WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Функціональний стан імунітету у ЧТХ дітей у разі латентного перебігу ЦМВІ характеризувався гіперактивацією та проліферацією клітинного імунітету, дисбалансом на рівні Т- і В-ланки, зниженням проліферації В-клітин, функціональною гіперпродукцією імуноглобулінів усіх класів, помірною кількісною та функціональною недостатністю фагоцитарної ланки імунітету. Стану протиінфекційного захисту при латентному перебігу інфекції притаманне відносне зниження кількості кілерних клітин, збільшення СД4+, СД8+, цитокінів – ІЛ-2, ІФНг). На цьому фоні спостерігалася стимуляція гуморальних неспецифічних факторів захисту, зокрема імуноглобулінів ІgM і ІgG, та неадекватна реакція фагоцитозу.

У разі активного перебігу інфекції порушення імунних реакцій були пов'язані з дисбалансом у клітинній ланці імунітету внаслідок зниження проліферації та диференціювання хелперної фракції (СД4+-клітин), обмеженням клітинної регуляції та депресією В-клітин на фоні гіперімуноглобулінемії. Характерною для активного перебігу інфекційного процесу була неповноцінність фагоцитарних реакцій: за наявності збільшеної кількості фагоцитів і посилення їх функціональної активності завершеність фагоцитозу була зниженою. Стан протиінфекційного захисту відзначався напруженням імунних реакцій з порушенням клітинної імунорегуляції. Вона проявлялася зниженням проліферації та функціонального резерву кілерних (СД16+-клітин) і хелперних (СД4+-клітин) лімфоцитів на фоні задовільного потенціалу супресорно/цитотоксичних лімфоцитів (СД8+-клітин), гіперпродукцією ІЛ-2 і дисбалансом ІФНб та ІФНг на фоні неадекватності функцій гуморальної ланки імунітету й фагоцитозу.

Таблиця

Показники імунного статусу дітей, які часто й тривало хворіють, на фоні різного перебігу цитомегаловірусного інфікування (Мм)

Показник (абс./%)

Практично здорові діти (n=19)

Діти, які часто й тривало хворіють

з ЦМВІ (n=53)

з латентним перебігом ЦМВІ, (n=23)

з активним перебігом ЦМВІ, (n=30)

без ЦМВІ (n=24)

CД3+,%

55,742,23

70,092,57*#

74,743,09*#^

59,402,34

57,303,45

CД3+,абс.

2,550,19

2,851,62

3,170,27*#^

2,110,22

2,540,23

CД4+,%

29,332,76

33,7211,42

37,962,26*^

24,001,61

32,706,67

CД4+,абс.

1,310,05

1,400,90

1,650,18*^

0,830,15*#

1,320,13

CD8+,%

18,472,64

23,818,36

24,171,91*

23,002,05*

20,742,60

CД8+,абс.

0,830,07

0,960,60

1,010,08*

0,880,21

0,900,11

CД4+/CD8+

1,590,29

1,550,76

1,740,17^

1,090,06*#

1,580,43

CД+16,%

11,84,65

10,316,18

10,221,39

10,551,65

12,722,65

CД16+,абс.

0,440,21

0,460,14

0,510,04^

0,360,07

0,480,11

CД25+,%

12,043,01

11,704,21

12,951,51^

8,771,46*

10,631,97

CД20+,%

19,170,89

13,726,43*

15,741,37^

9,100,81*#

15,271,38

CД20+,абс.

0,860,06

0,520,29*#

0,610,06*^

0,310,03*#

0,810,14

IgA (г/л)

0,590,14

1,370,14*#

1,290,17*#

1,560,24*#

0,660,12

IgM (г/л)

0,740,12

1,430,06*#

1,410,08*#

1,480,12*#

0,830,13

IgG (г/л)

6,851,19

10,950,43*#

11,640,45*#^

9,240,77*#

5,391,07

ПФК

50,163,9

46,382,15

42,092,01*^

55,403,93

51,704,7

ФЧ

5,250,72

6,211,09#

5,690,47#^

7,400,66*#

4,160,83

ЗФ

0,860,09

0,640,06*

0,650,01*

0,640,01*

0,690,11

ІФН-б

12,565,71

43,1218,49*

51,5634,56

39,5222,56

23,615,18

ІФН-г

44,9223,87

229,1038,33*#

203,5258,47*

251,2453,01*#

128,6927,87*

ФНП

19,881,83

71,36416,91*#

56,3513,08*#

95,7639,04*#

23,536,02

ІЛ-1

14,6112,11

188,0644,34*#

124,5241,96*#

261,3979,51*#

42,7910,51*

ІЛ-2

14,607,53

240,7343,54*#

261,3558,39*#

208,6667,05*#

74,4813,38*

ІЛ-6

3,671,72

97,2543,01*#

173,8478,71*#^

14,761,06*

15,395,15*

ІЛ-8

5,942,46

38,387,08*

43,049,52*

30,2210,15*

48,4013,42*

ІЛ-4

9,701,87

44,659,4*#

38,237,31*#

52,2218,87*#

10,231,28*

ІЛ-10

9,071,98

12,641,19

13,331,77

11,971,64

7,843,21

Примітки: * – вірогідна відмінність порівняно з показником практично здорових однолітків, р<0,05; # – вірогідна відмінність порівняно з показником неінфікованих ЧТХ дітей, р<0,05; ^ – вірогідна відмінність порівняно з активним перебігом ЦМВІ, р<0,05;

Стан імунної системи у неінфікованих ЧТХ дітей відзначався помірним дисбалансом клітинного й гуморального імунітету, задовільною імунорегуляторною здатністю, дисімуноглобулінемією (збільшення IgА, IgМ і зниження IgG), функціональною неспроможністю фагоцитарної ланки. Протиінфекційний імунітет ЧТХ дітей, не інфікованих ЦМВ, характеризувався зниженням неспецифічних факторів захисту фагоцитарної ланки імунітету за наявності задовільних реакцій клітинної та гуморальної відповіді.

На фоні стимуляції протиінфекційних реакцій імунної системи та змін її функціонального стану спостерігалося значне посилення запальних процесів, про що свідчило збільшення вироблення прозапальних цитокінів ІФН, ФНП, ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-8), більш виражена цитокінемія у разі латентного перебігу ЦМВІ порівняно з її активним перебігом. Високий рівень запальної активності, який зберігається в період клінічного благополуччя, опосередковано свідчить про можливу хронізацію патологічних процесів.

Під час аналізу показників імунітету встановлено, що у дітей з латентним перебігом ЦМВІ частота ГРВІ була пропорційно залежною від кількості СД8+-лімфоцитів (r=+0,25) і зворотно залежною від індексу СД4+/СД8+ (r=-0,38); негативно корелювала з кількістю СД20+-клітин (r=-0,33), показником завершеності фагоцитозу (r=-0,39), лінійно пов'язана з рівнем сироваткових цитокінів ІФН-г (r=+0,38), ІЛ-8 (r=+0,35) та ІЛ-10 (r=+0,23). Під час розгляду показника тривалості перебігу респіраторних захворювань у цієї категорії дітей виявлено негативні зв'язки з рівнем СД20+-лімфоцитів (r=-0,40) і завершеністю фагоцитозу (r=-0,45) й позитивні – з рівнем ІЛ-1 (r=+0,36).

У дітей з активним перебігом ЦМВІ індекс респіраторної захворюваності був зворотно пропорційно пов'язаний із загальною кількістю СД3+-Т-лімфоцитів (r=-0,31) та їх хелперною фракцією – СД4+-клітинами (r=-0,35) і прямо пропорційно – з кількістю супресорних СД8+-лімфоцитів (r=+0,32). Як і за наявності латентного перебігу, у дітей з активним інфекційним процесом виявлено зворотний зв'язок досліджуваного показника зі значенням СД20+-лімфоцитів (r=-0,39), що впливало й на кількість IgМ (r=-0,32). Вірогідно підтверджено обумовленість частоти респіраторної захворюваності дисоціацією інтерфероноутворення за рахунок ІФН-б (r=-0,28) та ІФН-г (r=+0,25). Визначено зворотну залежність з прозапальними цитокінами ІЛ-1 (r=-0,38) та ІЛ-8 (r=-0,32). Тривалість перебігу респіраторних захворювань у дітей цієї групи була негативно корелятивно пов'язаною з СД20+-лімфоцитами (r=-0,39), імуноглобулінами класу IgG (r=-0,38) та інтерлейкіном ІЛ-2 (r=-0,39). Виявлено позитивні функціональні залежності з рівнями імуноглобулінів класу IgА (r=+0,42) і цитокіном ІЛ-8 (r=+0,27).

Loading...

 
 

Цікаве