WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

Публікації

За темою дисертації опубліковано 46 наукових робіт, в тому числі 20 статей у фахових наукових виданнях, 26 тез в матеріалах з'їздів та конференцій, 3 статті написані автором одноосібно. Отримано 7 деклараційних патентів України на винахід, з них 2 одноосібно. Надруковано 1 методрекомендації.

Обсяг і структура дисертації

Дисертація викладена українською мовою на 330 сторінках машино-писного тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу присвяченого опису об'єктів та методів дослідження, 8 розділів, в яких викладено результати власних досліджень, розділу присвяченого аналізу і узагальненню отриманих результатів, переліку використаних літературних джерел, що включає 308 найменувань, з них 201 українською та російською мовами, 107 іншими мовами та додатків.

Робота ілюстрована 74 таблицями, 69 малюнком та 2 схемами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт дослідження 157 білих щурів та 40 кролів породи Шиншила, підданих дії імобілізаційного стресу; кров 45 хворих на ІХС, 94 хворих на ГХ, 37-и донорів.

Предмет дослідження. Механізми резистентності, цитокіновий статус; апоптоз в клітинах крові дослідних тварин та в крові хворих на ІХС і ГХ; енергообмін, стан мітохондрій та апоптоз кардіоміоцитів у дослідних тварин; морфо-функціональний стан міокарда хворих на ІХС та ГХ.

Методи дослідження. біохімічні, біофізичні, гематологічні, цитологічні, імунологічні, радіологічні, генетичні, клінічні, варіаційно-статистичні.

Матеріали та методи дослідження.

Експериментальні дослідження.

Для відтворення найбільш значущих етіопатогенетичних факторів розвитку серцево-судинної патології - повсякденного невираженого стресу та гіпокінезії, було обрано модель імобілізаційного стресу за Ф.З.Меєрсоном (1984), яка признана класичною моделлю емоційного стресу і на якій можна прослідкувати розвиток морфологічних змін, зокрема апоптозу. 14-денна модель погодинного стресу характеризується перехідним зниженням скоротливості міокарда, ригідністю серцевого м'яза, схильністю до виникнення аритмій, підвищеною адренергічною активністю. Для дослідження подовженої дії стресу основні показники імунного статусу, енергообміну міокарда, морфологічні зміни внутрішніх органів, ефективність корекції енергообміну та апоптозу кардіоміоцитів вивчали через 28 днів погодинного імобілізаційного стресу.

Для корекції стресорних ушкоджень клітинного енергообміну використовували редокс-систему поліфеноли-аскорбінова кислота (препарат корекції - ПК) (5мг/кг) і для порівняння - імунокоректор препарат тімусу – тімалін (стандартне дозування). Критерії та стадії стресу визначали за Сель'є: абсолютні та відносні маси, клітинність селезінки та тимусу, стан слизової оболонки шлунку з метою виявлення виразок та ерозій, лейкограму крові, морфологію наднирників.

Вивчали вплив стресу на фактори імунної системи та неспецифічної резистентності. Проводили:вивчення імунної відповіді на еритроцити барана (ЕБ) за титрами гемолізінів та аглютинінів, розеткоутворюючих клітин – В-РУК та І-РУК методом C. Bianco et al. (1970), факторів клітинного і гуморального імунітету за визначенням сенсибілізованих Т-лімфоцитів та титрів антитіл до серцевого антигену (Е. Кэбот, М. Мейер, 1968), загальних циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (V. Haskova et. al., 1977), неспецифічної резистентності: активності природних клітин кілерів (ПКК) (О.Ф. Мельников, Т.А. Заяц, 1999), фагоцитів (А.А. Славинский, 1989), модуляторів апоптозу – активності оксидантної та антиоксидантної систем за хемілюмінесценцією (ХЛ) плазми крові (М.Е. Кучеренко, А.Н. Васильєв, 1985) вміст прозапальних цитокінів: LIF/LAF інтерлейкіну 1 (ІЛ-1) (Д.К. Новиков, В.И. Новикова, 1979) інтерферону IFN (ІФН), фактору некрозу пухлин TNF (ФНП) (Н.Я. Спивак и др., 1994). Вивчали енергообмін клітин крові– активність лактатдегідрогенази (ЛДГ), сукцинатдегідрогенази (СДГ), К-Na-АТФ-ази, в лімфоцитах та нейтрофілах гістохімічним методом (V. Wachtain, E. Vasel, 1957).

Вивчення апоптозу мононуклеарів. Визначали функціональну активність та функціональний резерв мононуклеарних клітин крові (МНК), як клітин, чутливих до змін гомеостазу, дії нейроендокринних та імунних медіаторів. Доведено, що характер фізіологічної відповіді клітин та систем відображає їх потенційні – резервні можливості. Нами була розроблена методика вивчення функціонального стану– життєздатності МНК за визначенням в культурі їх спонтанного та індукованого з дексаметазоном (ДМТ) in vitro апоптозу методом флуоресцентної мікроскопії з ДНК-барвником Hoechst 33342 (Патенти України № 65147 А (2004 р.), № 65985 А (2004 р.), № 66076 А (2004 р.). Вивчали функціональний стан, адренореактивність мембран: еритроцитів - за осморезистентністю, тромбоцитів - за агрегацією і активністю аденілатциклази та фосфодіестерази гістохімічним за Г. Гайер (1974) та електрономікроскопічним методами.

Вивчення енергообміну міокарда. Проводили спектрофотометричне дослідження показників енергообміну міокарда: K-Na-АТФ-ази (О.М. Романова, 1966), ферментів мітохондрій: сукцинатдегідрогенази СДГ (J. Nordman et al., 1951) цитохромоксидази ЦХО (W. Kerpolla, E. Pitkanen, 1960) АТФ+-синтетази (П.А. Калиман, 1974), пірідінових нуклеотидів (H.U. Bergmeyer, 1963) за умов імобілізаційного стресу, введення адреналіну і обзидану; вивчення стану мітохондріальних мембран міокарда, в яких вбудовані ферменти енергообміну за їх активним набряком (B.K. Tam, P.B. McCay, 1970). Хроматографічним методом вивчали вміст аденозинтрифосфату, аденозиндифосфату, аденозинмонофосфату (АТФ, АДФ, АМФ) (В.Г. Воскобойников, 1966).

Морфологічні дослідження. Морфологічну оцінку стану внутрішніх органів проводили за результатами світлової та електронної мікроскопії, гістохімії. Вивчали апоптоз кардіоміоцитів мікроскопічним та електроно-мікроскопічним методом.

Клінічні дослідження.

Одним з найбільш серйозних ускладнень ішемічної хвороби серця (ІХС) є розвиток порушень ритму і провідності, який збільшує розлад коронарного кровообігу і серцеву недостатність, найчастіше стає ведучим, іноді єдиним проявом захворювання, визначає його прогноз. Групу обстеження склали 45 хворих, що лікувалися у відділенні аритмій серця НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска АМНУ. Морфологічним субстратом для виникнення порушення ритму в 40 хворих був ІХС, у 5-х – міокардитичний кардіосклероз. Обстежено 94 хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ), які знаходились на лікуванні в відділі гіпертонічної хвороби інституту кардіології. Відомо, що гіпертензія є найчастішим наслідком стресу (К.В. Судаков, 2003). Контрольну групу склали 37 практично здорових осіб, аналогічних за віком і статтю.

Клініко-інструментальні дослідження. У всіх обстежених за допомогою ЕКГ вивчали аритмогенез, методом ехокардіографії встановлювали рівень гіпертрофії міокарда. Радіонуклідна вентрикулографія (РНВГ) за методикою D. Maddox et. al., (1978) проводилась усім хворим до початку медикаментозного лікування в стаціонарі. Комплекс параметрів РНВГ включав наступні показники скоротливості та гемодинаміки міокарда: загальна фракція вигнання правого і лівого шлуночків серця, фракції вигнання трьох зон шлуночків (переднє-перегородкова, верхівкова, задньобокова), серцеві об'єми (КСО, КДО, УО), характеристики вигнання (СНШСВ, ШВм, Т- ШВм, Vcf ) і наповнення (ШНм, Т-ШНм).

Вивчення стану адренореактиності. Вміст цАМФ і цГМФ у крові досліджуваних хворих визначався радіоімунологічним методом реактивами фірми Immunotech (Чехія). Агрегацію та активність аденілатциклази (АЦ) тромбоцитів досліджували люмінісцентномікроскопічним, електронномікроскопічним та цитохімічним методами.

Дослідження імунного статусу. Вивчали формулу крові, субпопуляції лімфоцитів з моноклональними міченими антитілами до CD, імуноглобуліни, ЦІК, фагоцитоз, активність природних клітин кілерів (ПКК).

Дослідження фізіологічних модуляторів апоптозу. Визначали рівень перекисних сполук за хемілюмінесценцією плазми крові та рівень прозапальних цитокінів: ФНП, ІФН. Методом ПЛР в клітинах крові вивчали експресію проапоптозного гену bax сімейства bcl-2 – генів регуляторів апоптозу (Sigma).

Вивчення апоптозу МНК. Досліджували інформативність розробленої нами методики визначення функціонального резерву та метаболічного стану МНК крові хворих за вивченням їх спонтанного та індукованого дексаметазоном in vitro апоптозу, співпоставляли з імунним статусом, станом скоротливості та гіпертрофії міокарда (патенти України № 63745 А (2004), № 63744 А (2004).

Статистичну обробку одержаних результатів проводили з використанням непараметричних критеріїв U Вілкоксона-Манна-Уїтні а також параметричного критерію t Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення.

Вплив імобілізаційного стресу на резистентність організму.

Критерії стресу. У тварин, що зазнали впливу 14- денного імобілізаційного стресу виявлена тенденція до зниження відносних та абсолютних показників маси та клітинності лімфоїдних органів. Під дією стресу колір слизової оболонки шлунка змінювався з рожевого до червоного, складки ставали чіткими, з набряком, що притаманно запальній реакції, з подовженням терміну дії стресу виявляли поодинокі зони ерозії та язви на слизовій оболонці. В тканині наднирників за стресорної дії виявляли витончення коркового шару з деліпоїдизацією клітин, в тканині селезінки - ознаки гіпоплазії білої пульпи і повнокрів'я синусоїдів. Подовження строків стресування поглиблювало вираженність змін показників, що вивчалися. За визначеннями лейкоцитарної формули спостерігали еозинопенію, лімфопенію та нейтрофільний лейкоцитоз, що свідчить про стрес-реакцію у дослідних тварин.

Loading...

 
 

Цікаве