WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Ендолімфатична терапія та колоносанація в комплексному лікуванні гострого панкреатиту (автореферат) - Реферат

Ендолімфатична терапія та колоносанація в комплексному лікуванні гострого панкреатиту (автореферат) - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

запорізька медична академія

післядипломної освіти

ісайчиков іван іванович

УДК 616.37-002-036.11-08

Ендолімфатична терапія та колоносанація в комплексному лікуванні гострого панкреатиту

14.01.03 – хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Клименко Володимир Микитович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії та онкології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Криворучко Ігор Андрійович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської хірургії.

доктор медичних наук, професор

Милиця Микола Миколайович, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії і проктології.

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, кафедра хірургії та проктології.

Захист відбудеться "_30__"_травня________2007 р. о__15__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.01 при Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (69096, м. Запоріжжя, бульв. Вінтера, 20).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (69096, м. Запоріжжя, бульв. Вінтера, 20,

тел. 57-05-24).

Автореферат розісланий "_29__"_квітня________2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гребенніков С.Є.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гострий панкреатит (ГП) – актуальна і поки що не вирішена|нерозв'язана| проблема сучасної хірургії (А.А. Шалимов и соавт., 2000; В.С.Савельев и соавт., 2000; Н. Beger et al., 2005). На теперішній час практично не існує іншого захворювання, частота якого б так різко зросла за останні десятиліття (Р.В. Вашетко и соавт., 2000; В.В. Бойко и соавт., 2002; В.Ф. Саенко и соавт., 2005). Разом із збільшенням кількості хворих значно підвищилась частота деструктивних форм ГП та незадовільних результатів лікування з летальністю, що досягає 20-45% (С.З. Бурневич и соавт., 2000; В.В. Крижевский, 2003; Н.Н. Милица и соавт., 2004; М.Е. Ничитайло и соавт., 2005; И.А. Криворучко и соавт., 2005).

Одним з ранніх і основних моментів розвитку ГП є порушення мікроциркуляції в підшлунковій залозі (ПЗ), що супроводжується підвищенням судинної проникності, виходом в запалені тканини рідини, венозним тромбозом з відповідним збільшенням навантаження по дренуванню інтерстицію на лімфатичну систему (Ю.Е. Выренков и совавт., 1996; П.Н. Зубарев и соавт., 2005). Великий вміст у лімфі активних протеолітичних ферментів та продуктів розпаду тканин посилює ензимну токсемію. Це є вагомим підґрунтям для застосування ендолімфатичної медикаментозної терапії, доцільність якої при ГП вивчалась розрізнено і обмежувалась дослідженням однієї з груп препаратів, найчастіше у разі розвитку ускладнень (И.Т. Ахундов и соавт., 1998; А.О. Лінник та співавт., 2005).

Багатьма дослідниками доведено прямий вплив транслокації кишкової мікрофлори на частоту розвитку інфікованого панкреонекрозу та пов'язаного з цим вторинного імунодефіциту (И.А. Криворучко и соавт., 1999; Б.Р. Гельфанд и соавт., 2001; В.Ф. Саенко и С.А. Андреещев, 2001; И.В. Хом'як и А.А. Стасенко, 2005). З метою профілактики транслокаційного інфікування стерильного панкреонекрозу найчастіше обмежуються очисними та сифонними клізмами, що сьогодні багатьма авторами вважається малоефективним. Було б доцільним подальше вивчення можливостей колоносанаційних заходів для запобігання розвитку септичних ускладнень (О.О. Карлійчук та співавт., 2001; Є.П. Коновалов та співавт., 2006).

Недосконалою є техніка оперативних втручань при ГП. У разі потреби некректомії накопичений досвід передбачає видалення зон некрозу шляхом дігітоклазії або ножицями (Н.Я. Калита, 2000; В.М. Копчак та співавт., 2003). Однак такі маніпуляції нерідко провокують кровотечу, можуть залишатися некротичні фрагменти ПЗ, парапанкреатичної та заочеревинної клітковини. Розробка раціональних методів панкреатнекректомії сприяла б більш чіткому розмежуванню та видаленню зон некрозу і збереженню паренхіми ПЗ.

Таким чином, збільшення частоти тяжких форм ГП, незадовільні результати лікування і висока летальність визначають пошук профілактично-лікувальних заходів, з яких застосування на ранніх етапах розвитку цього захворювання ендолімфатичного введення базових медикаментозних препаратів, колоносанації та диференційованої імунокоригуючої терапії буде сприяти зменшенню частоти ускладнень і летальних випадків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри факультетської хірургії та онкології Запорізького державного медичного університету (ЗДМУ) "Оптимізація хірургічного лікування захворювань гастродуоденальної зони і гепатопанкреатобіліарної області" (державний реєстраційний № 0100 U 002397).

Мета дослідження. Поліпшити результати лікування гострого панкреатиту на основі комплексного застосування ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації, імунокорекції та удосконалення технічних аспектів хірургічного втручання.

Задачі дослідження:

  1. Дослідити рівень ферментемії, стан антиоксидантної системи та показники токсичності крові у хворих на гострий панкреатит як об'єктивних маркерів динаміки патологічного процесу при комплексному застосуванні ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації та імунокорекції.

  2. Проаналізувати вплив комплексного застосування ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації та імунокорекції на стан імунної реактивності у хворих на гострий панкреатит.

  3. Дати оцінку ролі транслокації кишкової мікрофлори в розвитку інфікованого панкреонекрозу та вивчити вплив на його перебіг комплексного застосування ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації та імунокорекції.

  4. Визначити оптимальні терміни хірургічного втручання та удосконалити технічні аспекти панкреатсеквестрнекректомії.

  5. Оцінити результати лікування гострого панкреатиту з комплексним застосуванням ендолімфатичної терапії, колоносанації, імунокорекції та удосконаленням технічних аспектів хірургічного втручання.

Об`єкт дослідження: перебіг гострого панкреатиту на тлі проведення комплексного лікування.

Предмет дослідження:рівень ферментемії, стан антиоксидантної системи (АОС), показники токсичності крові, стан імунітету, показники мікробіоценозу та кінцевий наслідок захворювання при лікуванні гострого панкреатиту з комплексним застосуванням ендолімфатичної терапії, колоносанації, імунокорекції та удосконаленням технічних аспектів хірургічного втручання.

Методи дослідження: клінічні, ультразвукові, рентгенологічні, ендоскопічні, біохімічні, імунологічні, бактеріологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі представлений новий науково обґрунтований підхід до комплексного лікування хворих на гострий панкреатит з використанням ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації та імунокорекції.

Вперше на підставі об'єктивних критеріїв (токсичність та ферментативна активність крові, бактеріальна транслокація) науково підтверджено позитивний вплив ендолімфатичної медикаментозної терапії, колоносанації та імунокорекції на динаміку патологічного процесу у хворих на гострий панкреатит.

Показано позитивний ефект впливу запропонованого профілактично-лікувального алгоритму (ендолімфатична медикаментозна терапія, колоносанація та імунокорекція) на імунологічний стан хворих з гострим панкреатитом і дана оцінка ролі транслокації кишкової мікрофлори в розвитку інфікованого панкреонекрозу.

Патогенетично обґрунтовані оптимальні терміни хірургічного втручання та удосконалені технічні аспекти виконання панкреатсеквестрнекректомії.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведених досліджень обґрунтована необхідність включення в комплексне лікування хворих на гострий панкреатит ендолімфатичної медикаментозної терапії, поетапної імунокорекції та колоносанації. Удосконалена техніка хірургічного втручання при ускладненнях ГП. Розроблений та впроваджений в роботу лікувальних закладів м. Запоріжжя вдосконалений алгоритм лікування ГП з включенням в комплексне лікування хворих на гострий панкреатит ендолімфатичної медикаментозної терапії, поетапної імунокорекції, колоносанації та розроблених технічних аспектів оперативного втручання. Використання зазначеного алгоритму лікування ГП дозволило поліпшити перебіг цього захворювання (зменшення кількості ускладнень ГП) та знизити летальність при даній патології, що свідчить про можливість широкого використання в клінічній практиці.

Основні положення роботи включені в лекційний курс та навчальні плани студентів ЗДМУ. Запропоновані заходи щодо застосування ендолімфатичної терапії та колоносанації впроваджені в клінічну практику хірургічних відділень медсанчастини "Запоріжсталь", 3-ї та 9-ї клінічних лікарень м. Запоріжжя, обласної клінічної лікарні, Запорізького центру екстремальної медицини і швидкої медичної допомоги.

Особистий внесок автора. Автором самостійно здійснено інформаційно-патентний пошук, сформулювано мету та задачі дослідження, проаналізовано літературні джерела, визначені актуальні проблеми за темою дисертації, напрямок, обсяг і методи дослідження.

Сумісно з науковим керівником розроблені основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи. Викладені ідеї, висновки і наукові положення сформульовані автором особисто. У наукових статтях, опублікованих у співавторстві, авторові належить провідна участь в аналізі фактичного матеріалу, а також у проведенні клінічних та інструментальних методів дослідження. Більшість оперативних втручань виконані безпосередньо за активною участю здобувача. Співавторство інших наукових співробітників і лікарів у роботах, опублікованих за темою дисертації, полягало у співучасті в діагностичному та лікувальному процесі. Автором, спільно із співавторами, розроблені та впровадженні в клінічну практику два способи лікування гострого панкреатиту та корисна модель, захищені деклараційними патентами України. Пошукувач особисто провів обробку отриманих результатів, проаналізував їх, написав текст дисертації, сформулював висновки та практичні рекомендації.

Loading...

 
 

Цікаве