WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

У ЧТХ дітей, не інфікованих ЦМВ, епізодичність ГРВІ була вірогідно позитивно пов'язана з індексом імунорегуляції СД4+/СД8+ (r=+0,99), імуноглобулінами класу IgА (r=+0,89), протизапальним цитокіном ІЛ-4 (r=+0,29), негативно – з показниками фагоцитарної ланки імунітету (r=-0,99) й ІФН-г (r=-0,39). Тривалість респіраторних захворювань у дітей цієї групи була зворотно пропорційною вмісту СД8+-лімфоцитів (r=-0,99), показникам фагоцитозу (r=-0,99) та цитокіну ІЛ-1 (r=-0,48).

Таким чином, кореляційна структура взаємообумовленості частоти й тривалості респіраторних захворювань з показниками імунітету за наявності латентного й активного перебігу ЦМВ-інфекції у ЧТХ дітей полягала в інтеграції у взаємозалежний процес усіх імунорегулюючих компонентів специфічного та неспецифічного захисту незалежно від наявності будь-якого сприятливого фактора. Враховуючи, що ці порушення пов'язані з інфікованістю дітей, можна припустити, що природа виникнення цих змін, очевидно, пов'язана з ЦМВ.

Аналізуючи вірогідність зв'язків між частотою та тривалістю респіраторних захворювань, ступенем імунних змін у ЦМВ-інфікованих ЧТХ дітей, можна стверджувати, що виявлені імунні порушення є прогностичними у розвитку повторних респіраторних захворювань незалежно від характеру перебігу ЦМВІ.

ВИСНОВКИ

Представлено нове науково-практичне вирішення завдання, яке полягало у визначенні впливу цитомегаловірусної інфекції на характер і клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють.

  1. У дітей, які часто й тривало хворіють, інфікованих цитомегаловірусом, незалежно від активності перебігу інфекції, порівняно з неінфікованими пацієнтами, перші епізоди гострих респіраторних захворювань частіше проявляються вже на першому році життя з подальшим збільшенням їх частоти після року в 1,6 рази (5,590,19 випадків на рік), тривалості – в 1,5 рази (15,30,32 днів) і кількості ускладнень – в 1,5-2 рази. Серед них домінують гострі й рецидивуючі отити (63,1% хворих), гострі обструктивні бронхіти (43,1%), пневмонії (33,5%).

  2. Встановлено, що на частоту й тривалість гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку й ризик внутрішньоутробного цитомегаловірусного інфікування впливають: ускладнений перебіг вагітності й пологів як попередніх, так і нинішніх, пов'язаних з урогенітальними й респіраторними інфекціями у матерів (41,3% випадків), трьома та більше штучними абортами (53,7%), викиднями й мертвонародженнями (10,2%), фетоплацентарною недостатністю (39,9%), патологією плацентарної тканини (19,76%), передчасними пологами (37,7%), інтранатальною гіпоксією плода (47,3%); патологією неонатального періоду, яка характеризується недоношеністю (37,7%), неврологічними відхиленнями (86,2%), кардіореспіраторними дисфункціями (40,1%), гіпербілірубінемією (50,3%), уродженими аномаліями й вадами розвитку (22,8%), що вірогідно відрізнялися від даних неінфікованих ЧТХ пацієнтів (р<0,05).

  3. Серед дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, цитомегаловірусне інфікування виявляється в 65,2% випадках, з них у 34,1% – активний перебіг інфекційного процесу, у 65,9% – латентний. У 80,2% інфікованих дітей спостерігалося моноцитомегаловірусне інфікування, у 19,8% – асоціації з вірусами простого герпесу і/або Епштейна-Барр.

  4. У дітей раннього віку, котрі часто й тривало хворіють на респіраторні інфекції, на фоні активного перебігу цитомегаловірусної інфекції вірогідно частіше (р<0,05), порівняно з латентним, спостерігаються гіперплазія тимуса – в 2,4 рази, у разі латентного перебігу інфекції – анемія в 1,6 рази, дисгармонічний фізичний розвиток – в 1,2 рази.

  5. Незалежно від перебігу цитомегаловірусної інфекції, у дітей, що часто й тривало хворіють, у період клінічного благополуччя спостерігаються явища дисбалансу як у клітинній (збільшення рівнів СД3+, СД8+-лімфоцитів за наявності зниження СД16+, СД20+-клітин) і гуморальній (збільшення імуноглобулінів класів IgА, IgМ, IgG) ланках імунітету, так і в системі неспецифічної резистентності: збільшення фагоцитарного числа на фоні зниження показника завершеності фагоцитозу. Разом з тим, вірогідно частіше (р<0,05) латентний перебіг цитомегаловірусної інфекції характеризується збільшенням кількості СД4+-клітин, індексу імунорегуляції СД4/СД8 і зниженням кількості клітин, які беруть участь у фагоцитозі, активний перебіг – зниженням кількості СД4+-клітин, індексу імунорегуляції СД4/СД8, СД25+-лімфоцитів і підвищенням фагоцитарних клітин.

  6. Встановлено, що для дітей, котрі часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання на фоні персистуючого перебігу цитомегаловірусної інфекції, особливо в разі її латентного перебігу, характерними є ознаки триваючого запального процесу: підвищення рівнів прозапальних цитокінів ФНП, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8 і сироваткового ІФН-г на фоні зниження ІФН-б.

  7. Дані про високу активність маркерів запалення ФНП, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8 і сироваткового ІФН-г у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на респіраторні інфекційні захворювання на фоні персистуючої цитомегаловірусної інфекції, що супроводжуються дисбалансом у взаємодії імунних факторів, обумовлюють у цієї категорії пацієнтів ризик розвитку хронічних імунозалежних захворювань.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1. Додатковому серологічному й біологічному обстеженню, яке дозволяє виділити ЦМВ-інфікування, підлягають діти, які мають:

    • антенатальні материнські фактори, пов'язані зі штучними та мимовільними абортами, урогенітальними й іншими інфекціями, фетоплацентарною недостатністю й іншими ознаками несприятливого внутрішньоутробного розвитку плода;

    • ускладнення інтранатального періоду, які характеризуються передчасними пологами, патологією плацентарної тканини, гіпоксією плода;

    • патологічні стани періоду неонатальної адаптації, асоційовані з недоношеністю, асфіксією, неврологічними відхиленнями, кардіореспіраторними дисфункціями, анемією та гіпербілірубінемією, гепатоспленомегалією, уродженими вадами розвитку;

    • клінічні ознаки органних і системних захворювань, а саме: прояви ураження ЦНС, зокрема, у вигляді органічного ураження головного мозку, серцево-судинної системи, особливо її вроджених форм, патології шлунково-кишкового тракту, порушень слуху й офтальмологічної патології, гепатоспленомегалії, дисгармонічного фізичного розвитку, гіпо- й гіперплазії тимуса, анемії, алергічної патології;

    • часто (більше 5 разів на рік) і тривало (10 і більше днів) хворіють на гострі респіраторні захворювання з ускладненнями (повторними отитами, синуситами, бронхітами, пневмоніями) Встановлення інфікованості вимагає диференціювання варіанта перебігу інфекції методами ІФА та ПЛР.

  2. Наявність цитомегаловірусної інфекції у дітей, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, є показанням до дослідження стану загального імунітету й рівнів сироваткових інтерферонів. Виявлення у ЧТХ дітей з активним перебігом ЦМВІ дисбалансу клітинної фракції імунітету (підвищення кількості СД8+, зниження СД4+, СД16+), зниження рівня ІФНб та збільшення ІФНг, у ЧТХ дітей з латентним перебігом інфекції – збільшення числа СД8+-лімфоцитів, зниження СД20+-клітин і завершеності фагоцитозу, високого рівня ІФН-г є показанням до використання в лікувально-профілактичній терапії методів імуномодуляції та призначення рекомбінантних б-інтерферонів; у разі виявлення вираженої імуносупресії виправданою є стимуляція імунітету.

  3. Враховуючи ймовірність розвитку системного запального процесу та функціональних порушень органів і систем у ЧТХ дітей з персистуючою ЦМВІ, необхідним є диспансерне спостереження за цією категорією хворих з оцінкою ступеня активності інфекційного процесу 1 раз на 6 місяців і дослідження показників клітинної ланки імунітету з визначенням характеру змін концентрацій ІФН-б,-г у сироватці крові 1 раз на рік. Дітей повинні обстежувати, у першу чергу, імунолог, невролог, кардіолог, отоларинголог, ендокринолог та інші спеціалісти; обстеження слід здійснювати кожні півроку.

СПИСОК ОСНОВНИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1. Влияние факторов перинатального и постнатального цитомегаловирусного инфицирования на состояние здоровья детей раннего возраста / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Павлик Л.С., Иванова Н.Н., Бабина М.Л. // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6. – № 2. – С. 119-121. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клініко-імунологічне обстеження хворих, аналіз імунних змін та клінічних особливостей стану здоров'я дітей, сформульовані наукові висновки, оформлення матеріалу до друку).

  2. Роль инфицированности герпесвирусами в состоянии здоровья часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И.Г., Зяблицев С.В. // Буковинський медичний вісник. – 2003. – Т. 7. – № 1. – С. 107-109. (Дисертантом визначенні методи дослідження проводилось імунологічне обстеження дітей, статистична обробка отриманих результатів, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

  3. Особенности постнатального течения внутриклеточной инфекции у детей младшего возраста / Самойленко И.Г., Иванова Л.А., Коринева Л.С., Бухтияров Э.В. // Питання експериментальної та клінічної медицини (зб. наукових статей). – Донецьк. – 2003. – Вип. 7. – Т.2. – C. 79 - 83. (Дисертантом визначенні методи дослідження проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

  4. Иванова Л.А. Значение вируса Эпштейна-Барр в течении заболеваний респираторного тракта у детей раннего возраста / Иванова Л.А., Зяблицев С.В., Чернышева О.Е. // Питання експериментальної та клінічної медицини. (зб. наукових статей). – Донецьк. – 2003. – Вип. 7. – Т. 1. – C. 225 - 230. (Автором проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

  5. Структурні зміни у внутрішніх органах у дітей з природженою цитомегаловірусною інфекцією / Юліш Є.І., Чернишова О.Є., Іванова Л.А., Зикова О.І. // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7. – № 6.– С.100 - 101. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, статистична обробка і аналіз результатів обстеження).

  6. Юлиш Е.И. Особенности здоровья матерей детей, переносящих цитомегаловирусную инфекцию и относящихся к группе часто и длительно болеющих / Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Медико-соціальні проблеми сім'ї. – 2006. – Т. 11. – № 4.– С. 40 - 47. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка, аналіз і узагальнення результатів, сформульовано наукові висновки).

  7. Чернышева О.Е. Характер изменений здоровья детей раннего возраста, состояния их иммунного и цитокинового статуса на фоне различного течения инфекции, вызванной вирусом Эпштейна-Барр / Чернышева О.Е., Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Врачебная практика. – 2007. – № 1 (55). – С. 24 - 28. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалу до друку).

  8. Герпесвирусное инфицирование как педиатрическая проблема / Юлиш Е.И., Иванова Л.А. // Сб. научн. раб. "Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХІ веке". Мат. международ. науч.-практич. конф., посвящен. 75-летию ДонГМУ им. М. Горького. Донецк. – 2005. – С. 173 - 176. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

  9. Юлиш Е.И. Особенности периода новорожденности детей, часто и длительно болеющих в раннем воздасте респираторными заболеваниями на фоне персистирующей цитомегаловирусной инфекции / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Ярошенко С.Я. // Здоровье ребенка. – 2007. – №4 (7).– С. 41 - 47. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка отриманих результатів, сформульовано наукові висновки).

  10. Особенности иммунного статуса у часто и длительно болеющих детей, инфицированных внутриклеточными агентами / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И. Г. Гадецкая С.Г. // Мат. республ. научн.-практ. конф. – Вестник физиотерапии и курортологии. Евпатория. – 2002. – № 3. – С. 20. (Дисертантом проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, сформульовані наукові висновки).

  11. Особливості антибактеріальної терапії у дітей раннього віку, хворих на нешпитальне гостре захворювання легень / Юліш Є.І., Подоляка В.Л., Максимова С.М., Платіца Л.Є., Іванова Л.А., Грисюк І.А., Чересло І.А., Кузьменко В.А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – К. – 2002. – № 2. – С.62. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, проведення імунологічного обстеження, підготовка матеріалу до друку).

  12. Роль цитомегаловірусної інфекції в етіології уражень серця у дітей першого року життя / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Степанова Г.Г., Самойленко І.Г. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – К. – 2002. – № 6. – С.56. (Дисертантом здійснювався аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

  13. Хронічне вірусне інфікування дітей, які часто і тривало хворіють / Є.І.Юліш, Л.А.Іванова, І.Г. Самойленко, С.Г. Гадецька, О.І. Зикова. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Мат. наук.-практ. конф. "Часто хворіючі діти як актуальна проблема клінічної педіатрії". – 2002. – № 5. – С. 59 - 60. (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, аналіз анамнестичних даних, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку).

  14. Юлиш Е.И. Роль герпевирусов в состоянии иммунной системы часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Самойленко И. Г. // Мат. наук.-практ. конф. "Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах". Чернівці. – 2002. C. 99. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження, підготовка матеріалу до друку).

  15. Юліш Є.І. Роль внутрішньоутробного інфікування в стані здоров'я дітей, які часто і довгостроково хворі / Юліш Є.І., Самойленко І.Г., Іванова Л.А. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2002. – № 3.– С. 100. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження).

  16. Юліш Є.І. Роль внутрішньоутробного інфікування в стані здоров'я дітей, які часто і довгостроково хворіють / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Самойленко І.Г. // Перінатологія і педіатрія.– К. – 2002. – № 3. – С.100. (Дисертантом проводилось імунологічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, оформлення тез до друку).

  17. Юлиш Е.И. Влияние персистирующей цитомегаловирусной инфекции на патогенез поражений сердца у детей раннего возраста / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е. // Вестник фитотерапии и курортологии. Мат. республ. научн.-практ. конф. "Актуальні питання дитячої кардіоревматології". Євпаторія. – 2003. – № 1. – С. 34. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів обстеження, підготовка тез до друку).

  18. Юлиш Е.И. Иммунные сдвиги у часто и длительно болеющих детей с персистирующей внутриклеточной инфекцией / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – №4.– С.109. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення).

  19. Особенности постнатального течения внутриклеточной инфекции у детей младшего возраста / Самойленко И.Г., Иванова Л.А., Коринева Л.С., Бухтияров Э.В. // Питання експериментальної та клінічної медицини (зб. наукових статей). – Донецьк. – 2003. – Вип. 7., Т. 2. – C. 79 - 83. (Дисертантом здійснювався підбір літератури та її узагальнення, аналіз анамнестичних даних, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку).

  20. Связь персистенции герпесвирусов с состоянием здоровья часто и длительно болеющих детей / Юлиш Е.И., Иванова Л.А., Чернышева О.Е., Колесникова А.Г., Зыкова Е.И. // Мат. конгр. педіатрів України. "Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі". – К. – 2003. – С. 299 - 300. (Дисертантом проведено обстеження хворих, аналіз імунних змін та клінічних особливостей стану здоров'я дітей, статистична обробка отриманих результатів).

  21. Иванова Л.А. Цитокиновый статус у детей с персистирующим течением Эпштейна-Барр и цитомегаловирусной инфекции / Иванова Л.А., Чернышева О.Е., Зыкова Е.И. // Перінатологія і педіатрія. Мат. III Всеукр. наук.-практ. конф. "Питання імунології в педіатрії". – К. – 2003. – № 3. – С.95. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистична обробка отриманих результатів, сформульовані наукові висновки).

  22. Напрями терапії та реабілітації внутрішньоклітинних інфекційних агентів / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Самойленко І.Г., Гадецька С.Г. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Мат. наук.-практ. конф. "Профилактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації". – К. – 2003. – № 1. – С. 85. (Дисертантом проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалу до друку).

  23. Юліш Є.І. Особливості інтерфероногенезу у дітей, які часто і тривало хворіють, на тлі різного перебігу цитомегаловірусної інфекції / Юліш Є.І., Іванова Л.А., Чернишова О.Є. // Мат. ІV науково-практична конференція "Питання імунології в педіатрії". – Львів. – 2004. – С. 31. (Автором проведено підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, підготовка матеріалу до друку).

  24. Імуноморфологічні зміни в дітей з природженою цитомегаловірусною інфекцією / Юліш Є.І., Чернишева О.Є., Зикова О.І., Абдуллін Р.Ф., Іванова Л.А. // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз. Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль. – 2004. – С. 253 - 254. (Дисертантом проводилось клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення).

Loading...

 
 

Цікаве