WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання (автореф - Реферат

Фактори ризику, прогноз та діагностика порушень стану серцево-судинної системи у дітей з рецидивуючою та хронічною патологією органів дихання (автореф - Реферат

Впровадження результатів дослідження. Результати наукових досліджень впроваджено в практику роботи Наукового центру радіаційної медицини АМНУ м. Києва, медичної клініки "Два К" м. Львова, Ірпінської міської дитячої лікарні Київської області, Димерської районної лікарні Київської області, Косівської центральної районної лікарні Івано-Франківської області, Дільничої лікарні станції Конотоп. Пріоритетність отриманих результатів підтверджена деклараційним патентом України на винахід № 70858 А "Спосіб ранньої діагностики змін серцево-судинної системи у дітей, хворих на хронічні бронхолегеневі захворювання".

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором особисто проведено інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, що вивчалась, визначені методики дослідження, сформовані групи хворих. Автором власноруч проведені комплексні інструментальні дослідження дітей із бронхіальною астмою, рецидивуючим та хронічним бронхітом, самостійно проаналізовані дані інструментальних методів дослідження серцево-судинної системи у обстежених дітей. Автором особисто проведена оцінка статистичних параметрів, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та практичні рекомендації, підготовлені матеріали до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації були представлені на: ІІ Українському конгресі фахівців ультразвукової діагностики (Київ, 2004), науково-практичній конференції "Патологія сполучної тканини – основа формування хронічних захворювань у дітей і підлітків" (Харків, 2004), науковій конференції молодих вчених Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМНУ (Київ, 2005), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (Київ, 2005), науково-практичній конференції "Ультразвукова та функціональна діагностика в ангіології" (Київ, 2006), VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (Київ, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, з них у журналах - 2, збірниках наукових праць - 2, тези матеріалів конференцій та конгресів – 5. Отримано патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 167 сторінках тексту і включає: вступ, огляд літератури, чотири розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації. Робота ілюстрована 12 рисунками та 52 таблицями. Перелік використаних джерел налічує 236 найменувань, що складає 24 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань обстеження особливостей серцево-судинної системи було проведено у 152 дітей віком від 7 до 15 років, які хворіли на рецидивуючі та хронічні захворювання бронхолегеневої системи, та проходили обстеження та лікування у дитячих клініках ІПАГ. Обстежені діти були розподілені на чотири групи: 34 хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості (БАСП), 35 хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу (БАТП), 40 хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ), 43 хворих на вторинний хронічний бронхіт (ХБ) на тлі вроджених вад розвитку бронхолегеневої системи. Всі хворі обстежені у період ремісії захворювання. Групу контролю склали 24 здорових дитини того ж віку та статі.

Біоелектрична активність серця вивчалась за допомогою методу електрокардіографії у 12 відведеннях за стандартною методикою.

Стан центральної гемодинаміки досліджували за допомогою ехокардіографії на ультразвуковому сканері „SIM-7000 plus" фірми "Biomedica" з урахуванням вимог протоколу Американського кардіологічного товариства. В одномірному режимі визначали параметри передсердь і шлуночків, розміри аорти і легеневої артерії, здійснювався розрахунок показників центральної і перифе-ричної гемодинаміки (ударний об'єм, хвилинний об'єм, фракція вигнання, скоротлива здатність лівого шлуночка, ударний індекс, серцевий індекс, загальний та питомий периферичний опір судин). На основі визначення серцевого індексу оцінювали тип центральної гемодинаміки.

За допомогою імпульсно-хвильового режиму допплерехокардіографії визначали швидкості систолічних потоків у аорті та легеневій артерії, тривалість часу прискорення у цих судинах, середній тиск в легеневій артерії, проводили дослідження діастолічної функції шлуночків.

Ехокардіографію з допплерометрією проводили у стані спокою та після велоергометричного навантаження (ВЕМ). Був застосований велоергометричний комплекс "Мінгограф". ВЕМ складалося з двох 5-хвилинних навантажень з частотою 60 обертів на хвилину з 10-хвилинним відпочинком між ними. Величина І навантаження складала 1,0 Вт/кг, ІІ - 1,5 Вт/кг. Оцінювали рівень загальної фізичної працездатності та визначали параметри динаміки діастолічного наповнення шлуночків серця – показники діастолічного резерву.

Розрахунок рівня загальної фізичної працездатності проводився за допомогою математичної екстраполяції за формулою В.Л. Карпмана. Визначення показника діастолічного резерву для лівого та правого шлуночка проводили за ступенем змін у відсотках параметрів спектру діастолічного кровотоку при навантаженні: ДР = (Е/А1 - Е/Ао) / Е/Ао 100 %, де Е/Ао – співвідношення Е/А до навантаження, Е/А1 - співвідношення Е/А після навантаження.

Вивчення особливостей вегетативної регуляції проводили за допомогою методу кардіоінтервалографії у сполученні з кліноортостатичною пробою на автоматизованому комплексі "Cardio". Обчислювався індекс напруження регуляторних систем, який відображав ступінь централізації керування серцевим ритмом. Для характеристики напрямку та ступеню змін функціонування ВНС в момент переходу організму з одного стану в інший визначався показник вегетативної реактивності (ВР).

Проводився однофакторний дисперсійний аналіз (one-way ANOVA) із застосуванням пакету „SPSS 11.5 for Windows" для перевірки рівності вибіркових дисперсій за допомогою F-критерія Фішера з поправкою Bonferroni. Статистичну обробку матеріалу проводили з використанням комп'ютерної програми "Excel 7.0 for Windows XP" із обчисленням середніх величин (Mm), критерію Стьюдента, показника вірогідності. Для визначення ступеня зв'язку вивчених показників був проведений кореляційний аналіз із визначенням коефіцієнта кореляції Пірсона (r). За допомогою того ж пакету застосовували дискримінантний аналіз з метою визначення значимих показників та прогнозування порушень серцево-судинної системи у дітей із хронічною патологією органів дихання.

Результати досліджень та їх обговорення. Вивчення даних анамнезу дозволило виявити особливості преморбідних чинників, які впливають у подальшому на адаптацію до зовнішнього середовища і на перебіг захворювання. За даними анамнезу у 35,3 % хворих на БАСП, у 42,9 % хворих на БАТП та у 32,6 % дітей із ХБ мала місце патологія матері під час вагітності та патологічні пологи. На першому році життя часто хворіли на вірусні інфекції 53,6 % хворих на БА та 60,5 % хворих на ХБ, 27,5 % хворих на БА перенесли гостру пневмонію, а 53,5 % хворих на ХБ – також і обструктивний бронхіт. Для 60,9 % обстежених хворих на БА та для 48,8 % хворих на ХБ було характерним штучне вигодовування з 1-3 місяців. Спадкова обтяженість алергією і хронічним бронхолегеневим процесом найчастіше спостерігалася у дітей, хворих на БА (49,3 %) та ХБ (37,2 %), а харчова і медикаментозна алергія була притаманною дітям із БА (52,2 %).

Серед супутніх захворювань найчастіше відмічалося наявність осередків інфекції в носоглотці та в навколоносових пазухах у вигляді поєднання хронічного тонзиліту із аденоїдними розростаннями, які відмічалися з високою частотою у хворих усіх груп. Патологічні прояви з боку травної системи із ознаками дискінезії жовчовивідних шляхів або травного каналу відмічені більше, ніж у половини хворих на БАТП, ХБ та РБ.

Вентиляційні порушення функції зовнішнього дихання спостерігалися переважно у хворих на БАТП (62,8 %), у яких переважала вентиляційна недостатність (ВН) середнього ступеня за обструктивним типом, та у хворих на ХБ (55,8 %), у яких спостерігалася ВН середнього ступеня як за рестриктивним, так і за комбінованим типом.

Тривалість захворювання варіювала у групах хворих. Більшість обстежених дітей із БАСП (41,2 %) та РБ (40,0 %) хворіли протягом 1 року. У 77,1 % пацієнтів із БАТП та у 60,5 % хворих на ХБ переважала тривалість захворювання більше 3 років.

Клінічна симптоматика з боку бронхолегеневої та серцево-судинної системи у хворих в періоді ремісії патологічного процесу була неспецифічною. Скарги на вологий кашель із незначним мокротинням частіше пред'являли хворі на БАТП (51,4 %) та ХБ (32,6 %). При фізикальному обстеженні органів дихання у більшості дітей виявлено вкорочення або притуплення перкуторного звуку у прикореневих ділянках, а також коробковий відтінок перкуторного звуку, який був характерним для 43,5 % хворих на БА та для 41,9 % хворих на ХБ. Аускультативна картина проявлялась жорстким диханням у 72,5 % хворих на РБ, а у 75,4 % хворих на БА та у 60,5 % хворих на ХБ вислуховувались сухі та вологі різнокаліберні хрипи.

Loading...

 
 

Цікаве