WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля (автореферат) - Реферат

Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Базові положення та результати дослідження обговорено на засіданнях кафедри іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, у доповідях на науково-практичних університетських, регіональних і міжнародних конференціях та наукових семінарах з лінгвостилістики, дискурсознавства і термінознавства, а також висвітлено у колективних монографіях, статтях наукових збірників і тезах доповідей. Матеріали дослідження використано для укладання "Англо-українського словника техногенних термінів".

Публікації. Головні положення дисертації викладено у 36-ти публікаціях (2-х колективних монографіях, 8-ми статтях у наукових журналах та збірниках, 26-ти тезах доповідей регіональних і міжнародних науково-практичних конференцій).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація загальним обсягом 263 сторінки (з них 158 с. основний текст) налічує: вступ, три розділи з висновками до них; загальні висновки; список науково-теоретичних джерел, що містить 289 найменувань досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів; 38 лексикографічних джерел, до складу яких увійшли енциклопедичні, перекладні, термінологічні та тлумачні словники; 43 джерела ілюстративного матеріалу (4 457 сторінок), котрі містять друковані праці та інтернет-ресурси; додаток до дисертації, представленийангло-українським словником техногенних термінів, який укладено на основі дослідження англійської фахової та науково-популярної літератури, лексикографічних джерел та інтернет-ресурсів з проблем техногенного впливу на довкілля. Дисертація містить список умовних позначень, 8 рисунків і 12 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність і новизну, визначено об'єкт і предмет дослідження, мету і завдання, актуалізовано теоретичну та практичну цінність роботи, перелічено основні методи дослідження, наведено фактологічний матеріал, описано структуру дисертаційної роботи, сформульовано винесені на захист положення.

У першому розділі"Стратегії термінознавства як науки":досліджено термінознавство як науку в історичному розвитку та на сучасному етапі; проаналізовано події, що впливали на її розвиток і становлення; відображено роль відомих термінологів та основних міжнародних організацій у розвитку термінознавства; розглянуто спільні та відмінні риси термінологічних і нетермінологічних одиниць; досліджено ТС як конструктивний вид терміна та категоріальні особливості ТС як різновиду терміна і різновиду словосполучення загальномовної системи; сформульовано визначення ТС.

Дослідження питань стратегій термінознавства як науки дало змогу зосередитися на актуальних проблемах реалізації трансферу історичного досвіду в сучасному термінознавстві, на основних тенденціях і напрямах діяльності термінологів. Зацікавленість діахронією термінознавчих проблем пояснюється витоками термінологічної науки, адже становлення термінознавства як окремої галузі відбулось саме на початку ХХ ст.

Дослідження термінознавчих праць дало змогу визначити 4 етапи найактивнішої діяльності термінологів: 20–30-ті, 50–60-ті, 70–80-ті, 90-ті роки ХХ ст. – початок ХХІ ст.

Швидкий розвиток термінологічної діяльності в різних країнах світу в 90-х рокахі пожвавлення міжнародної співпраці у цій галузі зумовили інтенсифікацію науково-практичної роботи термінологів, публікацію результатів термінологічних досліджень та укладання термінологічних тлумачних і перекладних словників, створення банку термінологічних даних, організацію міжнародних термінологічних конгресів. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризується активізацією термінологічної роботи в багатьох мовах, запровадженням значної кількості нових термінів, що зумовлено розвитком комп'ютерних технологій, розширенням наукового спілкування за допомогою Інтернету, проникненням автоматизованих систем у найрізноманітніші галузі науки і техніки та зростанням можливостей обробки баз даних. Якщо наприкінці ХХ ст. термінознавство зосереджувалося на творенні національних терміносистем, то на початку ХХІ ст. простежуємо тенденцію до створення міжнаціональних термінів, зумовлену прагненням до європейської та світової інтеграції, що сприятиме порозумінню фахівців різних країн світу, розв'язанню проблем, передусім, техногенного характеру в умовах глобалізованого світу.

Аналіз праць таких сучасних термінологів, як Т. P. Кияк, Е. Ф. Ско-роходько, В. В. Дубічинський, М. Д. Гінзбург, І. М. Кочан, С. В. Гриньов, В. М. Лейчик, В. Ф. Новодранова, С. Д. Шелов, Л. А. Манерко, Т. Бадіа, Г. Будін, Х. Галінскі, Х. Піхт, С. Райт, Дж. Загер, Р. Охлі, Е. Ларазта ін., засвідчив, що сьогодні увагу дослідників привертають як проблеми теоретичних засад термінології, так і проблеми, пов'язані із застосу-ванням результатів теоретичних досліджень у практиці міжнародного спілкування, гармонізації термінологічних систем, поєднанні традиційних та інноваційних процесів їхнього розвитку в умовах глобалізації та інтеграції наукових і виробничих галузей діяльності людини. Сучасні термінологи досліджують когнітивні аспекти у термінознавстві, спрямовані на досягнення міжнаціональних комунікативних цілей, з'ясовують термінологічні універсалії, а також розробляють загальні принципи упорядкування термінології, що має вихід на укладання тлумачних і перекладних галузевих словників, теорію та практику перекладу спеціальних текстів.

Своєрідним ключем до розуміння природи терміна та розв'язання багатьох термінологічних проблем є диференціація термінологічних і нетермінологічних одиниць. У роботі систематизовано та виокремлено ті питання, які дають змогу отримати узагальнені результати на основі порівняльного аналізу відмінностей деяких аспектів термінологічних і нетермінологічних одиниць, пов'язаних, передусім, із особливостями їхнього застосування в англійських текстах з проблем техногенного впливу на довкілля. Проаналізовано їхню участь у побудові висловлювань, значення, понятійної системи, використання, відношення між значеннями і поняттями термінів і слів, потребу в дефініції, формування, умови існування. Доведено, що і слова, і терміни як найменші одиниці загальновживаної чи спеціальної мови, здатні до відтворення, беруть участь у побудові висловлювань. У цьому простежується їхня неминуча подібність і відображається єдність мовних явищ. Однак слугуючи фреймами певних видів дискурсу з різними комунікативним спрямуванням і прагматикою, слова і терміни вирізняються певними розбіжностями. Передусім, слова виражають загальні уявлення або побутові поняття, терміни – спеціальні поняття. Побутові поняття однорідні з узагальненими поняттями і характеризуються апроксимацією, наближеністю до суті; головною ознакою терміна є конкретизація поняття, проникнення в суть предметів, явищ, процесів.

Головна сфера функціонування слова – побутовий і художній дискурс;головна сфера функціонування терміна – спеціальний дискурс, який ми визначаємо як дискурс, когнітивні та комунікативні цілі якого спрямовані на реалізацію завдань певного фаху. Термін здатний реалізувати термінологічне значення у спеціальному дискурсі та нетермінологічне або частково термінологічне значення – у неспеціальному дискурсі. У термінотворенні беруть участь як учені, фахівці, експерти, так і наукові чи фахові колективи; слова-нетерміни, зазвичай, формуються колективно, у суспільстві, хоча використання слова може стати індивідуальним, особистим. У розробленій таблиці представлено стратегії термінологічних досліджень та їхню прагматику на прикладі порівняльних характеристик термінологічних і нетермінологічних мовних одиниць.

Визначення параметрів компаративного аналізу термінологічних і нетермінологічних одиниць науково-технічного дискурсу та вивчення проблеми їхньої диференціації сприяє розв'язанню питання правомірності зачислення тієї чи іншої лексичної одиниці до термінів, яке є визначальним у лексикографічній роботі та відкриває можливості подальших досліджень лінгвістичних і функціональних особливостей як однокомпонентних термінів, так і термінологічних словосполучень.

Логічним продовженням дослідження диференціації терміно-логічних і нетермінологічних одиниць є визначення спільних та відмінних рис між простим і складним терміном, однокомпонентною термінологічною одиницею і термінологічним словосполученням, місця термінологічного словосполучення у системі мови, його термінологічних і лінгвістичних особливостей як складової частини теорії словосполучень. Аналіз англійських текстів з проблем техногенного впливу на довкілля та застосування елементів квантитативно-статистичного аналізу засвідчив, що термінологічні словосполучення простежуються у 70 % загальної кількості термінів. Обґрунтування необхідності вивчення цієї проблеми базується на усвідомленні подвійної природи об'єкта дослідження як твердження про те, що термінологічні словосполучення володіють ознаками терміна, з одного боку, та ознаками словосполучення – з іншого.

Оскільки термінологічне словосполучення є різновидом терміна і підпорядковується закономірностям функціонування терміносистеми певної галузі, проаналізовано вимоги до нього, які ґрунтуються на загальнолітературних нормах і на специфіці термінології. Як термін, термінологічне словосполучення відповідає вимогам дотримання норми точного орієнтування на об'єкт та норми системності.

Визначальною для ТС є вимога стислості форми, адже їх утворюють з кількох компонентів-слів. На нашу думку, термін необхідно формувати на основі об'єктивного, чіткого відображення суті поняття, яке він позначає. Найпоширенішими є ТС з дво- і трикомпонентних конструкцій (environmental contaminant, cryogenic absorber, chemical reaction; activated carborn filter, radioactive surface contamination, sulphur acid accumulation,), які становлять, відповідно, 35 і 25 % ТС в англійських текстах із проблем техногенного впливу на довкілля. Проте у подібних текстах використовують і полікомпонентні ТС, до яких належать чотири-, п'яти- і більше-компонентні ТС (wash acid circulation system, effective natural gas refinery system, steady fuel emission sulphur content reduction, high level tar sand recovered sulphur production), а їхня частка становить 10%. ТС є елементами терміносистеми і володіють певними системними характеристиками, а їхні зв'язки з іншими термінами системи регулюються логіко-понятійними відносинами.

Loading...

 
 

Цікаве