WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Соціальні умови розвитку неформальних практик підприємництва в гірських районах Закарпаття (автореферат) - Реферат

Соціальні умови розвитку неформальних практик підприємництва в гірських районах Закарпаття (автореферат) - Реферат

Як показують дослідження, з одного боку, громадяни продовжують покладатися на державу, на практиці ж дотримуються поглядів, які прийнято називати патерналізмом у відносинах між державою і громадянами, а з іншого боку, зростає відстань між інтересами держави й розумінням кожним громадянином власних інтересів. Люди усвідомлюють, що їх виживання в сучасних умовах у багатьох випадках залежить від них самих. Це все разом з ментальністю, історичними традиціями, сьогоднішніми політичними й економічними умовами у веденні підприємництва формує соціальну базу неформального підприємництва.

Дослідники неодноразово відзначали, що в суспільстві з підприємницькими традиціями, де підтримується приватна ініціатива, сфера власного бізнесу є більш престижною, ніж у суспільстві, де такі традиції формуються у складних умовах подолання багатьох стереотипів економічної свідомості.

ВИСНОВКИ

У висновках зазначається, що на темпи соціально-економічної трансформації та розвиток підприємства впливає соціальний час конкретного регіону або соціального середовища. Ігнорування цього факту поширює невиправдані очікування, швидкі розчарування в суспільстві, що трансформується. Підводячи риску при аналізі ринкового простору, відзначаємо те, що діяльність сьогодні відбувається за допомогою як формальних, так і неформальних підприємницьких практик. Кордони між ними є досить розмитими: економічні агенти дрейфують у ринковому просторі. Дослідження неформального підприємництва стикаються з багатьма проблемами: від точності у визначеності феномену й вибору адекватних методик до інтерпретації отриманих результатів. В умовах сталого розвитку суспільних систем неформальні утворення значною мірою перебувають у згорнутому вигляді, однак при одночасному застосуванні моделі відкритої економіки і тиражуванні всередині країни прозахідних засад розвитку неформальної економіки вибухоподібно розширюється обсяг та спектр цих перетворених форм. Таким чином, цей сегмент соціально-економічної структури, перебуваючи на відносній периферії, продемонстрував стійкий імунітет як до намагань її знищення та підпорядкування залишків загальному одержавленню економіки, так і надання йому розвинутих ринкових форм.

Особливості українських реформ привели до розширення соціальної бази неформальних практик підприємницької діяльності. Адже, з одного боку, реформування проводились зверху, не було підкріплено масовою свідомістю і соціальною спрямованістю з урахуванням регіональних традицій у веденні підприємництва, а з іншого – патерналізмом щодо держави, без урахування інтересів особистості з боку влади.

Через це в соціально незруйнованому середовищі підприємництво невиправдано ототожнюється з такими негативними явищами, як трайбалізм, реципроктні відносини, протекція. Проте всі ці явища – атрибути й ознаки самого соціально незруйнованого середовища, яке вже перебуває в перехідному періоді розвитку. Вони притаманні не лише підприємництву, а й усьому соціуму. Підприємництво ж набуває ознак чужорідного явища не через власну природу, а через існування та розвиток у соціально незруйнованому середовищі. Ці висновки доповнюються результатами соціологічних досліджень.

Крім того, у Закарпатському територіальному регіоні яскраво виявляється функціональна подвійність підприємництва, яке, з одного боку, сприяє соціально-економічним трансформаціям, а з іншого – виступає адаптаційним ресурсом, що дає змогу пом'якшити кризи перехідного періоду для більшості населення. Тому зростання обсягу сімейної економіки, неформального підприємництва на фоні економічної кризи і зниження очікувань державної і корпоративної підтримки оцінюється як відновлення традиційних способів господарювання і виживання, яке базується на сімейних, кланових або сусідських зв'язках, мережах бартерного обміну послугами і продуктами.

Культурне підґрунтя, структура моралі, етики громади, де не можна відмовити в позиці, справляють свій вплив на соціально-економічний розвиток краю. Адже тут доводиться мати справу з усім оточенням, що є більш серйозним, ніж мати справу з державою, від якої можна деколи "сховатися". Це ціла система неформальних відносин, у якій все будується на соціальній структурі людських відносин. Завжди є соціальне підґрунтя в економіці, але в цьому випадку воно значно ґрунтовніше. Деколи воно до такої міри потужне, що просто "перекриває" економіку, і можемо спостерігати лише соціальні структури, хоч вони взаємопов'язані і нероздільні з економічними.

Здійснений нами аналіз реципрокних відносин демонструє також і те, що одна й та сама з формального погляду трансакція може виконувати різні соціально-економічні функції й передбачає різні соціальні відносини. Так, перед нами можуть опинитися: неринкова форма торгівлі, здійснювана у вигляді взаємного обміну дарами; форма взаємного кредитування під одноразові потреби (відкриття власного бізнесу, святкування особливих подій, похорони); спосіб здійснення трансфертів між поколіннями; форма забезпечення виживання локального співтовариства в екстремальних ситуаціях (неформальне страхування від нещасних випадків, неврожаю тощо); форма нагромадження соціального капіталу у вигляді розширення зв'язків і непогашених взаємних зобов'язань; символічне визначення дружби або співпраці; спосіб підтримки й підвищення авторитету (роздача частини майна у вигляді дару: коли неможливість віддаритися підвищує авторитет того, хто дарує).

Урахування специфіки соціального середовища в розвитку підприємництва та підприємницької активності в усіх формах має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності місцевих органів влади з реалізації державної регіональної політики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Публікації у фахових виданнях:

  1. Ігнатоля Н.І. Особливості формування майбутнього підприємця в європейських країнах // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. – Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2005. – С. 619-622.

  2. Ігнатоля Н.І. Ризики підприємництва в соціально-економічних умовах перехідного періоду // Український соціум. – 2006. – № 3-4. – С. 146-150.

  3. Ігнатоля Н.І. Поняття підприємництва в контексті визначення соціально-економічних особливостей перехідного періоду // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія і методи: Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 18. – С. 194-198.

  4. Ігнатоля Н.І. Соціальний капітал "етнічного підприємництва" // Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи: Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2007. – № 761. – С. 152-155.

Публікації в інших виданнях

  1. Ігнатоля Н.І. Головні фактори розвитку малого підприємництва в Закарпатті (на основі статистичних показників січня-жовтня 2005 року) // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Політологія. Соціологія. Філософія. – Ужгород, 2006. – Вип. 4. – С. 265-268.

  2. Ігнатоля Н.І. Правові передумови підприємництва в Україні // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. – Ужгород, 2006. – Вип. 5. – С. 180-182.

  3. Ігнатоля Н.І. Проблеми правового захисту підприємців України // Соціальний захист в Україні (правовий аспект): Матеріали всеукраїнської наукової конференції. – К.: КНУКІМ, 2006. – С. 27-30.

  4. Ігнатоля Н.І. Соціальні зв'язки "етнічного підприємництва" // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка і соціальна робота. – Ужгород, 2006. – Вип. 10. – С. 30-31.

  5. Ігнатоля Н.І. Соціально-психологічний портрет підприємця в умовах перехідної економіки // Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень: Матеріали Міжнародної конференції молодих науковців (27-28 квітня 2006 р.). – К.: Київський університет, 2006. – С. 71-72.

Loading...

 
 

Цікаве