньої тяжкості персистуючого перебігів бронхіальної астми у фазі неповної ремісії доцільно скеровувати на реабілітаційний курс галотерапії за результатами стандартизованого бронхопровокаційного тесту з аерозолем дистильованої води.

  2. Високе значення tg нахилу кривої "доза – реакція", побудованої в процесі проведення інгаляційного тесту з водним аерозолем, що слугує базовим показником бронхіальної реактивності на гіпоосмолярну провокацію, є показом до призначення галотерапії незалежно від тяжкості перебігу бронхіальної астми.

  3. Ефективність солетерапії рекомендовано оцінювати за зростанням сироваткового вмісту кортизолу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  1. Івасівка Р.С. Динаміка імуно–гормональних маркерів активності запалення дихальних шляхів при бронхіальній астмі під впливом галотерапії у залежності від рівня гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію // Acta medica Leopoliensia. – 2005. – Vol.11, №1. – С. 22–27.

  2. Івасівка Р.С. Прогнозування ефективності галотерапії за рівнем вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію у хворих на бронхіальну астму // Практична медицина. –2004. –Т.10, №3. – С. 57–64.

  3. Івасівка Р.С. Роль цитокінів як нової системи регуляції в патогенезі бронхіальної астми // Укр. бальнеологічний журн.–2003.–№4. – С. 31–34.

  4. Івасівка Р.С. Системний аналіз динаміки медіаторів імунної відповіді та кортизолу при бронхіальній астмі на фоні галотерапії з урахуванням реактивності бронхів на водний аерозоль // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.– 2005.– №1. – С. 50–58.

  5. Дутка Р.Я., Невзгода А.А., Івасівка Р.С. До питання вивчення функціонального резерву кори наднирників у хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства: Кн. наук. статей.– Львів, 1998.–Кн. 4.– С. 35.

  6. Івасівка Р.С. Галотерапія в комплексному лікуванні хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми в умовах пульмонологічного стаціонару // Гігієгічні проблеми сучасного суспільства: Зб. наук. праць. – Львів, 2001. – С. 86–87.

  7. Ефективність галотерапії у скрінінгово відібраних хворих на інфекційно-алергічну форму бронхіальної астми у фазі затухаючого загострення/ Р.Я.Дутка, А.А.Невзгода, Р.С.Івасівка і ін.// 8-й Конгрес СФУЛТ: Тез.доп.– Львів; Трускавець, 2000.– С. 218.

  8. Зміна цитокінового статуса під впливом галотерапії у хворих на інфекційну астму атопічної та псевдоатопічної конституцій / Івасівка Р.С., Гуцал В.Г., Матущак О.М., Кулітка Ю.Е. // Сучасні проблеми науки і освіти: Матеріали 3-ї Міжнарод. міждисцип. наук.–прак. конф. (м.Ужгород, 1–9 травня 2002р.). – Х., 2002. – С. 89.

  9. Івасівка Р.С. Вплив галотерапії на гама-ланку системи інтерферону у хворих на бронхіальну астму// 10-й Конгрес СФУЛТ: Тез.доп.(26–28 серпня 2004р., м.Чернівці).– Чернівці; К.; Чікаго, 2004.– С. 250–251.

  10. Ivasivka R.S. Cytokines and cortisol: halotherapy influence on correlation degree of asthmatic subjects // XVII World Asthma Congress: Proceeding and Abstracts (St.–Peterburg, Russia, 5–8 Juli, 2003).– St.–Peterburg, 2003.– P. 99.

Loading...

 
 

Цікаве