WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА

ІГРУНОВА КСЕНІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 616.127-0058.001.6:616-097+615+009+557.8+616.155.1

Механізми розвитку пошкоджень серця при багаторазовому стресі та їх корекція

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Центральній науково-дослідній лабораторії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика Міністерства охорони здоров'я України

Наукові консультанти:

  • член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Губський Ю.І.,

завідувач кафедри органічної, біологічної та фармацевтичної хімії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця МОЗ України.

  • доктор медичних наук, професор Зозуля І.С.,

завідувач кафедри медицини невідкладних станів, проректор з наукової роботи, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України.

Офіційні опоненти:

  • Гуляр С.О., доктор медичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу експериментальної кардіології Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України;

  • Міхньов В.А., член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор кафедри патологічної фізіології Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, головний вчений секретар АМН України.

  • Великий М.М., професор, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник відділу коферментів Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна

НАН України.

Провідна установа:

Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України

Захист дисертації відбудеться " 27 " березня 2007 року о 14 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.198.01 при Інституті фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту фізіології

ім. О.О.Богомольця НАН України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 4)

Автореферат розіслано " 26 " лютого 2007 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор біологічних наук Сорокіна-Маріна З.О.

АВТОРЕФЕРАТ

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Не зважаючи на значні досягнення в кардіології, серцево-судинні захворювання залишаються ведучими серед загальної кількості захворювань і серед основних причин летальності населення. Рішення цієї багатофакторної проблеми потребує розробки нових концепцій та підходів. Все частіше сучасні дослідження приводять до висновку про важливість врахування вихідного метаболічного стану, енергообміну міокарда без врахування яких значно знижується ефективність сучасних лікувальних засобів та технологій (Литвицкий П.Ф., 2002; Мойбенко А.А. и соавт., 2003).

Oсновним етіопатогенетичним фактором росту захворюваності і смертності населення розвинутих країн від серцево-судинних захворювань є постійно діючий стрес. Переважають у формуванні несприятливої статистики випадки помірного але систематично діючого стресу на протязі життя, які характерні для людини сучасної цивілізації. Емоційні реакції при стресі супроводжуються змінами активності вегетативної та нейроендокринної систем, які в першу чергу впливають на діяльність серцево-судинної системи (Судаков К.В., 2003).

Активація гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи (ГГНС) та ренін-ангіотензін-альдостеронової системи (РААС), що призводить до гіперпродукції вільнорадикальних продуктів при стресі знайшла своє відображення в нейро-ендокринній теорії розвитку серцевої патології: гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). Але в останні роки з'являється все більше фактів, які неможливо пояснити тільки підвищеною активністю нейрогормонів. Блокада адренорецепторів та активності РААС не дає 100% клінічного ефекту, не є фізіологічною, так як порушує не тільки негативний, а і адаптаційний ефект гормонів (Визир А.Д. и соавт., 2000). Новітні досягнення патофізіології як фундаментальної медичної науки дозволяють прийти до висновку, що при всьому розмаїтті етіологічних факторів, розвиток патології міокарда, в остаточному підсумку визначається виснаженням захисних можливостей єдиної генералізованої регуляторної інтегративної системи організму, що включає в себе нервову, нейрогуморальну й імунну системи (Абрамов В.В., 1999; Земсков А.М. и соавт., 2003; Цейликман О.Б. и соавт., 2004). Одним з важливих досягнень медицини є визнання ролі імунної системи не лише як фактора в розвитку інфекційної, запальної та аутоімунної патології серцево-судинної системи, але і як регуляторної системи підтримання своїми медіаторами – цитокінами гомеостазу разом з нейроендокринними медіаторами (Крыжановский Г.Н., 1997; Korneva E., 1998). Дія ж стресорного чинника на імунну систему через активацію цитокінів традиційно розглядається з погляду порушення саме імунітету, а не гомеостазу. А розвиток патологічних процесів при стресі пов'язують переважно з нейроендокринною активністю. За сучасними уявленнями поєднання нейрогормональної активації та імунної запальної реакції лежить в основі розвитку атеросклерозу та серцевої недостатності (СН), інфаркту міокарда (ІМ), ініціації некрозу та апоптозу клітин серцево-судинної системи (Wood D., Backer G., 1998; Шляхто Е.В., 2002).

Класична діагностика ІМ та виявлення групи ризику базується на виявленні зон та маркерів некрозу. Але за сучасними уявленнями розвиток патології предує некротичним змінам. У випадках, коли некротичні вогнища ще не сформовані, а порушення функції вже є, ці методи не можуть бути інформативними. Крім того, вважається, що не стільки вогнища некрозу можуть бути причиною скоротливої дисфункції серця, як процес ремоделювання, формування якого зумовлюють зони гіпокінезії та апоптоз клітин міокарда (Симоненко В.Б. и соавт., 2000; Фролов В.А. и соавт., 2004).

За сучасними уявленнями апоптоз клітин серцево-судинної системи є одним з основних фундаментальних механізмів розвитку патологічних процесів при помірній, але тривалій дії патогенних чинників, або супутнім некрозу при ІМ. Тому, прогноз перебігу до і післяінфарктного періоду захворювання напряму залежить від формування гіпоксичного типу метаболізму, інтенсивності апоптозу кардіоміоцитів та зниження функціонального резерву міокарда. Розробка нових концептуальних підходів, доступних методів діагностики та виявлення груп ризику, в основу яких покладено визначення апоптозу клітин серцево-судинної системи та його чинників дозволить не тільки виявити ранні етапи розвитку патології, у тому числі ІМ, а і попередити її виникнення, так як перші стадії апоптозу на відміну від некрозу є зворотніми і піддаються корекції. Цитокіни мають специфічні рецептори та сигнальні шляхи апоптозу, безпосередній вплив на апоптозні гени-регулятори, розташовані в мітохондріях, де зосереджені основні ферменти енергообміну, ініціюють апоптоз кардіоміоцитів. Визнано, що падіння мембранного потенціалу мітохондрій та дефіцит АТФ викликають запуск апоптозу (Skulachov V.P., 1994; Лук'янова Л.Д., 2004). Відомо, що саме клітинний енергодефіцит провокує компенсаторну активацію нейроендокринних та імунних медіаторів, що з часом і призводить до формування патологічних станів (Watchinger B. еt al., 1995; Литвицкий П.Ф., 2002). Клінічний прояв захворювань, у тому числі і критичних станів є результатом довгострокового накопичення побічних ефектів попередніх процесів адаптації на різних системних рівнях. Апоптоз лежить в основі ранніх етапів розвитку або загострення патологічних процесів, які до часу клінічно та лабораторно не виявляються. При тому, всі ці процеси носять індивідуальний характер у кожного хворого, мають сезонні та інші біоритмічні коливання. Це передбачає необхідність оперувати не тільки абсолютними значеннями різних показників, які прив'язані до сталої абстрактної середньостатистичної норми, а орієнтуватися на відносні, індивідуалізовані значення, такі як функціональний резерв, метаболічний стан. Поглиблене знання розвитку механізмів пошкодження міокарда дозволить не тільки виділити адекватні критерії діагностики серцево-судинних захворювань, а і завчасно попередити їх подальше прогресування, підібрати адекватні засоби корекції. Пошкодження мітохондрій, порушення енергообміну, ініціація апоптозу та зниження внаслідок цього функціонального резерву клітин є єдиним патобіохімічним механізмом у розвитку патології міокарда, зниження його скоротливості.

Між тим, не встановлено зв'язку між психо-емоційним стресом та активацією продукції цитокінів, як складових загальної нейроендокринноімунної регуляторної системи, станом мембран і енергообміну мітохондрій, ініціацією апоптозу та функціональним резервом в клітинах серцево-судинної системи. Не вивчено ефективність впливу на функціональний резерв та апоптоз клітин корекції стану та енергообміну мітохондрій.

Виходячи із зазначеного, актуальним є комплексний підхід - дослідження механізмів впливу стресу на метаболічний стан та життєздатність клітин імунної системи, ролі цитокінів в пошкодженні енергообміну мітохондрій, ініціації апоптозу кардіоміоцитів, визначення мембранопротекторної та антиапоптозної ефективності корекції порушеного при стресі енергообміну клітин міокарда.

Loading...

 
 

Цікаве