WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості підходу до хірургічного лікування гострого калькульозного холециститу у людей похилого та старечого віку (автореферат) - Реферат

Особливості підходу до хірургічного лікування гострого калькульозного холециститу у людей похилого та старечого віку (автореферат) - Реферат

Для визначення функціонального стану печінки та її білоксинтезувальної функції вивчали активність холінестерази у сироватці крові. Визначено, що у пацієнтів І та ІІ клінічних груп перед операційним лікуванням є істотне зменшення активності ензиму. Перед лікуванням у І клінічній групі рівень холінестерази був нижчим від норми на 31,16%; у ІІ клінічній групі – нижчий на 27,369%, й у ІІІ клінічній групі практично істотно не змінювався. Після операційного лікування на 3-5 добу рівень у І клінічній групі збільшився від 58,1 3,4 до 71,7 2,9 мккат/л, або на 23,41%, але був нижчим за фізіологічну норму на 15,05%. У ІІ клінічній групі на 3-5 добу лікування рівень холінестерази теж збільшився від вихідного з 61,3 3,2 до 72,6 2,6 мккат/л або на 18,43%, але був нижчим від показника норми на 13,98%. Інша тенденція настала у пацієнтів ІІІ клінічної групи, у якій показник холінестерази зростає на 3-5 добу у порівнянні з вихідним рівнем, що майже тотожний фізіологічній нормі та збільшується від 85,7 1,96 до 101,71,82 мккат/л або на 18,67 %. Вже на 7-10 добу після операційного втручання в ІІІ клінічній групі рівень холінестерази зменшується від 85,7 1,96 до 96,2 1,94 мккат/л, маючи тенденцію до подальшого зменшення відповідно норми. В осіб І та ІІ клінічних груп на 7-10 добу лікування рівень холінестерази збільшився, по відношенню до вихідного, на 44,9% та 34,09% .Серед обстежених 54 пацієнтів першої клінічної групи виявлено, що у 35 осіб (64,8%) за вислідом УСГ-скенування, об'єм жовчного міхура коливався від 55-75 см3, й у 19 осіб (35,19%) – від 85 см3 і більше. У цій групі виявлено конкременти, локалізовані у шийці жовчного міхура. Потовщення стінки жовчного міхура було від 0,8 до 1,2 см., з нерівними та нечіткими контурами – у 17 пацієнтів (31,48%). Потовщення стінок до 0,6 – 0,75 см, з наявним „подвійним контуром", установлено у 32 (59,26%) осіб. У п'яти (9,2%) пацієнтів товщина стінок жовчного міхура була 0,5 см. Конкременти у жовчному міхурі вдалося виявити у 48 (88,9%) хворих; у решти 6 (11,1%) пацієнтів огляд був значно утруднений через наявний метеоризм. У пацієнтів другої клінічної групи (50 чоловік) при УСГ-скенуванні виявлено у 100% наявність конкрементів у жовчному міхурі. У 10 (20%) пацієнтів, настало його збільшення від 90 – 180 см3 з фіксованим конкрементом у шийці жовчного міхура (від 2,3 до 3,4 см). У 43 (86%) пацієнтів зафіксовано деформацію жовчного міхура та набряк навколоміхурової клітковини, підвищення ехогенності печінки в цій зоні було у 39 (78%) осіб. В інших 40 (80%) пацієнтів жовчний міхур був об'ємом до 40 см3, стінки його ущільнені до 4 мм, що характеризує хронічний запальний процес. При аналізі пацієнтів ІІІ клінічної групи (50 осіб), виявлено, що при катаральному запаленні жовчного міхура його об'єм був у межах 45 – 55 см3, а товщина стінки не перевищувала 3,5 мм . При флегмонозній та гангренозній формах холециститу у 17 (34%) пацієнтів об'єм жовчного міхура був у межах 60 – 130 см3, стінки потовщені до 0,5 – 0,6 см. Фіксовані конкременти в шийці жовчного міхура знайдено у 8(16%) пацієнтів.

У печінці осіб похилого і старечого віку (1-ша клінічна група), хворих на гострий калькульозний холецистит, виявлено патогістологічні зміни, які є характерними для картини неспецифічного реактивного гепатиту. У печінковій долі печінкові клітини дезорганізовані, розміщені між печінковими пластинками синусоїдні гемокапіляри зі значно розширеним просвітом. Гепатоцити мають різні розміри – від великих до дрібних та різне забарвлення – від світлого (майже прозорі клітини) до темного з базофільними гранулами. Найчастіше в гепатоцитах міститься одне ядро. Привертає увагу значна кількість гепатоцитів із великими, поліплоїдними ядрами Цитоплазма гепатоцитів набрякла. Для більшості із них визначальними є картини жирової і дрібнокрапельної дистрофії. У гепатоцитах може визначатися або одна велика жирова крапля, яка відтісняє ядро до периферії, або численні дрібні прозорі вакуолі, які надають цитоплазмі гепатоцитів чарункової будови. Подекуди трапляються вогнищеві лобулярні некрози. На всьому полі печінкової часточки розкидана помірна інтралобулярна інфільтрація лімфоцитами і макрофагами. Морфологічна картина портальних трактів характеризується помірним набряком сполучної тканини, повнокрів'ям кровоносних судин цих ділянок, збільшеним вмістом колагенових волокон у вигляді товстих пучків в оточенні судин печінкової тріади. Для портальних трактів типовою є лімфо-макрофагальна інфільтрація. Її особливості полягають у тому, що подекуди гепатоцити периферійних (І зона) часточок некротизовані. У печінці хворих похилого і старечого віку, які були оперовані з приводу хронічного калькульозного холециститу (ІІ-а клінічна група), морфологічна картина тканин паренхіми і строми нагадує таку ж при гострому холециститі. В одній і тій самій печінковій балці містяться гепатоцити великих і малих розмірів. Привертає увагу наявність великої кількості гепатоцитів із поліплоїдними ядрами. У цитоплазмі гепатоцитів є наявні ознаки, переважно, дрібновакуольної дистрофії. У клітинному складі інтралобулярних гранульом перевагу мають макрофаги, натомість зменшуються вияви лімфо-макрофагальної дифузної інфільтрації паренхіми печінкових часточок. Повнокрів'я характерне лише для венозних судин портальних трактів. У ІІІ-й групі хворих (молодий вік) на гострий холецистит при гістологічному дослідженні також встановлено ознаки неспецифічного реактивного гепатиту. На тлі порушення архітектоніки печінкових балок визначаються гепатоцити різних розмірів. Переважають гепатоцити з одним ядром, багатоядерні гепатоцити трапляються рідко. Натомість багато поліплоїдних клітин, у нормі які не є типовими для осіб молодого віку.

Loading...

 
 

Цікаве