WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота є самостійною науково-дослідною роботою, яка виконана згідно з планом наукових досліджень НМАПО ім. П.Л.Шупика МОЗ України, є фрагментом комплексних науково-дослідницьких робіт "Розробка патогенетичнозумовлених методів діагностики, профілактики, лікування гострої серцево-судинної недостатності" (державний реєстраційний № 0197И01И694) та "Раптова смерть. Вивчення нейроімунних механізмів розвитку гострої серцево-судинної та цереброваскулярної патології. Розробка комплексних діагностичних тест-систем для виявлення груп ризику, засобів профілактики та лікування" (державний реєстраційний № 0199И000213).

Мета і завдання дослідження. Вивчення механізмів, які лежать в основі розвитку пошкоджуючої дії стресу на енергообмін та морфо-функціональний стан міокарда в експерименті та клініці, створення теоретичної бази для розробки нових діагностичних підходів та засобів корекції при серцево-судинній патології.

Для досягнення цієї мети були поставлені завдання.

1. Вивчити вплив стресу на стан специфічної (імунної) та неспецифічної резистентності, продукцію прозапальних цитокінів, ініціацію спонтанного та індукованого апоптозу мононуклеарних клітин крові в експерименті.

2. Дослідити енергообмін мітохондрій, апоптоз кардіоміоцитів, морфологічний стан міокарда при експериментальному стресі.

3. Розробити на підставі одержаних експериментальних даних концептуальну модель пошкодження міокарда при стресі. Обґрунтувати роль цитокінів у зміні стану мітохондріальних мембран, розвитку енергодефіциту та ініціації апоптозу як ключового механізму пошкодження міокарда при дії стресу.

4. Вивчити ефективність використання антиоксиданта - мембранопротектора та імуномодулятора за умов експериментального імобілізаційного стресу: дослідити в експерименті дію редокс-системи поліфеноли-аскорбінова кислота та імуномодулятора тімаліна на корекцію енергообміну, морфологічного стану, ініціацію апоптозу кардіоміоцитів (КМЦ) при моделюванні стресу.

5. Розробити комплекс діагностичних методик для вивчення функціонального стану клітин крові за визначенням спонтанного та індукованого апоптозу, індукторів апоптозу.

6. Провести апробацію запропонованих методик в кардіологічній клініці.

Наукова новизна отриманих результатів.

У результаті проведених досліджень вперше експериментально встановлено, що через 14 днів імобілізаційного стресу мононуклеари дослідних тварин починають виробляти прозапальні цитокіни: у відповідь на кардіальний антиген – інтерлейкін-1, у відповідь на ендотоксин (ЛПС) – фактор некрозу пухлин при незначній активації оксидантних процесів в крові.

Вперше визначено, що в нормі оптимальне співвідношення функціональної активності – спонтанного апоптозу мононуклеарів (МНК)до функціонального резерву – індукованого апоптозу мононуклеарів дорівнює фундаментальному значенню золотого перетину. Відхилення від цього значення в сторону збільшення означає незабезпеченість роботи клітини її функціональним резервом і подальше виснаження. Відхилення в сторону зменшення свідчать про порушення стимуляції функціональної активності і перевагу синтетичних процесів - анаболізму над катаболізмом.

Показано, що імобілізаційний стрес призводить до активації апоптозу мононуклеарних клітин крові через 14 днів і пригнічення через 28 днів, відповідно до рівня фактору некрозу пухлин (ФНП).

Вперше встановлено, що імобілізаційний стрес призводить до прозапальних змін мікроциркуляторного русла та сполучної тканини міокарда, набряку, порушення інтактності мембран, зниження активності ферментів окисного фосфорилювання мітохондрій кардіоміоцитів (КМЦ), компенсаторної активації гліколізу, зниження вмісту АТФ та ініціації апоптозу клітин міокарда. Застосовано в експерименті редокс-систему поліфеноли – аскорбінова кислота для нормалізації показників імунної та неспецифічної резистентності, покращення енергообміну міокарда та зниження рівня апоптозу у міокарді.

Вперше клінічно показано збільшення рівнів прозапальних цитокінів та експресії проапоптозного гену bax у крові хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та гіпертонічну хворобу (ГХ), у яких спостерігали зниження загальної фракції викиду (ЗФВ) за рахунок виникнення зон гіпокінезії, підвищення чутливості до дефіциту кисню – зниження скоротливості міокарда на фоні гіпоксичного типу метаболізму.

Вперше застосовано новий комплекс діагностичних методик, які грунтуються на за визначенні інтенсивності спонтанного та індукованого апоптозу клітин крові, рівня їх індукторів. Було проведено визначення функціональної активності і функціонального резерву в культурі мононуклеарів крові пацієнтів за індукцією їх апоптозу та знайдено характерні особливості цього процесу в залежності від форми хвороби. Вперше знайдено зворотний зв'язок між апоптозом МНК та гіпертрофією міокарда.

Вперше сформульована концепція розвитку стресогенної патології міокарда за участю імунних механізмів. Мобілізаційні реакції при дії тривалого невираженого стресу супроводжуються активацією клітин адаптаційної імунної системи та продукції ними прозапальних медіаторів, що згодом зменшує їх енергетичне забезпечення та рівень функціонального резерву. Вже на етапі адаптації до дії стресорного чинника за рахунок прозапальних цитокінів відбуваються зміни на мікроморфологічному рівні, які при подальшому розвитку призводять до формування гіпоксичного типу метаболізму, зниження інтактності та активності ферментів енергообміну мембран мітохондрій. Компенсаторно активується енергозабезпечення через гліколіз, виникає потреба структурної підтримки функції, активації геному, що провокує зниження кількості функціонуючих кардіоміоцитів шляхом апоптозу клітин з дефектними мітохондріями. За рахунок перерозподілу внутрішньо-серцевих об'ємів здійснюється гемодинамічна компенсація і зберігається загальна фракція викиду, тому перебіг цих змін є безсимптомним. Вперше зроблено припущення, що зниження функціонального резерву міокарда через дифузне зменшення кількості КМЦ шляхом апоптозу може привести до виникнення критичних станів без попередньої клінічної маніфестації.

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів

Робота відноситься до фундаментальних досліджень, оскільки на основі вивчення рівнів цитокінів та апоптозу в патогенезі пошкоджуючої дії стресу на стан клітин серця, розроблено нові концептуальні підходи до діагностики та корекції патології клітин серцево-судинної системи. Результати дисертаційної роботи мають значення для патологічної фізіології, медичної біохімії, імунології, кардіології, неврології, онкології; поглиблюють і розширюють існуючі уявлення про механізми ушкодження енергообміну та ініціацію апоптозу, дають змогу запропонувати препарат поліфенолів з аскорбіновою кислотою з метою корекції енергообміну в мітохондріях міокарда та протекції апоптозу КМЦ. Завдяки комплексному клініко-експериментальному дослідженню були виявлені аналогічні зміни у розвитку апоптозу кардіоміоцитів та мононуклеарів крові, що дозволило запропонувати новий комплекс діагностичних методик для виявлення осіб групи ризику з загостреннями перебігу захворювання, концептуально відмінний від традиційних лабораторних методів діагностики, спрямованих на визначення маркерів некрозу міокарда.

Особистий внесок здобувача

Автором даної роботи зроблено основний внесок у всі розділи роботи, включаючи постановку завдань, розробку нових методів діагностики патології серцево-судинної системи за визначенням спонтанного, індукованого апоптозу мононуклеарних клітин та їх чинників; проведено всі експерименти, сплановано та організовано проведення клінічних досліджень Проведено аналіз отриманих результатів, написання статей, патентів, тез доповідей.

Апробація результатів дослідження

Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювалися на міжнародній конференції „Нейроиммунология (Санкт-Петербург, 2000)"; Установчому з'їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004); Українському біохімічному з'їзді (Київ, 2000); науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю КМАПО ім. П. Л. Шупика (Київ, 1998); першій науково-практичній конференції „Сучасні проблеми невідкладних станів" (Київ, 2000); на засіданні товариства патофізіологів України (Київ, 2004); IV Національному Конгресі патофізіологів України (Чернівці, 2004); науково-практичній конференції „Медикаментозна та немедикаментозна профілактика та відновне лікування в клінічній практиці" (Київ, 2001); конференції, присвяченій 160 річчю кафедри фізіології КНУ ім. Тараса Шевченко (Київ, 2003); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Генетика мультифакторіальної патології" (Київ, 2004); міжнародній науковій конференції "Еколого-фізіологічні проблеми адаптації" (Партеніт, 2003, 2006); Всеукраїнський науково-практичній конференції "Втілення досягнень теоретичної медицини в практику охорони здоров'я" (Київ, 2004); розшириних засіданнях ЦНДЛ та кафедр КМАПО ім. Шупика (Київ, 2003, 2005); сектору вісцеральних систем Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (Київ, 2006), засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я (Київ, 2006).

Loading...

 
 

Цікаве