WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання (автореф - Реферат

Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання (автореф - Реферат

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі, яка полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації у дітей із різними клінічними формами рецидивуючих та хронічних захворювань органів дихання в період ремісії та науковому обгрунтуванні і розробці прогнозу подальшого перебігу патології за допомогою визначення найбільш інформативних критеріїв її порушень.

1. Визначено, що в період ремісії рецидивуючого бронхолегеневого процесу у дітей серед властивих гетерогенних типів гемодинаміки переважає гіпокінетичний, який супроводжується вираженим дисбалансом між центральним та периферичним ланцюгами кровообігу (зниження серцевого індексу, підвищення загального периферичного опору судин). Еукінетичний тип гемодинаміки підтримується за рахунок напруженого функціонування серцево-судинної системи, що проявляється не тільки збільшенням частоти серцевих скорочень, серцевого індексу та хвилинного об'єму, а у хворих на хронічний бронхіт і збільшенням ударного об'єму, як при гіперкінетичному типі, що наближало цей тип гемодинаміки за своїми характеристиками до гіперкінетичного та потребувало диференційованого підходу до фізичних навантажень таким дітям. Гіперкінетичний тип гемодинаміки при хронічній патології легень, крім симптомів напруженої діяльності серцево-судинної системи, супроводжується зниженням тонусу судин малого кола кровообігу, що веде до змін навантаження серця тиском в аорті та зрушенням серцевого викиду у більшості хворих.

2. Показано, що у хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт підвищення показників функціональної активності міокарда лівого шлуночка та показників кровотоку в аорті можливо розглядати як свідчення напруження регуляції центральної гемодинаміки та формування у них компенсаторної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, яка дозволяє зберігати функціональні можливості серця.

3. У дітей із рецидивуючими та хронічними захворюваннями органів дихання в період ремісії виявлено зміни морфофункціональних характеристик правих відділів серця, які полягали у розширенні розміру правого передсердя, підвищенні показників кровотоку в легеневій артерії, збільшенні середнього тиску в легеневій артерії. Проведення кореляційного аналізу між діаметром легеневої артерії та тиском у ній дозволило припустити, що підвищення тиску в системі малого кола кровообігу при бронхіальній астмі, рецидивуючому та хронічному бронхіті в періоді ремісії захворювання мало функціональний характер та свідчило про лабільну легеневу гіпертензію.

4. Доведено, що у хворих на бронхіальну астму, рецидивуючий та хронічний бронхіт зміни діастолічного наповнення правого шлуночка, які полягали у зменшенні швидкості раннього наповнення шлуночка, зростанні швидкості у фазу пізньо-діастолічного наповнення та зменшенні їх співвідношення, можуть вказувати на формування діастолічної дисфункції правого шлуночка за типом порушеного розслаблення. У всіх групах хворих визначено зниження компенсаторних можливостей правого шлуночка, про що свідчило достовірне зменшення його діастолічного резерву більше, ніж на 50,0 %.

5. Особливості функціонування вегетативної нервової системи при рецидивуючій та хронічній патології легень в період ремісії позначалися на серцевій діяльності неузгодженістю впливу різних ланок, що призводило до перенапруження компенсаторних механізмів організму, змінами вегетативного гомеостазу (переважання ваготонічного вихідного вегетативного тонусу та гіперсимпатикотонічної вегетативної реактивності у хворих на бронхіальну астму), зниженням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи.

6. Математичний аналіз дозволив визначити показники для оцінки ризику виникнення змін серцево-судинної системи та їх прогнозу. Розроблені прогностичні моделі дозволяють оцінити ступінь ризику розвитку порушень серцево-судинної системи та віднести пацієнта до групи із сприятливим або несприятливим прогнозом.

7. Застосування розробленої класифікації ступенів дезадаптації для хворих із рецидивуючою та хронічною патологією бронхолегеневої системи дозволило удосконалити методику діагностики стану серцево-судинної системи у дітей із рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Підставою для прийняття дітей із рецидивуючими та хронічними бронхолегеневими захворюваннями на диспансерний облік у кардіолога та проведення індивідуальної програми реабілітаційних заходів є функціональні розлади апарату кровообігу в період ремісії захворювання: порушення нейровегетативної регуляції серцевого ритму та показників вегетативного гомеостазу, збільшення допплерехокардіографічних показників кровотоку в легеневій артерії, порушення діастолічної функції шлуночків із зниженням діастолічного резерву.

2. Для ранньої діагностики порушень функціонального стану серцево-судинної системи дітям із рецидивуючими та хронічними бронхолегеневими захворюваннями доцільно використовувати допплерехокардіографію з оцінкою діастолічної функції лівого, а особливо правого шлуночка, а також вивчати діастолічний резерв шлуночків, загальну фізичну працездатність та показники вегетативної реактивності.

3. У хворих на бронхіальну астму та хронічний бронхіт наявність стовщення задньої стінки лівого шлуночка (більше 6,3 мм) на тлі гіперфункції міокарда лівого шлуночка (ФВ > 68 %) та показників максимальної швидкості кровотоку в аорті (більше, ніж 1,23 м/с) є ознакою формування у них компенсаторної гіпертрофії міокарда лівого шлуночка.

4. Збільшення пізньо-діастолічної швидкості трантрикуспідального кровотоку (більше, ніж 0,45 м/с) та зменшення величини співвідношення діастолічних швидкостей правого шлуночка (Е/Апш < 1,47) у хворих на бронхіальну астму, рецидивуючий та хронічний бронхіт можуть вказувати на формування діастолічної дисфункції правого шлуночка за типом порушеного розслаблення та є критерієм для виділення дитини до групи ризику за розвитком порушень серцево-судинної системи.

5. Свідченням зниження компенсаторних можливостей правого шлуночка у дітей, які хворіють на рецидивуючу та хронічну патологію бронхолегеневої системи, є зменшення показника діастолічного резерву правого шлуночка нижче 6,8 %.

6. Показниками, які можуть бути використані в якості діагностичних критеріїв оцінки стану серцево-судинної системи у хворих на рецидивуючі та хронічні захворювання органів дихання у дітей є наявність середнього або тяжкого ступеню вентиляційної недостатності, збільшення розміру правого передсердя більше, ніж на 20 %, надлишковий або недостатній варіант вегетативної реактивності (більше 4 ум. од. або менше 0,6 ум. од.), зниження діастолічного резерву шлуночків серця менше 6,8 %. Індивідуальні реабілітаційні програми цих хворих повинні включати заходи щодо корекції серцево-судинних розладів.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Особливості діастолічного наповнення шлуночків серця у дітей з хронічними захворюваннями бронхолегеневої системи // Перинатологія та педіатрія. – 2004. - №3. – С.55-57 (Співавт. Бабко С.О., Смірнова О.А.; основна ідея, збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку).

2. Вегетативний баланс та стан адаптаційних можливостей серцево-судинної системи при бронхіальній астмі у дітей та підлітків // Перинатологія та педіатрія. – 2006. - №2. – С.71-73 (Співавт. Бабко С.О., Смірнова О.А.; збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка статті до друку.

3. Морфофункціональні особливості та діастолічна функція міокарда у дітей з хронічними бронхолегеневими захворюваннями // Променева діагностика, променева терапія. - 2003. - №2. - С.301-304.

4. Особливості функціонального стану серцево-судинної системи та ремоделювання шлуночків серця у дітей, хворих на хронічні захворювання бронхолегеневої системи // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2005.-№1.– С.9-17 (Співавт. Бабко С.О.; збір і аналіз матеріалу, обстеження дітей, статистична обробка, підготовка до друку).

5. Ехокардіографічна діагностика функціонального стану серця у дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями легень // Променева діагностика, променева терапія. - 2002. - №2. - С.101 (Співавт. Бабко С.О., Клименко О.П.; збір матеріалу, обстеження дітей).

6. Изменения диастолической функции жулудочков сердца при хронических заболеваниях бронхолегочной системы у детей // Тези матеріалів ІІ Українського конгресу фахівців з ультразвукової діагностики. – 2004.– С.20-21 (Співавт. Бабко С.О.; збір і аналіз матеріалу, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка до друку).

7. Диастолический резерв желудочков сердца при хронических заболеваних бронхолегочной системы в детском возрасте // Тези матеріалів ІІ Українського конгресу фахівців з ультразвукової діагностики. – 2004. – С.21-22 (Співавт. Бабко С.О.; основна ідея, функціональне обстеження дітей, статистична обробка, підготовка до друку).

8. Дослідження рівня фізичної працездатності у дітей із рецидивуючою та хронічною патологією системи дихання // Тези доповідей науково-практичної конференції "Ультразвукова та функціональна діагностика в ангіології", Київ, 2006. – С.30-31.

Loading...

 
 

Цікаве