WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ендолімфатична терапія та колоносанація в комплексному лікуванні гострого панкреатиту (автореферат) - Реферат

Ендолімфатична терапія та колоносанація в комплексному лікуванні гострого панкреатиту (автореферат) - Реферат

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на 58-й науково-практичній конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю "Актуальні проблеми сучасної медицини" (Київ, 2003), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії" (Львів, 2004), науковій конференції молодих вчених і студентів, присвяченій пам'яті Марти Коритко "Актуальні питання клінічної та експериментальної хірургії" (Львів, 2004), науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю (Вінниця, 2004), конференції молодих учених Запорізького державного медичного університету "Сучасні аспекти медицини і фармації – 2004" (Запоріжжя, 2004), VIII міжнародному конгресі студентів та молодих учених, присвяченому 150-літтю від дня народження І.Я. Горбачевського (Тернопіль, 2004), 78-й підсумковій науковій конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2004), Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу 2004" (Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених "Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики" (Запоріжжя, 2005), 66-й науковій конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю "Досягнення сучасної медицини" (Львів, 2005), XXI з'їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005), Всеукраїнській хірургічній науково-практичній та навчально-методичній конференції "II Скліфосовські читання" з міжнародною участю (Полтава, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сепсис: проблеми діагностики, терапії та профілактики" (Харків, 2006 року).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 21 друкованій роботі, з них: 6 – у виданнях, які затверджені ВАК (1 самостійна стаття, 5 статті у співавторстві), 9 тез доповідей, представлених на конференціях та з`їздах, 3 деклараційних патенти України на винахід, 1 нововведення, 2 інформаційні листа.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках машинопису і складається із вступу, огляду літератури, клінічної характеристики матеріалів та методів дослідження, 2-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Список використаної літератури містить 269 джерел, з яких - 189 кирилицею, 80 – латиною. Дисертація ілюстрована 35 таблицями та 18 рисунками; має 1 додаток (обсяг – 2 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В основу клінічної частини роботи покладені результати лікування 173 хворих на гострий панкреатит, з яких 100 – склали основну, 73 – порівняльну групи, які відрізнялись між собою проведенням в основній групі ендолімфатичної терапії, колоносанації та імунокорекції. Серед усіх хворих чоловіків було 110 (63,6%), жінок – 63 (36,4%). Вік хворих коливався від 23 до 78 років. Біліарний генез захворювання як причина ГП був у 74 (42,8%) хворих, алкогольна інтоксикація – у 48 (27,8%), аліментарний фактор – у 36 (20,8%), нез'ясована причина – у 15 (8,6%).

В обох групах спостерігались практично однотипні супутні захворювання. Домінуючими були ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба (основна група – 38%, група порівняння – 38,4%). Розподіл хворих проводився за рекомендаціями Міжнародної класифікації ГП (Атланта – США, 1992), розвинутими на IX Всеросійському з'їзді хірургів (2000) та доповненими О.О.Шалімовим та співавт. (2000): набряковий (інтерстиціальний) панкреатит був у 79 (79 %) основної та 59 (80,8 %) групи порівняння, стерильний панкреонекроз відповідно – у 14 (14 %) та 10 (13,7 %), інфікований – у 7 (7 %) та 4 (5,5 %).

Обстеження хворих включало ультразвукове дослідження (УЗД), оглядову рентгеноскопію органів грудної та черевної порожнин, відеоезофагогастродуоденоскопію з оглядом великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК), комп'ютерну томографію (КТ), ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію (ЕРХПГ). Клініко-біохімічні методи визначення ендогенної інтоксикації включали розрахунок лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) (Я.Я.Кальф-Калиф, 1941), визначення молекул середньої ваги (МСВ) (Н.И. Габриэлян, 1984; А.М. Горячковский, 1992), визначення ферментативної токсемії (рівень альфа-амілази, ліпази та трипсину – за В.В. Меньшиковим, 1986), аналіз стану антиоксидантного захисту та вміст метаболітів оксиду азоту (NO2 ,NO3). Тяжкість стану пацієнтів з різними формами ГП визначалась за допомогою модифікованої шкали APACHE II (А.П. Радзиховский и соавт., 2000). Мікробіологічні дослідження матеріалу проводились в динаміці. Якісний склад мікрофлори визначався за уніфікованою бактеріологічною методикою посіву відібраного матеріалу на кров'яний агар. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків проводилось експрес-методом М.Ф. Камаева и В.П. Ващука (1975). Вивчення імунної реактивності хворих проводилось на основі стандартизованих методик (Е.И. Соколова, 1998; Р.М. Хаитов, 2001) і включало виділення лімфоцитів і їх типів, оцінку функціонального стану фагоцитів, визначення активності комплементу, титру природних антитіл, вмісту імуноглобулінів в сироватці крові.

Комплексне стандартизоване консервативне лікування ГП проводилось на основі сучасних розробок (О.О. Шалімов та співавт., 2000; В.Г. Ярешко, Д.Ю. Рязанов, 2004; Е.П.Коновалов та співавт., 2005). В основній групі консервативне лікування ГП доповнювалось ендолімфатичним введенням медикаментозних препаратів в антеградному напрямку шляхом канюляції лімфатичної судини на стегні (інгібітори протеаз, пригнічувачі функціональної активності підшлункової залози, антибіотики, антикоагулянти, аналгетики), колоносанацією за методикою О.О. Карлійчука (2000), диференційованою імунокоригуючою терапією.

Результати дослідження. Аналіз результатів дослідження перебігу захворювання у 59 хворих з гострим набряковим панкреатитом групи порівняння показав, що стандартний підхід в тактиці та методах лікування мають певні недоліки. В перші дві доби від початку захворювання госпіталізовано 53 (89,8%) пацієнта, на третю – 6 (10,2%). Біліарний ґенез ГП виявився у 29 (49,1%), алкогольний – у 12 (20,3%), аліментарний – у 9 (15,3%), нез'ясовані причини – у 9 (15,3%). Тяжкість стану хворих, визначена в першу добу госпіталізації за модифікованою шкалою АРАСНЕ II, становила 3,170,23 бала. Основні клінічні прояви ГП майже у всіх хворих були типові і характеризувалися слабкістю (98%), виразним оперізуючим болем у епігастральній ділянці (82%), багаторазовим блюванням (71%), здуттям живота (42%). Спостерігався високий рівень ферментемії (a-амілаза, ліпаза, трипсін) з максимумом у перші 2-4 доби (рис.1). Підвищувався рівень метаболітів оксиду азоту (NO2 , NO3 ) з їх потенціальною можливістю запуску глибокої активації вільно-радикального окислення (оксидантний стрес), і починав зменшуватися рівень біоантиоксидантів (супероксиддисмутаза – СОД, каталаза, мелатонін) (рис.2). У середньому, майже вдвічі збільшувався показник ЛІІ (2,790,31), визначаючи розгортання ендогенної інтоксикації. На це вказувало і помірне підвищення концентрації МСВ.

Рис. 1. Рівень ферментемії у хворих з набряковою формою гострого панкреатиту.

Такі клініко-біохімічні прояви захворювання з даними УЗД про відсутність ознак морфологічних ушкоджень ПЗ (ознаки панкреонекрозу) диктували необхідність стандартної консервативної програми лікування, окрім хворих з біліарним генезом ГП (29), яким у найближчі 6-12 годин виконані оперативні втручання: холецистектомія при деструктивному холециститі (флегмонозний – 21, гангренозний – 5), із лапаротомного доступу – у 20, мінімального лапаротомного доступу – у 4, лапароскопічним способом (ЛХЕ) – у 2, ендоскопічна папілосфінктеротомія (ЕПСТ) при вклинюванні конкремента у ВСДК- у 3.

Рис. 2. Рівень метаболітів оксиду азоту (NO2, NO3) та біоантиоксидантів (СОД, каталаза, мелатонін) у хворих з набряковою формою гострого панкреатиту.

Аналіз безпосередніх результатів лікування гострого набрякового (інтерстиціального) панкреатиту у порівняльній групі вказував на ряд проблем. Так, найбільш однозначні результати одержані лише у хворих з біліарним генезом панкреатиту. Оперативні втручання (холецистектомія, ЕПСТ), що усували основну причину ГП, немов би обривали його подальше прогресування. Однак, у 6 з цих хворих спостерігалися нагноєння лапаротомної рани з подальшою евентрацією у 2-х, післяопераційна пневмонія - у 3-х. Летальні випадки були у 2-х хворих (масивна тромбоемболія легеневої артерії – 1, серцево-легенева недостатність як наслідок респіраторного дистрес-синдрому - 1). У одного з 3-х хворих після ЕПСТ спостерігалась заочеревинна септична флегмона (перфорація задньої стінки ДПК) з летальним наслідком. У цій підгрупі хворих (біліарний генез ГП) не було прогресування панкреатиту з переходом до некротичних форм (панкреонекроз), проте травматичність операції (традиційна лапаротомія) призвела до цілого ряду ускладнень.

Loading...

 
 

Цікаве