WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Визначення рівня Т-клітин (СД3+) і основних субпопуляцій лімфоцитів СД4+, СД8+, СД16+, СД25+, зокрема В-клітин (СД20+) у крові проводилося з використанням методу непрямої імунофлюоресценції із застосуванням панелі моноклональних антитіл серії ІПО згідно з методичними рекомендаціями Є.Ф.Чернушенко.

Вміст основних імуноглобулінів класів IgA, IgM, IgG у сироватці крові досліджували методом прямої імунофлюоресценції за методикою G. Mancini at al..

Сироваткові концентрації цитокінів (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-4, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10, ФНП, ІФН-б, іФН-г) визначали ІФА за допомогою стандартного комерційного набору реактивів і методик фірми Amersham International plc (Англія), результати виражали в пг/мл. Імуноферментні дослідження виконано на обладнанні "SANOFI DIAGNOSTIC PASTEUR" (Франція), ПЛР-діагностику – на ампліфікаторі "Термоцик" (МС2).

Одержані в процесі спостереження дані обробляли за допомогою математичної статистики. Для первинних кількісних показників розраховували середнє арифметичне, похибку середньоарифметичного значення, середньоквадратичне відхилення. Для бінарних перемінних використовували розрахунок середнього процента, похибку середнього процента. Відмінності між параметричними вибірками оцінювали за параметричним критерієм Ст'юдента (t) і Фішера (F). Між номінальними перемінними (шкалами найменувань) застосовували 2-критерій для таблиць сполучуваних ознак. Вірогідність відмінностей оцінювали за рівнем значущості р<0,05. Встановлення взаємозв'язку між кількісними перемінними визначали за допомогою парного коефіцієнта кореляції Пірсона (r); для рангових перемінних взаємозв'язок визначали за допомогою рангового коефіцієнта кореляції Спірмена (rs). Оцінено внесок дії фактора (d) у зміни показників за допомогою дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізу. Для первинної підготовки таблиць і проміжних розрахунків використовували пакет Excel. Основна частина математичної обробки проводилася на ПК із застосуванням стандартних статистичних пакетів SPSS і STATISTICA 5.5.

Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що у 73,8 % (n=189) пацієнтів з групи ЧТХ у ранньому віці виявлялися маркери герпесвірусних інфекцій. Серед патогенів, включаючи ВПГ (n=29, 15,3 %) і ВЕБ (n=32, 16,9 %), найчастіше виявлявся ЦМВ, зареєстрований у 88,3 % (n=167) дітей. При цьому серед дітей, які мали серологічні та біологічні маркери ЦМВ, у 80,2% (n=134) випадків ЦМВІ виступала як самостійний збудник, у 19,8% (n=33) була асоційована з іншими герпесвірусами. Латентний перебіг ЦМВІ, виявлений у 65,9% (n=110) обстежених дітей, зустрічався значно частіше, ніж активний – у 34,1% (n=57).

Аналіз медико-біологічних факторів ризику, які, за даними літератури, можуть бути причиною високої респіраторної захворюваності й ЦМВ-інфікованості дітей, дозволив виявити несприятливі преморбідні умови для дисгармонійного розвитку і формування здоров'я всіх дітей, які часто й тривало хворіють, порівняно зі здоровими однолітками. Структура факторів у порівнюваних групах характеризувалась однорідністю, відмінності полягали лише в їх більшій розповсюдженості в групі ЦМВ-інфікованих (рис.1).

Рис. 1. Найбільш вагомі анте-, інтра- і постнатальні фактори ризику гострих респіраторних захворювань і ЦМВ-інфікування у дітей з групи ЧТХ

Так, найбільш часто у матерів дітей з ЦМВІ, порівняно з анамнестичними даними групи неінфікованих, в анамнезі були штучні аборти більше 3 (р<0,05), урогенітальні інфекції (р>0,05), загроза переривання вагітності (р<0,05), патологія плацентарної тканини (р<0,05). Патологічні стани періоду новонародженості були пов'язані з недоношеністю (р<0,05), асфіксією (р<0,05), неврологічними відхиленнями (р<0,05), кардіореспіраторними дисфункціями (р>0,05), анемією (р<0,05) та гіпербілірубінемією (р<0,05), вродженими вадами й аномаліями розвитку (р<0,05). На підставі математичного аналізу розкрито достовірний зв'язок між несприятливими перинатальними чинниками ризику обстежених дітей і ЦМВ-інфікованістю, частотою і тривалістю респіраторних захворювань, як ознаками, максимально взаємозв'язаними (p(чІ)<0,05). Наведені дані свідчать, що діти, народжені від матерів з обтяженим анамнезом, формують групу ризику з внутрішньоутробного ЦМВ-інфікування.

Сумісний вплив ЦМВІ, частих і тривалих респіраторних інфекцій на фоні преморбідної астенізації привів до збільшення соматично хворих дітей. Серед ЦМВ-інфікованих дітей показник загальної захворюваності склав 161,97 на 100 обстежених пацієнтів. Кількість діагностованих захворювань у неінфікованих дітей на 100 обстежених склала 38,02, тобто відзначено практично чотирикратну різницю в частоті клінічних діагнозів (рис. 2).

Рис. 2. Частота окремих клінічних уражень у ЧТХ дітей з ЦМВІ раннього віку

З найбільшою частотою реєструвались ураження ЦНС: відзначено 5-кратне збільшення частоти патології ЦНС у дітей з ЦМВІ порівняно з неінфікованими дітьми (р<0,05), причому в першій з названих груп відзначено більшу частоту пароксизмальних станів, рухових порушень, а також органічних уражень, які було зареєстровано в них у 6,5 рази частіше, ніж у неінфікованих дітей. У групі інфікованих ЦМВ дітей у 1,8 рази частіше реєструвалася патологія серця (р<0,05), причому в 2,8 рази – її вроджені форми.

Питома вага вроджених вад розвитку та недиференційованої ембріопатичної стигматизації в 2,5 рази вірогідно частіше реєструвалась у групі ЦМВ-інфікованих (р<0,05). Частота втягнення гепатобіліарної системи в патологічний процес у групі інфікованих ЦМВ дітей була в 2,2 рази частішою у співставленні з групою порівняння. У дітей з ЦМВ-інфікуванням в 2,8 рази частіше спостерігалося зниження темпів фізичного розвитку й антропометричних характеристик порівняно з показниками неінфікованих ЧТХ дітей, у 2 рази частіше спостерігалися формування алергічної патології та анемія з домінуванням залізодефіцитних форм.

Резидуально-органічна патологія виявлялась у більшості інфікованих дітей. Зокрема, під час співставлення даних масо-ростових коефіцієнтів, анемії, патології ЦНС і ССС, які були після народження та з'явилися на момент обстеження дітей, встановлено, що у 1/3 ЦМВ-інфікованих пацієнтів і Ѕ неінфікованих відзначався зворотний розвиток деяких симптомів, виявлених у неонатальному періоді, у половини інфікованих і неінфікованих обстежених спостерігався повільний розвиток симптоматики або стаціонарність перинатальної патології, у 20% інфікованих дітей стани перинатального періоду трансформувалися в тяжчі форми.

Під час обстеження ЦМВ-інфікованих дітей з латентним і активним перебігом вірогідних відмінностей у клінічній симптоматиці, які б дозволили диференціювати варіанти перебігу інфекції, виявлено не було через ідентичність їх проявів за основними нозологічними формами. Коефіцієнти впливу латентного і активного перебігу інфекції, показників ГРЗ на формування клінічних станів у дітей підтверджені результатами математичного аналізу (p(чІ)<0,05).

Інтенсивність впливу ЦМВ-інфікування на характер перебігу респіраторної захворюваності ЧТХ дітей оцінювали за показниками частоти випадків ГРВІ, середньої тривалості захворювань, розвитком ускладнень. Так, індекс інфекційної захворюваності у пацієнтів, інфікованих ЦМВ, становив 5,590,19 епізодів на рік і був у 1,6 рази вищим порівняно з аналогічним показником у неінфікованих ЦМВ ЧТХ дітей (3,472,09 випадків на рік) і в 3,5 рази вищим порівняно з показником практично здорових дітей (1,570,16 випадків на рік). Темпи нормалізації клінічної симптоматики респіраторної патології ЧТХ дітей з ЦМВІ були в 1,5 рази повільнішими порівняно з неінфікованими дітьми. Показник тривалості респіраторних захворювань у групі інфікованих дітей склав 15,270,32, у групі порівняння 10,073,86, і в групі практично здорових дітей 4,972,35 днів. У першому півріччі життя у 46,70% (n=78) ЦМВ-інфікованих дітей і у 38,80% (n=26) неінфікованих реєструвалися перші випадки ГРВІ. У 77,24% (n=129) інфікованих ЦМВ дітей і 50,74% (n=34) неінфікованих віком до одного року вже були повторні та/або ускладнені гострі респіраторні захворювання.

Діти з ЦМВ-інфікуванням в 1,5 рази частіше переносили ускладнені форми ГРВІ (85,62%, р<0,05) порівняно з неінфікованими дітьми. Найбільшу силу впливу ЦМВІ було виявлено при захворюваннях ЛОР-огранів (122,15 на 100 обстежених, р<0,05), при цьому переважною патологією були отити (63,06%, n=73, р<0,05). Запальні процеси ЛОР-органів реєструвалися у кожної третьої дитини (32,33%, n=38, р<0,05). По ходу розвитку запального процесу у 3 інфікованих ЦМВ дітей уже в ранньому віці сформувалася туговухість. У більшості ЦМВ-інфікованих дітей серед бронхопульмональних ускладнень (111,97 на 100 обстежених, р<0,05) було зареєстровано обструктивні бронхіти (43,11%, n=50, р<0,05) і пневмонії (33,53%, n=40, р<0,05). Частота повторних захворювань у інфікованих дітей перевищувала аналогічний показник у групі неінфікованих у 2-3 рази. Підтвердили наявність асоціативних зв'язків між кратністю, тривалістю, розвитком ускладнень і ЦМВ-інфікованістю дітей (p(чІ)<0,05).

Епізоди й ускладнення ГРВІ не залежали від латентного чи активного перебігу процесу, що дозволяє зробити висновок про відносність впливу характеру перебігу ЦМВІ на клінічні показники респіраторної патології. Це підтверджувалося методами математичного аналізу, який вказував на стійкий, з високим ступенем вірогідності, рівнозначний характер зв'язку між різним перебігом ЦМВІ та показниками респіраторної захворюваності у дітей(p(чІ)<0,05).

Крім цього, дані імунологічних досліджень свідчать, що стан імунної системи, характер протиінфекційного захисту у ЧТХ дітей цієї групи пов'язані з активним і латентним варіантами перебігу ЦМВІ (табл.).

Loading...

 
 

Цікаве