WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей - Реферат

Порівняльний аналіз механізмів формування та роль різних компонентів електричної активності риненцефальних структур лабораторних тварин (щурів, мишей - Реферат

Такі особливості 25-150 Гц-ого діапазону трактуються нами як відображення нерегулярності генерації та нестабільності потужнісно-частотних характеристик окремих "веретен" ОАР, оскільки саме він відіграє вирішальну роль у формуванні спектральних екстремумів високочастотних діапазонів ЕА РС. З огляду на таку широку частотну різноманітність, а також на вибіркове домінування лише окремих складових цього діапазону, при проведенні спектрального аналізу нами виділялися високо- і низькочастотні компоненти його складових (тотожно "веретен" ОАР) у специфічних для кожного виду межах. На користь такого підходу свідчать суттєва (у деяких випадках 2-3-кратна) частотна різнорідність, яка відмічалася в межах окремого веретена у щурів, а також простежені у стані поведінкового збудження в ЕА НЛ морських свинок більш високочастотні, але суттєво нижчі за амплітудою характеристичні спалахові компоненти (ВСА), якіна відміну від ОАР були переважно представлені достатньо потужними частотними компонентами у діапазоні 75-125 Гц (Рис. 2), на відміну від типового діапазону ОАР у цих тварин (56-61 Гц).

Pис. 2. Вибіркова (б) та усереднена (в) спектральні оцінки фрагментів електричної активності нюхової луковиці морської свинки (а) за умов поведінкового збудження і проявів ВСА.

Нерегулярність окремих складових ВСА призводила до нівелювання характеристичних його вибіркових екстремумів на усереднених спектрограмах. Характерно, що в ЕА НЛ морських свинок цей феномен достатньо чітко простежувався навіть візуально, а в ЕА ПК носив переважно спорадичний характер. Спостерігалося явище одночасової реєстрації спалахів ВСА з іншими феноменами ЕА НЛ, або швидка їхня зміна протягом короткого проміжку часу, коли чітке проявлення одного із розглядуваних феноменів виражено змінювалось проявами іншого, який до цього часу не спостерігався. А також ізольоване проявлення специфічних веретеновидних коливань ОАР та "пачкової" ВСА.

Суттєво, що феномен ВСА не був відмічений при вивченні ЕА РС у інших досліджених видів тварин: щурів та мишей, хоча за певних поведінкових станів у них було виявлене зростання вираженості високочастотної частини спектру.

Тотожна суттєва варіабельність показників СГП, але відносно стійкі частотні характеристики для кожного виду, простежена і для діапазону повільно хвильових компонентів. Інтегральний його екстремум на вибіркових та усереднених кривих СГП проявлявся у досліджуваних видів, як правило, в діапазоні 0.5-10 Гц, що, на нашу думку, переважно віддзеркалювало якісні зміни параметрів респіраторних хвиль. Висока скорельованість останніх із глибиною і частотою дихання відображала таким чином допустимий діапазон коливань ЧД кожного виду тварин. Однак, передуюче відновлення останніх, порівняно зі спалаховими компонентами ОАР, опісля аносмії у щурів свідчить про можливість їхнього безпосереднього відношення також і до реалізації власне нюхової функції. Співвідношення проявів веретен ОАР із фазами дихального циклу в досліджуваних видів тварин не мало жорсткої обумовленості.

Особливості ольфакто-амигдалярного ритму та високочастотної синхронізованої активності у ссавців за різних функціональних станів. ОАР, як основний електрофізіологічний феномен ЕА РС усіх досліджуваних видів тварин, чітко виявлявся переважно у стані поведінкового збудження на фоні низькоамплітудної ДПА та вираженої РХ-активності, лише при певних поведінкових реакціях, а саме: при дослідженні нової експериментальної обстановки, реакціях на привнесення нового подразника тощо. Хоча виражені орієнтаційні реакції тварин переважно спричиняли часткове амплітудне пригнічення або ж повну блокаду проявів оформлених веретен ОАР подібно до стану спокійного неспання. Це проявлялося у загальному зниженні вираженності піку СГП в діапазоні ОАР (25-90 Гц, р<0.01), та істотному зменшенні його індексу. Відмітною особливістю для щурів та морських свинок за цих умов була поява на ЕЕГ НЛ високочастотної синхронізованої активності не оформленої в характеристичний спалах, що зумовлювало різке зростання індексу ОАР на вибіркових спектрограмах, яке супроводжувалося збільшеням потужності високочастотних компонентів (52-150 Гц), однак не досягаючим рівня виражених проявів ОАР (P<0.01). Слід також відмітити, що у тварин усіх досліджених видів спектральні компоненти веретен ОАР формувалися у тій же спектральній смузі, складові якої були помітно вираженi і в фоновій полiморфній активностi за вiдсутностi ритму.

Результати спектрального аналізу сегментів ЕА НЛ щурів, мишей та морських свинок, отримані у стані поведінкового збудження, що містили чітко візуально виділені веретена ОАР, вказують на доцільність розгляду останніх як комплексного спектрального феномену з сукупністю домінантних чітко виражених піків у значно ширшому частотному діапазоні, ніж за наявними літературними даними. Суттєві відмінності потужнісно-частотних параметрів цього феномену у різних видів (Табл. 1), а також виявлені топографічні відмінності веретен ОАР у різних видів, вірогідні зміни топограм протягом експерименту навіть у окремо взятої тварини певного виду, особливо стосовно амплітуди і форми прояву окремих веретен ОАР, та їхнє відмінне співвідношення із фазами дихального циклу зумовили необхідність проведення аналізу наявних експериментальних даних у цьому аспекті.

Табл. 1

Спектральні характеристики показників викликаних хвиль (ОАР)

лівої та правої нюхових луковиць у щурів, морських свинок, мишей

Права НЛ

Ліва НЛ

стат. Показник

Частота, Гц

Індекс, %

Частота, Гц

Індекс, %

щурі ОАР

максимум

86.6612.64

75.485.80

86.665.91

63.795.67

мінімум

41.090.98

26.180.63

39.580.41

24.510.02

середнє значення

63.633.03

42.941.93

66.092.28

38.031.87

морські свинки

максимум

58,481,97

61,544,25

68,682,95

44,724,58

мінімум

52,501,35

40,491,07

57,810,90

32,551,64

середнє значення

55,791,65

52,912,39

61,281,86

39,852,77

миші

середнє значення

58.640.65

50.281.89

51.572.43

24.371.49

У переважній більшості випадків у дослідних тварин при виражених "спалахах", що мали чітко окреслену веретеноподібну форму, індекс ОАР перевищував 25% і за цим показником спостерігалося вірогідне домінування правої НЛ (Р<0.05). За усередненим спектральним екстремумом такого домінування не відмічалося (Р>0.05). Поряд із цим у щурів виявлена специфічна частотна різнорідність веретен, а саме: початок веретена містив найбільш високочастотні компоненти, основна частина - складові нижчої частоти, а "хвостова" частина була представлена складовими, що мали майже подвійний декремент частоти порівняно із початком веретена (Рис. 3а). Спектральні прояви цих трьох компонентів ОАР полягали у значному зростанні потужності спектральних смуг високочастотних складових. На вибіркових спектрограмах ЕА НЛ і ПК це проявлялося в представленні високочастотних коливань ОАР сукупністю домінантних піків (5-7), що були суттєво відмежовані за спектральними екстремумами (Рис. 3в). Характерно, що діапазон спектральних максимумів низькочастотних складових веретен (25-50 Гц) у деяких випадках суттєво домінував над екстремумами високочастотного діапазону, а регулярність прояву екстремумів діапазону ОАР та їхня множинність спричиняла розширення площі під усередненою кривою СГП в області домінантних частот ОАР. Однак, така специфічна топограма прояву веретен зустрічалася достатньо рідко, переважно ж вони були представлені сукупністю вище названих компонентів компресованих в одне "веретено" без супроводжуючого його низькочастотного "хвоста".

Loading...

 
 

Цікаве