WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Епізоотологічний моніторинг та розробка серологічної діагностики ієрсиніозу тварин (автореферат) - Реферат

Епізоотологічний моніторинг та розробка серологічної діагностики ієрсиніозу тварин (автореферат) - Реферат

Результати досліджень щодо біологічних властивостей ієрсиній, клінічного та патологоанатомічного прояву ієрсиніозу використовуються в навчальному процесі при викладенні курсів мікробіології, епізоотології та патологічної анатомії на факультеті ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету, кафедрі мікробіології і фармакології та кафедрі заразних хвороб і ветеринарно-санітарної експертизи Луганського національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в самостійному проведенні методичної і аналітичної роботи, організації і проведенні моніторингових досліджень щодо ієрсиніозу в Україні, розробці серологічної діагностики ієрсиніозу. У співавторстві з д.вет.н. Бабкіним А.Ф., к.вет.н. Скрипником В.Г. розроблені ТУ У 46.15.091-95, „Набір компонентів для серологічної діагностики ієрсиніозів тварин".

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювались на: Всесоюзной конференции "Проблемы научного обеспечения животноводства Молдавии" (Кишенев, 25 мая 1990 г.); Конференции "Ветеринарно-медицинские, экономические, социальные и экологические проблемы" (Харьков, УНИИЭВ, 20-22 ноября 1990 г.); Всесоюзной конференции "Повышение продуктивности с.-х. животных и совершенствование мер борьбы с болезнями в условиях интенсивного ведения животноводства и создания фермерских хозяйств" (Харьков, ХЗВИ, 17-22 сентября 1991 г.); VII Международной конференции по проблемам ветеринарной медицины мелких домашних животных (Москва, 3-5 марта 1999 г.); І Міжвузівській науковій конференції "Інфекційна патологія молодняка с.-г. тварин і птиці " (Сумський ДАУ, 9-10 червня 1999 р.); Науково-практичній конференції паразитологів (Київ, НАУ, 3-5 листопада 1999 р.); V з'їзді паразитоценологів України з міжнародною участю (Харків, ХЗВІ, 5-6 квітня 2001 р.); ІХ Московском международном ветеринарном Конгрессе (Москва, 12-14 апреля 2001 г.); VI International Veterinary Immunology Symposium, Swedish University of Agricultural Sciences (Uppsala, Sweden, 15-20 July 2001 year); II научно-практической конференции по болезням лошадей (Москва, 21-22 сентября 2001 г.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції ветеринарних патологів (Київ, НАУ, 21-24 жовтня 2001 р.); Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів (Сумський НАУ, 2-18 квітня 2003 р.); Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів (Сумський НАУ, 6-22 квітня 2004 р.); ІІІ Міжнародній НПК „Молоді вчені – майбутнє вітчизняної ветеринарної науки"(Сумський НАУ, 27 вересня-1 жовтня 2004 р.); Міжнародній НПК „Здобутки і перспективи розвитку ветеринарної медицини" (Сумський НАУ, 28-30 вересня 2005 р.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 22 наукових праці, у т.ч. 10 статей у фахових виданнях, 3 методичні рекомендації, матеріали та тези 9 конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складаєтьсяз вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, пропозиції виробництву та додатків. Основний зміст викладено на 140 сторінках комп'ютерного тексту, 27 таблицях і 66 рисунках. Список використаних джерел включає 270 найменувань, з них 158 далекого зарубіжжя.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Роботу виконано в лабораторії вивчення хвороб рогатої худоби ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" і Сумському національному аграрному університеті впродовж 1985–2005 рр. Досліджена ієрсиніозна інфекція у великої і дрібної рогатої худоби, свиней, коней, що утримувалися в господарствах різної форми власності України, м'ясоїдні (собаки, коти), які належали власникам із міст Суми, Одеса і Київ, а також лабораторні тварини. Бактеріологічному дослідженню були піддані 272 матеріали [органи загиблих і вимушено забитих тварин, абортовані плоди, вагінальний слиз (тампони) корів з дисфункцією відтворення, глотковий слиз (тампони), сперма биків-плідників, фекалії].

Виділення ієрсиній здійснювали з використанням методу „холодового збагачення" в фосфатно-буферному розчині з рН 7,2-7,4 (Peterson J.S., Cook R., 1963). Накопичення ієрсиній здійснювали протягом 15 діб з періодичними висівами (3-4 рази) на середовище Ендо. Попередньо матеріал обробляли 0,5%-им розчином їдкого калію на 0,5%-му розчині натрію хлориду. Лужну обробку проводили в лунках полістеролових пластинок, оброблених етиловим спиртом 70є. Засів проводили штрихом з відривами петлі. Посіви інкубували при 25єС.

З метою ретроспективного вивчення розповсюдженості ієрсиніозної інфекції у сільськогосподарських і свійських тварин було досліджено 4819 сироваток крові тварин різних видів і вікових груп. Дослідження проводили за загальноприйнятою методикою в реакції аглютинації з формолантигенами, які виготовлені нами з референтних штамів Yersinia enterocolitica сероваріантів 03, 06.30, 09. Підставою для вибору сероварів ієрсиній були повідомлення Г.С.Андрєєвої з співавторами (1985) про циркуляцію цих сероварів Yersinia enterocolitica на території України. Антигени виготовляли за способом, запропонованим Дунаєвим В.І. (1985).

Для дослідження сироваток крові тварин в реакції аглютинації використовували антиген в кінцевій концентрації бактерій 109 м.к. в 1мл. Титр антитіл 1:200 вважали діагностичним. Реакцію аглютинації і реакцію зв'язування комплементу з єдиним бруцельозним антигеном проводили відповідно до загальноприйнятої методики (Настанова по діагностиці бруцельозу тварин, 1998 р.).

Для постановки РНГА використовували діагностикум кишково-ієрсиніозний еритроцитарний антигенний серотипів 03 і 09 виробництва підприємства по виготовленню бактерійних препаратів Санкт-Петербурзького НДІ вакцин і сироваток.

В ієрсиній вивчали: тинкторіальні властивості, визначали рухливість при 25є і 37єС, ферментацію лактози, глюкози, маніту, сорбіту, мальтози, рамнози, рафінози, арабінози, ксилоли, визначали здатність утворювати індол і сірководень, розріджувати желатину, встановлювали наявність оксидази, каталази, уреази, орнітиндекарбоксилази, фенілаланіндезамінази, здатність утворювати газ на середовищах з вуглеводами, реакцію Фогес-Проскауера при 25є і 37єС і з метиловим червоним, здатність до росту на цитратному агарі Симонса.

Належність виділених нами ізолятів ієрсиній до певного серотипу визначали за допомогою реакції аглютинації на скельцях з гіперімунними сироватками, що були отримані з лабораторії пошукових досліджень ЦНДІ епідеміології МОЗ Росії. Крім того гіперімунні сироватки були виготовлені нами з крові дослідних кроликів і баранів.

Гематологічні дослідження проводили згідно з методиками, які викладені в книзі „Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии" (М.: Агропромиздат, 1985).

Методом паперових дисків визначали чутливість виділених і референтних штамів до 38 антибіотиків із групи пеніцилінів, цефаспоринів, аміноглікозидів, макролідів та тетрациклінів.

Зараження лабораторних тварин проводили відповідно до методик (Западнюк И.П. и соавт. „Лабораторные животные".- К.: Вища школа, 1983).

Дозу зараження добовою культурою збудника визначали шляхом десятиразового розведення 0,1 мл культури в 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду з подальшим висівом 0,1 мл суспензії на чашки Петрі з МПА і підрахунком кількості колоній в 1 мл.

Сироватку молока і молозива для РА отримували шляхом додавання кристалічного натрію цитрату в кінцевій концентрації 3%. Після чого суміш витримували в холодильнику 30-40 хвилин і центрифугували при 4000 обертах впродовж 15 хвилин. Надосадову рідину досліджували в РА в різних розведеннях.

Гістоморфологічні зміни досліджувалися в парафінових зрізах тканин різних органів, забарвлених гематоксилін-еозином, карміном за Бестом і виготовлених за загальноприйнятою методикою (Меркулов Г.А. „Курс патогистологической техники".- Л.: Медицина, 1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Серологічні дослідженння великої рогатої худоби на ієрсиніоз і хламідіоз у проблемних щодо відтворення тварин господарствах. У лабораторії вивчення хвороб рогатої худоби ННЦ „Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини" впродовж 1986-1990 рр. проводилися серологічні дослідження тварин на хламідіоз і ієрсиніоз у комплексах України по виробництву молока, де спостерігали аборти в корів і нетелів, мертвонародження і народження нежиттєздатного молодняка.За нашою участю були проведені серологічні дослідження з хламідійними й ієрсиніозними антигенами 7094 сироваток крові великої рогатої худоби різних вікових груп. Позитивну реакцію на хламідіоз в РЗК визначали в межах від 3,5 до 58,7%. Крім того були досліджені сироватки 258 корів і нетелів, в яких реєстрували аборти, з 26 господарств, що надійшли з лабораторій ветеринарної медицини різних регіонів України для уточнення діагнозу на хламідіоз і бруцельоз. Хламідійні антитілі були виявлені у тварин з 20 господарств (57 голів або 22%). Також було серологічно досліджено сироватки крові 35 биків-плідників з 9 господарств і 2 племоб'єднань, 1945 сироваток від корів, нетелів і телиць парувального віку з 34 господарств, які досліджувалися в лабораторіях ветеринарної медицини в зв'язку з плановими дослідженнями на бруцельоз і давали сумнівні або різного рівня позитивні реакції. Крім того проводили дослідження сироваток крові телят хворих на бронхопневмонію, ентерити, діарею, кон'юнктивіти, запалення суглобів. Відсоток позитивно реагуючих сироваток від хворих телят склав 20,7%.

Loading...

 
 

Цікаве