WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів (автореф - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

ІВАСІВКАРОКСОЛЯНА СТЕПАНІВНА

УДК 616.248-085.835-092.19:616.233-092-072.7

Імуно - гормональні критерії ефективності галотерапії у хворих на бронхіальну астму в залежності від стану неспецифічної реактивності бронхів

14.03.08 – імунологія та алергологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2007

Дисертація є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Дутка Роман Ярославович,

Львівський національний

медичний університет

імені Данила Галицького,

завідувач кафедрою

пропедевтики внутрішніх хвороб

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор

Бордонос Володимир Герасимович,

Національний медичний університет

імені О.О.Богомольця МОЗ України,

завідувач лабораторією імунології

науково-дослідного лабораторного центру

кандидат медичних наук

Гришило Павло Вікторович,

Київська міська клінічна лікарня №8,

Київський міський алергологічний центр,

завідувач відділенням алергології

Провiдна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології

імені Ф.Г.Яновського АМН України

(м. Київ)

Захист відбудеться 05.04.2007 р. о _13-30_год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця за адресою:01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня, корпус 2.

Із дисертацiєю можна ознайомитися у бiблiотецi Національного медичного університету імені О.О.Богомольця МОЗ України (адреса: 03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1).

Автореферат розiсланий 15.02.2007 року.

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради

доктор медичних наук, професор С.Г. Свирид

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) залишається однією з найактуальніших проблем клінічної медицини. За даними міжнародних епідеміологічних досліджень, поширеність БА у різних популяціях становить 5 -15% [Мостовий Ю.М., 2000]. Частота розвитку БА в Україні складає близько 6,6 % [Нейко Є.М., Чернюк Н.В., Ковальчук Л.Є., 2003]. Незважаючи на детально розроблені рекомендації щодо її терапії і значний науковий прогрес у розумінні генетичних основ та механізмів розвитку цієї патології, показники захворюваності на БА продовжують зростати [Чучалін А.Г.,1997; Фещенко Ю.І., 2000]. За цих умов впровадження в практичну медицину ефективних немедикаментозних методів лікування БА є важливою медико-соціальною проблемою охорони здоров'я.

За останні десятиліття завдяки прогресу у методах і засобах вивчення аерозольних систем та досягненням у галузі аерозольної технології була запропонована нова медична технологія, яка використовує лікувальні властивості штучного сольового аерозолю – галотерапія (ГТ) [Торохтін М.Д., 1985; Горбенко П.П. і співавт., 1990]. Проте місце галотерапії як методу відновлювального лікування у структурі комплексних терапевтичних ступінчатих алгоритмів досі не регламентоване через те, що у 30 - 35% пацієнтів, які скеровувалися згідно з показаннями на лікування в умовах галокамери, не вдавалося досягти стійкої клініко-лабораторної ремісії або з'являлася негативна клінічна динаміка .Тому пошук критеріїв відбору хворих та ефективності галотерапії набуває важливого прикладного значення.

На думку багатьох авторів, розлади регуляції водно-електролітного складу бронхіального вмісту, зокрема зниження в харкотинні хворих на БА відсоткового вмісту іонів натрію є одним із механізмів, що лежить в основі розвитку гіперреактивності бронхів (ГРБ) на гіпоосмолярну провокацію (ГОП) [De Vries K. et al., 1968; Effros R.M. еt al., 1989; Smith C.M. et al., 1989; Воскобойніков Т.В., 1990]. Тому патогенетично виправданим є застосування провокаційного тесту з дистильованою водою для визначення стану неспецифічної реактивності бронхів та його корекції високодисперсним аерозолем солі.

Механізми запалення дихальних шляхів при БА поглиблено вивчаються з урахуванням кооперативної дії клітин імунної системи, інтегрованої низкою секретованих ними цитокінів, у розвитку специфічної імунної відповіді [Кашкін К.П., 1998; Del Prete G., 1992; Fiorentino D.F. et al., 1989; Lee S.C., 2002; Lucey D.R. et al, 1996; Stevens T.L., 1988]. Доведено, що цитокінопосередкована гіперпродукція імуноглобуліну Е відіграє важливу роль у розвитку хронічного запального процесу та гіперреактивності бронхів при всіх формах БА [Mosmann T.R. et al., 1989; Fiorentino D.F. et al., 1989; Del Prete G., 1992; Lee S.C., 2002; Lucey D.R. et al., 1996; Romagnani S.N., 1996; Кашкін К.П., 1998]. Водночас, кортикостероїдні гормони слугують ефективним механізмом від'ємного зворотного зв'язку для контролю за продукцією цитокінів [Гущин І.С., 2000]. Тому з точки зору ролі в патогенезі БА цитокінів, у першу чергу гама-інтерферону (IFN-г), інтерлейкіну-4 (IL-4), інтерлейкіну-10 (IL-10), а також загального імуноглобуліну Е (IgE) та кортизолу, особливої уваги заслуговує одне з найменш розв'язаних питань характеру впливу високодисперсного аерозолю солі на процеси імунорегуляції.

Виходячи з того, що деякі механізми неспецифічної гіперреактивності дихальних шляхів при БА залишаються гіпотетичними, а у доступних джерелах фахової літератури окремі фрагменти цієї проблеми висвітлені у вигляді перспективних напрямків майбутніх досліджень, актуальною є спроба виявлення взаємозв'язку рівня вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію у хворих на бронхіальну астму з характером та динамікою імуно-гормональних зрушень, а також корекції цих змін під впливом курсу лікування в умовах мікроклімату галокамери.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького "Вироблення критеріїв діагностики та ефективності лікування хронічних захворювань з урахуванням особливостей їхнього перебігу" (№ держ. реєстрації 0101U009231).

Мета роботи – прогнозування ефективності галотерапії у хворих на БА за імуно-гормональними маркерами активності запального процесу дихальних шляхів з урахуванням стану вихідної реактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію.

Завдання дослідження:

  1. Вивчити вплив високодисперсного аерозолю солі на баланс цитокінів – IFN-г, IL-4 та IL-10 – у хворих з інтермітуючим, легким і середньої тяжкості персистуючим перебігами БА у фазі неповної ремісії атопічної і інфекційно-залежної форм, враховуючи рівень початкової реактивності бронхів на гіпоосмолярний стимул.

  2. Дослідити рівні загального IgE та кортизолу до та після лікування в залежності від тяжкості перебігу, форми бронхіальної астми та стану неспецифічної бронхіальної реактивності.

  3. Провести системний аналіз динаміки обраного спектру медіаторів імунної відповіді та кортизолу на фоні галотерапії, застосовуючи методи багатовимірної математичної статистики.

  4. Оцінити якість класифікаційної матриці, створеної за показником початкової гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію на основі досліджуваних імуно-гормональних показників.

  5. Обґрунтувати критерії призначення солетерапії та розробити моніторинг ефективності реабілітації в умовах мікроклімату галокамери.

Об'єкт дослідження: бронхіальна астма у 108 пацієнтів різних статево-вікових груп.

Предмет дослідження: імуно-гормональні показники, ефективність гало терапії при бронхіальній астмі в залежності від рівня неспецифічної реактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію.

Методи дослідження – загальноклінічні (з використанням розробленої анкети-опитувальника); функціональні (показники зовнішнього дихання оцінювали за діаграмою "потік-об'єм" при проведенні комп'ютерної спірографії, стан неспецифічної реактивності дихальних шляхів визначали у стандартизованому бронхопровокаційному тесті з аерозолем дистильованої води); імуноферментний аналіз (рівні лімфокінів (IFN-г, IL-4, IL-10), загального IgE та кортизолу у сироватці крові); статистичні (математичне моделювання за результатами факторного та дискримінантного аналізів за допомогою пакета прикладних програм "Statistica" – версія 5 для Windows).

Наукова новизна результатів дослідження:

  1. Вперше досліджено зміну функціональних показників імунітету – цитокінів IFN-г, IL-4 та IL-10 – при різних ступенях тяжкості та клініко-патогенетичних варіантах бронхіальної астми на фоні 20-ти сеансового курсу лікування в умовах мікрокліматичної камери, що дало можливість виявити імунорегулюючі ефекти галоаерозолю за тенденцією до нормалізації їх дисбалансу.

  2. Виявлено зв'язок початкового стану неспецифічної реактивності дихальних шляхів на гіпоосмолярну провокацію з клінічними проявами та динамікою імуно-гормональних зрушень на фоні курсу солетерапії, що розв'язує проблему пошуку критеріїв ефективності штучної спелеотерапії.

  3. Розроблена нова математична прогностична модель ефективності солетерапії при бронхіальній астмі, яка дає обґрунтування критерію відбору хворих за рівнем вихідної гіперреактивності бронхів на гіпоосмолярну провокацію та моніторингу реабілітації в умовах мікросередовища галокамери за вмістом кортизолу у сироватці крові.

Loading...

 
 

Цікаве