WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

Контрольну групу склали 20 здорових волонтерів донорів крові у віці 20 – 25 років (11 чоловіків та 9 жінок).

Галотерапія проводилася згідно інструкції з використання камери штучного мікроклімату з однаковою сумарною експозицією мікрокліматичного середовища на хворих усіх груп. Галотерапевтичні сеанси перших чотирьох днів мали характер адаптаційних процедур, під час яких у деяких хворих погіршувався стан, що проявлялося появою кашлю, нападів ядухи, сухих свистячих хрипів і зниженням показників бронхіальної прохідності. З метою подолання спелеореакції пацієнти додатково перебували в умовах високоіонізованого середовища по 10-15 хвилин щоденно через годину після основного сеансу. У подальшому, під час наступних 16-ти сеансів хворі знаходилися в камері щоденно по 2 години.

Лімфокіни, IFN-г, IL-4, IL-10, загальний IgE та кортизол визначали у сироватці крові пацієнтів до та після галотерапії і осіб контрольної групи з використанням стандартних наборів реактивів для імуноферментного аналізу (ІФА) фірм "Протеїновий контур" (Санкт-Петербург, Росія - "Pro Con IF-gamma", "Pro Con IL-4"), "Diaclone" (Франція - "IL-10 Elisa kit"), "ООО Полігност" (Санкт-Петербург, Росія - IgE), "Стероїд ІФА-кортизол" ЗАТ "Алкор Біо" (Санкт-Петербург, Росія) у відповідності до рекомендацій виробників. Для спектрофотоколориметричної оцінки результатів ІФА використовували довжину хвилі 450 нм. Вимір здійснювали з дублюванням стандартів, а для побудови калібрувальних кривих застосовувався метод регресійного аналізу.

Обробка емпіричного матеріалу проводилася з використанням методів одновимірної та багатовимірної математичної статистики.

Результати дослідження та їх обговорення. Клінічні спостереження показали, що у хворих груп А адаптація до штучної спелеотерапії проходила легко, закінчувалася через 3–5 днів і супроводжувалася невеликим збільшенням кількості харкотиння. У цих пацієнтів після курсу галотерапії істотно зменшувався показник ГРБ на ГОП. У пацієнтів груп Б адаптація тривала 6–8 днів, харкотиння було більше, а у 13 осіб ІІІ Б групи з'явилися клінічні прояви бронхообструкції. Після періоду адаптації галотерапія призводила до помітного покращення самопочуття хворих. Проте, наприкінці курсу галотерапії дискомфорт при диханні зник у хворих тільки груп А, а у зазначених 13 осіб ІІІ Б групи спостерігалася негативна клінічна динаміка (з'явилися епізоди експіраторного диспное, дистантні хрипи). Аналіз індивідуальних значень tg виявив у восьми пацієнтів І Б групи, одного ІІ Б групи та п'яти хворих ІІІ Б групи відсутність динаміки, а у інших осіб цих груп, в тому числі у 13 хворих ІІІ Б групи з погіршенням стану – його зростання (рис. 1, а-в).

Хронічний запальний процес дихальних шляхів при бронхіальній астмі незмінно призводить до суттєвих змін інтерферонової системи. Проте, слід відзначити, що у серії робіт, які проводилися зі сироваткою крові, існують протиріччя в напрямленості зсуву IFN-г. Згідно з даними, що були отримані О.В Зайцевою та співавторами (2000 рік), вміст IFN-г у сироватці крові при БА понижений в усі періоди захворювання, до того ж період загострення БА характеризується більшим його зниженням порівняно з ремісією.О.В. Кравченко (2002 рік) отримав схожі результати: вміст IFN-г при приступі БА будь-якого ступеня тяжкості виявлявся вірогідно нижчим, ніж у період ремісії захворювання, і не залежав від тяжкості приступу БА, що, на думку авторів, може слугувати маркером вираженості запальної реакції, визначаючою приступний період захворювання. Натомість, Kral B., Krejsek J., Parakova Z. et al. (1997 рік) виявили значне зростання рівня IFN-г у сироватці крові пацієнтів з БА порівняно з контрольними значеннями здорових донорів крові. При цьому не виявлено істотних відмінностей у групах з тяжким та легким перебігами захворювання. Згідно з даними Н.І.Ільїної, Л.М. Огородової, О.С.Кобякової (2003 рік), значення IFN-г у гормонорезистентних пацієнтів у 2,7 рази перевищували його значення у хворих, чутливих до стероїдної терапії. При вивченні цитокінового спектру у крові пацієнтів з атопічною та інфекційно-залежною формами БА, що одержували базисну терапію глюкокортикостероїдами, А.Б.Бакіров, А.У.Шагаліна, Л.А.Фукалова, Л.М.Масягутова (2002 рік) показали, що у хворих на БА достовірно збільшений вміст IFN-г порівняно з аналогічними даними контролю. Особливе зацікавлення викликало те, що значення IFN-г у групі хворих з інфекційно-залежною БА у 28 разів перевищували значення контрольної групи.

Наші дані узгоджуються з результатами низки робіт, за якими IFN-г є характеристикою активності запального процесу при астмі, а також прямо корелює з бронхіальною гіперреактивністю: IFN-г у хворих на БА усіх груп істотно (p<0,05) перевищував значення контролю (рис. 2а та табл. 1), корелюючи з тяжкістю перебігу та формою астми (у пацієнтів з ІБА значення IFN-г в середньому у 2,9 рази вищі, аніж у хворих з АБА). З'ясовано залежність динаміки цього цитокіна від форми БА та стану вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію: при відсутності кількісних концентраційних змін у групах Б, у пацієнтів груп А виявлено протилежну динаміку IFN-г (істотне зростання титру у хворих з атопічною формою астми та зниження у пацієнтів з інфекційною формою БА) (див. рис. 2а та табл. 1).

Потенційно важливу роль в індукції алергічного запального процесу дихальних шляхів при БА відіграє IL-4. Однак питання про ефективну роль IL-4 в патогенезі БА дискутується до сьогодні. В експериментальних моделях блокування IL-4 не є достатнім для сповільнення розвитку астми. У роботі Kral B., Krejsek J., Parakova Z. et al. (1997 рік) не виявлено істотних відмінностей у сироватковому вмісті IL-4 у групі хворих з атопічною формою БА та контролі. Рівень загального IgE та сироваткового ІЛ-4 знаходився у протифазах. Серед пацієнтів з АБА різного ступеня тяжкості перебігу не було виявлено жодного з лабораторним фенотипом: низькі значення IFN-г, високі рівні IL-4 та IgE.

У наших дослідженнях вміст IL-4 у сироватці крові перевищує значення контролю (49,40 3,26 пг/мл) в усіх групах не залежно від стану початкової

реактивності дихальних шляхів на інгаляцію водного аерозолю та форми БА, при цьому не виявлено кореляції між рівнем IL-4 та тяжкістю перебігу БА (рис. 2б). Достовірно знижується титр IL-4 на фоні лікування тільки в осіб з вихідною високою гіперреактивністю бронхів на гіпоосмолярну провокацію та атопічною формою захворювання (табл.1). У жодній з груп концентрації IL-4 після лікування не знизилися до контрольних значень.

Рівні циркулюючого IL-10, як і IFN-г та IL-4, у пацієнтів усіх досліджуваних груп істотно вищі контролю (18,06 0,83 пг/мл) (рис. 2в).

Таблиця 1

Характер зміни концентрацій циркулюючих IFN-г, IL-4, IL-10, загального Ig Е та кортизолу у хворих із атопічною (АБА) та інфекційною (ІБА) бронхіальною астмою у залежності від початкової гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію на фоні галотерапії і стосовно контролю

* – вірогідність відмінностей значень перед лікуванням порівняно з показниками в осіб контрольної (К) групи (p<0,05);

Д – вірогідність відмінностей порівняно зі значеннями перед та після лікування (p<0,05);

** – вірогідність відмінностей значень після лікування порівняно з контролем (p<0,05).

Динаміку IL-10 на фоні солетерапії виявлено у пацієнтів обидвох клініко-патогенетичних варіантів тільки з вихідною високою гіперреактивністю бронхів на гіпоосмолярну провокацію. Фіксовані зміни протилежні за знаком: у хворих на АБА концентрація IL-10 знизилася від 41,68 1,64 пг/мл до 22,64 1,05 пг/мл, а у пацієнтів з ІБА, навпаки, зросла – з 23,02 1,51 пг/мл до 59,10 2,15 пг/мл (табл. 1).

Аналіз отриманих нами результатів дозволяє стверджувати, що функціональні зміни імунітету після проведеного відновлювального лікування у пацієнтів з високою початковою ГРБ на гіпоосмолярний стимул мають тенденцію до нормалізації цитокінового статусу: протилежні за знаком реципрокні зміни IFN-г та IL-10 відстежуються у хворих груп А з атопічною та інфекційно-залежною астмою незалежно від тяжкості перебігу БА та понижується концентрація IL-4 у хворих з атопічною БА.

На сьогодні доведено, що гіперпродукція IgE за допомогою цитокінів відіграє важливу роль у патогенезі імунної стадії атопічного запалення. Ми встановили, що при перевищенні сироваткових концентрацій загального IgE у 108-ми хворих на БА контрольних значень, після проведеного курсу штучної спелеотерапії його вміст істотно знизився у пацієнтів усіх груп тяжкості та обох форм БА тільки з вихідною високою ГРБ на ГОП, досягши у групі А хворих з інтермітуючим перебігом астми рівня контролю. У хворих груп Б динаміка сироваткового вмісту загального IgE або була відсутня (групи І Б та ІІ Б), або негативна (група ІІІ Б і група Б хворих з ІБА) (рис. 2.г та табл.1).

Loading...

 
 

Цікаве