WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРізне → Профілактика та лікування клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом (автореферат) - Реферат

Профілактика та лікування клімактеричних розладів у жінок з аутоімунним тиреоїдитом (автореферат) - Реферат

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений інформаційно-патентний пошук і аналіз наукової літератури за темою роботи. Проведено аналіз та узагальнення сучасного стану досліджуваної проблеми, самостійно виконанні основні дослідження, клініко-параклінічне обстеження, проаналізовані особливості гормональних, вегетативних, імунологічних порушень у пацієнток з КС на тлі аутоімунного тиреоїдиту. Узагальнено, проаналізовано та викладено отримані результати, сформульовано висновки, обґрунтовано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції "Актуальні проблеми геріатричної ортопедії" (Тернопіль, 3-5 червня 2002, 2003); науково-практичній конференції молодих вчених (Київ, вересень 2003); „Актуальні проблеми ендокринології" (Івано-Франківськ 2003), „Актуальні проблеми ендокринології, сучасні діагностичні та лікувальні технології" (Харків 2-4 червня 2004); "Остеопороз: епідеміологія, клініка, лікування та діагностика" (Полтава, 2006).

Публікації. За темою кандидатської дисертації опубліковано 3 статті у фахових наукових журналах, 3 роботи в монографіях, 2 в матеріалах та тезах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 164 сторінок та складається з наступних розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, п'яти розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків та практичних рекомендацій. Роботу ілюстровано 64 таблицями та 6 малюнками, які займають 3 сторінки. Список використаної літератури налічує 304 джерела, що займають 28 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкт та методи дослідження. Для вирішення задач дослідження на 1 етапі було обстежено 900 жінок віком 45-65 років, які мали ті чи інші клінічні прояви клімактеричного синдрому, з них було сформовано 2 групи пацієнток –200 жінок з клімактеричним синдромом без патології щитовидної залози і 210 жінки з КС та морфологічно верифікованим аутоімунним тиреоїдитом. В кожній групі жінки були розподілені ще на 2 підгрупи з урахуванням типу менопаузи – природня чи хірургічна. Отже обстежених було розподілено на 4 групи: I група -100 жінок з хірургічною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом , II - 100 з хірургічною менопаузою без АТ, III - 110 пацієнток з природною менопаузою та АТ; IV – 100 з природною менопаузою без аутоімунного тиреоїдиту, V група – 67 здорових жінок (контрольна група).

Оцінка клінічних особливостей перебігу КС проводилась з вирахуванням МПІ в модифікації Е.В.Уварової та В.П.Сметник.

Аналіз функціонального стану ВНС здійснювалась за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця "Кардіо-Спектр" шляхом обчислення статистичних і спектральних показників та по шкалам об'єктивної та суб'єктивної оцінки дистонії.

З метою дослідження функціонального стану системи гіпофіз –яєчники проводилось визначення вмісту гонадотропних (ЛГ, ФСГ) та статевих стероїдних гормонів (естрадіолу та прогестерону). Тиреоїдний гомеостаз оцінювався за вмістом вільного тироксину, тиреотропного гормону, антитиреоглобуліну та антимікросомальних антитіл.

Для визначення структурно-функціонального стану кісткової тканини застосовували метод ультразвукової денситометрії.

Особливості стану імунної системи вивчено за вмістом імуноцитів, молекул адгезії та маркерів активації (CD3, CD45, CD8+HLA-DR+, CD4+HLA-DR+, CD71, CD69, СД-11в-інтегрін, СД62L-L-селектин) у сироватці крові за допомогою апарату "Проточний цитометр" в динаміці лікування.

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично з використанням сучасних методів варіаційної статистики при допомозі програми Exell Microsoft Office з застосуванням для абсолютних чисел - критерію Ст'юдента, з поправкою Бенфероні при порівнянні груп та парного критерію Ст'юдента при порівнянні результатів повторних досліджень в межах групи. При порівнянні відносних показників використовували метод кутового перетворення Фішера (Е.Б.Гублер,1978).

Результати особистих досліджень та їх обговорення.

В результаті клінічного обстеження жінок досліджуваних груп виявлено, що у жінок І групи (хірургічна менопауза на тлі аутоімунного тиреоїдиту) спостерігалась найбільша частота важкого ступеня вегето-судинних зрушень, більше ніж 2/3 спостережень, що достовірно перевищувала відповідний показник у пацієнток груп порівняння. У жінок із хірургічною менопаузою без патології щитовидної залози (ІІ) перебіг клімактеричного синдрому за своїм характером був близький до жінок ІV групи з своєчасною менопаузою без АТ. Майже у 1/3 цих жінок мав місце важкий ступінь вегетосудинних розладів. Легкі форми склали лише п'яту частину спостережень, а середні половину (рис.1).

В структурі вегето-судинних проявів в усіх обстежуваних жінок основними скаргами були: припливи, підвищення артеріального тиску, головний біль, озноб, сухість шкіри, але знову ж таки саме тип менопаузи та наявність аутоімунного тиреоїдиту визначали частоту даних вегето-судинних розладів.

Психоемоційні розлади також вірогідно частіше переважали у пацієнток з хірургічною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом (рис.2).

Щодо структури психоемоційних зрушень, звертає на себе увагу те, що у пацієнток в усіх групах переважали зниження працездатності, втомлюваність, плаксивість, депресивний синдром, порушення сну. Клімактеричний синдром у жінок з АТ суттєво відрізнявся не тільки більш вираженим зменшенням когнитивних властивостей, але й загальним зниженням працездатності та підвищенням втомлюваності. Найбільша вираженість цих симптомів мала місце при хірургічній менопаузі на тлі аутоімунного тиреоїдиту (І група).

Отримані результати дослідження стану ВНС виявили активацію симпатичної сегментарної складової у жінок з клімактеричним синдромом, при чому в групі пацієнток з хірургічною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом виявлено найбільший відсоток жінок з превалюванням симпатикотонії, клінічним еквівалентом якої є лабільність артеріального тиску та судинні кризи (рис.3).

Результати гормонального дослідження показали, що характерною ознакою клімактеричного синдрому у жінок з аутоімунним тиреоїдитом є більш виражене зниження рівня статевих стероїдів, перш за все прогестерону. При аналізі отриманих даних щодо вмісту прогестерону в сироватці крові жінок обстежених груп, нами виявлено суттєве зниження його середніх показників у жінок з АТ особливо в І групі на тлі хірургічної менопаузи (1,90,3 нмоль/л в І групі, проти 3,70,1 нмоль/л в ІІ) , в ІІІ групі у жінок з природною менопаузою та аутоімунним тиреоїдитом цей показник склав 3,22 +0,9 нмоль/л проти 4,50,5 нмоль/л в ІV групі), відповідно у жінок контрольної групи 5,70,9 нмоль/л (рис.4,5). При цьому, в усіх групах відмічалось прогресивне підвищення гонадотропних гормонів, яке поглиблюється по мірі збільшення тривалості постменопаузального періоду.

Щодо функціонального стану ЩЗ у жінок з аутоімунним тиреоїдитом, то рівень вільного тироксину в усіх обстежених жінок знаходився в межах норми, проте у жінок з синдромом гістероваріоектомії вміст ТТГ в крові значно перевищував верхню межу норми і був більшим за аналогічний показник в групі жінок з природним настанням менопаузи, відповідно 5,020,36 та 3,380,43 мМО/л, р<0,05.

Рівень специфічних антитиреоїдних антитіл в обстежених жінок відрізнявся в залежності від типу настання менопаузи. Так, АТТГ в групі жінок з хірургічною менопаузою склав 101,8328,4 МО/мл, а у жінок з природною менопаузою відповідно 88,8215,1 МО/мл, р>0,05. Щодо рівня антимікросомальних антитіл, то концентрація АМС у у пацієнток на тлі гістероваріоектомії вірогідно перевищувала аналогічний показник у жінок з природним настанням менопаузи, а саме 231,26 19,5 та 129,4418,9 МО/мл, р<0,05, що може вказувати на єдиний патогенетичний механізм ендокринних порушень, як з боку тиреоїдного гомеостазу, так із боку системи гіпофіз-яєчники.

Виявлено зворотній кореляційний зв'язок залежності вмісту ТТГ та естрадіола (r=-0,67), що вказує на формування вторинного гіпотиреозу на тлі естрогендефіциту; та рівня антимікросомальних антитіл і прогестерону, що дозволяє припустити імуностабілізуючу дію прогестерону на перебіг аутоімунного процесу в щитовидній залозі (r=-0,62).

У жінок з хірургічною менопаузою на тлі аутоімунного тиреоїдиту показники деструктивних змін КТ виявляються раніше і мають більший ступінь вираженості в порівнянні з відповідними показниками у жінок без патології ЩЗ, що дозволяє відносити АТ до факторів ризику прискореного постаріння кісткової тканини.

Аналіз факторів системного імунітету у жінок досліджуваних груп показав, що на тлі зниження вмісту естрогенів і в більшій мірі прогестерону, у жінок з АТ на відміну від пацієнток без патології ЩЗ, незалежно від типу менопаузи виявлено збільшення експресії маркерів активації і молекул адгезії, що супроводжувалося значним підвищення кількості Т-лімфоцитів, що експресували CD69 і CD11b, а також супресорно/цитотоксичних клітин з фенотипом CD8+DR+. Це свідчить про більшу вираженість аутоімунної активності у даного контингенту жінок.

Loading...

 
 

Цікаве