WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу (автореферат) - Реферат

Лікування периферійних уражень лицевого нерва продуктами ембріофетоплацентарного комплексу (автореферат) - Реферат

Уперше розроблено та впроваджено у клінічну практику технологію і схему лікування цими препаратами залежно від місця ураження лицевого нерва та ступеня вираженості його клінічних проявів.

Наукова новизна пропонованого дослідження полягає також у підтвердженні ефективності застосування продуктів ембріофетоплацентарного комплексу в лікуванні хворих із хронічними периферійними ураженнями лицевого нерва на основі результатів їх клінічних обстежень та контролю за динамікою імунологічних та електрофізіологічних показників.

Практичне значення отриманих результатів. Науковіположення дисертаційної роботи можуть бути використані для оптимізації лікування периферійних уражень лицевого нерву у разі їх тяжкого та тривалого перебігу.

Розроблена технологія ін'єкційного підведення ПЕФПК залежно від зони ураження лицевого нерва, на яку одержано деклараційний патент України „Спосіб лікування уражень лицевого нерва периферійного ґенезу".

На основі комплексу досліджень здійснено порівняльний аналіз результатів лікування хронічних уражень лицевого нерва периферійного ґенезу традиційними засобами та методом ін'єкційного введення препарату „Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстракту плаценти, що довів більш високу ефективність запропонованого методу терапії.

Цей метод лікування впроваджено в клінічну практику Полтавської обласної стоматологічної поліклініки та використовується в навчальному процесі при вивченні розділу „Захворювання і ушкодження нервів щелепно-лицевої ділянки" на кафедрах щелепно-лицевої хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; хірургічної стоматології Одеського державного медичного університету; хірургічної стоматології Донецького державного медичного університету імені М. Горького; стоматології, хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти; хірургічної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено інформаційний пошук, проаналізовано наукові публікації як українських, так і зарубіжних учених із проблем лікування периферійних уражень лицевого нерва та використання в лікувальній практиці продуктів ембріофетоплацентарного комплексу, сформульовано мету і завдання дослідження, тактику проведення клінічних досліджень з лікування пацієнтів із периферійними ураженнями лицевого нерва за допомогою ін'єкційного введення препаратів, виготовлених з продуктів ембріофетоплацентарного комплексу. Автором самостійно проведено клініко-лабораторні обстеження хворих, їх лікування препаратом „Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстрактом плаценти, здійснено опрацювання результатів клінічних досліджень та формулювання висновків і практичних рекомендацій. Автором забезпечено також впровадження результатів дослідження в клінічну практику та навчальний процес стоматологічних кафедр вищих навчальних медичних закладів України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань" (Івано-Франківськ, 2003); міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми клітинної та тканинної трансплантології" (Івано-Франківськ – Яремча, 2003); науково-практичній конференції з хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії „Сучасні способи діагностики і хірургічного лікування захворювань зубо-щелепного апарату, органів щелепно-лицевої ділянки у дітей та дорослих" (Полтава, 2004); ІІ (ІХ) з'їзді асоціації стоматологів України (Київ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Від фундаментальних досліджень – до прогресу в медицині" (Харків, 2005); науково-практичній конференції молодих учених „Медична наука – 2005" (Полтава, 2005); обласній науково-практичній конференції „Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в хірургічній стоматології та щелепно-лицевій хірургії" (Полтава, 2006); конкурсі наукових праць молодих науковців (Полтава, 2006).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 10 наукових публікаціях, з яких 6 статей (5  опубліковано в наукових журналах, ліцензованих ВАК України, одна – в науковому журналі, ліцензованому ВАК Росії) та 4 тез доповідей на конференціях. Отримано деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 224 сторінки комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єктів і методів обстеження, чотирьох розділів, у яких викладено результати власних досліджень, їх аналіз та узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та додатків. Основний текст роботи представлено на 172 сторінках. Список літератури містить 288 джерел. Робота ілюстрована 38 таблицями, 24 рисунками, 2 витягами з історій хвороб.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи дослідження. В основу нашого дослідження покладено результати обстеження і лікування 82 хворих (54 жінок та 28 чоловіків) із периферійними ураженнями лицевого нерва. Вік хворих коливався у межах від 22 до 62 років. Розвиток захворювання в 27 пацієнтів (32,9%) був пов'язаний із травмуванням лицевого нерва, у 55 осіб (67,1%) ПУЛН мали нетравматичний характер. У всіх хворих ураження лицевого нерва було одностороннім, при цьому правостороння локалізація патологічного процесу відмічалась у 43 пацієнтів (52,4%), а лівостороння – у 39 (47,6%). У 7 хворих (8,5%) на момент початкового обстеження мали місце ознаки сформованої вторинної контрактури мімічних м'язів. У 53 осіб (64,6%) клінічні прояви захворювання зберігалися від 3 місяців до 1 року, у 25 (30,5%)  від 1 до 5 років, а у 4 (4,9%)  термін захворювання перевищував 5 років. На цій підставі, керуючись рекомендаціями А.Б. Гринштейна (1980), у всіх пацієнтів нами були констатовані ПУЛН у стадії залишкових явищ.

Для отримання якомога більш точної та повної інформації про тяжкість ураження лицевого нерва та пов'язаних з ним патологічних змін в інших системах організму, а також з метою встановлення ефективності проведеного лікування всі хворі обстежувались за єдиною комплексною програмою. Неврологічне обстеження пацієнтів проводилось із залученням консультанта-невролога за загальноприйнятою схемою, що включала обов'язкову оцінку вираженості функціональних порушень м'язів лиця за Ф.М. Фарбером (1984), вивчення секреторної функції сльозних залоз та піднижньощелепних залоз, смакової чутливості язика, а також аудіометрію з визначенням порогів дискомфортної гучності (М.А. Фарбер, Ф.М. Фарбер, 1991). Невід'ємним складником клінічного обстеження хворих із ПУЛН були дослідження стоматологічного статусу (гігієнічний індекс за Green-Vermillion, папілярно-маргінально-альвеолярний (РМА) індекс за Parma, пародонтальний індекс CPITN) та оцінка психоемоційного стану (опитувальник „МІНІ-МУЛЬТ").

Клінічні обстеження доповнювалися додатковими дослідженнями. Вивчення імунного статусу хворих включало встановлення вмісту в крові субпопуляцій лімфоцитів на основі виявлення СD-маркерів (СD3+, СD4+, СD8+ CD16+, CD20+), імуноглобулінів класів А, М, G та рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (К.А. Лебедев, И.Д. Понякина, 2003). Електрофізіологічні дослідження полягали у проведенні стимуляційної електроміографії (СЕМГ), реоенцефалографії (РЕГ), електроенцефалографії (ЕЕГ).

Автор висловлює щиру подяку колективам 5-ої міської клінічної лікарні

м. Полтави (головний лікар  В.В. Томенко) та Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфосовського (головний лікар  Є.В. Скалянський) за отриману висококваліфіковану консультативну допомогу лікарів-неврологів, спеціалістів інших фахів та надану можливість провести комплекс необхідних імунологічних й електрофізіологічних досліджень.

Після клінічних обстежень та комплексу додаткових лабораторних досліджень хворі були розподілені нами на дві відносно рівні за кількістю групи (І групу складали 40 пацієнтів, ІІ – 42 пацієнти), що відповідали одна одній за статтю, віком та клінічною картиною захворювання. У лікуванні хворих І клінічної групи застосовували загальноприйняту фармакотерапію (спазмолітичні, розсмоктуючі, антихолінестеразні препарати та засоби, що стимулюють і регулюють метаболічні процеси), а пацієнтів ІІ групи  ін'єкційне підведення до ураженого нерва препаратів, виготовлених з ПЕФПК („Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстракт плаценти). Спільним компонентом лікувально-реабілітаційних комплексів обох груп було проведення масажу шийно-комірцевої зони й лиця та лікувальної гімнастики за В.А. Кузьміним (А.А. Тимофеев, 2002). Пацієнтам обох груп проводили також санацію порожнини рота та психологічну реабілітацію.

Loading...

 
 

Цікаве