WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Клініко-імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних за-хворювань на фоні цитомегаловірусної інфекції у часто та тривало хворіючих дітей ра - Реферат

Обґрунтовано схильність до частих респіраторних захворювань і розвиток ускладнень у дітей раннього віку на фоні персистуючого перебігу цитомегаловірусної інфекції.

Встановлено, що в період клінічного благополуччя у дітей, котрі часто й тривало хворіють на фоні активного й латентного перебігу цитомегаловірусної інфекції, відзначено різні порушення в імунному статусі, пов'язані як з частотою й тривалістю респіраторної захворюваності, так і з цитомегаловірусною персистенцією.

Вперше у дітей з цитомегаловірусною інфекцією, які часто й тривало хворіють, у період клінічного благополуччя виявлено дисбаланс співвідношення прозапальних (ІЛ-1, ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ФНП) і протизапальних (ІЛ-4, ІЛ-10) цитокінів і зміни вмісту сироваткових інтерферонів ІФН-б та ІФН-г в бік збільшення рівнів прозапальних цитокінів і ІФН-г.

Визначено, що персистуюча цитомегаловірусна інфекція, незалежно від терміну інфікування дитини раннього віку, характеру її перебігу (активного чи латентного), є фактором ризику розвитку як функціональних, так і органічних змін в органах і системах, а також фоном для формування хронічної патології.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано необхідність обстеження дітей, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання, на наявність цитомегаловірусної інфекції та характер її перебігу методами молекулярно-біологічної та серологічної діагностики.

Встановлено, що активний чи латентний перебіг цитомегаловірусної інфекції у дітей, які часто й тривало хворіють, визначає різні за характером зміни в імунітеті, що є обґрунтуванням диференційованого підходу до призначення імунокоригуючої терапії.

Перед проведенням імунокоригуючої терапії у дітей, які часто й тривало хворіють, з персистуючим перебігом цитомегаловірусної інфекції треба проводити дослідження показників загального імунітету й сироваткових інтерферонів ІФН-б та ІФН-г.

Одержані дані, які вказують на наявність імунозапального потенціалу латентної та активної цитомегаловірусної інфекції у дітей, які часто й тривало хворіють, є обґрунтуванням тривалого, без обмеження строків, спостереження з метою своєчасного виявлення хронічних системних захворювань.

Результати дослідження впроваджено в роботу міських і обласних лікарень мм. Донецька, Харкова, Сімферополя, Запоріжжя. Результати наукових досліджень дисертації використовуються в навчальному процесі на педіатричних кафедрах ДонНМУ ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Особиста участь автора у виконанні роботи й одержанні наукових результатів полягала в узагальненні даних спеціальної літератури, визначенні основних завдань і методологічного підходу до проведення цього дослідження. Автором самостійно проведений аналіз первинної медичної документації, розроблені карти спостереження, здійснено взяття матеріалу для дослідження, виконано клінічне й параклінічне обстеження пацієнтів, вивчені клінічні та імунологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань на фоні цитомегаловірусного інфікування у дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють. Здобувачем систематизовано і статистично оброблено дані з подальшою інтерпретацією та узагальненням. На основі одержаних результатів виділено клініко-імунологічні еквіваленти перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей на фоні цитомегаловірусної персистенції, визначено діагностичну значущість латентного й активного перебігу захворювання, сформульовано висновки та практичні рекомендації. Автор особисто займалася впровадженням у практику основних положень дисертації, готувала матеріали до публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати досліджень доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Дитяча кардіоревматологія: сучасні проблеми та шляхи їх вирішення" (Донецьк, 2002); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (Київ, 2003); Ш Всеукраїнській науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії" (Київ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої кардіоревматології" (Євпаторія, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі" (Київ, 2003); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Питання імунології в педіатрії" (Львів, 2004); Ш Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої кардіоревматології" (Євпаторія, 2004); IX Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання педіатрії" (Київ, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 24 роботи: 8 статей, які відбивають її основні положення, з них 4 статті в наукових журналах і 2 – у збірниках, затверджених ВАК України і 16 робіт – у матеріалах і тезах конференцій, з'їздів.

Структура та зміст дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 215 сторінках друкованого тексту. Обсяг основного тексту складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій. Перелік використаних джерел включає 247 наукових публікацій, у тому числі 90 – іноземною мовою, який міститься на 30 сторінках. Роботу ілюстровано 42 таблицями та 31 рисунками, які повністю займають 14 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Висунуті положення й висновки наукового дослідження, що випливають із завдань роботи, представлено на матеріалах обстеження 285 дітей: 170 хлопчиків і 115 дівчаток віком від 1 місяця до 5 років. Спостереження тривало протягом 2001–2004 рр. у ЦМКЛ № 3 і МДКЛ № 2 м. Донецька. Комплексне клініко-імунологічне обстеження проводилось у період одужання дітей після перенесеного гострого респіраторного захворювання, дослідження імунітету – в період клінічного благополуччя, на 14-21 день після захворювання.

Роботу побудовано на оцінці та порівняльному аналізі клінічних, параклінічних та імунологічних характеристик стану дітей раннього віку, які часто й тривало хворіють на гострі респіраторні захворювання на фоні ЦМВІ, з аналогічними даними неінфікованих і клінічно здорових однолітків. Відбір дітей проводився з урахуванням вікових критеріїв, частоти й тривалості перенесених ГРЗ, відсутності спадкової патології та стійких порушень імунітету, вад органів дихання.

Обстеження дітей проводилося після одержання згоди батьків. Застосовувані діагностичні методи мали мінімальний ризик для здоров'я дітей і відповідали принципам біологічної етики й медичної деонтології, що підтверджено висновком Комісії з біоетики ДонНМУ ім. М.Горького (протокол № 5 від 14.09.2007г.).

Згідно з поставленими завданнями, проводилося визначення інфікованості дітей ЦМВ, зокрема вірусів простого герпеса (ВПГ) і Епштейна-Барр (ВЕБ). Серологічну діагностику проводили методом ІФА з визначенням IgM та IgG до вірусів ВПГ і ЦМВ, VCA-IgG, EA-IgG, NA-IgG до ВЕБ. Для дослідження використовували тест-системи з оптичною щільністю 0,250 о.о.+10%, комерційні набори "Вектор-Бест" м. Новосибірськ (Росія) з інтервалом 14-21 днів. Вірус-специфічні фрагменти ДНК до праймерів означених збудників визначали методом ПЛР з використанням набору реагентів: Цитополу, Герполу, Ебарполу науково-виробничої фірми "Літех", м. Москва (Росія). Фрагмент аналізованої ДНК у вигляді смуги, що світилася, розміром 218 н.п. відповідав ЦМВ-збуднику, 227 н.п. – ВПГ, 378 н.п. – ВЕБ. Досліджуваним матеріалом була сироватка крові. Взяття крові й застосовувані методи лабораторної діагностики проводилися згідно з інструкціями зазначених тест-систем. Діагностування ЦМВІ проводилося відповідно до МКБ-10 й прийнятих лабораторно-діагностичних критеріїв [С.О.Крамарєв, 2003; В.Ф.Учайкин, 2000].

В результаті дослідження 22 дитини, інфіковані герпесвірусами без наявності ЦМВІ, було виключено з подальшого спостереження. Отже, кількість досліджуваних склала 263 дитини. Усіх дітей було розподілено на клінічно здорових пацієнтів (контрольна група – n=29, вік – 2,140,68 років), а також дітей, які перебувають на диспансерному спостереженні у зв'язку з частими і/або тривалими респіраторними захворюваннями. 167 дітей, інфікованих ЦМВ, склали I основну групу (2,090,11 років), зокрема, з латентним перебігом ЦМВІ – 110 дітей, які ввійшли до I-А підгрупи (2,030,18 років), і 57 дітей, що склали I-В підгрупу (2,120,13 років), з активним перебігом інфекції. ІІ групу (порівняння) склали 67 дітей, не інфікованих ЦМВ, середній вік становив – 2,230,10 років.

З метою виявлення змін у стані здоров'я, функціональних особливостей органів і систем спостережуваних дітей проводилася ретроспективна оцінка перебігу вагітності й пологів, перинатальних порушень. Крім клінічних і лабораторних досліджень, за показаннями проводилися рентгенографія органів грудної клітки, ультразвукове сканування внутрішніх органів і вилочкової залози, нейросонографічне дослідження головного мозку, електро- і ехокардіографія.

Для проведення імунологічних досліджень було сформовано репрезентативні за віком і статтю групи. До основної групи ЧТХ з ЦМВ-інфікуванням увійшли 53 дитини, серед яких було 23 (43,40%) пацієнти з латентним перебігом ЦМВІ та 30 (56,60%) – з активним. Групу неінфікованих ЧТХ склали 24 однолітки, контрольну групу – 19 здорових дітей.

Оцінка макрофагальної системи проводилася за визначенням відсотку фагоцитуючих клітин (%ФК), підрахунку фагоцитарного числа (ФЧ) і завершеності фагоцитозу (ЗФ). Названі показники визначали методом Е.А. Коста і М.І. Стенко із використанням штаму 209 Staphylococcus aureus.

Loading...

 
 

Цікаве