WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Апоптоз, імунофенотип та функціональна активність елементів гемопоезу у хворих на мієлодиспластичний синдром у віддалений період після опромінення (ав - Реферат

Апоптоз, імунофенотип та функціональна активність елементів гемопоезу у хворих на мієлодиспластичний синдром у віддалений період після опромінення (ав - Реферат

А.

Б.

Рис. 5. Гістограма розподілення лімфоцитів за вмістом ДНК після стимуляції Кон А у контрольній групі (А) та хворих на МДС-УЛНА на ЧАЕС 1986 р. (Б). М1–гіподиплоїдні клітини (апоптоз), М2 – G0, М3 – G1, М4 – G2/S фази клітинного циклу.

Таке явище можна пояснити особливостями патогенезу цього захворювання, при якому ще на рівні КМ відбувається порушення проліферативної активності та зростання рівня апоптозу в клітинах попередниках гемопоезу. Очевидною є конкуренція двох форм реакції на мітоген у формуванні проліферативної відповіді у групах, які зазнали впливу низьких доз іонізуючого випромінювання у віддалений період після опромінення. На фоні інтенсивної активаційної відповіді та порогових значень компенсаторних реакцій серед осіб, які підлягали впливу низьких доз іонізуючого випромінювання, можна припустити виникнення фазових порушень імунологічної реактивності в умовах дезорганізації адаптивного регулювання.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено вирішення актуального науково-прикладного завдання радіобіології, що полягає у розкритті особливостей клітинно-молекулярних реакцій, які лежать в основі патогенезу МДС, а також значення опромінення в діапазоні низьких доз (від 0,04 до 0,92 Зв) у формуванні гемато- та імунопатологічних станів у віддалений період після опромінення.

1. У віддалений період після опромінення імунофенотипова характеристика ГК у хворих на МДС, свідчить про ознаки порушення клітинного диференціювання. Для клітин мієлоїдного ряду: встановлений знижений рівень експресії антигенів CD10, CD33, CD13 та аномальну коекспресію HLA-DR та CD13- антигенів на клітинах гранулоцитарної популяції хворих на РАНБ та РАНБ-Т. Для клітин лімфоїдного ряду: збільшення числа ранніх CD19+10+ клітин та різноспрямовані порушення показників ІФ, які характерні для всіх варіантів МДС.

2. Встановлено особливості імунофенотипу популяції бластних клітин у хворих на МДС, яка характеризується експресією CD34+, CD71+, CD117+, CD34+117+ антигенів та має мієлоїдне походження. Відсутність кореляції між кількістю бластів та вмістом CD34+ клітин дозволяє припустити наявність аномальної персистенції експресії даного антигену на клітинах, що дозрівають.

3. У віддалений період після опромінення у хворих на МДС визначені зміни рецепторного апарату Т-лімфоцитів: перерозподіл імунорегуляторних популяцій CD4+ та CD8+ клітин, зниження функціональної активності натуральних кілерів (CD56+). Визначено негативну кореляцію між дозою опромінення та кількістю CD8+ Т-лімфоцитів у групі хворих на МДС (РА), опромінених у діапазоні доз від 0,04 до 0,92 Зв.

4. Встановлено зміни ліпідно-білкового взаєморозташування у мембранах лейкоцитів УЛНА на ЧАЕС 1986 р., хворих на МДС, які виявлялись у зростанні відсотку анексин-V+PI– та анексин-V+PI+ клітин. Серед цієї групи встановлено: підвищений рівень експресії Fas-рецептору на фоні послаблення ІФ та позитивна кореляційна залежність між рівнем CD95 та дозою опромінення, що свідчить про порушення у структурно-функціональній системі феномену апоптозу у віддалений період після опромінення.

5. Виявлена негативна кореляційна залежність між рівнем CD95+ та Bcl-2+ клітин гранулоцитарного ряду ПК хворих на МДС відповідає характеру взаємодії досліджених складових у процесі Fas-опосередкованого апоптозу. Поряд з цим встановлена аномальна експресія CD95 антигену на фоні зниження експресії Bcl-2 білків на клітинах лімфоцитарного та гранулоцитарного рядів КМ, що є наслідком дисгемопоетичних процесів при мієлодисплазіях.

6. Зафіксований високий індекс апоптозу у популяції бластних клітин хворих на РАНБ та РАНБ-Т. Серед цієї категорії хворих втановлено позитивний кореляційний зв'язок між рівнем експресії CD95 та CD34 антигенів ГК КМ, що є відображенням аномальної програми гемопоезу при мієлодисплазіях та спричинювати первинну резистентність до хіміотерапії.

7. Для нейтрофільної субпопуляції клітин ПК хворих на РАНБ та РАНБ-Т встановлена нечутливість до дії верапаміла, що свідчить про запрограмованість на інший шлях розвитку, який не передбачає елімінації пухлинного клону клітин шляхом апоптозу, і, як наслідок, може бути пов'язаний з високим ризиком трансформації у ГЛ (еритро-мієлоїдного або мієло-моноцитарного походження). Відповідь на індукцію апоптозу клітин гранулоцитарного ряду КМ характеризувалась значним зростанням відсотку клітин на ранніх стадіях апоптозу, що є доказом порушення рецепторного апарату та диференціювання ГК КМ.

Loading...

 
 

Цікаве