WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Моделі і алгоритми ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля (автореферат) - Реферат

Моделі і алгоритми ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля (автореферат) - Реферат

Розроблені методи, моделі, методики, алгоритми та програмне забезпечення є основою автоматизованої системи визначення раціонального планування та супроводження процесу перетворення матеріального ресурсу антарктичної експедиції для підвищення ефективності використання бюджетних коштів Державної програми досліджень України в Антарктиці.

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові результати дисертаційного дослідження отримані автором особисто. У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, автору належать моделі та алгоритми управління ресурсним забезпечення науково-дослідних програм.

Апробація роботи. Основні положення роботи доповідались та отримали позитивну оцінку на ІІІ міжнародній науково-технічній конференції „АВІА-2001",24-26 квітня 2001р.; міжнародній конференції молодих вчених „Наука і молодь", 10-11 жовтня 2001р.; ІV міжнародній конференції молодих вчених „Політ-2004", 16 квітня 2004р.; міжнародній конференції „Наукові дослідження в Антарктиці", присвяченої 10-ї річниці досліджень в Антарктиці, квітень 2006р.

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційної роботи опубліковані в 9 друкованих працях, з них – 6 у фахових збірниках наукових праць та 3 у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел із 102 наймену-вань та 5 додатків. Основна частина викладена на 150 сторінках тексту, містить 3 таблиці і 32 рисунки. Повний обсяг роботи становить 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, наукову новизну та практичну значимість роботи.

У першому розділі „Науково-дослідні програми моніторингу довкілля, як об'єкт розгляду та вдосконалення" проаналізовано технології реалізації науково-дослідних програм моніторингу довкілля Для визначення оптимальних режимів реалізації науково-дослідних програм розробляється техніко-економічна модель (ТЕМ) рис.1.1 Обґрунтована необхідність оптимізації процесу використання всіх типів ресурсів: матеріального, інвестиційного, трудового, інтелектуального, інформаційного.

В запропонованій роботі розглядається Національний антарктичний науковий центр України (НАНЦ) як типовий представник організації, яка займається проведенням науково-дослідних програми моніторингу довкілля

Суть організаційно-виробничої діяльності НАНЦ полягає у реалізації двох груп проектів. Перша група проектів складає діяльність, пов'язану з реалізацією антарктичних експедицій. Друга група проектів характеризує діяльність, пов'язану з плануванням і використанням цілого ряду науково-дослідних робіт.

Саме такою багатогранною специфікою організаційно-технічної діяльності НАНЦ і визначається техніко-економічна орієнтація класифікаційного аналізу проектів НАНЦ.

На рисунку 1.2. представлена структура проведення класифікаційного аналізу системи „Організація–Проект".

Класифікаційний аналіз здійснюється двома етапами: проведення техніко-економічної та організаційно-технологічної експертизи системи „Організація – Проект" (визначення якісних техніко-економічних характеристик);розробка та реалізація методики апробації техніко-економічних характеристик в системі „Організація-Проект" (визначення кількісних показників техніко-економічних характеристик).

На теперішній час на сучасному етапі становлення конкурентної ринкової системи в Україні вельми проблематично визначити із запропонованих до програми досліджень України в Антарктиці найбільш перспективні проекти та програми моніторингу довкілля. Для багатьох проектів неможливо отримати об'єктивну і в достатньому обсязі інформацію, за якою можна було б прогнозувати ефективність використання кредитних ресурсів. Це пов'язано з необхідністю оцінки як проектів, з наукової та практичної точки зору, так і організації, яка здійснює виконання даного проектів.

Під "Організацією-Проект" в подальшому розуміється сукупність взаємозв'язаних виробничих, економічних, організаційних інфраструктур, які забезпечують ефективне виконання проектів Державної програми досліджень в Антарктиді так і самого процесу реалізації Українських антарктичних експедицій.

При цьому, основними етапами проведення техніко-економічної експертизи проектів є:

- ретроспективний аналіз проекту;

- стратегія і тактика, щодо реалізації проекту;

- аналіз фінансової діяльності;

- техніко-економічний аналіз.

Враховуючи викладене, можна зробити висновки: Українські антарктичні експедиції є досить специфічним за характером виробленої продукції "проектом". Ця продукція у вигляді наукової інформації має своєрідний ринок споживання і має різні періоди отримання доходу для його виробника.

Споживачем, замовником та власником продукції Українських антарктичних експедицій (УАЕ) є держава, яка фінансує цей "проект" та обумовлює характер і обсяг інформації, яка збирається в ході проведення кожної експедиції.

Застосування традиційного підходу для оцінки ефективності проведення Українських антарктичних експедицій через прибуток, який отримано в результаті реалізації їх продукції (науково-дослідної інформації) на ринку споживання, є дуже проблематичним або взагалі неможливим.

Оцінку ефективності Українських антарктичних експедицій можна здійснити за допомогою критерію, який повинен мати інтегральний характер та економічну (фінансову) природу.

Наведені аргументи свідчать про потребу розроблення науково-методичних засад ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля. Результатом вирішення поставленої задача є розробка механізмів оптимального оперативного та стратегічного управління ресурсами проекту Вирішенню цих задач присвячена дисертаційна робота.

У другому розділі „Методологічні аспекти ресурсного забезпечення науково-дослідних програм моніторингу довкілля" сформовані критерії оптимізації ресурсного забезпечення програм моніторингу довкілля. Для оптимізації процесу планування маршруту УАЕ, а також для оцінки ефективності їх проведення критерієм оптимізації може служити інтегральний економічний показник Е у вигляді різниці між запланованими і фактичними витратами на реалізацію УАЕ.

Таким чином,

, (1)

де Сп, Сф – відповідно заплановані та фактичні витрати на реалізацію УАЕ для збору науково-дослідної інформації I у заданому обсязі та із заданим рівнем якості (Iз).

Під плановими витратами Сп будемо розуміти обсяг фінансування, який виділено державою для реалізації УАЕ. В рамках цього обсягу відбувається процес планування експедиції.

За критерій ефективності приймаємо рівень економії сумарних витрат на підготовку та реалізацію процесу доставки ресурсів на АС. В якості показників, що утворюють систему обмежень на розв'язання задачі, визначимо:

  • імовірність виконання плану підготовки та здійснення доставки ресурсів - Pбп (рівень безпеки експедиції);

  • час (період) підготовки та доставки ресурсів на АС - tд;

  • визначений рівень витрат на здійснення експедиції Е.

Перший показник характеризує рівень безпеки виконання плану експедиції або ступінь ризику реалізації експедиції за її наміченим планом. Другий показник встановлює часові обмеження на термін реалізації експедиції. Таким чином умови розв'язання задачі оптимального планування процесу підготовки та реалізації процесу доставки ресурсів на АС можна сформулювати наступним чином:

E = Cп - Cф max (Cп – Cф) (2)

(3),

де - найменше допустиме значення імовірності виконання плану доставки (мінімальне значення рівня безпеки експедиції); tд, max і tд, min - відповідно максимальний і мінімальний час доставки ресурсів.

Значення може бути обґрунтоване оцінкою сумарних впливів факторів ризиків на процес доставки ресурсів, дії яких не можуть бути скомпенсованими засобами системи управління експедицією або ця компенсація має дуже витратний характер. Час tд, max обґрунтовується при плануванні специфічними особливостями погодних умов в районі АС, а - об'єктивними умовами підготовки ресурсів до транспортування, а також економічною доцільністю скорочення часу їх підготовки та доставки.

Таким чином, вираз (2) представляє собою цільову функцію планування процесу підготовки та доставки ресурсів, а система (3) визначає умови обмеження для можливих варіантів планів реалізації вказаного процесу.

Критерій оптимізації Е визначається як інтегральний показник, тому що його значення залежать від того, наскільки раціонально обрано технологію реалізації експедиції, наскільки ефективно побудовано схему системного управління процесом проведення експедиції.

Розраховується С для матеріального та інвестиційного потоків ресурсів. Як потік ресурсів матеріальний та інвестиційний ресурси характеризуються рядом параметрів. Після проведення досліджень такими параметрами були визначенні: Р – ціна на елементи даного ресурсу, Q – кількість елементів даного ресурсу. Залежність критерію ефективності від зазначених параметрів може бути визначена:

С=Q1*Р1+Q2*Р2+Q3*Р3+Q4*Р4+...+Qn*Pn (4)

де n - кількість елементів ресурсів.

Параметр Q характеризує детерміновану складову процесу перетворення матеріального та інвестиційного ресурсів. Значення такого параметру встановлюється керівництвом українського антарктичного центру, враховуючи жорсткі умови забезпечення життєдіяльності станції "Академік Вернадський".

Іншій параметр Р - є імовірною складовою критерію ефективності С. Це пов'язано з впливом дії факторів ризику. Саме зміна параметру Р дає змогу відслідкувати коливання С відносно дії факторів ризику.

Розроблено методику ресурсного забезпечення в проектах моніторингу довкілля на прикладі антарктичної експедиції. Реалізація методики має на меті розробку плану закупівлі матеріального ресурсу для потреб АС та забезпечення поповнення ресурсів транспортного засобу доставки : науково-дослідного судна (НДС) у портах маршруту експедиції.

Loading...

 
 

Цікаве