WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Антимікобактеріальна терапія хворих на хронічний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Антимікобактеріальна терапія хворих на хронічний туберкульоз легень (автореферат) - Реферат

Примітка. * Показник вірогідно відрізняється від такого у порівнянні з 1 та 2 групами, p < 0,05.

Показники ефективності лікування хворих на хронічний туберкульоз вірогідно не відрізнялися у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп та розрізнялися майже вдвічі між ними та пацієнтами 3-ї та 4-ї груп. Бактеріовиділення припинилось у 31 (67,4 %) хворих, які виділяли чутливі МБТ та у 15 хворих (60,0 %), які виділяли монорезистентні МБТ, у 11 хворих (35,5 %), які виділяли полірезистентні МБТ і у 46 хворих (36,8 %), які виділяли мультирезистентні МБТ.

Показник загоєння каверн у хворих всіх груп був приблизно на 10 % нижчим за показник припинення бактеріовиділення і його значення вірогідно відрізнялось між пацієнтами 1-ї та 2-ї групи порівняно з хворими з 3-ї та 4-ї груп. Так загоєння каверн відбулось лише у 8 пацієнтів (25,8 %), які виділяють полірезистентні МБТ і у 16 пацієнтів (12,8 %), які виділяли мультирезистентні МБТ проти 26 пацієнтів (56,5 %) з чутливістю МБТ і 13 пацієнтами (52,0 %) з монорезистентністю МБТ (р < 0,05).

При зіставленні показників ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, які виділяли мультирезистентні МБТ, з такими показниками у хворих на хронічні форми захворювання отримана вірогідна різниця (табл. 2).

Таблиця 2

Результати лікування хворих на мультирезистентний туберкульоз з вперше діагностованим и хронічним процесами

Показники ефективності лікування

Хворі на вперше діагностований туберкульоз легень, n=120

Хворі на хронічний туберкульоз легень,

n= 125

Абс. число

%

Абс. число

%

Припинення бактеріовиділення

75

62,5

46

36,8 *

Загоєння каверн

46

38,3

16

12,8 *

Примітка.* Показник вірогідно відрізняється від такого у порівнянні з хворими на вперше діагностований туберкульоз, p < 0,05.

Припинення бактеріовиділення досягли у 75 вперше діагностованих пацієнтів (62,5 %), що було в 1,7 рази вище, ніж у 46 хворих на хронічний туберкульоз легень (36,8 %) (р < 0,001). Значення показника загоєння каверн у хворих з вперше діагностованим та хронічним процесами відрізняється майже утричі – 46 осіб (38,3 %) проти 16 осіб (12,8 %), (р < 0,001).

При порівнянні результатів лікування хворих з чутливими МБТ з вперше діагностованим (n=142) та хронічним процесами (n=46) виявлена вірогідна різниця. Припинення бактеріовиділення досягли у 128 вперше діагностованих пацієнтів (90,1 %), що було в 1,3 раза більше, ніж у 31 хворих на хронічний туберкульоз легень (67,4 %) (р < 0,001). Значення показника загоєння каверн у хворих з вперше діагностованим та хронічним процесами відрізняється у 1,5 раза – 120 пацієнтів (84,5 %) проти 26 пацієнтів (56,5 %), (р < 0,05). Це також підкреслює негативний вплив давності туберкульозного процесу на результати лікування.

Були порівняні безпосередні результати лікування у хворих на хронічний туберкульоз на кінець основного курсу хіміотерапії з результатами у віддалений період через 3-6 років (рис. 1).

Рис. 1. Ефективність лікування за даними безпосередніх та віддалених результатів

Загалом за даними безпосередніх результатів лікування на момент завершення основного курсу хіміотерапії через 24 місяці, ефективне лікування було досягнуто в 103 хворих (45,4 %) на хронічний туберкульоз (вилікування або припинення бактеріовиділення — в 63 осіб (27,8 %) та 40 осіб (17,6 %) відповідно), невдача лікування або летальний наслідок від туберкульозу — у 92 хворих (40,5 %) та 32 хворих (14,1 %), відповідно. За даними віддалених результатів, лікування залишалося ефективним у більшості хворих, в яких досягли цього результату в безпосередній період — у 83 (80,6 %) з 103 хворих. При зіставленні показника ефективного лікування в безпосередній та віддалений періоди вірогідної різниці не отримано — 103 (45,4 %) проти 83 (36,6 %), p > 0,05. Однак, звертає увагу те, що кількість хворих з припиненням бактеріовиділення (з незагоєними кавернами) зменшилася з 40 (17,5 %) у безпосередній період до 22 (9,6 %), що вірогідно відрізняється, p < 0,05. Це означає, що загострення та рецидив туберкульозу виникли переважно у хворих з незагоєними кавернами – у 18 (45,0 %), тоді як у пацієнтів з виліковуванням (припинення бактеріовиділення + загоєння каверн) рецидив був тільки в 2 випадках (3,2 %). За даними віддалених результатів, порівняно з безпосередніми, помирає від туберкульозу переважна більшість хворих з невдачею лікування. Якщо невдача лікування за даними безпосередніх результатів була в 92 хворих (40,5 %), то кількість цих пацієнтів зменшилась за рахунок померлих майже вдвічі – до 44 осіб (19,4 %), що вірогідно відрізняється, а кількість померлих збільшилась майже в 3 рази з 32 осіб (14,4 %) до 100 осіб (44,1 %), p < 0,05. Отже, у пацієнтів з ефективним лікуванням безпосередні і віддалені результати майже не відрізняються. Ефективність лікування знижується у віддалений період (порівняно з безпосереднім) на 8,8 % за рахунок рецидивів туберкульозу у пацієнтів переважно з незагоєними кавернами. У пацієнтів з невдачею лікування прогноз у віддалений період несприятливий – 44 (47,8 %) з 92 хворих помирають. Середня тривалість життя становила (4,3  0,2) років від моменту встановлення діагнозу.

Для підвищення ефективності лікування у хворих на хронічний туберкульоз ми включили в режими хіміотерапії капреоміцин, циклосерин та кларитроміцин, ефективність яких довели в окремих контрольованих дослідженнях.

Ми встановили іn vitrо, що мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) капреоміцину в поживному середовищі Проскауера-Бека проти стандартного штаму МБТ H37Rv була – 5,0 мг/л. Отже, за цим показником капреоміцин відноситься до препаратів із помірною активністю у відношенні МБТ. Через 2 години після внутрішньом'язевого введення 1,0 г капреоміцину в крові реєструють переважно середні бактеріостатичні рівні. Кров проявляла бактеріостатичну активність у розведенні 1:8 – у 10 (100,0 %) хворих. Через 4 години бактеріостатична концентрація препарату зберігалась у всіх пацієнтів на цьому ж середньому бактеріостатичному рівні. Через 6 годин бактеріостатична активність крові знижувалась. Кров затримувала ріст МБТ у розведеннях 1:4 та 1:8 — у 3 (30,0 %) та у 7 (70,0 %) хворих, відповідно. В табл. 3 наведена динаміка рентгенологічних змін, бактеріовиділення у хворих основної групи через 3 місяці комплексної хіміотерапії.

Капреоміцин виявив високий клінічний ефект. За 3 місяці лікування припинення бактеріовиділення досягли у 37,5 % хворих основної групи та у 16,7 % хворих контрольної групи, що на 20,8 % більше, хоча значення показників вірогідно не відрізняються через невелику чисельність груп (р > 0,05).

Таблиця 3

Ефективність капреоміцину в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз через 3 місяці хіміотерапії

Показник ефективності

Основна група, n=16

Контрольна група, n=24

Абс. число

%

Абс. число

%

Ефективне лікування (припинення бактеріовиділення)

6

37,5

4

16,7

Клініко-рентгенологічне покращання

9

56,2

13

54,1

Стан без змін

0

0

4

16,7

Клініко-рентгенологічне погіршення

1

6,3

3

12,5

Неефективне лікування

(стан без змін + погіршення)

1

6,3

7

29,2*

Примітка. * Міжгрупові значення показників вірогідно відрізняються, p < 0,05.

У той же час, стан без змін або клініко-рентгенологічне погіршення визначено у вірогідно більшої (на 22,9 %) кількості хворих контрольної групи, ніж основної. Побічні явища від комплексного режиму лікування із застосуванням капреоміцину виникли у 1 хворого (6,3 %) через 1 місяць лікування у вигляді вестибуло-ототоксичних розладів (невпевненість ходи, запаморочення, зниження слуху), що стало причиною його відміни.

Loading...

 
 

Цікаве