WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля (автореферат) - Реферат

Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля (автореферат) - Реферат

Семантичну класифікацію ТС науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля здійснено на основі аналізу стрижнів словосполучень, виражених іменниками, та атрибутивних ланцюжків, виражених як іменниками, так і прикметниками. Досліджено також семантичні значення ТС як цілісних номінативних одиниць, які вони набувають унаслідок взаємовпливу значень складових компонентів і які реалізуються лише в конкретному контексті; проаналізовано класи ТС: терміни-категорії, загальнонаукові, загальнотехнічні та міжгалузеві ТС. Здійснений аналіз сприяє систематизації результатів вивчення значень елементів ТС, їхньому взаємозв'язку і взаємозумовленості та усвідомленню неможливості лексичного розчленування мовних одиниць.

Отже, виконана робота допомогла розширити знання про термін та його мовну природу, зумовила розуміння взаємозв'язку термінознавчих та лінгвістичних досліджень, а також необхідність об'єднання зусиль фахівців і термінологів у розв'язанні багатьох термінознавчих питань, зокрема тих, що стосуються термінотворення, яке неминуче супроводжує розвиток науки та виробництва.

У третьому розділі"Функціональність термінологічних словосполучень в англомовних науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля" проаналізовано особливості фреймової організації науково-технічних текстів, їхнє місце в системі функціональних стилів, досліджено питання контексту як фрагмента тексту для реалізації значення терміна, визначено прагматичні функції ТС та їхню роль у маркованості англійських науково-технічних текстів.

Досліджуючи фреймову організацію англійських науково-технічних текстів з проблем техногенного впливу на довкілля, з'ясовано поняття "текст" та його корелятивні зв'язки з поняттям "дискурс", що сприяє дещо повнішому розумінню прагматики тексту та визначенню місця науково-технічного тексту в лінгвістичній моделі "текст–дискурс". Доведено, що текст – об'ємна комунікативна одиниця, побудована за правилами, закріпленими в системі мови й покладеними в основу схем чи моделей текстів різної типології. Перетворення моделей текстів на конкретні твори відбувається в процесі мовленнєвої діяльності і становить його головний зміст та одну з базових цілей. Відповідність сприйняття текстів забезпечується не лише мовними одиницями та їхнім поєднанням, а й необхідним обсягом знань і комунікативною спрямованістю.

На основі аналізу різноманітних науково-технічних текстів здійснено їхню диференціацію за функціональними та видовими ознаками, сформульовано визначення науково-технічного тексту з проблем техногенного впливу на довкілля як різновиду науково-технічного тексту. З одного боку його можна класифікувати як цілісну чітко організовану комунікативну одиницю, побудовану за правилами утворення текстів, закріпленими в загальній системі мови, з інваріантним характером узуальної моделі текстів гнучкого типу, котра є аналогом та результатом процесу мовленнєвої діяльності фахівців техногенної сфери. З іншого боку, його можна характеризувати як певну функціональну систему з притаманною їй сукупністю елементів (фреймів) композиційної структури та лексико-синтаксичної організації, об'єднаних загальною функціональною спрямованістю на виконання комунікативних завдань і трансферу інформації як екологічного, так і виробничого характеру. До структурних одиниць фреймової організації текстів цього типу належать заголовкові фрейми, інтродуктивні комунікативні фрейми, основні комунікативні фрейми, кінцеві фрейми та фрейми наукового апарату. Використання спеціальних термінів створює особливе тло, яке вирізняє науково-технічні тексти різних галузей. Важливе значення серед структурних одиниць фреймової організації текстів цього типу мають ТС, а серед них, передусім, безприйменникові субстантивні ТС, реалізація потенціалу яких сприяє високій інформативності науково-технічних текстів за мінімальних затрат використаних у них мовних засобів (hydrogen fluoride damage, gas purification system, energy flow increase resistance).

Особливим фрагментом тексту, який забезпечує умови реалізації значення термінологічної одиниці, є контекст. Проаналізовано коло питань, пов'язаних з контекстом терміна в науково-технічному тексті, який налагоджує зв'язок між терміном і галуззю його використання та визначає, деякою мірою, структуру тексту загалом. Вважаємо, що в контексті необхідними є одиниці, які містять інформацію про загальне ціле; структурною одиницею тексту, яка дає змогу виявити властивості, пов'язані з завданнями як комунікації, так і моделювання, слугує контекст терміна у тексті. Використовуючи метод математичного моделювання, обґрунтовуємо формулу визначення контексту терміна:

Kt = T : Nt,

де Кt – контекст; Nt кількість термінологічних одиниць у тексті; T – текст .

Звідси отримуємо і формулу для визначення тексту: Т = Кt • Nt, що (з урахуванням певних похибок)сприяє можливості його моделювання як складової процесу ефективного текстотворення. Розрізняємо лінгвістичний та екстралінгвістичний, експліцитний та імпліцитний, асоціативний, експлікативний та означальний види контекстів.

Отож, для забезпечення ефективності функціонування контексту необхідно створити максимально чіткий, завершений образ поняття, за яким термінолог матиме змогу розпізнавати його під час повторного використання у відповідній галузі. Вважаємо, що для термінолога контекст є ключем до поняття – наріжного каменя термінологічної роботи, яка поєднує три основні елементи – термін, поняття та галузь використання.

Використання полікомпонентних ТС є оптимальним способом насиченості науково-технічного тексту інформацією. ТС здатні до синтаксичного розширення за рахунок додаткових модифікаторів до стрижня термінологічного словосполучення, до ад'юнктів, до словосполучення загалом. Зі збільшенням інформаційної місткості ці словосполучення залишаються засобами компактного й докладного опису дійсності.

Інформаційну місткість ТС значною мірою зумовлено семантикою його субстантивних компонентів. Як засвідчили наші дослідження, зі збільшенням кількості елементів атрибутивних ланцюжків збільшується об'єм понятійного смислу, а також й обсяг інформації, яку експлікують полікомпонентні ТС. Володіючи високим ступенем компресії, номінативності та інформативності, вони беруть участь у реалізації таких стильових рис науково-технічних текстів, як стислість, номінативність, інформаційна насиченість.

ТС несуть значне прагматичне навантаження, фігуруючи у заголовках досліджуваних текстів. Дослідження засвідчує, що заголовки, представлені ТС, привертають увагу читача-фахівця своєю багатозначністю, комунікативною насиченістю і пов'язаною з цим завуальованістю викладу, а також виконують функцію суб'єкта, предикатом щодо якого слугує текст.

Заголовкові фрейми та їхні стрижні можна диференціювати з погляду семантики за назвами процесу чи об'єкта, станом речовин, описом структури, методом дослідження. ТС-заголовки, які виражають назви процесів, становлять найбільшу частку (35 %) серед усіх інших видів (FrashSulphurRemoval.The Numerous Difficulties in Ore Mining Practice. The Environment Improvements of the Baltic Sea Area. Progress in SulfurRecovering efficiency).

Зафіксовано такі прагматичні типи висловлювань проаналізованих заголовків, як повідомлення, попередження, загроза, спонукання, несхвалення. Виявлено, що повідомлення становлять найбільшу частку (35 %) серед інших прагматичних типів висловлювань (Production Capacity Growth Set to Continue. New Sulphuric Acid Production under Study. Prices Come Under Pressure. Coal Export Continue Upward).

Аналіз функціональності ТС у досліджуваних науково-технічних текстах з проблем техногенного впливу на довкілля дає змогу всебічно вивчити їхні лінгвопрагматичні особливості та отримати повнішу картину щодо об'єкта дослідження, що засвідчило не лише його теоретичний, а й практичний доробок та дозволило отримати конкретні результати і визначити основні шляхи реалізації цих результатів у навчально-методичній та науково-практичній діяльності, сформулювати рекомендації для подальшої діяльності термінологів та фахівців як у царині термінознавства, так і у сфері техногенного впливу на довкілля, окреслити перспективи цієї діяльності на лінгвістичному рівні в умовах розвитку інформаційних технологій та інтеграційних процесів у наукових і виробничих галузях сучасного світу.

ВИСНОВКИ

Виконане дослідження дало змогу вивчити можливості англійської мови для вдосконалення її термінологічного апарату, визначити місце термінологічних словосполучень серед одиниць їхньої мовної системи, проаналізувати інтернаціональні елементи і доцільність їхнього використання іншими мовами в умовах інтеграції та глобалізації світу, розробити і запропонувати рекомендації щодо виходу теоретичних даних у практиктичну діяльність (зокрема, у викладання термінознавства у ВНЗ, у тому числі і з допомогою комп'ютерних технологій), лексикографічну практику, роботу зі стандартизації термінологічних одиниць і діяльність української термінологічної школи техногенних галузей зі створення міжнародного банку даних. У роботі розроблено також стратегії термінологічних досліджень, що сприяє вдосконаленню фахового навчання, яке належить до стратегічно важливих дидактичних концепцій викладання іноземних мов у ВНЗ.

Аналіз терміносистеми техногенного впливу на довкілля ґрунтувався, передусім, на законах загального термінознавства, а принциповим положенням стало узагальнення досвіду дослідників та наукових шкіл, пошуки універсальних завдань і шляхів їхнього розв'язання, систематизація знань про розвиток термінології та періодизації діяльності відомих термінологів, визначення параметрів, спільних для терміносистем різних галузей, і вивчення особливостей науково-технічної мови техногенної сфери, дотримання принципів послідовності та логічності у виборі термінологічного апарату дослідження, виконанні кількісних підрахунків і створенні схем.

Loading...

 
 

Цікаве