WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Особливості підходу до хірургічного лікування гострого калькульозного холециститу у людей похилого та старечого віку (автореферат) - Реферат

Особливості підходу до хірургічного лікування гострого калькульозного холециститу у людей похилого та старечого віку (автореферат) - Реферат

Апробація результатів роботи. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні хірургічних кафедр факультетської, шпитальної та кафедри хірургії стоматологічного факультету Івано-Франківського державного медичного університету.Основні теоретичні та практичні положення дисертації викладено на: засіданнях Івано-Франківського осередку асоціації хірургів України (2004-2006 роках) ; 75 науковій міжвузівській конференції молодих вчених, м.Івано-Франківськ, 2006 р; Х-му конгресі світової федерації українських лікарських товариств, м.Чернівці – Чикаго - Київ; 2004 р., науково-практичній конференції з міжнародною участю „Актуальні питання обдомінальної та судинної хірургії, м.Київ, 2006р.; ІІ-й науково-практичній конференції з міжнародною участю „Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини", 2006 р., м. Чернівці.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, із них – 3 статті у фахових наукових виданнях,рекомендованих ВАК України і 3 – у тезах доповідей науково-практичних конференцій. Видана одна рацпропозиція .

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 152 сторінках тексту і складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури, який містить 385 найменувань. Праця ілюстрована 20 таблицями, 13 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи досліджень. При надходженні хворих у стаціонар проводили загальний аналіз крові та сечі за загальноприйнятими методами із 3-х разовим контролем, а саме: перед-та після операційного лікування (3-5, 7-10 доба). Для з'ясування адекватності застосованого лікування проводили кількісне визначення індексу інтоксикації, використовуючи лейкоцитний індекс інтоксикації (ЛІІ) Я.Я.Кальф – Каліфа. Активність церулоплазміну в сироватці крові визначали за Н.Равіном (1956) у модифікації Г.О.Бабенка (1962). Визначали насиченість трансферину плазми крові залізом- метод С.Ільча., І.Додич, З.Іванович(1961), у модифікації Г.О.Бабенка(1965); активність каталази, що в нормі становить 12,110,30 мгН2О2/мл за А.Н.Бахом і С.Зубковою; аргінази (норма 0,29 0,01 мк/0,1мл) проводили за методом Cniharo у модифікації В.А. Храмова і Г.Г. Листопад (1972); лужної фосфатази (норма 1180 14,63 нмоль/сл) визначали з допомогою ФЕКу; лактатдегідрогенази (норма 1,75 0,04 мккат/л) проводили за методом Babson A.L (1984); сорбітолдегідрогенази (норма 0,457 0,012 до 1од/мл ) (СДГ) – методом за оптичним тестом Berymeyer H.U. (1974). Вміст холінестерази (норма 84,4 1,99 млмоль/л) – метод зі субстратом бутирилтіохоліну йодиду Knedel M., Bottger R., (1967). Використовували тест з тіобарбітуровою кислотою в модифікації Є.Н.Коробейникова. У нормі рівень малонового альдегіду 3,507 0,006 нмоль/мл. Стан системи зсідання крові визначали за часом рекальцифікації (норма 98,2 2,12с) плазми за методом H.D.Bergerhot (1974); характер зсідання фібрину в розчині хлориду кальцію (тромботест) (норма 4,2 0,02ст) за М.А.Котовщиковою (1961).Фібринолітичну активність (норма 5,45 1,2ст) і справжню ретракцію згустка крові визначали за методом М.А.Котовщикової і В.І.Кузика (1961); концентрацію фібриногену (норма 4,2 0,004 г/л) визначали калориметричним методом за Е.Гачевим (1958). Досліджували біохімічні зміни крові: активність амінотрансфераз сироватки крові оцінювали за уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Райтмана– Френкеля (1956). Білірубін крові визначали методом Ендрассіка–Грофа (1972). Проводили УСГ обстеження на апараті SDU-500С, SHIMADZU (Японія). Для уточнення стану шлунка і пасажу жовчі - проводили езофагогастродуоденоскопію з використанням оптичної техніки, фіброендоскопом фірми „ OLYMPUS GIF XQ 30" (Японія). У деяких випадках для оцінки стану жовчовивідних шляхів проводили пряме контрастування їх шляхом ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії (ЕРХПГ) з допомогою апарату „OLYMPUS JF 1T 10". Для гістологічного дослідження матеріал забирали інтраопераційно біопсійним затискачем з одноментною діатермокоагуляцією. Всього проведено 30 біопсій (по 10 з кожної клінічної групи). Біопсійний матеріал фіксували у 10% нейтральному розчині формаліну, виготовляли парафінові блоки та тонкі зрізи, забарвлювали їх гематоксилін-еозином і вивчали під світловим мікроскопом при збільшенні у 160 – 300 разів.

Статистичне обчислення отриманих результатів проводили з допомогою персонального комп'ютера ІВМ586 та прикладної програми для роботи з електронними таблицями Microsoft Exel. Статистичне обчислення матеріалу здійснювали методом парної статистики, а також, використовуючи метод відмінності, з використанням t–критерію Ст'юдента, кореляційного та дисперсного аналізу з допомогою пакету „statistica". При статистичному обчисленні виводили середню арифметичну величину (М) , істотність різниць результатів дослідження (Р). Результати вважалися вірогідними у випадку , коли коефіцієнт вірогідності був менший або дорівнював 0,05.

В основу клінічних, інструментальних і лабораторних досліджень покладено аналіз результатів лікування 104 хворих на гострий та 50 хворих на хронічний калькульозний холецистит. Серед обстежених 154 хворих, чоловіків було 27 (17,53%), жінок – 127 (82,47%). У групу хворих похилого віку віднесли осіб 64-74 років, у групу старечого віку- осіб 75років і старших. Особи молодого віку мали 19- 45 років.

Обстеження та лікування вказаних груп хворих у період 2002-2006 років відбувалося на базі хірургічного відділення центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківська.

Усіх хворих поділено на наступні клінічні групи: І група – 54 хворих похилого і старечого віку на гострий калькульозний холецистит;

ІІ група – 50 хворих похилого і старечого віку на хронічний калькульозний холецистит;

ІІІ група – 50 хворих осіб молодого віку на гострий калькульозний холецистит.

Найбільшу частину хворих на калькульозний холецистит становили пацієнти похилого та старечого віку (67,5%). Тривалість захворювання на жовчнокам'яну хворобу становила від 1 до 10 років і більше. Переважна кількість хворих (80,3%) лікувалася не систематично. Серед групи осіб старше 60 років вперше захворіли лише 2%, у інших „камененосійство" тривало від 1 до 10 років (98,7%). У 65,4% хворих приступи гострого холециститу виникали протягом 5-10 років, вони неодноразово знаходилися на стаціонарному лікуванні.

Серед супровідної патології найчастіше спостерігали ішемічну хворобу серця у (65,58%) хворих, дифузний міокардіосклероз (63,64%), гіпертонічну хворобу (29,87%), ожиріння ( 8,18%), варикозну хворобу нижніх кінцівок (20,13%), захворювання шлунково-кишкового тракту (11,2%) хворих. Госпіталізовано 83,3% після 24 годин, і лише 16,66% доправлено до 24 годин з моменту захворювання. При надходженні у стаціонар всім хворим призначали консервативну терапію, спрямовану на ліквідацію запального процесу, лікування супровідної патології. Операції проводили шляхом виконання лапароскопічної та відкритої (конверсія) холецистектомії. У групі хворих похилого та старечого віку екстрено прооперовано 7,4% осіб; терміново – 14,8%; невідкладно – 20,4%; вимушено – 12,9%; планово – 44,4% осіб і загалом до 72 годин прооперовано 55,6% пацієнтів.

У ІІ клінічній групі всі пацієнти були прооперовані планово (100%), тому що надійшли у стаціонар хірургічного відділення в стані повної клінічної ремісії для запланованого хірургічного оздоровлення.

У ІІІ клінічній групі: екстрено прооперовано 16,0% осіб; терміново – 30,0%; невідкладно – 20,0%; вимушено – 16,0%; планово – 18,0% пацієнтів. Загалом, до 72 годин прооперовано 82% хворих.

При проведенні операційного втручання у пацієнтів першої клінічної групи виявлено флегмонозний холецистит у 46,3% хворих, гангренозний у 53,7%.

У ІІІ клінічній групі флегмонозний холецистит відзначено у 18,0% осіб; гангренозний- у 16,0%; катаральний – у 66,0% хворих.

Результати й обговорення. Як показали дослідження показників загального аналізу крові у хворих старшої вікової групи (І група) кількість лейкоцитів периферійної крові до операційного лікуванням становила 12,2 0,24х109/л, у другій групі-10,1 0,30х109/л; у третій групі-12,7 0,23х109/л, що відповідно перевищувало норму на 48,78%; на 23,17% та на 54,88%. У першій та другій групах кількість лейкоцитів периферійної крові внаслідок проведеного операційного лікування на 3-5 добу зменшилася на 7,38% та 8,91%, а в третій групі-на 25,98%. У цей період їх кількість перевищувала норму на 37,8%; 12,19% та 14,63%. Надалі після операційного лікування на 7-10 добу, рівень їх зменшився від вихідного на 25,41% у І групі; у ІІ групі-на 12,87%; у ІІІ групі-на 33,86%.Отже, у всіх групах хворих у результаті обстеження, виявили збільшення кількості лейкоцитів периферійної крові, але найбільше – в ІІІ групі (12,7 0,23х109/л).

Loading...

 
 

Цікаве