WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу (автореферат) - Реферат

Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу (автореферат) - Реферат

На переваги лікування за допомогою ПЕФПК вказали і результати дослідження психоемоційного стану пацієнтів. Якщо в І клінічній групі, незважаючи на проведену психокорекцію, відчутні зрушення в бік нормалізації психоемоційної сфери були помітними лише у хворих із значною позитивною динамікою лікування ПУЛН, то у ІІ клінічній групі такі зрушення відбулись у всіх пацієнтів. Це пов'язано як з вищою результативністю лікування основного захворювання у хворих ІІ групи, так і зі стреспротекторною дією препаратів, виготовлених з ПЕФПК.

За результатами імунологічних досліджень встановлено, що несуттєві позитивні зміни показників клітинної та гуморальної ланок імунітету в пацієнтів І групи мали місце лише через місяць від початку терапії, а через 6 місяців відбулось їх повернення до показників, зафіксованих до лікування. У хворих ІІ групи через місяць відбулась нормалізація всіх основних показників обох ланок імунітету, позитивні зміни в їх імунній системі мали стабільний характер, що підтвердили повторні дослідження, проведені у віддалені строки. Таким чином, результати імунологічних досліджень переконують у тому, що запропонований нами метод лікування ПУЛН має не лише місцеву дію на патологічний процес, але й справляє благотворний вплив на організм пацієнта в цілому, нормалізуючи основні показники його гомеостазу.

Вивчення динаміки змін, що відбувались у функціональному стані лицевого нерва та м'язів лиця, за допомогою СЕМГ через тиждень та місяць від початку лікування, показало більш виражену тенденцію до вирівнювання показників СЕМГ „ураженого" та „здорового" боку за рахунок збільшення показників амплітуди М-відповіді та зменшення  латентного періоду М-відповіді в пацієнтів ІІ клінічної групи, у яких значно краще усувались і клінічні прояви захворювання. Уже через тиждень після ін'єкційного введення ПЕФПК у пацієнтів цієї групи, хоча і збереглася різниця між показниками А М-відповіді та Т М-відповіді на боці ураження лицевого нерва й відповідними показниками „здорового" боку, однак позитивні зрушення відбулися не лише у хворих з помірним прозопопарезом, у яких спостерігались найбільш суттєвий підйом А М-відповіді та відчутне зниження Т М-відповіді на паретичному боці, але й у пацієнтів з вираженим та тяжким парезом мімічних м'язів. У той же час у хворих І клінічної групи певні недостовірні зміни основних показників СЕМГ у бік їх покращення відбулись лише в осіб з помірним та вираженим прозопопарезом, у пацієнтів же з тяжким  позитивна динаміка взагалі не спостерігалась.

Проведена через місяць СЕМГ зафіксувала ще помітнішу різницю між її результатами у хворих І та ІІ клінічних груп на користь останніх. У всіх пацієнтів ІІ клінічної групи, незалежно від діагностованого до початку лікування ступеня дисфункції м'язів лиця, було усунуто достовірну різницю між показниками СЕМГ „ураженого" та „здорового" боку, а також відповідними показниками осіб контрольної групи. У І клінічній групі відсутність достовірних відмінностей між цими показниками було зафіксовано лише у хворих з помірним парезом мімічних м'язів. Такі результати СЕМГ можна розглядати як свідчення того, що у хворих, лікування яких здійснювалось ПЕФПК, мали місце більш інтенсивні процеси ремієлінізації ураженого нерва та реінервації м'язових волокон.

РЕГ-дослідження, проведені після закінчення лікування, також установили більш відчутні позитивні зміни стану центральної гемодинаміки в пацієнтів ІІ клінічної групи. Так, у І клінічній групі певне покращення пульсового кровонаповнення та судинного тонусу на основі візуального вивчення РЕГ спостерігалось у незначної кількості пацієнтів: у 9 осіб (25,7%) на F-M відведенні та у 8 осіб (22,9%) на О-М відведенні. Аналіз кількісних показників РЕГ дозволив встановити їхню відповідність фізіологічній нормі у хворих І групи лише з помірним прозопопарезом. Водночас у всіх пацієнтів ІІ клінічній групі було встановлено нормальний або наближений до такого тип РЕГ як на основі візуального, так і кількісного аналізу їх показників. Отже, РЕГ-дослідження засвідчили активнішу нормалізацію процесів мозкової гемодинаміки у пацієнтів, основу лікувально-реабілітаційного комплексу яких складало застосування ПЕФПК.

У І групі хворих, лікування яких здійснювалось за традиційною схемою, не було помічено загальної тенденції до позитивних змін форми ЕЕГ. У значної кількості пацієнтів (8 осіб  34,8%) дослідження, проведені через місяць, встановили збереження явищ десинхронізації, гіперсинхронізації та дезорганізації їх амплітудно-частотних характеристик. При цьому у всіх хворих ІІ клінічної групи з попередньо встановленими ІІ, ІІІ та ІV типами ЕЕГ-кривих було зафіксовано покращення їх регулярності, модульованості, симетричності та зонального розподілу. Таким чином, поліпшення біоелектричної активності головного мозку, що відбувалось паралельно з відновленням функції лицевого нерва, значно активніше виявлялось у хворих, лікування яких полягало в ін'єкційному введенні ПЕФПК.

Узагальнення результатів клінічних, імунологічних та електрофізіологічних досліджень, що були проведені у хворих І та ІІ клінічних груп, їх порівняння та зіставлення з відповідними даними початкових обстежень є підставою для висновку про вищий рівень ефективності лікування ПУЛН ін'єкційним введенням ПЕФПК на відміну від традиційної терапії. Так, якщо в тій чи іншій мірі позитивного результату було досягнуто у всіх хворих ІІ групи, то в І  він становив 75%. При цьому необхідно звернути увагу на різницю між якістю досягнутого позитивного результату. Якщо в ІІ групі він в основному оцінювався як „видужання" та „значне покращення" (35 осіб  83,3%), то в І групі  як „покращення" та „незначне покращення" (23 особи  57,5%). Варто відмітити і значно динамічніше наростання позитивних змін у хворих, лікування яких здійснювалось ПЕФПК, та їх стійкий характер. Що ж стосується традиційної терапії, то через неможливість забезпечити належний вплив на нервову та імунну системи вона не гарантувала пацієнтам повного одужання та відсутності рецидивів у катамнезі.

Такий високий терапевтичний ефект лікування ПУЛН ін'єкційним введенням ПЕФПК, на нашу думку, можна пояснити дією широкого спектра наявних у них біологічно активних субстанцій, таких, як ростові, протизапальні, антибактеріальні, антиоксидантні, детоксикаційні, знеболювальні фактори, завдяки чому забезпечується вплив на різні ланки патологічного процесу (Н.П. Субота та співавт., 2000).

Особливо слід наголосити на тому, що висока ефективність такого лікування досягається ще й тому, що біологічно активні речовини, які містяться в ПЕФПК, не тільки посилюють і прискорюють репаративні процеси в ураженому нерві, а й здійснюють опосередковану стимулюючо-нормалізуючу дію на організм пацієнта в цілому, що благотворно позначається на стані імунної системи, церебральній гемодинаміці, призводить до нормалізації коркових біопотенціалів тощо. Тому при хронічних захворюваннях (зокрема, затяжний перебіг ПУЛН), для яких характерна наявність різноманітних дизрегуляторних змін у нервовій, імунній, ендокринній та інших системах, використання ПЕФПК як модуляторів системної дії є особливо доцільним.

Отже, результати наших клінічних досліджень переконують у тому, що лікування ПУЛН за допомогою запропонованого нами методу, який полягає в ін'єкційному підведенні до ураженого нерва препарату „Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстракту плаценти, виготовлених з ПЕФПК, має високу ефективність, легко переноситься пацієнтами, не викликає ускладнень, що дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в спеціалізованих лікувальних закладах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення науково-практичного завдання  підвищення ефективності лікування периферійних уражень лицевого нерва методом ін'єкційного введення препаратів з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу.

1. Клінічні обстеження хворих із периферійними ураженнями лицевого нерва, які знаходились під нашим спостереженням, встановили переважання серед них осіб із вираженим і тяжким прозопопарезом (69,5%). У 42,7% пацієнтів ураження нерва локалізувалось у верхніх відділах фаллопієвого каналу, що ускладнює відновлювальний процес. У багатьох хворих дисфункція м'язів лиця поєднувалась із сенсорно-альгічними та вегетативно-судинними порушеннями, обтяжувалась незадовільним чи поганим гігієнічним станом порожнини рота, захворюваннями тканин пародонту, негативними змінами у психоемоційній сфері. Дані додаткових досліджень не тільки підтвердили наявність патологічного процесу в нервово-м'язовому апараті, але й вказали на виникнення пов'язаних із ПУЛН загальних порушень у функціонуванні організму, що позначились на системі центрального кровообігу, функціональній активності головного мозку та імунній системі.

Loading...

 
 

Цікаве