WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей - Реферат

Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей - Реферат

Дана специфічна динаміка відновлення окремих частотних діапазонів ОАР, на наш погляд, може бути пов'язана зі специфікою відновлення нюхового епітелію та різним характером нюхових відповідей: від первинних on-off (наявність/відсутність, початок дії запаху/припинення) відповідей до тонкого розрізнення кількісних та якісних характеристик окремих сигналів, з яким може бути пов'язаний ОАР. Ці факти, очевидно, можуть служити побіжним доказом різного функціонального значення окремих частотних компонентів у кожному спаласі ОАР.

Характерно, що відмінності у процесах відновлення ВСА та ОАР в правій та лівій НЛ у переважній більшості випадків не досягали необхідного рівня достовірності (Р>0.05), хоча і мали місце, особливо в момент відновлення ОАР або ж при різких змінах його характеристик опісля первинного відновлення.

Електрична активність риненцефальних структур тварин за умов запахової стимуляції. Застосування запахових подразників з метою провокування спалахової активності спричиняло виражені зміни (Р<0.05) не лише динаміки топограм ЕА РС, а й їхніх вибіркових і усереднених спектрограм (Рис. 5) як на поодиноку стимуляцію, так і на довготривале пред'явлення запахових чинникiв.

Перебудова електрогенезу стосувалася не лише безпосередніх проекцій із первинних нюхових центрів, а функціонально і топографічно віддалених коркових областей. Різноманітність реакцій на запахову стимуляцію у досліджуваних видів охоплювала весь можливий діапазон змін електрогенезу - від різкої активації до повного пригнічення ОАР. Серед відмітних реакцій, на наш погляд, слід виділити специфічний тип відповіді на запахову стимуляцію у мишей при пред'явленні ваніліну і лавандової олії. При незначних відмінностях у характері реагування на кожний запаховий агент у цих тварин, в цілому, спостерігалося істотне пригнічення амплітудно-часових показників "веретен" ЕА НЛ і зростання проявів РХ. Такі реакції в разі пред'явлення лавандової олії були інтенсивнішими. Спектрограми ЕА НЛ за цих умов, порiвняно iз фоновими сумарними спектрами, вiдзначались різким значним (майже повним) послідовним пригніченням спалахів ОАР, зниженням показників СГП високочастотної області протягом усього часу стимуляцiї.

Pис. 6. Вибіркові спектральні оцінки (б, в) фрагментів електричної активності нюхової цибулин миші (а) за умов принюхування. * на початку фрагмента ЕА фонове "веретено"

Така перебудова електрогенезу в НЛ стосувалася не лише пікових компонентів спектрограм, а й потужності частотних діапазонів. Найбільш виражена перебудова відбувалася в гамма діапазоні для усіх його складових. Співвідношення низько- та високочастотних складових залишалося незмінним, порівняно зі станом поведінкового збудження.

Подібні реакції були відмічені в дослідах у морських свинок та щурів. Однак, виходячи зі специфiки сумарних спектрограм цих двох одорантiв, при переведенні тварин на дихання їх запаховою сумішшю двох згаданих одорантів на сумарних спектрограмах не вдалося видiлити характеристичнi пiки окремих компонентiв сумiшi (Р>0.05). Вірогідно, iдентифiкацiя запахового чинника та його параметрiв проходить достатньо швидко. Якщо вона й знаходить вiдображення у амплiтудно-частотному паттернi ЕА НЛ, тоді, можливо, вона втрачається при усередненні .

Висновки

Огляд літератури показав, що механізми перцепції запахових стимулів хемосенсорною нюховою системою та центральна обробка їх структурами головного мозку ссавців вивчена недостатньо. Тому доцільно було встановити специфічні характеристики сумарної біоелектричної активності центральних ланок нюхової системи лабораторних тварин (щури, морські свинки, миші) за різних рівнів їх поведінкової активності та з'ясувати можливі нейрофізіологічні механізми електрогенезу на рівні макроструктур нюхового мозку за умов запахової стимуляції та блокади нюхової слизової.

1. В сумарній електричній активності нюхових структур макросматичних тварин виділяються характеристичні амплітудно-часові паттерни такі, як поліморфна десинхронізована активність, респіраторні хвилі, ольфакто-амигдалярний ритм і специфічні спалахи високочастотної синхронізованої активності, а спектральний аналіз у діапазонах представлення цих феноменів навіть за неможливості їхнього візуального чи апаратного виділення є необхідною умовою для повноти характеристики рівня поведінкової активності тварини та визначення її функціонального стану.

2. У щурів веретеноподібна спалахова активність співпадає із піком інспіраторної фази та початком експіраторної фази, у морських свинок спалахи виникають на експіраторній, а у мишей – на інспіраторній фазі, тоді як при значному зростанні частоти дихання за умов теплової одишки чи принюхуванні (спонтанному чи викликаному подачею запаху) у всіх досліджених видів тварин спостерігається значне скорочення тривалості кожного окремого спалаху веретеноподібної активності і такі спалахи втрачають чітку узгодженість з певною фазою дихального циклу та можуть проявлятися у дихальній паузі.

3. При дії запахових подразників зміни спектральних характеристик електричної активності риненцефальних структур сильніше проявляються у тварин з нижчим рівнем диференціації неокортексу, що дозволяє стверджувати про "чутливість" пейсмекерів нюхових луковиць до коливання функціональної активності церебральних структур, зокрема неокортексу.

4. Пейсмекер (чи пейсмекери) високочастотних феноменів електричної активності риненцефальних структур локалізований в межах нюхової луковиці, а спалахи ольфакто-амигдалярного ритму та високочастотної синхронізованої активності, що виникають при його активації, є результатом інтеграції на його рівні центрифугального та периферичного збудження, а дискретні зміни амплітуди електричної активності нюхових луковиць та інших структур мозку можуть трактуватись як наявність певних мікростанів, які відображають різні режими переробки інформації, та здатні справляти модулюючі впливи на центральніше розташовані структури.

5. У щурів відновлення характеристичних паттернів електричної активності нюхових луковиць, опісля білатеральної периферичної деольфактації простежується починаючи з 10-11 доби після втручання для респіраторних хвиль і після 28-30 доби – для високочастотних складових електричної активності. Повне відновлення частки ольфакто-амигдалярного ритму, але не його амплітудно-часових показників, відбувається приблизно через 40 діб після деольфактації.

6. Суттєві відмінності проявів та динаміка спектральних екстремумів високочастотних діапазонів ольфакто-амигдалярного ритму і високочастотної синхронізованої активності в нормі та при експериментальних впливах у макросматичних тварин одного і того ж ряду гризунів може свідчити про їхнє різне функціональне значення. Отримані дані також дають підстави розглядати веретеновидну спалахову активність як таку, що не пов'язана лише з сенсорними функціями, а розглядати його як одне із джерел церебральної модуляції при організації цілісних поведінкових актів тварин макросматиків.

Список опублікованих за темою дисертації робіт

1.Ілюха В.О.,Ганжа Б.Л.,Ілюха Л.М., Синюта О.М. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов вільної поведінки // Вісник Київського університету. Проблеми регуляцiї фiзiологiчних функцiй. – Вип. 8. К.: ВПЦ "Київський університет". 2002. – С. 48-54. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

2. Ілюха В.О., Синюта О.М., Ілюха Л.М., Оверченко Т.І. Спектральний аналіз біоелектричної активності нюхових луковиць мишей Mus Musculus L. за умов запахової стимуляції // Вісник Черкаського університету. Серія біологічні науки. Вип. 32.- Черкаси.- 2002.- С. 58-67. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

3. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Дослідження електрогенезу риненцефальних структур ссавців у нормі та при одоровпливах // Актуальні питання біології та медицини: наук. праці ІІ Міжрегіон. конф. молодих вчених. Луганськ. -2004. С.32-33. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

4. Ілюха В.О., Ілюха Л.М. Одоропролонговані зміни спектрограм електричної активності риненцефальних структур // Проблеми вікової фізіології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За ред. проф. Коцана І.Я., Макаренка М.В. – Луцьк: РВВ ВДУ "Вежа", 2005. – С.44-45. (особистий внесок здобувача полягає в проведенні експериментальних досліджень, узагальненні результатів та висновків).

Loading...

 
 

Цікаве