WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі і алгоритми ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля (автореферат) - Реферат

Моделі і алгоритми ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля (автореферат) - Реферат

Використання методики дозволяє:

- визначити обсяг закупівлі кожного елементу матеріального ресурсу у визначеному порту;

- розробити план поповнення ресурсів НДС у портах маршруту;

- визначити мінімальну вартість закупки вказаних вище ресурсів, які забезпечують як потреби АС на період зимівлі, так і переміщення засобу доставки на період здійснення морського переходу.

Результати реалізації методики створюють умови для проведення переговорів та укладення контрактів з агентами на організацію поставки елементів матеріального ресурсу в обраних портах маршруту та узгодження термінів поставок з графіком руху НДС.

Для використання методики необхідно мати наступні початкові дані:

- маршрут руху НДС у ході реалізації УАЕ;

- обсяги закупівлі матеріального ресурсу для АС за його елементами;

- технічні характеристики НДС (вантажопід'ємність, середньодобові обсяги витрат ресурсів судна за їх елементами, обсяг судових ємностей для зберігання його ресурсів, середня швидкість руху судна);

ціни на елементи ресурсу для АС та судна у портах маршруту.

У третьому розділі „Теоретичні аспекти ресурсного забезпечення в програмах моніторингу довкілля" наведені теоретико-концептуальні аспекти побудови топологічної моделі формування маршруту проведення проектів моніторингу довкілля. Представлена топологічна модель. Ефективним засобом представлення топології потоку матеріального ресурсу є теорія мереж Петрі, яка дозволяє представити не тільки склад елементів матеріального ресурсу та портів маршруту переходу, а і кількісний склад і характеристики всіх елементів матеріального потоку ресурсу.

До складових елементів структури топологічної моделі відноситься:

  • елементи матеріального ресурсу, зміна стану яких визначає характер динаміки матеріального потоку;

  • складові маршруту експедиції як ділянки між послідовними портами переміщення матеріального ресурсу.

Топологічна модель представлена на рис.3.

При цьому складовими елементами матеріального ресурсу є:

  • обладнання для станції (p15);

  • обмундирування для зимівників станції (p24);

  • паливо-мастильні матеріали (ПММ) для станції (p33);

  • продукти харчування для станції (p6).

Послідовність портів, які складають маршрут експедиції:

  • порт Севастополь (p1);

  • порт Стамбул (p2);

  • порт Лас-Пальмас (p3);

  • порт Ушуая (p4);

  • станція "Академік Вернадський"(p5).

Розрахунок планової закупівлі елементів матеріального ресурсі в портах здійснюється за допомогою додаткової підпрограми, що працює окремо від топології. Результатами виконання підпрограми є обсяг закупівлі елементів матеріального ресурсу у кожному їз портів та вартість цієї закупівлі.

Щоб за допомогою моделі спланувати процес закупки елементів матеріального ресурсу необхідно використати „реальні" позиції. На рис.3 це позиції р7- р10. для „Продуктів харчування", позиції р16- р19. для „Обладнання для станції", позиції р25- р28. для „Обмундирування для зимівників станції", позиції р34- р37. для „ПММ", відповідно.

Фішки в цих портах відповідають кількості елементів матеріального ресурсу, які планується придбати та завантажити на судно у відповідному порту. Розміщення фішок в „планових" позиціях (відповідно: р11- р14, р20- р23, р29- р32, р38- р41) здійснюється за допомогою додаткової програми „Планова закупка елементів матеріального ресурсу". Результатом дії цієї програми є визначення кількості закупки в кожному із портів з урахуванням цін на елементи матеріального ресурсу в цих портах та кількості вільного місця на судні в кожному із портів (рис.4.) Результати програми „Планова закупка елементів матеріального ресурсу" подаються у вигляді фішок, які виставляються в відповідних позиціях.

Блок схема управління процесом закупки та доставки матеріального ресурсу до АС поданий на рис. 5.

Наприклад, управління процесом закупки продуктів харчування здійснюється таким чином:

а) Визначається необхідна кількість продуктів харчування для зимівників станції „Академік Вернадський". Як це було обумовлено Українським антарктичним центром, ця кількість складає 14 тонн. Після масштабування ця кількість відповідає 7 фішкам, які встановлюються в позиції р6.

б) За допомогою програми „Планова закупівля" рис.4 с визначається найбільш ефективний розподіл закупки всього об'єму продуктів харчування між портами. Результати, отримані при вирішенні задачі ефективного розподілу закупки за допомогою підпрограми, масштабуються та подаються у вигляді фішок в позиціях р7 - р10.

в) За допомогою програми „Реальне завантаження" визначається реальне завантаження продуктів харчування на борт судна. Результати отримані за допомогою підпрограми масштабуються та подаються у вигляді фішок в позиціях р11 - р14.

г) За допомогою програми „Відпрацювання топології " рис.4 б виконується перехід фішок, який відповідає правилам виконання мереж Петрі.

Для даної мережі переходи відкриваються за такими правилами:

- пріоритет для відкриття мають ті переходи, які розташовані в порядку послідовності заходу судна в порти;

- перехід відкривається тоді, коли всі його вхідні позиції мають хоча б по одній фішці;

- операція переходу виконується шляхом вилучення фішок із вхідних позицій та їх встановленням у відповідній вихідній позиції.

Також ця підпрограма дозволяє порівняти планову закупку з реальною. Розбіжності між цими показниками можуть виникнути у зв'язку з дією факторів ризику. Якщо такі розбіжності мають місце, програма „Відпрацювання топології " дає команду переобчислення розподілу закупки продуктів, враховуючи розбіжність між планованою та реальною закупівлею. Таким же чином послідовно відпрацьовується кожний із портів та кожний елемент матеріального ресурсу.

У четвертому розділі „Інформаційне забезпечення реалізації проектів та програм моніторингу довкілля" була представлена комп'ютеризованої програми (КП) яка дозволила проаналізувати досить велику множину варіантів розв'язання задачі закупівлі матеріального ресурсу з великою розмірністю даних. Ця програма дає змогу оптимально спланувати закупку елементів матеріального та інвестиційного ресурсів, а також дозволяє промоделювати ситуацію, яким чином зміна параметру Р (ціна на елементи даного виду ресурсу) впливає на показник С (собівартості даного виду ресурсу), і як наслідок знайти шляхи оптимальної закупівлі елементів матеріального та інвестиційного ресурсу при зміні вхідних даних (в даному випадку Р).

Створення інформаційної технології базується на двох основних складових:

  • створенні баз даних (БД) необхідного характеру та обсягу;

створено систему управління базами даних (СУБД), яка працює за правилами та алгоритмами вирішення поставленої задачі.

Схема даних БД подана на рис.6.

Очікуванні результати впровадження КП:

  • забезпечення високої якості, універсальності і вірогідності проведення необхідних розрахунків;

  • зниження часу підготовки на виконання розрахункових і пошукових операцій;

  • своєчасна підготовка і підвищена оперативність обробки і пошуку інформації.

Загальний вигляд КП для аналітичного та практичного розрахунку переміщення матеріального ресурсу подана на рис.7.

В програмі існує захист для несанкційного використання програми та розповсюдження КП без домовленості з особою який надано право користування даним продуктом.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

У дисертаційній роботі вирішено низку важливих народногосподарських завдань розробки моделей та алгоритмів ресурсного забезпечення науково-дослідних програм.

З використанням комплексного системного підходу, теорії мереж Петрі, апарата математичного моделювання та програмування отримані такі основні теоретичні і практичні результати:

1. Проведений системний аналіз програм моніторингу довкілля показав, що програми та проекти моніторингу довкілля як об'єкт дослідження належать до складних об'єктів зі складними взаємозв'язками. Доведено, що для підвищення ефективності управління програмами та проектами необхідно побудувати концептуальну модель перетворення п'яти видів ресурсів: матеріального, інвестиційного, трудового, інформаційного та інтелектуального.

2. Аналіз програми моніторингу довкілля показав, необхідність побудови алгоритму проведення техніко-економічного аналізу та організаційно-технологічної експертизи проектів, які входять до складу даної програми.

3. Для визначення якісних та кількісних показників великих техніко-економічних систем та для аналізу етапів, які відбуваються в цих системах розроблена методика побудови топологічної моделі великих техніко-економічних систем.

4. Розроблена методика побудови моделей динаміки матеріального та інвестиційного ресурсів в техніко-економічних системах. Використання цієї методики дає змогу відокремити матеріальний та інвестиційний ресурси від інших видів ресурсів та дозволяє визначити динамічні параметри потоків цих ресурсів та їх залежність від обраного критерія оптимізації для даних видів ресурсу.

5. Показано, що розроблений у роботі алгоритм формування структури стратегічного і оперативного управління ресурсами в програмах моніторингу довкілля дозволяє спланувати етапи перетворення елементів ресурсу та компенсувати дії факторів ризику в цих системах а також визначає вплив дії факторів ризику на динамічні параметри обраного виду ресурсу.

6. Розроблена методика побудови програмного забезпечення процесу управління ресурсами в техніко-економічних системах. Методика дає змогу побудувати модель на ПЕОМ у вигляді комп'ютерної програми для аналітичного та практичного дослідження динаміки ресурсів, яка моделює процес перетворення маткріального та інвестиційного ресурсу.

Loading...

 
 

Цікаве